Постанова від 06 липня 2026 р. у справі №620/6145/23 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 620/6145/23 Суддя (судді) першої інстанції: Василь НЕПОЧАТИХ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2026 року м. Київ

Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В.В.,

суддів: Василенка Я.М., Ганечко О.М.,

розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 червня 2025 року,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.10.2023, в якій просив скасувати вказане рішення у справі № 620/6145/23 та ухвалити правове судове рішення в цій справі у зв`язку з нововиявленою обставиною.

Вказана заява подана на підставі п. 1 ч. 2 ст. 361 Кодексу адміністративного судочинства України та обґрунтована тим, що суди всіх інстанції при вирішенні даної справи покликались на відсутність доказів, що б підтверджували безпосередню участь позивача у бойових діях. Втім, 30.04.2025 позивач отримав пояснення від осіб, з якими він проходив військову службу та спільно виконував бойові завдання. Позивач вважає, що покази таких свідків вливають на прийняті рішення судів, не були встановлені судами та стали відомі лише 30.04.2025, відтак є нововиявленими.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.05.2025 заяву позивача залишено без руху та запропоновано усунути недоліки заяви у 10денний строк з дня вручення копії ухвали, шляхом подання клопотання про поновлення пропущеного строку на подання заяви за нововиявленими обставинами. Також, роз`яснено щодо повернення заяви у разі не усунення її недоліків.

У заяві на виконання вказаної ухвали, позивач зазначив, що про нововиявлені обставини йому стало відомо 30.04.2025, відтак строк подання заяви не є пропущеним. Також, позивач клопотав про поновлення такого строку.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.06.2026 заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами повернуто позивачу, з підстав невиконання вимог ухвали Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.05.2025 та не усунення недоліків заяви.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій останній просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити заяву про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.

В апеляційній скарзі позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Апеляційна скарга обґрунтована доводами, викладеними у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Також, позивач зазначає, що 03.02.2023 проходив службу в іншому підрозділі на не мав можливості спілкуватись зі свідками. Окрім того, вказані особи також були переведені до іншого підрозділу. Також, звертає увагу, що судом першої інстанції ухвалою від 25.10.2023 було відмовлено у виклику свідків, що свідчить про перешкоджанню у поданні доказів позивачу.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, у травні 2023 року позивач звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ), в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу за жовтень 2022 року додаткової винагороди збільшеної до 100 000 грн, у відповідності до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»;

- зобов`язати відповідача виплатити на користь позивача додаткову винагороду за жовтень 2022 року збільшену до 100 000 грн, у відповідності до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 за № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.10.2023, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.05.2024, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Надаючи правову оцінку викладеним обставинам справи та доводам заявника щодо порушення норм процесуального права судом першої інстанції при поверненні заяви за нововиявленими обставинами, колегія суддів зазначає наступне.

За приписами частин 1-3 ст. 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність фізичної особи.

Відповідно до ст. 363 КАС України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано:

1) з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 361 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про існування таких обставин;

2) з підстави, визначеної пунктом 2 частини другої статті 361 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли вирок (ухвала) у кримінальному провадженні набрав (набрала) законної сили;

3) з підстави, визначеної пунктом 3 частини другої статті 361 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду;

4) з підстави, визначеної пунктом 1 частини п`ятої статті 361 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення відповідного рішення Конституційного Суду України;

5) з підстави, визначеної пунктом 2 частини п`ятої статті 361 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли вирок у кримінальному провадженні набрав законної сили;

6) з підстави, визначеної пунктом 3 частини п`ятої статті 361 цього Кодексу, - особою, стосовно якої постановлено рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про набуття цим рішенням статусу остаточного.

З урахуванням положень частини першої цієї статті заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана:

1) з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 361 цього Кодексу, - не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили;

2) з підстав, визначених пунктами 2 і 3 частини другої та частиною п`ятою статті 361 цього Кодексу, - не пізніше десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.

Строки, передбачені цією частиною, не можуть бути поновлені, крім строку, передбаченого для перегляду судового рішення за виключними обставинами у зв`язку з рішенням міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, яке набуло статусу остаточного, після спливу десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили, за умови що заява про перегляд судового рішення за виключними обставинами подана протягом тридцяти днів з дня, коли така особа дізналася або могла дізнатися про набуття цим рішенням статусу остаточного.

За приписами ст. 364 КАС України заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами за формою і змістом повинні відповідати вимогам цього Кодексу щодо оформлення позовних заяв до суду першої інстанції.

У заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами зазначаються:

1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява про перегляд, номер справи;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) ім`я (найменування) інших учасників справи;

4) судове рішення, про перегляд якого за нововиявленими або виключними обставинами подається заява;

5) нововиявлені або виключні обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд судового рішення, дата їх відкриття або встановлення;

6) посилання на докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин;

7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

До заяви додаються:

1) копії заяви відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така заява подана в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання заяви в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази направлення її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу;

2) документ про сплату судового збору;

3) докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин;

4) у разі пропуску строку на подання заяви - клопотання про його поновлення;

5) клопотання особи про витребування копії рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, в органу, відповідального за координацію виконання рішень міжнародної судової установи, якщо її немає у розпорядженні особи, яка подала заяву, - у разі подання заяви про перегляд судового рішення з підстави, визначеної пунктом 3 частини п`ятої статті 361 цього Кодексу.

За подання і розгляд заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами судовий збір не сплачується.

Як вбачається з заяви позивача від 09.05.2025, останній покликався на суттєвість для даної справи показів свідків від 30.04.2025 ( ОСОБА_2 та. ОСОБА_3 ) щодо обставин проходження військової служби, зокрема, виконання бойових завдань та створення штучних перешкод відповідачем в отриманні підтвердження виконання таких завдань позивачем.

Як встановлено вище, суд першої інстанції, залишаючи заяву без руху, вказав на пропуск 30денного строку подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Так, за приписами КАС України, вказаний строк рахується з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про існування таких обставин.

Проаналізувавши вказані обставини, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано залишено без руху заяву позивача.

Так, в рішенні Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.10.2023, суд першої інстанції прийшов до висновку, що матеріалами справи не підтверджуються обставин участі позивача у бойових діях, а лише слідує, що позивач проходив службу в підрозділі, який перебував в районі бойових дій, але участі в бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії не приймав, а здійснював виконання завдань, які полягали у охороні та обороні Державного кордону.

Як встановлено вище, позивач оскаржив вказане рішення суду до суду апеляційної інстанції та відповідно обґрунтовував позовні вимоги, зокрема, і в частині підтвердження участі у бойових діях.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.05.2024 рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.10.2023 залишено без змін.

Ухвалюючи вказану постанову, суд апеляційної інстанції також прийшов до висновку, що «…позивачем не надано суду будь-яких належних та допустимих доказів, які визначені пунктом 4 Наказу № 392-АГ, що б підтверджували безпосередню участь позивача протягом жовтня 2022 року у бойових діях або заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів. Про обставини такої участі у позовній заяві не зазначив, відповідач їх також не підтверджує…».

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов`язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 71 КАС України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову, що відповідає правій позиції Верховного Суду, яка викладена у постановах від 14.03.2018 у справі № 760/2846/17 та від 14.02.2018 по справі № 536/583/17.

Зважаючи на вказані обставини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позивачем пропущено 30денний строк подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Відповідно до ч. 4 ст. 366 КАС України крім випадків, визначених статтею 169 цього Кодексу, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами також повертається заявникові без розгляду, якщо заява подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 363 цього Кодексу, і суд відхилив клопотання про його поновлення.

За приписами п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо: позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про повернення заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.10.2023 з підстав не усунення її недоліків.

Колегія суддів не бере до уваги тезу апеляційної скарги, що судом першої інстанції створено процесуальні перешкоди для позивача шляхом відмови в задоволенні клопотання про виклик свідків в суді першої інстанції, як безпідставну.

Так, у позовній заяві позивач клопотав про виклик свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.10.2023, серед іншого, відмовлено в задоволенні клопотання позивача про виклик свідків, як невмотивованого.

В той же час, у спірному випадку, позивач при поданні заяви від 09.05.2025 вказав на необхідність врахувати покази свідків ОСОБА_2 та. ОСОБА_3 .

Позивач також зазначає, що отримав інформацію від вказаних осіб лише 30.04.2025, оскільки з 2023 року вони проходили військову службу у різних підрозділах та не могли спілкуватись.

Колегія суддів не вважає зазначені обставини поважними причинами пропуску строку для подання спірної заяви, так як на виконання вимог КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги. В ході розгляду даної справи, позивач клопотав про виклик свідків, подавав додаткові докази, суд першої інстанції витребував докази у відповідача. Позивач не був позбавлений права клопотати перед судом першої та апеляційної інстанції про виклик свідків та витребування доказів.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011 сформовано правовий висновок, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позивачем не надано жодних належних доказів наявності об`єктивних перешкод для подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у межах строку, визначеного КАС України чи наявності поважних причин пропуску такого строку.

Отже, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді заяви було порушено норми процесуального права.

Колегією суддів враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Розглянувши доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм процесуального права, підстав для її скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 червня 2025 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

О. М. Ганечко