Постанова від 06 липня 2026 р. у справі №640/1203/22 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/1203/22 Суддя (судді) першої інстанції: Ланкевич Андрій Зіновійович

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Коротких А.Ю.,

суддів Сорочка Є.О.,

Чаку Є.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київської митниці на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрвіпсервіс" до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРВІПСЕРВІС» звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, Київська митниця звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення неповно досліджено обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 2 ст. 309 КАС України у виняткових випадках та з урахуванням особливостей розгляду справи апеляційний суд може продовжити строк розгляду справи, про що постановляє ухвалу.

Пунктом 1 статті 6 ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року Конвенції про захист прав людини та основних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку.

Згідно п. 26 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів ухвалення рішення в розумні строки відповідно до статті 6 Конвенції також можна вважати важливим елементом його якості. Проте можливе виникнення суперечностей між швидкістю проведення процесу та іншими чинниками, пов`язаними з якістю, такими як право на справедливий розгляд справи, яке також гарантується статтею 6 Конвенції. Оскільки важливо забезпечувати соціальну гармонію та юридичну визначеність, то попри очевидну необхідність враховувати часовий елемент слід також зважати й на інші чинники.

З огляду на особливості розгляду даної категорії справ та вищезазначені обставини, колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що існує необхідність продовження строку розгляду даної справи на розумний строк.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно зі ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши наявні докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРВІПСЕРВІС» (місцезнаходження: просп.Перемоги, 65, м.Київ, 03062; код ЄДРПОУ: 37687219) зареєстроване як юридична особа 28.04.2011 року. Основним видом економічної діяльності вказаного підприємства є оптова торгівля меблями, килимами й освітлювальним приладдям (46.47).

13.12.2018 року між DEVELOPMENT MANUFACTURING FACTORY LIMITED (продавець), та ТОВ «УКРВІПСЕРВІС» (покупець), укладено контракт №1312/2018, відповідно до умов якого продавець зобов`язується поставити товар, виготовлений на фабриці Meijing Lighting Factory Co., LTD, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар по кількості і вартості, погодженій сторонами в інвойсах до даного контракту.

Meijing Lighting Factory Co., LTD, фабрика являється підрозділом DEVELOPMENT MANUFACTURING FACTORY LIMITED (п.1.3).

Покупець здійснює оплату загальної вартості окремого постачання, погодженої сторонами, після реалізації товару, в окремих випадках, обумовлених сторонами можлива передоплата (п.3.1).

Оплата за товар провадиться покупцем протягом 90 банківських днів з дня поставки (п.3.2).

Валюта платежу долар США (п.3.3).

Відповідно до комерційного рахунку-фактури (Invoice) №HKUA-2807/2021/102 ВІД 28.07.2021 року позивач придбав у DEVELOPMENT MANUFACTURING FACTORY LIMITED товари, загальна вартість товарів складає 32557,83 доларів США.

13.09.2021 року декларант позивача, з метою митного оформлення товару, подав до Київської митниці електронну митну декларацію №UA100150/2021/385695, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації, а саме: товар №1: «світильники електричні настільні, підлогові або світильники, що встановлюються біля ліжка, призначені для використання з лампами розжарювання з комбінованих матеріалів, не містять приймачі та передавачі …»; товар №2: «світильники електричні, які підвішуються або закріплюються на стелі чи на стіні, для внутрішнього освітлення, з комбінованих матеріалів, призначені для використання з лампами розжарювання з комбінованих матеріалів, не містять приймачі та передавачі …»; товар №3: «провідники електричні для напруги не більш як 1000В …»; товар №4: «арматура кріплення, фурнітура для використання у будівлях, виготовлена з чорних металів, сталь, не містить приймачі та передавачі …»; товар №5: «запасні частини до світильників …»; товар №6: «трансформатори до побутових світильників …»; товар №7: «світильники електричні, які підвішуються або закріплюються на стелі чи на стіні, для внутрішнього освітлення, з комбінованих матеріалів, призначені для використання з лампами розжарювання з комбінованих матеріалів, не містять приймачі та передавачі …»; товар №8: «світильники електричні настільні, підлогові або світильники, що встановлюються біля ліжка, призначені для використання з лампами розжарювання з комбінованих матеріалів, не містять приймачі та передавачі …»; товар №9: «світильники з металу для використання з світлодіодними лампами …».

Умови поставки CPT UA Київ (графа 20 декларації).

Митна вартість товару визначена за ціною контракту (основним методом) в розмірі 32557,83 доларів США (графа 22 декларації).

Одночасно декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №UA100150/2021/385695, в якості підстави для застосування основного методу було надано документи, зазначені у графі 44 митної декларації: зовнішньоекономічний контракт №1312/2018 від 13.12.2018 року; додаткову угоду №1 від 22.01.2019 року; додаткову угоду №2 від 01.08.2019 року; додаткову угоду №3 від 15.09.2019 року; рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) №HKUA-2807/2021/102 від 28.07.2021 року; інвойс-специфікацію №HKUA-2807/2021/102 від 28.07.2021 року; залізничну накладну (СМГС) №14308562 від 13.04.2021 року.

Митний орган повідомив декларанта, що документи не містять достатньої інформації, необхідної для визначення числових значень складових митної вартості, та запропонував надати додаткові документи за визначеним переліком.

На вимогу митного органу декларантом надано наступні додаткові документи: експертний висновок №В-3053 від 10.09.2021 року; прайс-лист компанії DEVELOPMENT MANUFACTURING FACTORY LIMITED від 03.03.2020 року.

13.09.2021 року Київською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA100150/2021/000022/2, відповідно до якого митну вартість товарів №№1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9 скориговано за резервним методом визначення митної вартості. Як зазначено у п.33 рішення:

«…встановлено, що надані для підтвердження митної вартості документи містять розбіжності стосовно відомостей щодо включення числових значень складових митної вартості до ціни товару. Поставка товарів здійснюється на підставі наданого контракту від 13.12.2018 року №1312/2018 між «DEVELOPMENT MANUFACTURING FACTORY LIMITED,CHINA.) - Продавець та ТОВ «УКРВІСЕРВІС» (Україна) - Покупець (далі - Контракт). Реквізити зазначеного контракту наведено під кодом 4104, що означає контракт, укладений із виробником товару. Разом із тим, виробником товару зазначено компанію «Meijing Lighting Factory Co., LTD, ZHONGHENG ROAD HENGLAN TOWN, ZHONGSHAN CITY, GUANGDONG,CHINA.), яка не є продавцем товару. Отже, зазначено недостовірну інформацію про контракт. Згідно п.1.2 Контракту, умови поставки зазначаються у інвойсі. У наданому інвойсі від 28.07.2021 року №HKUA-2807/2021/102 умовами поставки зазначено СРТ-Київ.

... Відсутні відомості щодо включення складових митної вартості, а саме транспортування до митного кордону України, навантаження та страхування до ціни товару та не додані до митної вартості відповідно до декларації митної вартості. Таким чином, декларантом не надано інформації стосовно складових митної вартості, необхідних при її обчисленні що суперечить положенням ч.ч.2, та 10 ст.52, ст.58 МК України. Інвойс від 28.07.2021 року №HKUA-2807/2021/102 наданий у вигляді фотокопії, яка неприйнятна до читання, отже неможливо прочитати характеристики товару, необхідні для його ідентифікації, зокрема найменування та артикули товарів.

... Декларантом додатково наданий прайс-лист не від виробника товарів, а від компанії продавця DEVELOPMENT MANUFACTURING FACTORY LIMITED, разом із тим, відповідно до ч.3 ст.53 Кодексу прайс-лист надається від виробника товару. Також, містить найменування відповідно до наданого інвойсу, отже має адресну спрямованість для певного покупця, таким чином, наданий прас-лист суперечать поняттю «дійсної вартості» у розумінні статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

... Отже, наданий прас-лист врахований митний органом, але не є документом, що підтверджує митну вартість товару. Наданий експертний висновок від 10.09.2021 року №B-3053 прийнято до уваги митницею, але він не може бути підставою для визнання митної вартості, оскільки у ході експертного аналізу експертом розглядались лише документи, що надавались до митного оформлення (контракт, інвойс ). Тобто, експертом вартісний аналіз проводився на підставі наданих до митного оформлення товаросупровідних документів без врахування кон`юнктури ринку та біржові котирування вартості сировини, яка є основною складовою при виробництві товару. Також, при перевірці посилань експерта на сайт www.alibaba.com з?ясовано, що всі цінові пропозиції діють на умовах поставки FOB, тобто без додаткових витрат на основне перевезення (морській фрахт) та інші витрати, які виникають при перевезенні товару. Також кожен лист висновку не завірений печаткою ТПП, та підписом експерта.

... Таким чином, за результатами контролю митної вартості відповідно до ч.2 ст.54 МК України встановлено розбіжності та недостовірність даних щодо складових митної вартості, зокрема таких, як транспортування, витрати на вивантаження та страхування. Таким чином, декларантом не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки СРТ витрат, пов`язаних з транспортуванням товарів до названого місця призначення.

... Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару: №l за ЕМД від 26.08.2021 року №UA100150/2021/373907 на рівні 3.77 USD/кг; №2 за ЕМД від 26.08.2021 року №UA100150/2021/373907 на рівні 4,63 USD/кг; №4 за ЕМД від 26.08.2021 року №UA504180/2021/1058 на рівні 4,07 USD/кг; №5 за ЕМД від 11.09.2021 року №UA500020/2021/210911 на рівні 8,02 USD/кг; №6 за ЕМД від 30.07.2021 року №U4500020/2021/204611 на рівні 3.02 USD/кг; №7 за ЕМД від 09.09.2021 року №UA504180/2021/210470 на рівні 4,63 USD/кг; №8 за ЕМД від 23.08.2021 року №UA100100/2021/599462 на рівні 3,77 USD/кг; №9 за ЕМД від 17.08.2021 року №UA500020/2021/207248 на рівні 4,63 USD/кг».

У зв?язку з прийняттям оскаржуваного рішення, відповідачем було видано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску товарів №UA100150/2021/00081.

Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням, позивач випустив у вільний обіг товари за ЕМД №UA100150/2021/385907 від 14.09.2021 року, відповідно до ст.55 МК України, з наданням гарантій відповідно до розділу Х МК України.

Позивач, не погоджуючись з такими діями відповідача, вважаючи їх протиправними, а свої права – порушеними, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, з приводу яких виник даний спір, регулюються Митним кодексом України.

Відповідно до положень п.п.23, 24 ч.1 ст.4 МК України, митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно ст.ст.49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Відповідно до ч.1 ст.51, ч.1 ст.52 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено ч.2 ст.52 МК України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (ч.5 ст.53 МК України).

З аналізу наведених норм вбачається, що положення ст.53 МК України містять вичерпний перелік документів, що подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями ст.318 МК України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Згідно зі ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 5 ст.54 МК України передбачено право органу доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.6 ст.54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з ч.1 ст.55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування (ч.2 ст.55 МК України).

Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів (ч.5 ст.55 МК України).

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.2 та 3 ст.58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Згідно з ч.ч.4, 5 ст.58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним ч.2 ст.53 МК України. Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Необхідність витребовування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

Водночас повноваження контролюючого органу витребовувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Не надання декларантом витребовуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Неподання декларантом документів, зазначених у ч.ч.2-4 ст.53 МК України, не тягне для нього безумовних негативних правових наслідків. Неподання таких документів може тягнути за собою відмову в митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, відповідно, коригування митної вартості товарів лише в тому разі, коли у митниці будуть обґрунтовані підстави вважати, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

При перевірці судом у разі оскарження декларантом рішення про коригування митної вартості підлягають встановленню обставини та відомості, щодо яких у митного органу виникли сумніви, обґрунтованість причин та підстав витребовування додаткових документів, неможливості визначення митної вартості за обраним декларантом методом та поданими й додатково витребовуваними документами.

У цій справі суд першої інстанції встановив, що позивач визначив митну вартість товарів за ціною контракту, яка зазначена в інвойсі №HKUA-2807/2021/102 від 28.07.2021 року на суму 32557,83 доларів США.

На підтвердження заявленої митної вартості товару позивач надав митному органу разом з митною декларацією №UA100150/2021/385695 документи, визначені ч.2 ст.53 МК України, зазначені у графі 44 митної декларації, а саме: зовнішньоекономічний контракт №1312/2018 від 13.12.2018 року; додаткову угоду №1 від 22.01.2019 року; додаткову угоду №2 від 01.08.2019 року; додаткову угоду №3 від 15.09.2019 року; рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) №HKUA-2807/2021/102 від 28.07.2021 року; інвойс-специфікацію №HKUA-2807/2021/102 від 28.07.2021 року; залізничну накладну (СМГС) №14308562 від 13.04.2021 року. У подальшому декларантом було надано додаткові документи, а саме: експертний висновок №В-3053 від 10.09.2021 року; прайс-лист компанії DEVELOPMENT MANUFACTURING FACTORY LIMITED від 03.03.2020 року.

Аналіз наведених вище документів дає підстави зробити висновок про те, що позивач до митного оформлення надав усі обов`язкові документи на підтвердження митної вартості товару, що передбачені ч.2 ст.53 МК України, які дають змогу визначити вартість товару за ціною договору. При цьому, надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових).

Натомість в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів відповідач зазначив, що подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2 та 3 ст.53 МК України, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, а також що митним органом встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

Надаючи правову оцінку аргументам відповідача у цій частині, колегія суддів виходить з наступного.

Стосовно посилань відповідача на те, що у наданому інвойсі від 28.07.2021 року №HKUA-2807/2021/102 умовами поставки зазначено СРТ-Київ, однак відсутні відомості щодо включення складових митної вартості, а саме транспортування до митного кордону України, навантаження та страхування до ціни товару та не додані до митної вартості відповідно до декларації митної вартості.

Відповідно до правил Інкотермс-2020 умови поставки СРТ ((Carriage Paid To) - фрахт/перевезення оплачено до (назва місця призначення)), означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Це означає, що покупець бере на себе всі ризики втрати чи пошкодження товару, як і інші витрати після передачі товару перевізнику. За умовами терміна СРТ на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорту. Даний термін може застосовуватися під час перевезення товару будь-яким видом транспорту, включаючи змішані перевезення.

Таким чином, поставка товару на умовах СРТ передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати на доставку, які впливають на митну вартість товару, тому для цілей визначення митної вартості товару ця вартість не потребує коригування, тобто фактурна вартість дорівнює митній вартості.

Разом з тим, за умовами Інкотермс СРТ, обов`язок страхування вантажу не є обов`язком ані продавця, ані покупця.

Зазначене свідчить про те, що позивачем не були понесені додаткові витрати на транспортування та страхування товару, у зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про необґрунтованість коригування митним органом митної вартості, заявленої позивачем.

Стосовно посилань відповідача на те, що інвойс від 28.07.2021 року №HKUA-2807/2021/102 наданий у вигляді фотокопії, яка неприйнятна до читання, отже, неможливо прочитати характеристики товару, необхідні для його ідентифікації, зокрема найменування та артикули товарів.

Відповідно до абзаців 4, 5 підп.2.2 розділу II Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року №631, у разі виконання митних формальностей посадовими особами підрозділу митних компетенцій іншої митниці та необхідності подання оригіналів документів або засвідчених в установленому порядку їх копій, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів, зазначених у графі 44 МД, інформація про необхідність подання документів, зазначених у графі 44 МД, надсилається за допомогою АСМО посадовій особі митного органу, якому подано МД та пред`явлено товари, транспортні засоби комерційного призначення. Така посадова особа вносить відповідну інформацію до розділу IV Інформаційного аркуша.

Декларант після отримання повідомлення про вимогу надання оригіналів документів або засвідчених в установленому порядку їх копій надає документи безпосередньо до підрозділу митних компетенцій іншої митниці або до митного органу, якому подано МД та пред`явлено товари, транспортні засоби комерційного призначення.

Втім, як слідує зі змісту запита (повідомлення) митного органу, останнім не зазначено про необхідність подання оригіналу інвойсу від 28.07.2021 року №HKUA-2807/2021/102.

Крім того, згідно даних, зазначених у графах 31 «Вантажні місця та опис товарів» ЕМД від 13.09.2021 року №UA100150/2021/385695, у них досить детально описано не тільки характеристики товару, необхідні для його ідентифікації, найменування, артикули, а ще й їх кількість, торгівельну марку, країну виробництва та виробника.

Враховуючи викладене, безпідставними є доводи відповідача про неможливість прочитати характеристики товару, необхідні для його ідентифікації, зокрема найменування та артикули товарів, оскільки такі відомості були зазначені в ЕМД від 13.09.2021 року №UA100150/2021/385695.

Стосовно посилань відповідача на не підтвердження витрат на страхування, то колегія суддів зазначає, що обов`язок страхування вантажу, на умовах СРТ, не є обов`язковою умовою за правилами Інкотермс.

Позивач стверджує, що страхування не здійснювалося, а, отже, й вимога відповідача щодо надання страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування, є безпідставною.

Стосовно наданого прайс-листа, колегія суддів зазначає, що прайс-лист: по-перше, не є основним документом відповідно до ч.2 ст.53 МК України, який підтверджує митну вартість товарів, по-друге, прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по-третє, жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів. Тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару.

Стосовно доводів відповідача про те, що ним проводилися консультації із декларантом з метою визначення основи вартості товару, суд такі не приймає до уваги, оскільки вважає, що формальне посилання відповідача в оспорюваному рішенні на проведення консультацій із декларантом без фактичного їх проведення не може бути підтвердженням здійснення таких консультацій. Як зазначено вище, відповідач не конкретизував документи, які слід подати декларантом для підтвердження задекларованої митної вартості товару, що ставить під сумнів проведення таких консультацій в усній формі взагалі.

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постанові від 14.06.2022 року у справі №809/257/17.

Стосовно посилань відповідача на те, що заявлена митна вартість ввезених товарів є нижчою від подібних і аналогічних товарів, суд першої інстанції вірно врахував, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

При прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем використано інформацію з ЦБД, а саме: ЕМД від 26.08.2021 року №UA100150/2021/373907, ЕМД від 26.08.2021 року №UA100150/2021/373907, ЕМД від 26.08.2021 року №UA504180/2021/1058, ЕМД від 11.09.2021 року №UA500020/2021/210911, ЕМД від 30.07.2021 року №U4500020/2021/204611, ЕМД від 09.09.2021 року №UA504180/2021/210470, ЕМД від 23.08.2021 року №UA100100/2021/599462, ЕМД від 17.08.2021 року №UA500020/2021/207248.

В контексті конкретних обставин цієї справи та зумовленого ними нормативного регулювання правовідносин, що склалися між їх суб`єктами, колегія суддів вважає, що в даному випадку контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню другорядного методу. Наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначеної декларантом митної вартості товару у цій справі відповідачем не доведена.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Київської митниці залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року – без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Сорочко Є.О.

Чаку Є.В.