Постанова від 07 липня 2026 р. у справі №420/30009/24 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 07 липня 2026 р.

Справа: №420/30009/24

Суддя: Скрипченко В.О.

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/30009/24

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,

суддів Коваля М.П. та Осіпова Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 29 травня 2026 року (суддя Хурса О.О., м. Одеса, повний текст рішення складений 29.05.2026) про прийняття звіту суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення по справі №420/30009/24,-

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2025 набрало законної сили рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.11.2024 у справі №420/30009/24, яким:

- визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Херсонській області щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,17 з 01.03.2019, у розмірі 1,11 з 01.05.2020, у розмірі 1,11 з 01.03.2021, у розмірі 1,14 з 01.03.2022, у розмірі 1,197 з 01.03.2023 та у розмірі 1,0796 з 01.03.2024;

- зобов`язано ГУ ПФУ в Херсонській області провести перерахунок (індексацію) пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 5377,90 грн. на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,17 з 01.03.2019 відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", у розмірі 1,11 з 01.03.2020 відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України №251 від 01.04.2020 "Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році", у розмірі 1,11 з 01.03.2021 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 №127 "Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році", у розмірі 1,14 з 01.03.2022 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 "Про індексацію пенсій та заходи підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01.03.2023 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01.03.2024 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" та у зв`язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 01.03.2019.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 19.01.2024 встановлено контроль за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.11.2024 у справі №420/30009/24.

13 лютого 2026 року відповідач подав звіт про виконання вказаного рішення.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 29.05.2026 прийнято звіт суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду.

Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить скасувати оскаржену ухвалу та:

1) у відповідності до вимог ч. 2 ст. 382-3 КАСУ відмовити у прийнятті звіту ГУ ПФУ в Херсонській області;

2) у відповідності до вимог ч. 3 та 4 ст. 382-3 КАСУ, накласти штраф у 20 кратного розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб на керівника ГУ ПФУ в Херсонській області Кальницького Романа Володимировича, а також додатково встановити новий строк 10 днів для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу щодо надання доказів щодо виконання зазначеного рішення, попередивши про кримінальну відповідальність за ч. 3 ст. 382 та ст. 366 КК України;

3) за зловживання процесуальними правами службовими особами ГУ ПФУ в Херсонській області, які мають своє підтвердження у звіті та протоколах перерахунку щодо застосування іншого показника при перерахунку, ніж визначений судом, постановити окрему ухвалу в порядку вимог ст.249 КАС України та направити її до ПФУ для притягнення службових осіб ГУ ПФУ в Херсонській області, які здійснювали такий перерахунок, який відображений у протоколах від 01-11.09.2025 станом на 05.11.2025 (01.03.2019, 01.05.2020, 01.03.2021, 01.03.2022, 01.03.2023, 01.03.2024) та подані до суду (заперечення від 14.11.2025) - 17.11.2025 так і з даним звітом 13.02.2026.

На думку апелянта, суд першої інстанції не надав належної оцінки запереченням позивача на звіт ГУПФУ про те, що у протоколі перерахунку від 01.09.2025 року станом на 05.11.2025 року, станом на:

- 01.03.2019 зазначено "Середньомісячний заробіток для обчислення 4803,11 грн", а не середній показник заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 5377,90 грн. на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,17 з 01.03.2019, що складав - 6292,14 грн;

- 01.05.2020 року де "Середньомісячний заробіток для обчислення - 5331,45 грн, а за резулятивною частиною мав би складати (5377,90 грн х 1,17 х 1,11) = 6984,27;

- 01.03.2021 де "Середньомісячний заробіток для обчислення - 5917,91, а за резулятивною частиною мав би складати (5377,90 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11) = 7752,54;

- 01.03.2022 де "Середньомісячний заробіток для обчислення - 6746,42 грн, а за резулятивною частиною мав би складати (5377,90 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14) = 8837,91;

- 01.03.2023 де "Середньомісячний заробіток для обчислення - 8075,46 грн, а за резулятивною частиною мав би складати (5377,90 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197) = 10578,96 грн;

- 01.03.2024 року де "Середньомісячний заробіток для обчислення - 8718,27 грн а за резулятивною частиною мав би складати (5377,90 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796) = 11421,07 грн.

Таким чином і розрахунок суми боргу в сумі 17668,56 грн мав би бути 334854,08 грн.

Крім того, апелянт зазначив, що має право з 01.03.2024 на доплату особам, яким не виповнилося 70 років, проте у протоколах, наданих до звіту за зазначений період, таких доплат не відображається.

Відповідач надіслав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Судом першої інстанції спірне питання було розглянуто в порядку письмового провадження.

Апеляційним судом справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів у разі, в тому числі, відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду колегія суддів дійшла таких висновків.

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до частин 2, 3 статті 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

В адміністративному судочинстві обов`язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов`язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов`язковості судового рішення, що узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 01.02.2022 у справі №420/177/20 та ухвалах від 26.01.2021 у справі №611/26/17, від 07.02.2022 у справі №200/3958/19-а.

Порядок здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, ухвалених судом в адміністративних справах, встановлено у статті 382 КАС України.

Відповідно до статті 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

Звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення; 5) відомості про виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; 6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.

До звіту додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися; 2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Згідно з частинами 1 - 3 статті 382-3 КАС України суд за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини 5 статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12.11.2024 у справі №420/30009/24, зобов`язано ГУ ПФУ в Херсонській області провести перерахунок (індексацію) пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 5377,90 грн. на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,17 з 01.03.2019 відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", у розмірі 1,11 з 01.03.2020 відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України №251 від 01.04.2020 "Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році", у розмірі 1,11 з 01.03.2021 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 №127 "Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році", у розмірі 1,14 з 01.03.2022 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 "Про індексацію пенсій та заходи підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01.03.2023 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01.03.2024 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" та у зв`язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 01.03.2019.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було здійснено перерахунок пенсії позивача: з 01.03.2019, з урахуванням показника середньої заробітної плати 6292,14 грн (5377,90 грн х 1,17); з 01.05.2020, з урахуванням показника середньої заробітної плати 6984,28 грн (5377,90 грн х 1,17 х 1,11); з 01.03.2021, з урахуванням показника середньої заробітної плати 7752,55 грн (5377,90 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11); з 01.03.2022, з урахуванням показника середньої заробітної плати 8837,91 грн (5377,90 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14); з 01.03.2023, з урахуванням показника середньої заробітної плати 10578,98 грн = (5377,90 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197); з 01.03.2024, з урахуванням показника середньої заробітної плати 11421,07 грн = (5377,90 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796).

За результатами здійсненого перерахунку місячний розмір пенсії ОСОБА_1 при загальному стажі роботи 38 років 06 місяців 11 днів та заробітній платі за періоди з 01.01.1981 по 31.12.1985, з 01.07.2000 по 31.01.2018, склав:

- з 01.03.2019 - 1892,76 грн: 1849,20 – основний розмір пенсії (6292,14 (5377,90 грн х 1,17) х 0,76335 х 0,38500, де 0,76335 – індивідуальний коефіцієнт заробітку, 0,38500 — коефіцієнт страхового стажу за 38 років 06 місяців 11 днів); 43,56 грн — доплата за 3 роки понаднормового стажу.

- з 01.05.2020 - 2105,07 грн: 2061,51 – основний розмір пенсії (6984,28 (5377,90грнх1,17х1,11) х 0,76335 х 0,38667, де 0,76335 – індивідуальний коефіцієнт заробітку, 0,38667 — коефіцієнт страхового стажу за 38 років 08 місяців 11 днів); 43,56 грн – доплата за 3 роки понаднормового стажу.

2288,28 – основний розмір пенсії (7752,55 (5377,90 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11) х 0,76335 х 0,38667, де 0,76335 – індивідуальний коефіцієнт заробітку, 0,38667 – коефіцієнт страхового стажу за 38 років 08 місяців 11 днів); 43,56 грн – доплата за 3 роки понаднормового стажу.

- з 01.03.2022 - 2652,20 грн: 2608,64 — основний розмір пенсії (8837,91 (5377,90 гри х 1,17х 1,11 х 1,11 х 1,14) х 0,76335 х 0,38667, де 0,76335 – індивідуальний коефіцієнт заробітку, 0,38667 – коефіцієнт страхового стажу за 38 років 08 місяців 11 днів); 43,56 грн – доплата за 3 роки понаднормового стажу.

- з 01.03.2023 - 3166,10 грн: 3122,54 – основний розмір пенсії (10578,98 (5377,90грнх 1,17х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1, 197) х 0,76335 х 0,38667, де 0,76335 – індивідуальний коефіцієнт заробітку, 0,38667 – коефіцієнт страхового стажу за 38 років 08 місяців 11 днів); 43,56 грн – доплата за 3 роки понаднормового стажу.

- з 01.03.2024 - 3 414,66 грн: 3371,10 – основний розмір пенсії (11421,07 (5377,90грнх 1,17х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796) х 0,76335 х 0,38667, де 0,76335 – індивідуальний коефіцієнт заробітку, 0,38667 – коефіцієнт страхового стажу за 38 років 08 місяців 11 днів); 43,56 грн – доплата за 3 роки понаднормового стажу.

Ґрунтуючись на зазначеному вище та приймаючи до уваги обставини даної справи, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про наявність підстав для прийняття звіту суб`єкту владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, є правильним.

Доводи апеляційної скарги про те, що надані пенсійним органом протоколи не відображають такі нарахування та розраховані з іншого показника, ніж зазначено у звіті, не спростовують факту проведення відповідачем перерахунку пенсії позивача у відповідності до резолютивної частини судового рішення, що підтверджується відповідними розрахунками.

Водночас колегія суддів не може погодитися із наведеним в апеляційній скарзі розрахунком, який, на думку позивача, мав би провести пенсійний орган на виконання судового рішення, оскільки апелянт помилково вважає, що індексації підлягає загальний розмір пенсії, визначений станом на дату призначення.

Так, за приписами пункту 5 Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 р. на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку. Кожен наступний перерахунок у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Тобто, кожен наступний перерахунок у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, а не шляхом збільшення загального розміру пенсії на відповідний коефіцієнт як вважає апелянт.

До того ж, у розрахунках позивача не враховані індивідуальний коефіцієнт заробітку, та коефіцієнт страхового стажу.

Колегія суддів також відхиляє посилання апелянта на невірний розрахунок доплати особам, яким не виконалося 70 років, оскільки зазначене не було предметом розгляду у справі №420/30009/24.

Резюмуючи все вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що зазначені в апеляційній скарзі доводи висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав вважати, що судом при вирішені спірного питання не повно з`ясовано обставини справи чи не правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

З огляду на що підстави для скасування оскарженої ухвали суду першої інстанції відсутні.

Згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно з пунктом першим частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відтак, апеляційна скарга позивачки задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 292, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 29 травня 2026 року про прийняття звіту суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення по справі №420/30009/24 – без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко

Суддя М.П.Коваль

Суддя Ю.В.Осіпов

Оригінал: reyestr.court.gov.ua