Постанова від 07 липня 2026 р. у справі №420/16288/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/16288/26

Перша інстанція: суддя Василяка Д.К.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Терлецького Д.С., суддів Вербицької Н.В., Димерлія О.О., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 08 червня 2026 року про відмову у відкритті провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Рух справи

02.06.2026р. ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 або позивач) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просив:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо виплати пенсії ОСОБА_1 з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025р. №821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень»;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області виплачувати ОСОБА_1 пенсію починаючи з 01.11.2025р. без урахування постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025р. №821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень».

На обґрунтування позову зазначено, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.06.2025р. у справі №420/17648/25, яке вступило в силу 31.07.2025 р., Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснило перерахунок та виплату пенсії з 01.11.2025 р., застосувавши постанову Кабінету Міністрів України від 14.07.2025р. №821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень».

Одеський окружний адміністративний суд відмовив у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити певні дії ухвалою від 08.06.2026р.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою до П`ятого апеляційного адміністративного суду, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції, справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними зобов`язання вчинити певні дії – направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

П`ятий апеляційний адміністративний суд відкрив апеляційне провадження у справі та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження ухвалою від 25.06.2026р.

Обставини справи

02.06.2026р. ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просив:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо виплати пенсії ОСОБА_1 з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025р. №821 про «Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень»;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області виплачувати ОСОБА_1 пенсію починаючи з 01.11.2025р. без урахування постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025р. №821 про «Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень».

На обґрунтування позову зазначено, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.06.2025р. у справі №420/17648/25, яке вступило в силу 31.07.2025р., Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснило перерахунок та виплату пенсії з 01.11.2025р., застосувавши постанову Кабінету Міністрів України від 14.07.2025р. №821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень».

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 30.06.2025р. у справі №420/17648/25 задовольнив частково позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.02.2022 р. на підставі довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області № 6001.2-4805/6013/4 від 08.07.2024 р., виданої станом на 01.01.2022р. та з 01.02.2023р. на підставі довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області № 6001.2-4805/6013/5 від 08.07.2024 р., виданої станом на 01.01.2023 р., у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992р. №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Зобов`язав Головне Управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 з 01.02.2022р. на підставі довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області № 6001.2-4805/6013/4 від 08.07.2024 р., виданої станом на 01.01.2022р. та з 01.02.2023р. на підставі довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області №6001.2-4805/6013/5 від 08.07.2024р., виданої станом на 01.01.2023р. у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992р. №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, з урахуванням раніше проведених виплат». В решті позовних вимог відмовив.

Сторони у справі не оскаржили рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.06.2025р. у справі №420/17648/25, яке набрало законної сили 31.07.2025р.

Оцінка суду першої інстанції

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції дійшов таких висновків.

Заявлені позивачем позовні вимоги стосуються порядку виконання судового рішення в іншій справі, а тому позивач має встановлене процесуальним законом право в порядку статей 382, 383 КАС України подати до суду першої інстанції заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення та/або заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень – відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду, що унеможливлює розгляд вказаних вимог в порядку позовного провадження, а відтак суд вважає, що спірні позовні вимоги у вказаній частині у цій справі не можуть бути розглянуті як за правилами адміністративного судочинства, так і не підлягають розгляду в судовому порядку в цілому.

Доводи апеляційної скарги

В апеляційні скарзі вказано, що у справі №420/17648/25 оскаржувались правовідносини, що стосувались права позивача на перерахунок пенсії позивача з 01.02.2022р. та з 01.02.2023р. на підставі довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022р. та станом на 01.01.2023р. відповідно, а у справі №420/16288/26 правовідносини стосуються виплати пенсії без застосування Кабінету Міністрів України від 14.07.2025р. №821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень».

Аналогічного висновку, що наявні нові позовні вимоги, які підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства дійшов Верховний Суд у постанові від 30.01.2026р. у справі №200/3972/25.

Аналогічного висновку щодо права звернення до суду про виплату пенсії без застосування Постанови №821 дійшов Верховний суд у постанові від 30.04.2026р. у справі №340/7985/25 та вказав, що вимоги щодо здійснення виплат у повному розмірі є якісно іншими правовідносинами.

Позиція відповідача у справі на заявлену апеляційну скаргу

Відповідач, належно повідомлений про апеляційний розгляд справи, правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Джерела права та оцінка суду апеляційної інстанції

За результатами апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення у межах доводів і вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи і правильність застосування норм матеріального і процесуального права, суд у складі колегії суддів дійшов таких висновків.

Згідно з частиною першою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до частини першої статті 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Згідно з частиною другою статті 381-1 КАС України суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382, 382-1, 382-22, 382-3 і 383 КАС України.

Так, відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 382-3 КАС України суд за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 КАС України.

Відповідно, до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Важливо вказати, що заяву, зазначену у частині першій статті 383 КАС України, може бути подано згідно з частиною четвертою 383 КАС України протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

Суд у складі колегії суддів вказує, що за своїм цілепокладанням судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах, який здійснюється в порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 КАС України, спрямований на забезпечення своєчасного й повного виконання судового рішення. Такий контроль не передбачає повторного розгляду за заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, первісно заявлених такою особою позовних вимог.

В іншому разі було б порушено надважливий для забезпечення поваги до суду, його рішень та дієвості всієї системи правосуддя в державі, керованій правовладдям, принцип остаточності судового рішення (абзац перший підпункту 7.7 пункту 7 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22.11.2023 р. № 10-р(ІI)/2023 у справі щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах).

З огляду на це суд у складі колегії суддів вважає за підставне твердити, що вирішення питань щодо обставин, які не були предметом дослідження при розгляді справи по суті і щодо яких у судовому рішенні при зобов`язанні суб`єкта владних повноважень до вчинення дій не наведені відповідні висновки, можливе шляхом пред`явлення окремого позову на захист порушених прав позивача.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що заявлені позовні вимоги не стосуються нового адміністративного спору, а пов`язані виключно з виконанням рішення суду від 30.06.2025р. у справі №420/17648/25.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що спірні позовні вимоги у вказаній частині не можуть бути розглянуті як за правилами адміністративного судочинства, так і не підлягають розгляду в судовому порядку в цілому.

Відповідно, суд першої інстанції відповідно до положень пункту 1 частини 1 статті 170 КАС України відмовив у відкритті провадження в адміністративній справі.

Суд у складі колегії суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Частково задовільнивши позовні вимоги, суд рішенням від 30.06.2025р. у справі №420/17648/25 зобов`язав, серед іншого, Головне Управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 з 01.02.2022р. на підставі довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області № 6001.2-4805/6013/4 від 08.07.2024 р., виданої станом на 01.01.2022р. та з 01.02.2023р. на підставі довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області №6001.2-4805/6013/5 від 08.07.2024р., виданої станом на 01.01.2023р. у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992р. №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, з урахуванням раніше проведених виплат».

Суд у рішенні від 30.06.2025р. у справі №420/17648/25 не розглядав і не давав правову оцінку застосування Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області певних нормативних актів Кабінету Міністрів України, які регулюють порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, зокрема, постанову Кабінету Міністрів України від 14.07.2025р. №821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень».

Натомість у справі №420/16288/26 спір стосується визначення правомірності застосування Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області при виплаті позивачу пенсії постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025р. №821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень» та, відповідно, зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області виплачувати позивачу пенсію з 01.11.2025р. без урахування постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025р. №821 про «Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень».

Суд у складі колегії суддів вважає, що зіставлення предмету і підстав позовних вимог у справі №420/17648/25 та у справі №420/16288/26 унеможливлює висновок про те, що заявлені у справі №420/16288/26 позовні вимоги не стосуються нового адміністративного спору, а пов`язані виключно з виконанням рішення суду від 30.06.2025р. у справі №420/17648/25.

Згідно з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у справі у постанові від 30.04.2026р. у справі №340/7985/25, судовий контроль за виконанням судового рішення, передбачений положеннями статей 382, 383 КАС України, стосується забезпечення реалізації вже визначених судом прав та обов`язків у межах існуючого рішення. Натомість, підставою для нового позову є виникнення нових правовідносин, коли суб`єкт владних повноважень допускає бездіяльність, приймає нові рішення або вчиняє нові дії (навіть якщо вони фактично пов`язані з виконанням попередніх судових рішень), які стосуються інших періодів, ґрунтуються на нових фактичних обставинах чи нормативно-правових актах, та, на думку особи, знову порушують її права чи законні інтереси.

Водночас, існування спеціального порядку судового контролю за виконанням судових рішень, передбаченого статтями 382, 383 КАС України, не позбавляє особу права на звернення до адміністративного суду з новим позовом, якщо дії, рішення чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, хоч і вчинені у зв`язку з виконанням попереднього судового рішення, за своєю суттю виходять за межі простого механізму його виконання, стосуються нових правових підстав, нових обставин та створюють нові юридичні наслідки для особи, які, на її думку, порушують її права. Позовне провадження у таких випадках є належним та процесуально допустимим способом захисту і не суперечить логіці інституту судового контролю, який має вужчу спрямованість - забезпечення реалізації вже винесеного судового рішення в тій частині, в якій права та обов`язки сторін були чітко визначені.

Суд у складі колегії суддів вважає за необхідне урахувати цей правий висновок та вказати, що його викладено у справі у спорі щодо правовідносин безпосередньо пов`язаних із визначенням правомірності застосування органом Пенсійного фонду України постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025р. №821 про «Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень» при виплаті перерахованої на виконання рішень адміністративних судів пенсії.

Суд у складі колегії суддів також вважає за доцільне вказати, що у постанові від 30.04.2026р. у справі №340/7985/25 Верховний Суд сформував правові висновки у контексті відмови судів попередніх інстанцій у відкритті провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 170 КАС України. Натомість у постанові Верховного Суду від 30.04.2026р. у справі №620/13341/25 йдеться про відмову у відкритті провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 170 КАС України.

Суд у складі колегії суддів, отже, не погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірні позовні вимоги у вказаній частині у цій справі не можуть бути розглянуті як за правилами адміністративного судочинства, так і не підлягають розгляду в судовому порядку в цілому.

Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною першою статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень

Відповідно до статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Суд у складі колегії суддів вважає за підставне твердити, що оскільки суд першої інстанції у рішенні від 30.06.2025р. у справі №420/17648/25 не розглядав і не давав правову оцінку застосування Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області певних нормативних актів Кабінету Міністрів України, які регулюють порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, зокрема, постанову Кабінету Міністрів України від 14.07.2025р. №821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень», правомірність його застосування може бути оцінена адміністративним судом шляхом подання окремого позову на захист порушених прав позивача.

Висновки суду апеляційної інстанції

Згідно з частиною першою статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання

Відповідно до частини третьої статті 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Здійснивши у межах, визначених статтею 308 КАС України, апеляційний перегляд цієї справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, тому ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 08.06.2026 р. у справі №420/16288/26 скасувати.

Справу №420/16288/26 за позовом ОСОБА_1 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції відповідно до статті 325 КАС України набирає законної сили з дати її ухвалення.

Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Д.С.Терлецький

Суддя: Н.В.Вербицька

Суддя: О.О.Димерлій