Постанова від 06 липня 2026 р. у справі №580/1108/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 580/1108/25 Суддя (судді) першої інстанції: Олексій РІДЗЕЛЬ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2026 року м. Київ

Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В. В.,

суддів: Василенка Я.М., Ганечко О.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 23 липня 2025 року,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду із заявою, в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій просив:

встановити судовий контроль за виконанням рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 24.02.2025 у справі № 580/1108/25;

встановити відповідачу строк для подання до суду звіту про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 24.02.2025 у справі № 580/1108/25.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 23.07.2025 відмовлено повністю у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 від 16.07.2025 (вх. від 16.07.2025 № 36251/25) про встановлення судового контролю за виконанням рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 24.02.2025 у справі № 580/1108/25.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій останній просить скасувати ухвалу суду першої інстанції як таку, що ухвалена з порушенням норм процесуального права, та задовольнити заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

Доводи апелянта обґрунтовані тим, що спірна доплата не пов`язана ні з часовими рамками, ні з правовим режимом воєнного стану. Окрім того, в судовому рішенні не вказано, що доплата має виплачуватись з 01.11. по 31.12.2024 та припиняється 01.01.2025.

Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно з положеннями ст. 309 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні заяви позивача, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 24.02.2025 у справі № 580/1108/25 відповідачем фактично виконане, а встановлення спірної доплати з 01.01.2025 в розмірі 2 361 грн зумовлене зміною правового регулювання.

Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.02.2025 по справі № 580/1108/25, яке за інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень набрало законної сили 27.03.2025, позов ОСОБА_1 задоволено повністю:

визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території гарантованого добровільного відселення, у розмірі, визначеному ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Смілянська, буд.23, код ЄДРПОУ 21366538) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 з 01.11.2024 підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території гарантованого добровільного відселення, у розмірі, визначеному ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, установленим на 1 січня відповідного календарного року, з урахуванням раніше виплачених сум.

18.04.2025 Черкаським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 580/1108/25, яким зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Смілянська, буд.23, код ЄДРПОУ 21366538) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 з 01.11.2024 підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території гарантованого добровільного відселення, у розмірі, визначеному ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, установленим на 1 січня відповідного календарного року, з урахуванням раніше виплачених сум.

Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 19.05.2025 відкрито виконавче провадження № 78124963 з виконання вказаного виконавчого документа.

На виконання рішення суду відповідачем проведено позивачу перерахунок пенсії.

Не погоджуючись з даним перерахунком, позивач звернувся до суду з відповідною заявою.

При розгляді доводів апеляційної скарги, колегія суддів враховує, що відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Положеннями ч. 2 ст. 14 КАС України також передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно з ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Зазначені норми права у своїй сукупності вказують на те, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим до виконання. Водночас суд наділений повноваженнями вживати додаткових заходів контролю за виконання судового рішення окремими категоріями осіб - суб`єктами владних повноважень, не на користь яких ухвалене судове рішення.

Окрім кола відповідачів, щодо яких суд може встановити додаткові заходи контролю, Кодекс адміністративного судочинства України не визначив інших критеріїв, які слід враховувати при вирішенні питання щодо встановлення судового контролю за виконання рішення, залишивши це питання на розсуд суду.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. Суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

При цьому, встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення є правом, а не обов`язком суду. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.02.2020 у справі № 0640/3719/18, від 04.03.2020 у справі № 539/3406/17, від 11.06.2020 у справі № 640/13988/19.

За змістом постанови Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 802/357/17-а звертаючись до суду із заявою про встановлення судового контролю, позивач зобов`язаний навести аргументи на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів і надати докази в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення.

Колегія суддів при розгляді апеляційної скарги вказує на імперативні приписи ч. 5 ст. 242 КАС України, якими передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Перевіряючи наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 , колегія суддів встановила, що на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 24.02.2025 у справі № 580/1108/25 відповідачем здійснено з 01.11.2024 нарахування підвищення до пенсії позивача у розмірі, що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб установленим на 1 січня календарного року, а саме: 6 056 грн. За період з 01.11. по 31.12.2024 нараховано загальну суму доплати по рішенню суду в розмірі 11 737,2 грн та включено таку до Реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.

Щодо доплати непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території гарантованого добровільного відселення у 2025 році, відповідач зазначив, що відповідно до ст. 45 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік», доплата за проживання на території гарантованого добровільного відселення встановлюється у розмірі 2 361 грн, відтак позивачу така доплата здійснюється у відповідності до норм чинного законодавства.

Верховний Суд у постанові від 18.09.2024 у справі № 240/28481/23 підтримав наступний правовий висновок:

«…пенсія є періодичним платежем, виплата якої, за загальним правилом, не обмежена у часі. З самого визначення поняття «пенсія» випливає, що щомісячні пенсійні виплати здійснюються на постійній основі, один раз на місяць протягом невизначеного періоду часу, а тому цей вид виплат не є строковим і не може бути призначений на певний строк;

- підвищення до пенсії, яке є додатковою виплатою особі, яка визнана такою, що має на нього право, нерозривно пов`язано з виплатою пенсії і також має не визначений у часі граничний термін виплати;

- виплату пенсії (підвищення до пенсії) не може бути обмежено будь-яким кінцевим терміном або строком, оскільки це б обмежувало право особи на отримання державної пенсії (підвищення до пенсії), яка має виплачуватись постійно, один раз на місяць протягом невизначеного часу та без встановлення будь-якого терміну або строку її виплати;

- порядок та строки нарахування пенсій можуть бути змінені за умов іншого законодавчого регулювання…».

Відтак, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що на виконання рішення суду в цій справі відповідачем здійснено перерахунок та виплату пенсії, а подальше перерахування пенсії позивача здійснювалося відповідачем на виконання Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік».

Проаналізувавши встановлені обставини та вказані норми, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 24.02.2025 у справі № 580/1108/25.

Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанцій.

Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

Керуючись статтями 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 23 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 23 липня 2025 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

О. М. Ганечко