Постанова від 06 липня 2026 р. у справі №127/17415/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/17415/26

Провадження № 3/127/3618/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2026 рокум. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Тишківський С.Л., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за статтею 122-4 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 15.05.2026 серії ЕПР1 № 666465: «14.05.2026 о 09 год 25 хв у м. Вінниця, вулиця Визволення, 8, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Opel Zafira д.н.з. НОМЕР_1 , допустила наїзд на припаркований транспортний засіб Ford Fusion д.н.з. НОМЕР_2 , після чого залишила місце ДТП до якого була причетна, чим порушила п.2.10 (а) ПДР».

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, хоча про час, дату та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Однак, до суду з`явився адвокат Рябов Д.С., який подав клопотання про закриття провадження у справі. Згідно клопотання, ОСОБА_1 , рухаючись по вул. Визволення, поблизу Вінницької обласної спілки споживчих товариств, що розташована у будинку під № 8, здійснювала роз`їзд із зустрічним транспортним засобом майже через повну зупинку, оскільки з двох сторін щільно та хаотично були припарковані інші транспортні засоби. Під час виконання зустрічного роз`їзду її праве переднє колесо потрапило в яму, внаслідок чого її молодший син, ОСОБА_2 , що перебував на задньому сидінні, вдарився ліктем об пластмасову частину задньої пасажирської двері, як пізніше виявилось саме в той момент, коли вона своїм дзеркалом торкнулась дзеркала іншого транспортного засобу, про що їй на наступний день повідомили працівники поліції, які приїхали до неї до дому та склали щодо неї два протоколи про адміністративне правопорушення.

ОСОБА_1 взагалі не усвідомила, що відбулось ДТП, тому покинула місце його вчинення ненавмисно, навпаки, якби вона усвідомила, що випадково заділа дзеркало заднього виду іншого транспортного засобу, вона б зупинилась та враховуючи, що із моменту проведення персоналізованої хвилини мовчання пройшло мало часу, більшість людей, що прийшли віддати свою шану полеглим героям, іще перебували поблизу площі Шевченка, вона б звернулась до них за допомогою, тим паче там було декілька осіб, які мають статус адвоката.

ОСОБА_1 відшкодувала завдані їй збитки, оплативши полірування дзеркала потерпілому, що для неї було раптовою та неочікуваною тратою, враховуючи що на її отриманні перебуває троє дітей, однак якби вона знала, що вчинила ДТП, вона б склала із потерпілим євро протокол. Дзеркало заднього виду т/з Opel Zafira, д.н.з. НОМЕР_1 після контакту із іншим транспортним засобом не склалось, в дзеркала заднього виду водій ОСОБА_1 побачила, що транспортний засіб, із яким вона здійснювала боковий роз`їзд, далі продовжив рух, у припаркованому транспортному засобі Ford Fusion д.н.з. НОМЕР_3 дзеркало так само, не склалось, вона бачила, що в салоні даного транспортного засобу перебував водій, який у випадку наявності ДТП спочатку подав би звуковий сигнал, а потім би вийшов із свого транспортного засобу, що не відбулось, тому вона продовжила рух, оскільки не було жодних ознак ДТП.

ОСОБА_3 підтримав, подане ним клопотання, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП просив закрити.

Крім того, ОСОБА_3 повідомив, що ОСОБА_1 не має можливості з`явитись до суду, оскільки перебуває разом з дітьми у благодійній поїздці до Латвійської Республіки задля проходження програми психологічної реабілітації внаслідок втрати близької їм людини ( ОСОБА_4 ).

За вказаних обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.

Крім того, до суду надійшла заява потерпілого ОСОБА_5 , у якій останній повідомляє, що претензій до ОСОБА_1 немає, завдані подією збитки йому відшкодовані у повному обсязі, засідання просить провести за його відсутності. Про факт ДТП ОСОБА_1 дізналась від працівників поліції, після чого невідкладно зв`язалась з ОСОБА_5 та вибачилась, збитки відшкодувала добровільно. Транспортний засіб пошкоджено не суттєво (подряпина видалена поліруванням елементу дзеркала без фарбування).

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП зважаючи на наступне.

До протоколу про адміністративне правопорушення додано копію схеми місця ДТП, копію письмових пояснень ОСОБА_5 від 14.05.2026, копію письмових пояснень ОСОБА_6 від 15.05.2026, копію рапорту поліцейського та копію протоколу про адміністративне правопорушення, який складений відносно ОСОБА_1 за вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 666471 від 15.05.2026 року за статтею 124 КУпАП, 14.05.2026 близько 09 год 25 хв у м. Вінниця, вулиця Визволення, 8, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Opel Zafira д.н.з. НОМЕР_1 , не була уважною, не стежила за дорожньою обстановкою, не дотрималася безпечного інтервалу, в результаті чого здійснила наїзд на припаркований транспортний засіб Ford Fusion д.н.з. НОМЕР_2 , від чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушила п. 2.3.(б) ПДР та п. 13.1 ПДР.

Відповідно до статті 9 КУпАП: адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Стаття 122-4 КУпАП передбачає відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Вище вказана норма пов`язує настання відповідальності із порушенням конкретних Правил дорожнього руху. Вимога про зупинку передбачена п. 2.10 (а) Правил дорожнього руху, - у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Так, об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП виражається у залишенні місця дорожньо-транспортної пригоди особами, до якої вони причетні, а суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю умисної форми вини.

Із клопотання представника ОСОБА_1 – адвоката Рябова Д.С. та пояснень наданих ним у судовому засіданні, судом встановлено, що ОСОБА_1 дійсно не мала умислу залишати місце дорожньо-транспортної пригоди, так як вона, не помітила, що стала учасником ДТП. Про факт ДТП ОСОБА_1 дізналась від працівників поліції.

Крім того, потерпілий, у поданій ним заяві, підтвердив, що пошкодження виявилось незначним, зазначивши, що подряпина видалена поліруванням елементу дзеркала без фарбування, як такого ремонту транспортного засобу не знадобилось.

Характер незначних пошкоджень дають суду підстави для обґрунтованих сумнівів в тому, що водій ОСОБА_1 усвідомлювала свою причетність до ДТП.

З усього вбачається, що ОСОБА_1 дійсно не усвідомлювала свою причетність до дорожньо-транспортної пригоди, тобто в неї не було умислу на залишення місця ДТП.

Суд враховує рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010, відповідно до якого адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі й закріплених в статті 62 Конституції України.

Європейський суд з прав людини, у своєму рішенні від 10.02.1995 р. у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях притримується позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 р.), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).

Положення статті 62 Конституції України встановлюють, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» (Заява № 39598/03) Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно із ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, і ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП встановлено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Зважаючи на вказане суд дійшов висновку, що наданими матеріалами не доведено наявність складу правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП в діях ОСОБА_1 , а тому відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження у справі необхідно закрити.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 122-4, ст.ст. 7, 9, 221, 245, 247, 251, 252, 276, 279, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності – закрити у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: