Постанова від 02 липня 2026 р. у справі №389/2132/26 — Кропивницький апеляційний суд

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

№ провадження 33/4809/332/26 Головуючий у суді І-ї інстанції Берднікова Г. В.

Справа № 389/2132/26 Доповідач в колегії апеляційного суду Широкоряд Р. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.07.2026 року м. Кропивницький

Суддя Кропивницького апеляційного суду Широкоряд Р.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою адвоката Боровського В.А. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 09 червня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця сел.Онуфріївка Кіровоградської області, громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , є такелажником ІІ такелажного взводу такелажної роти в/ч НОМЕР_2 , солдат служби за мобілізацією,

визнано винним за ч.3 ст.172-20 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 09 червня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він будучи військовослужбовцем військової служби по мобілізації та проходячи військову службу на посаді такелажника ІІ такелажного взводу такелажної роти в/ч НОМЕР_2 , яка дислокується в АДРЕСА_2 , діючи умисно, протиправно, в умовах військового стану, всупереч інтересам служби, на порушення вимог ст.ст.9,11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, 07 червня 2026 року вживав спиртні напої за межами території військової частини та в подальшому перебував на території військової частини у нетверезому стані, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП. За даним фактом стосовно ОСОБА_1 09 червня 2026 року складено протокол серії А1201 №27, з яким останній ознайомлений, його права йому роз`яснені.

Своє рішення суд мотивував тим, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення підтверджується протоколом про військове адміністративне правопорушення; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції з результатом огляду як такий, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння, результат огляду склав – 2,420 проміле алкоголю в крові; висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 07 червня 2026 року, з результатом висновку як такий, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з результатом огляду на стан сп`яніння – 2,420 відсотки проміле в крові, з яким ОСОБА_1 погодився; поясненнями ОСОБА_2 ; витягом із наказу командира в/ч НОМЕР_2 про призначення на посаду такелажника ІІ такелажного взводу такелажної роти в/ч НОМЕР_2 солдата ОСОБА_1 .

Не погоджуючись з рішенням суду, адвокат Боровський Р.А. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції змінити в частині виду накладеного стягнення, наклавши на ОСОБА_1 стягнення у виді арешту з утриманням на гауптвахті строком десять діб.

У своїй апеляційній скарзі апелянт зазначає наступне.

З прийнятою постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 частково не згоден, в частині накладеного виду стягнення.

З накладеним видом стягнення у вигляді штрафу ОСОБА_1 не погоджується, оскільки накладена сума штрафу є надмірною для виплати, оскільки ОСОБА_1 сплачує кредит на купівлю житла, утримує дружину, доньку та непрацездатну матір, а також значну частину свого грошового забезпечення витрачає на забезпечення себе відповідними військово-технічними засобами та на ремонт військової техніки.

Будучи повідомленим про місце та час розгляду справи, ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції не з`явився, його інтереси представляв адвокат Боровський В.А., який підтвердив доводи викладені в апеляційній скарзі, просив її задовольнити, постанову суду першої інстанції змінити в частині виду накладеного стягнення, наклавши на ОСОБА_1 стягнення у виді арешту з утриманням на гауптвахті строком десять діб.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення адвоката, зваживши та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Відповідно до ч.7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

У відповідності до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Диспозицією ч.3 ст.172-20 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за дії, передбачені ч.1 або ч.2 цієї статті, вчинені особою в умовах особливого стану, зокрема за виконання військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами обов`язків військової служби в стані сп`яніння.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії А1201 №27 солдат ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем військової служби по мобілізації та проходячи військову службу на посаді такелажника ІІ такелажного взводу такелажної роти в/ч НОМЕР_2 , яка дислокується в АДРЕСА_2 , діючи умисно, протиправно, в умовах військового стану, всупереч інтересам служби, на порушення вимог ст.ст.9,11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, 07 червня 2026 року вживав спиртні напої за межами території військової частини та в подальшому перебував на території військової частини у нетверезому стані, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП. За даним фактом стосовно ОСОБА_1 09 червня 2026 року складено протокол серії А1201 №27, з яким останній ознайомлений, його права йому роз`яснені.

Відповідно до оскаржуваної постанови, суд першої інстанції врахувавши умови та характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу ОСОБА_1 , який визнав себе винним у вчиненні правопорушення, що ставиться йому за провину, правопорушника характер вчиненого правопорушення, має посередню характеристику, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що таку відповідальність як обтяжують так і пом`якшують, та приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу, передбаченого санкцією ч.3 ст.172-20 КУпАП.

Апеляційний суд вважає висновки суду першої інстанції законними і обґрунтованими.

Згідно ч. 1ст. 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Відповідно до положень ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Санкцією ч.3 ст. 173-20 КУпАП передбачено стягнення у виді накладення штрафу від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до десяти діб.

Вирішуючи питання стосовно зміни постанови суду першої інстанції суд враховує тяжкість призначеного покарання, визнання вини у вчиненому правопорушенні і зазначає, що арешт з утриманням на гауптвахті є надмірно тяжким для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та не є належним чином аргументованим апелянтом, враховуючи що особа вперше притягається до адміністративної відповідальності за дане адміністративне правопорушення.

Інші обставини, на які посилається апелянт свого підтвердження не знайшли, та спростовуються доказами, що знаходяться в матеріалах адміністративної справи, про що суд першої інстанції обґрунтовано навів в своєму рішенні, а тому його апеляція задоволенню не підлягає.

Таким чином, суд першої інстанції відповідно до ст. 245 КУпАП, в повній мірі дослідив та проаналізував наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази і їм дана належна оцінка, тому дійшов правильного висновку про накладення виду стягнення.

На підставі викладеного та керуючись ст.294 КУпАП, –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Боровського В.А. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 09 червня 2026 року - залишити без задоволення, а постанову Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 09 червня 2026 року стосовно ОСОБА_1 - залишити без зміни.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Кропивницького

апеляційного суду Р.В. Широкоряд