Постанова від 07 липня 2026 р. у справі №420/27211/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/27211/25

Суддя першої інстанції: Катаєва Е.В.

Час та місце ухвалення судового рішення «--:--»: м.Одеса

Повний текст судового рішення складений: 24.11.2025

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Дегтярьової С.В., Яковлєва О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони України», Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України», Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

11.08.2025 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони України» (надалі – відповідач 1), Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» (надалі – відповідач 2), Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» (надалі – відповідач 3) про визнання протиправним та скасування рішення №ЦО-3884 від 11.07.2025 про скасування рішення Одеської обласної МСЕК №1 від 23.11.2022 про встановлення їй інвалідності ІІ групи (загальне захворювання) безтерміново.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що згідно довідки до акта медичного огляду МСЕК, з 23.11.2022 позивачці встановлено ІІ групу інвалідності безстроково, у зв`язку з чим вона отримувала пенсію по інвалідності. Однак, 11.07.2025 експертною командою Центру оцінювання ДУ «УКРДЕРЖНДІМСПІ МОЗ УКРАЇНИ» прийнято рішення №ЦО-3884 про скасування рішення від 23.11.2022 щодо встановлення їй групи інвалідності. На думку позивачки таке рішення є протиправним, оскільки інвалідність була встановлена безстроково, тобто без зазначення строку повторного огляду. При цьому, відповідно до положень Постанови КМУ №1388 від 15.11.2024 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» особи, інвалідність яким встановлена без зазначення строку проведення повторного огляду, проходять оцінювання повсякденного функціонування за власним бажанням або за рішенням суду. Оскільки самостійного бажання проходити повторне оцінювання повсякденного функціонування вона не виявила, відповідне судове рішення відсутнє, а тому рішення від 11.07.2025 є протиправним та підлягає скасуванню. Також, позивачка зазначає, що не отримувала жодних викликів на проходження медичного обстеження та огляду фізично вона не проходила.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24.11.2025 у задоволенні позову відмовлено. Суд першої інстанції встановив, що перевірка обґрунтованості рішення МСЕК ініційована відповідачем на підставі листа ДБР №3187-25/10-2-02-01-1348/25 від 31.01.2025, кримінального провадження №62024000000000923 від 21.10.2024. Оскільки постанова слідчого являється документом, передбаченим Порядком №1388, на підставі якого проводиться ініціювання перевірки обґрунтованості рішення МСЕК, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем на підставі та в межах повноважень ініційовану перевірку щодо прийнятого відносно позивачки рішення. Разом з тим, суд зазначив, що не надає оцінку викладеному в оскаржуваному рішенні висновку експертної команди Центру ДУ «УКРДЕРЖНДІМСПІ МОЗ УКРАЇНИ» щодо діагнозу позивачки, а перевіряє законність спірного рішення лише в межах дотримання процедури його прийняття. Суд спростував доводи позивачки щодо протиправності спірного рішення, оскільки вона не виявляла бажання проходити повторне оцінювання повсякденного функціонування, з огляду на те, що перевірка обґрунтованості рішень МСЕК є самостійною процедурою, передбаченою Постановою №1338, яка проводиться не з метою повторного оцінювання особи, а для перевірки правильності, законності та відповідності прийнятого раніше рішення вимогам чинного законодавства. Також, суд не прийняв до уваги посилання щодо не повідомлення позивачки про повторне оцінювання функціонального стану особи, зазначивши, що проведення безпосереднього огляду особи у даному випадку не передбачається

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм матеріального, процесуального права, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги позивачка зазначає, що судом першої інстанції невірно констатовано обставини того, що перевірка обґрунтованості рішення МСЕК ініційована відповідачем на підставі листа ДБР №3187-25/10-2-02-01-1348/25 від 31.01.2025, кримінального провадження №62024000000000923 від 21.10.2024. Лист ДБР щодо питань перевірки підстав для встановлення у минулому груп інвалідності посадовим особам відповідних державних органів не є підставою для ініціювання та проведення нового (повторного) експертного дослідження стану здоров`я. Більш того, за доводами скаржниці, вона не є фігурантом кримінального провадження, а тому будь які наслідки розслідування до неї не мають ніякого відношення. Окрім наведеного, до суду не надано інформації на підставі яких медичних документів відповідач зробив висновок про позбавлення її групи інвалідності. Як і в позовній заяві, скаржниця наголошує на тому, що жодного запрошення від ДУ «УКРДЕРЖНДІМСПІ МОЗ УКРАЇНИ» на проходження обстеження вона не отримувала та бажання про проведення оцінювання повсякденного функціонування особи не виявляла.

Розгляд апеляційної скарги у справі здійснюється апеляційним судом у змішаній формі відповідно до п.112 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 17.08.2021 №1845/0/15-21.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) перебувала на обліку в ГУ ПФУ як отримувач пенсії по інвалідності, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 від 21.12.2022.

Згідно з довідкою до акта огляду МСЕК серії 12 ААГ №235024, 23.11.2022 Обласною МСЕК позивачці встановлено ІІ групу інвалідності безстроково; причина інвалідності – загальне захворювання.

11.07.2025 Експертна команда з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання ДУ «УКРДЕРЖНДІМСПІ МОЗ УКРАЇНИ» проведено перевірку обґрунтованості рішення Обласної МСЕК №202 від 23.11.2022 про встановлення позивачці інвалідності; підстава - лист ДБР №3187-25/10-2-02-01-1348/25 від 31.01.2025, кримінального провадження №62024000000000923 від 21.10.2024.

За результатом проведення перевірки обґрунтованості рішення, прийнято рішення №ЦО-3884 про скасування рішення Обласної МСЕК №202 від 23.11.2022.

В обґрунтування рішення №ЦО-3884 від 11.07.2025 зазначено: «за представленими медичними документами основна онкологічна патологія та наслідки комбінованого лікування, відсутність пролонгації та метастазування захворювання призводять до легких функціональних порушень та обмеження функціонування. Не є особою з інвалідністю з 23.11.2022. Підстава наказ КМУ №1317 від 03.12.2009.».

Не погоджуючись з прийнятим рішенням №ЦО-3884 від 11.07.2025, вважаючи його протиправним, позивачка звернулася до суду з позовом.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставність позовних вимог, з огляду на наступне.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 31.03.1991 №875-ХІІ (надалі – Закон України №875-ХІІ).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.6 Закону України №875-ХІІ захист прав, свобод і законних інтересів осіб з інвалідністю забезпечується в судовому або іншому порядку, встановленому законом. Особа (її уповноважений представник) має право оскаржити рішення медико-соціальної експертної комісії, експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи в порядку адміністративного оскарження відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру» з урахуванням особливостей, встановлених Основами законодавства України про охорону здоров`я, та/або в судовому порядку.

Згідно ст.1 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» №2961-IV інвалідність - міра втрати здоров`я у зв`язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан з 24.02.2022, строк дії якого неодноразово продовжувався та діє і наразі.

Передумовою виникнення спірних правовідносин стало введення Указом Президента України від 22.10.2024 №732/2024 в дію Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 22.10.2024 «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів» (далі - Рішення РНБО), яким рекомендовано Офісу Генерального прокурора, Службі безпеки України, Державному бюро розслідувань, Національній поліції України, Національному антикорупційному бюро України прозвітувати у місячний строк про вжиті заходи реагування щодо виявлення, розслідування та протидії корупційним й іншим кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів. За результатами проведеної роботи запропонувати відповідні кадрові та організаційні рішення.

Підпунктом «б» п.2 Рішення РНБО делеговано Кабінету Міністрів України забезпечити утворення Міністерством охорони здоров`я України разом з Державним бюро розслідування, Службою безпеки України, Національною поліцією України, обласними, Київською міською військовими адміністраціями у тижневий строк робочі групи із перевірки рішень медико-соціальних експертних комісій щодо встановлення інвалідності посадовим особам відповідних державних органів.

Вказане рішення ухвалене в умовах воєнного стану України з метою захисту національної безпеки.

На виконання Рішення РНБО Кабінет Міністрів України прийняв постанови «Про внесення зміни до пункту 4 Положення про медико-соціальну експертизу» від 25.10.2024 №1207 та «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року №1317» від 08.11.2024 №1276, якими вніс зміни до постанови Кабінету Міністрів України «Питання медико-соціальної експертизи» від 03.12.2009 №1317.

Згідно п.4 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 (надалі - Положення №1317) з урахуванням змін, внесених зазначеними вище постановами Уряду України, МОЗ утворює Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ, визначає її голову та заступника голови. За рішенням МОЗ права та обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ можуть бути покладені на підприємство, установу або організацію, що належить до сфери управління МОЗ та має ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики. Документи, оформлені Центральною медико-соціальною експертною комісією МОЗ, підписуються її головою або заступником голови (у разі відсутності голови) та засвідчуються штампом Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ.

На виконання Рішення РНБО наказом Міністерства охорони здоров`я України «Про покладання прав та обов`язків Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ» від 26.10.2024 №1809:

права та обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ покладено на Державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» з дати підписання наказу. Затверджено Положення про Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ (надалі - Положення №1809);

зазначено, що виконуючій обов`язки головного лікаря державного закладу «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України» (Валентині Зражевській) протягом двох робочих днів з дати підписання цього наказу забезпечити передачу медико-експертних справ, скарг та документів, які пов`язані з виконанням повноважень Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ, до державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» згідно з актом приймання-передачі;

в процесі передачі медико-експертних справ та скарг відображати їх черговість для подальшого розгляду з урахування реєстрації в державному закладі «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України».

Таким чином, з 26.10.2024 на Установу було покладено права та обов`язки ЦМСЕК МОЗ України.

Відповідно до п.11 Положення №1809 комісія, зокрема, на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або за запитом правоохоронних органів/органів спеціального призначення з правоохоронними функціями відповідно до абзацу четвертого пункту 13 цього Положення проводить перевірку обґрунтованості рішень та/або переогляд шляхом проведення медико-соціальної експертизи стосовно відповідної особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, і приймає відповідні рішення. Медико-соціальна експертиза проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова. За результатом переогляду Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ приймає рішення щодо скасування, підтвердження, зміни попереднього висновку або формування нового висновку. У разі відмови особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення комісії. Виключними підставами для перенесення строку проведення повного медичного обстеження є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил.

01.01.2025 набули чинності положення постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи», якою затверджено Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії встановлення інвалідності.

Абзацами 2, 6 п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» установлено, що повноваження, права і обов`язки медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи, а також повноваження, права і обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров`я припиняються 31.12.2024.

Перевірка обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій, прийнятих до моменту припинення їх повноважень, прав і обов`язків, проводиться Центром оцінювання функціонального стану особи в порядку, встановленому для перевірки обґрунтованості рішень експертних команд відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.

Згідно п.10 Порядку №1338 рішення про встановлення інвалідності, прийняті до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи», переглядаються Центром оцінювання функціонального стану особи з дотриманням вимог, встановлених цим Порядком.

Відповідно до п.51 Порядку №1338 Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями, зокрема на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді.

Таким чином, процес ухвалення рішень експертною групою базується на чітко структурованій процедурі, яка гарантує її повну об`єктивність, прозорість та точність.

З матеріалів справи вбачається, що 23.11.2022 Обласною МСЕК позивачці встановлено ІІ групу інвалідності безстроково; причина інвалідності – загальне захворювання.

Разом з тим, 11.07.2025 Експертна команда з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання ДУ «УКРДЕРЖНДІМСПІ МОЗ УКРАЇНИ» проведено перевірку обґрунтованості рішення Обласної МСЕК №202 від 23.11.2022, за результатом якої прийнято рішення №ЦО-3884 про його скасування.

При вирішенні справи, суд першої інстанції виходив з того, що перевірка обґрунтованості рішень МСЕК є самостійною процедурою, передбаченою Постановою КМУ №1338, яка проводиться не з метою повторного оцінювання особи, а для перевірки правильності, законності та відповідності прийнятого раніше рішення вимогам чинного законодавства. При цьому, суд зауважив, що підстава для ініціювання здійснення такої перевірки (лист ДБР №3187-25/10-2-02-01-1348/25 від 31.01.2025, кримінальне провадження №62024000000000923 від 21.10.2024) відповідає умовам, визначеним п.51 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи.

Позивачка, апелюючи проти висновків суду першої інстанції, зазначає, що надходження до відповідача листа ДБР щодо питань перевірки підстав для встановлення у минулому груп інвалідності посадовим особам відповідних державних органів і органів місцевого самоврядування згідно з Положенням саме по собі не є підставою для ініціювання та проведення нового (повторного) експертного дослідження стану здоров`я особи. Також, позивачка зазначає, що не є фігурантом зазначеного вище кримінального провадження, а тому будь-які наслідки розслідування до неї не мають ніякого відношення.

Надаючи оцінку таким обставинам, колегія суддів враховує, що Верховний Суд у постанові від 20.02.2026 у справі №280/4630/25 зазначив, що якщо документ правоохоронного органу, на який посилається відповідач, має характер процесуального акта, прийнятого в межах кримінального провадження, та є обов`язковим до виконання, його отримання створює для відповідача правовий обов`язок реагування у межах компетенції, визначеної п.51 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи. Водночас для визнання такого документа належною підставою у розумінні п.51 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи судам необхідно встановити його процесуальну природу та відповідність формі, передбаченій законом. Сам по собі лист правоохоронного органу без з`ясування, чи є він процесуальним рішенням у межах кримінального провадження або належним запитом робочої групи з моніторингу, не може автоматично свідчити про виникнення у відповідача обов`язку проведення перевірки.

Колегією суддів встановлено, що постановою ДБР про залучення спеціалістів від 31.01.2025 у кримінальному провадженні №62024000000000923 від 21.10.2024 залучено в якості спеціалістів для проведення дослідження працівників ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України». Перелік питань, які підлягають дослідженню спеціалістами: чи обґрунтовано прийняті рішення медико-соціальними експертними комісіями про встановлення груп інвалідності наступним особам, зокрема, «№361 ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 )».

Відповідно до ст.110 КПК України процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду. Рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне.

З урахуванням наведеного, постанова ДБР про залучення спеціалістів від 31.01.2025 є процесуальним рішенням у межах кримінального провадження, яке у розумінні п.51 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи дає відповідачу право на проведення перевірки обґрунтованості рішення стосовно особи, зазначеної у такому рішенні, зокрема, позивачки.

Сторонами не заперечується та підтверджується матеріалами справи, що на адресу ДУ«УКРДЕРЖНДІМСПІ МОЗ УКРАЇНИ» надійшов лист ДБР №3187/-25/10-2-02-01-1348/25 від 31.01.2025, до якої додано постанову слідчого ДБР від 31.01.2025 зі списком осіб у кримінальному провадженні №62024000000000923 від 21.10.2024 для її виконання Центром оцінювання функціонального стану особи ДУ«УКРДЕРЖНДІМСПІ МОЗ УКРАЇНИ», зокрема стосовно позивачки.

Таким чином, у відповідача виник обов`язок виконати вимоги Порядку №1338, Положення №1317 (у редакції постанови КМУ №1276) та наказу МОЗ №1809 за постановою слідчого від 31.01.2025 у кримінальному провадженні №6202400000000923 щодо необхідності проведення перевірки обґрунтованості рішення про встановлення позивачці групи інвалідності.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 17.03.2020 у справі №240/7133/19, від 25.09.2018 у справі №804/800/16, від 26.09.2018 у справі №817/820/16, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку МСЕК, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суд вправі перевірити законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів законодавчих актів про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.

З урахуванням наведеного, судова колегія зауважує, що предметом судового розгляду у даній справі є перевірка дотримання Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання ДУ «УКРДЕРЖНДІМСПІ МОЗ УКРАЇНИ» порядку ухвалення оскаржуваного рішення.

В апеляційній скарзі позивачка наголошує на тому, що спірне рішення прийнято без її участі та жодного запрошення від ДУ «УКРДЕРЖНДІМСПІ МОЗ УКРАЇНИ» на проходження обстеження вона не отримувала, що є безпідставними доводами, з огляду на наступне.

Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 08.03.2022 №225 (надалі - постанова КМУ №225) «Деякі питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період дії воєнного стану на території України», якою був спрощений принцип заочного прийняття рішень комісією у зв`язку з адаптацією всієї системи МСЕК до умов воєнного стану.

Спеціальний порядок проведення медико-соціальної експертизи в умовах воєнного стану, передбачений постановою КМУ №225, спрямований на забезпечення безперервності соціального захисту шляхом спрощення процедур, зокрема через запровадження принципу екстериторіальності та можливості заочного прийняття рішень. Водночас, таке спрощення не звільняє контролюючий орган від обов`язку забезпечити високий стандарт доказування при скасуванні раніше встановленого статусу особи з інвалідністю. Заочна процедура перевірки є правомірною лише у тому разі, якщо вона ґрунтується на всебічному аналізі наявних медичних даних.

Згідно ст.6 Закону України «Про адміністративну процедуру» встановлено умови законності дискреційного повноваження, серед яких - здійснення вибору для досягнення мети, з якою надано повноваження, та відповідність принципам адміністративної процедури. Зокрема, передбачений статтею 14 цього Закону принцип ефективності, вимагає від органу організації розгляду справ у простий спосіб з найменшими витратами ресурсів. Враховуючи контрольно-наглядову природу повноважень ЦМСЕК МОЗ, вимога обов`язкового очного огляду особи у випадках, коли наявна медична документація очевидно не підтверджує критерії інвалідності, була б надмірним тягарем для органу та суперечила б меті оперативного виправлення помилок у системі соціального захисту.

Таким чином, у період дії воєнного стану ЦМСЕК МОЗ наділена повноваженням приймати рішення за результатами перевірки обґрунтованості рішень МСЕК заочно, якщо виявлена невідповідність медичної документації критеріям інвалідності є очевидною і не потребує повторного клінічного підтвердження.

При цьому, в умовах воєнного стану та з урахуванням постанови КМУ №225, пріоритетом є забезпечення національної безпеки та недопущення зловживань. Відсутність доказів виклику особи на огляд не є самостійною підставою для визнання рішення протиправним.

Вказані висновки узгоджуюся з правовою позицією Верховного Суду, викладеної у постанові від 18.03.2026 у справі №360/660/25.

Крім того, колегія суддів враховує, що спірне рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії №ЦО-3884 від 11.07.2025 містить медичне обґрунтування стану здоров`я позивачки та підстави для не визнання її особою з інвалідністю.

Разом з тим, оскільки єдине рішення МСЕК про встановлення позивачці інвалідності скасоване експертною комісією, при цьому інших доказів того, що позивачка за медичними показаннями має право на встановлення їй інвалідності матеріали справи не містять, факт протиправності рішення №ЦО-3884 від 11.07.2025 вважається недоведеним.

За правилами ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України, якою передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст.ст.139, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року залишити без змін.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на ОСОБА_1 .

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.

Суддя-доповідач А.В. Крусян

Судді С.В. Дегтярьова О.В. Яковлєв