Рішення від 14 червня 2026 р. у справі №523/5826/26 — Пересипський районний суд міста Одеси

Справа № 523/5826/26

Провадження №2/523/4675/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

"15" червня 2026 р. м.Одеса

Пересипський районний суд міста Одеси у складі:

головуючий суддя - Далеко К.О.,

за участю секретаря - Дяченко Т.С..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду №17 м. Одеси, цивільну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених бюджетних коштів у вигляді пенсійних виплат,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області звернулося до Пересипського районного суду м.Одеси із позовом яким просить стягнути з ОСОБА_1 користь ГУПФУ в Одеській області суму надміру виплаченої пенсії у розмірі 3240,53 грн., посилаючись на наступні обставини.

На обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області перебував ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ІПН НОМЕР_1 ), який отримував соціальну пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 № (далі - Закон 1788- ХІ), як особа з інвалідністю ІІ групи загального захворювання.

Відповідно до розділу ІІІ Закону 1788-ХІ соціальні пенсії призначаються і виплачуються не працюючим громадянам при відсутності права на трудову пенсію. Страховий стаж ОСОБА_1 складав 0 років 0 місяців 0 днів, тому він не має права на трудову пенсію.

При опрацюванні списків працюючих пенсіонерів ГУПФ в Одеській області було встановлено, що ОСОБА_1 прийнято до управління 1 корпусу Національної гвардії України « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (військова частина НОМЕР_2 ). Як особа з інвалідністю по причині загального захворювання в разі працевлаштування він втратив право на соціальну пенсію. Виплату пенсії ОСОБА_1 було припинено з 29.09.2025.

Таким чином, по о/р НОМЕР_3 виникла переплата пенсії у сумі 3240,53 грн за період з 29.09.2025 по 31.10.2025.

Переплату пенсії прийнято на облік та винесено рішення від 15.12.2025 № 4469, про що ОСОБА_1 було повідомлено листом № 1500-0502- 8/201436 від 16.12.2025 повідомлено про зазначену переплату.

Станом на теперішній час переплата не погашена. Від добровільного повернення боргу Відповідач відмовився, що стало підставою звернення позивач до суду.

Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 29 квітня 2026 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання заперечень (відзиву) на позовну заяву.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, в матеріалах справи міститься його заява про підтримання позовних вимог, в якій він просив розглядати справу за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином за зареєстрованим місцем проживання в порядку статей 128, 130 ЦПК України, рекомендоване повідомлення повернулось до суду із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що судом розцінюється як належне повідомлення. Така позиція суду відповідає судовій практиці з розгляду аналогічних спорів: Постанови Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі № 757/15603/19 (провадження № 61-7187св22), 30 листопада 2022 року у справі №760/25978/13-ц (провадження № 61-6788св22), 31 серпня 2022 року у справі №760/17314/17). Відзиву від відповідача на позов до суду не надходило, заяв про розгляд справи у його відсутність до суду останній не подавав.

Згідно з положеннями ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Отже, враховуючи згоду представника позивача на проведення заочного розгляду справи, відсутність відзиву на позовну заяву, належне повідомлення відповідача, який причини неявки не повідомив, суд доходить висновку про можливість розгляду справи в заочному порядку, на підставі наявних у справі доказів, що відповідає вимогам ст.280 ЦПК України.

Згідно з вимогами ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ІПН НОМЕР_1 ), перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області, особовий рахунок № НОМЕР_3 та отримував соціальну пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 № (далі - Закон 1788- ХІ), як особа з інвалідністю ІІ групи загального захворювання. Страховий стаж ОСОБА_1 на час оформлення пенсії складав 0 років 0 місяців. Розмір призначеної місячної пенсії складав 3038 грн? 00 коп.

В грудні 2025 року при опрацюванні списків ГУПФ в Одеській області було встановлено, що ОСОБА_1 прийнято до управління 1 корпусу Національної гвардії України « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (військова частина НОМЕР_2 ). Про працевлаштування ОСОБА_1 не повідомив ГУПФ в Одеській області. Виплату пенсії ОСОБА_1 було припинено з 29.09.2025.

Таким чином, по о/р НОМЕР_3 виникла переплата пенсії у сумі 3240,53 грн за період з 29.09.2025 по 31.10.2025.

Переплату пенсії прийнято на облік та винесено рішення від 15.12.2025 № 4469.

Відповідно до листа Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області від № 1500-0502- 8/201436 від 16.12.2025 року ОСОБА_1 повідомлено про утворення переплати та необхідності її повернення на рахунок Пенсійного фонду України.

Відповідно до положень статті 23 Закону 1788-ХІ, пенсії по інвалідності призначаються в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату здоров`я, внаслідок: а) трудового каліцтва або професійного захворювання; б) загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства).

Відповідно до стаття 93 Закону 1788-ХІ, соціальні пенсії призначаються і виплачуються непрацюючим громадянам, крім інвалідів з дитинства, при відсутності права на трудову пенсію: інвалідам I і II груп, у тому числі інвалідам з дитинства, а також інвалідам III групи; особам, які досягли віку: чоловіки - 60 років, жінки - 55 років; дітям - у разі втрати годувальника (пункт "а" статті 37); дітям-інвалідам віком до 16 років.

Перелік медичних показань, що дають право на одержання соціальної пенсії на дітей інвалідів віком до 16 років, визначається в порядку, встановлюваному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 102 Закону 1788-ХІ, пенсіонери зобов`язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати.

У разі невиконання цього обов`язку і одержання у зв`язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.

Так позивачем при опрацюванні списків працюючих пенсіонерів було встановлено, що ОСОБА_1 прийнято до управління 1 корпусу Національної гвардії України « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (військова частина НОМЕР_2 ).

Як особа з інвалідністю по причині загального захворювання в разі працевлаштування він втратив право на соціальну пенсію. Виплату пенсії ОСОБА_1 було припинено з 29.09.2025. Таким чином, по о/р НОМЕР_3 виникла переплата пенсії у сумі 3240,53 грн за період з 29.09.2025 по 31.10.2025.

Переплату пенсії прийнято на облік та винесено рішення від 15.12.2025 № 4469, про що ОСОБА_1 було повідомлено листом № 1500-0502- 8/201436 від 16.12.2025 повідомлено про зазначену переплату.

Станом на теперішній час переплата не погашена.

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Разом з тим, відповідно до статті 1215 ЦК України, не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; інше майно, якщо це встановлено законом.

Пунктом 3 Порядку відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 21 березня 2003 року № 6-4, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15 травня 2003 року за №374/7695, повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, проводиться відповідно до статті 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у випадках виявлення подання громадянами недостовірних відомостей про заробітну плату чи інший дохід, стаж роботи, несвоєчасного подання відомостей про зміни у складі сім`ї тощо.

Відповідно до ч. 1ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлює два виключення з цього правила: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.

У постанові Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 2009 року "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" надається роз`яснення поняттю лічильної (рахункової) помилки - це помилка, яка була допущена під час проведення арифметичних підрахунків. До лічильних помилок, наприклад, належить неправильності в обчисленнях, дворазове нарахування заробітної плати за один і той самий період, тощо. Не можуть вважатися ними не пов`язані з обчисленнями помилки в застосуванні закону та інших нормативно-правових актів.

Правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у статті 1215 ЦК України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів в їх сукупності.

Отже, судом встановлено, що кошти у розмірі 3240 грн. 53 коп. підлягають поверненню відповідачем, як такі, що набуті без достатньої правової підстави на це.

Позивачем при зверненні до суду із даним позовом було сплачено судовий збір у розмірі 2662, 40 грн.

Матеріали справи містять копію Виписки із акта огляду МСЕК №061902, згідно якої ОСОБА_1 присвоєно 2 групу інвалідності, безстроково.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Зважаючи на вищезазначене, суд дійшов до висновку про наявність підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, у відповідності до п.9 ч.1ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У постанові ВСУ від 01.03.2017 року у справі №6-152цс17 зроблено наступений висновок, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина друга цієї статті).Зазначене стосується й випадку, коли рішення ухвалено на користь позивача, а відповідач звільнений від сплати судового збору.

Отже, витрати зі сплати судового збору понесені позивачем мають бути компенсовані за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст. ст. ст. 2,5,10,12,258,259,263-265,268 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених сум пенсійних виплат –задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (ЄДРПОУ 20987385, м. Одеса, вул. Канатна, 83) переплату пенсії у розмірі 3240 (три тисячі двісті сорок) гривень 53 копійок.

Судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2662,40 грн., компенсувати Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вищевказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення суду складено 22.06.2026р.

Суддя: К.О. Далеко