Рішення від 03 грудня 2025 р. у справі №278/188/21 — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 278/188/21

Провадження 2/760/460/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2025 року м. Київ

Солом`янський районний суд м. Києва

у складі головуючого - судді Аксьонової Н.М.,

з участю секретаря судового засідання Невеселої Н.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Держави України в особі Державної казначейської служби України, Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Радомишльський районний відділ державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), про стягнення шкоди,

В С Т А Н О В И В :

22 січня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Житомирського районного суду Житомирської області з позовом до Департаменту патрульної поліції, Держави України в особі Державної казначейської служби України, третя особа - Броварський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Радомишльський районний відділ державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про визнання дій неправомірними та стягнення майнової шкоди, в якій просить стягнути за рахунок Державного бюджету України на користь позивача майнову шкоду у розмірі 280 000 гривень, а також судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що заочним рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 18 квітня 2014 року у справі №361/791/14-ц стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11278286000 від 26 грудня 2007 року в сумі 520 687,92 грн та судовий збір у розмірі 3654 грн. Рішення набрало законної сили. 03 липня 2014 судом було видано виконавчий лист.

16 грудня 2014 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_10 з примусового виконання виконавчого листа Броварського міськрайонного суду Київської області від 03 липня 2014 у справі №361/791/14-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості в сумі 524341,92 грн. Того ж дня було винесено постанову про арешт майна боржника, оголошення заборони на його відчуження.

29 жовтня 2015 року державним виконавцем винесено постанову про розшук майна боржника, а саме автомобіля марки «SSANGYONG REXTON» 2007 р.в., який на праві власності належав ОСОБА_1 , та був предметом застави ПАТ «Дельта Банк».

На підставі вищезазначеної постанови 16 січня 2016 року автомобіль SSANGYONG REXTON 2007 р.в. був вилучений інспектором Степанчуком М.В. УПП в м. Києві для передачі органам державної виконавчої служби.

Лише 11 квітня 2016 Броварським міськрайонним відділом державної виконавчої служби було винесено постанову про доручення Радомишльському районному відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області провести перевірку місця знаходження транспортного засобу, що перебуває у заставі, чи дійсно затримане майно знаходиться на штраф майданчику. У разі виявлення транспортного засобу, здійснити опис та арешт майна.

20 квітня 2016 року державним виконавцем ВДВ Радомишльського районного управління юстиції Соболевським С.В. було складено акт опису й арешту майна (автомобіля марки SSANGYONG REXTON 2007 р.в.).

12 червня 2017 року Броварським міськрайонним відділом державної виконавчої служби було винесено вимогу та доручено Радомишльському районному ВДВ провести перевірку наявності вищезазначеного автомобіля за адресою а/д Київ-Чоп стаціонарний пост (ДАІ) «Кочерів».

Вказана вимога була виконана 12 вересня 2017 року, а саме державним виконавцем Радомишльського районного ВДВС Присяжнюком Ю.В. складено акт про відсутність зазначеного автомобіля за адресою а/д Київ-Чоп стаціонарний пост (ДАІ) «Кочерів».

В подальшому, 25 вересня 2018 року від громадянина ОСОБА_2 надійшла заява до Броварського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Київській області, що рама автомобіля марки SSANGYONG REXTON, д.н.з. НОМЕР_1 , 27 р.в., перебуває на базі металобрухту у місті Житомирі.

У зв?язку з цим Броварським міськрайонним ВДВС ГТУЮ у Київській області знову ж таки було доручено, згідно постанови про доручення проведення перевірки від 25.09.2018 року, тільки вже Житомирському районному відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області здійснити перевірку зазначеної інформації. У разі виявлення транспортного засобу марки SSANGYONG REXTON, д.н.з. НОМЕР_2 , доручено здійснити опис та арешт майна боржника. За результатами проведених дій винести відповідну постанову та провести передачу на відповідальне зберігання ДП «Сетам». За результатами проведення передачі майна скласти акт прийому-передачі та направити його до Броварського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Київській області.

05 жовтня 2018 року державним виконавцем Житомирського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області на виконання вищевказаного доручення винесено постанову про опис та арешт майна боржника. Того ж дня, згідно акту приймання-передавання майна від 05 жовтня 2018 року, майно, а саме рама автомобіля, на якій присутній заводський номер НОМЕР_9, було передане на зберігання директору Житомирської філії державного підприємства «Сетам» Костюку О.А.

В подальшому майно, а саме раму автомобіля на якій присутній заводський номер КРТGOB1FS8P258029, було реалізовано за 7500 грн.

Позивач вважає дії Департаменту патрульної поліції в особі управління патрульної поліції в Житомирській області ДПП такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки відповідачем не дотримано порядку обліку прийняття та видачі транспортного засобу, що в результаті призвело до зникнення вищевказаного автомобіля.

Акт опису і арешту майна (транспортного засобу) було складено 20 квітня 2016 року, проте описане майно на зберігання не передавалося, воно було залишене на посту. Згідно акту, майно мало бути передано для реалізації не раніше 02 травня 2016 року. Проте, описане майно не було передано на реалізацію і після 02 травня 2016 року. Лише через рік 12 червня 2017 року Броварським міськрайонним ВДВС ГТУЮ у Київській області було направлено вимогу та доручено Радомишльському районному ВДВС провести перевірку наявності вищезазначеного автомобіля за адресою а/д Київ-Чоп стаціонарний пост (ДАІ) «Кочерів». Проте автомобіля уже виявлено на посту не було, він був відсутній.

Більше ніж через рік, а саме 25 вересня 2018 року до Броварського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Київській області від громадянина ОСОБА_2 надійшла заява про те, що вищезазначений автомобіль перебуває на базі металобрухту у м. Житомирі. Того ж дня Броварським міськрайонним ВДВС ГТУЮ у Київській області було прийнято постанову про доручення проведення перевірки заяви гр. ОСОБА_2 Житомирському районному відділу ДВС ГТУЮ у Житомирській області. За результатами перевірки заяви, державним виконавцем Житомирського районного ВДВС ГТУЮ у Житомирській області прийнято постанову від 05 жовтня 2018 року про опис та арешт майна боржника, а саме автомобіля марки «SSANGYONG REXTON», д.н.з. НОМЕР_3 . Згідно акту приймання-передавання майна від 05.10.2018, як виявилося згодом у м. Житомирі на базі металобрухту виявилася лише рама автомобіля марки «SSANGYONG REXTON», д.н.з. НОМЕР_3 , яка була передана на зберігання директору Житомирської філії ДП «Сетам» Костюку О.А., та в подальшому була реалізована за 7500 грн.

25 січня 2021 року ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області справу передано за підсудністю до Солом`янського районного суду м. Києва.

02 березня 2021 року постановою Житомирського апеляційного суду ухвалу Житомирського районного суду Житомирської області від 25 січня 2021 року залишено без змін.

15 березня 2021 року вищезазначена справа надійшла за підсудністю до Солом`янського районного суду м. Києва.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 березня 2021 року справу розподілено судді Аксьоновій Н.М.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 22 березня 2021 року вказану цивільну справу прийнято до розгляду та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

20 травня 2021 року від Департаменту патрульної поліції до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.

В обґрунтування заперечень проти позову вказав, що 16.01.2016 автомобіль «SANG YONG REXTON», 2007 року випуску, номерний знак НОМЕР_4 , який належав ОСОБА_1 , було зупинено інспектором роти № 2 батальйону № 2 управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Степанчуком М.В. на 86 км+700 а/д Київ - Чоп, КП «Кочерів», у зв`язку з перебуванням транспортного засобу в розшуку, оголошеному державним виконавцем Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби. Транспортний засіб було затримано у присутності двох понятих та водія, складено акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, автомобіль розміщено на стоянці 86 км/700 а/д Київ - Чоп, КП «Кочерів», про що повідомлено ініціатора розшуку, що, на переконання відповідача, відповідає вимогам Порядку тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1102, та Інструкції про порядок взаємодії органів державної виконавчої служби з органами внутрішніх справ, затвердженої спільним наказом МВС України та Міністерства юстиції України від 25.06.2002 № 607/56/5.

Крім того, представник відповідача зазначив, що дії поліцейського здійснювались виключно в межах повноважень, підстав та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, зокрема статтею 8 Закону України «Про Національну поліцію», а позивачем не надано жодних фактичних даних на підтвердження протиправності дій поліцейського. Відсутні також вирок суду або судове рішення, яким би встановлено протиправність дій ОСОБА_3 , що з огляду на приписи статей 81, 82 ЦПК України, унеможливлює покладення на відповідача цивільно-правової відповідальності за завдану шкоду.

Відповідач також послався на те, що спірні правовідносини мають ознаки публічно-правового спору та підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства, оскільки випливають з оскарження дій суб`єкта владних повноважень, проте адміністративний позов позивачем не подавався. Оскільки за змістом частини другої статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України вимога про відшкодування шкоди є похідною від вимоги про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними, відповідач вважав, що дана позовна заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України має бути закрито.

Також звернув увагу, що позивач не звертався до органів поліції із заявою про можливе протиправне розукомплектування транспортного засобу, хоча відповідна подія могла містити ознаки кримінального правопорушення, у зв`язку з чим обставини щодо винних осіб та інші важливі для справи обставини залишились невстановленими, а розмір заявленої до стягнення шкоди - документально не підтвердженим.

01 червня 2021 року представник позивача подав до суду уточнену позовну заяву від 26 травня 2021 року, в якій просив стягнути на користь позивача 435 389,99 грн, з яких 334 289,99 грн майнова шкода, 100 000 грн моральна шкода, 1100 грн послуги експерта. Додав експертний висновок №25-05/21 від 25 травня 2021 року, відповідно до якого середня ринкова вартість автомобіля марки «SSANGYONG REXTON», 2007 року випуску станом на 29 березня 2016 року становить 334289,99 грн.

06 липня 2021 року представник позивача подав відповідь на відзив, в якій вказав, що доводи відповідача-1 про відсутність підстав для доставлення транспортного засобу на штрафний майданчик та про недоведеність протиправності дій поліцейського є необґрунтованими та спростовуються наявними у справі доказами.

Так, позивач зазначив, що відповідно до Порядку тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1102, та Інструкції про порядок взаємодії органів внутрішніх справ та органів державної виконавчої служби при примусовому виконанні рішень судів та інших органів (посадових осіб), затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства юстиції України від 25.06.2002 № 607/56/5, у разі виявлення транспортного засобу боржника, оголошеного в розшук, працівники органів внутрішніх справ зобов`язані негайно затримати такий транспортний засіб та доставити його на спеціальний майданчик чи стоянку тимчасового зберігання Державтоінспекції, повідомивши про це державного виконавця протягом трьох діб.

Позивач наголосив, що саме відповідачем-1 в особі інспектора Степанчука М.В. 16.01.2016 було вилучено належний ОСОБА_1 автомобіль «SSANGYONG REXTON» 2007 року випуску, про що складено акт огляду та тимчасового затримання транспорту, а 20.04.2016 відповідачем-1 складено акт арешту і опису майна, згідно з яким зазначений автомобіль залишено на посту. На переконання позивача, зазначене свідчить про те, що саме відповідач-1 взяв на себе обов`язок щодо збереження вказаного майна, чим спростовуються доводи відповідача-1, викладені у відзиві на позовну заяву.

Представник позивача також вказав, що порушення відповідачем-1 встановленого порядку обліку прийняття та видачі тимчасово затриманих транспортних засобів призвело до зникнення транспортного засобу.

Щодо правових підстав відповідальності держави позивач послався на статтю 22 ЦК України щодо права особи на відшкодування завданих їй збитків, а також на статтю 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, якщо вона не доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Позивач зазначив, що спеціальні правила частини першої статті 1176 ЦК України щодо відшкодування шкоди незалежно від вини охоплюють виключний перелік випадків (незаконне засудження, незаконне притягнення до кримінальної відповідальності, незаконне застосування запобіжного заходу, незаконне затримання, незаконне накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт), до якого спірні правовідносини не належать. За відсутності підстав для застосування частини першої цієї статті діють правила частини шостої статті 1176 ЦК України, тобто шкода відшкодовується на загальних підставах, передбачених статтями 1173, 1174 ЦК України, для застосування яких наявність вини посадових осіб та органів державної влади не є обов`язковою.

Позивач звернув увагу суду на те, що відсутність обвинувального вироку чи іншого рішення про визнання дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача-1 незаконними не перебуває у прямій залежності з наявністю підстав для відшкодування шкоди, оскільки суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення. Наведена правова позиція, за твердженням позивача, узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 02.12.2020 у справі № 303/1776/19.

З огляду на викладене, позивач зазначив, що питання наявності між сторонами деліктних зобов`язань та цивільно-правової відповідальності за завдану шкоду перебуває у площині цивільних правовідносин позивача та держави, а доводи відповідача-1 щодо непідсудності справи в порядку цивільного судочинства є безпідставними.

Також, позивачем заявлено клопотання про розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 20 лютого 2024 року продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено перше судове засідання на 14 год. 00 хв. 20 березня 2024 року.

Протокольними ухвалами суду від 19 квітня 2024 року здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, судове засідання замінено підготовчим, залишено без розгляду клопотання про призначення експертизи.

20 травня 2024 року представник відповідача ДПП подав до суду клопотання про залучення до участі у справі співвідповідачів Броварський відділ ДВС у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та Коростишівський відділ ДВС у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

28 жовтня 2024 року представник позивача подав до суду уточнену позовну заяву, в якій просив визнати неправомірними дії ДПП та Броварського відділу ДВС у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо недотримання порядку обліку, прийняття, видачі, передачі на зберігання та реалізацію транспортного засобу, що призвело до викрадення автомобіля, стягнути на користь позивача 435 389,99 грн, з яких 334 289,99 грн майнова шкода, 100 000 грн моральна шкода, 1100 грн послуги експерта, а також судові витрати.

Протокольною ухвалою суду від 30 жовтня 2024 року було відмовлено у задовленні клопотання представника відповідача ДПП про залучення співвідповідачів.

Ухвалою від 30 жовтня 2024 року відмовлено у прийнятті уточненої заяви ОСОБА_1 від 26 травня 2021 року в частині вимоги про стягнення моральної шкоди, а також відмовлено у прийнятті уточненої заяви від 28 жовтня 2024 року.

13 листопада 2024 року представник Броварського відділу Державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову в частині, що стосується Броварського ДВС. В обґрунтування заперечення проти позову вказав, що застосування державним виконавцем заходів примусового виконання рішення, прямо передбачених Законом України «Про виконавче провадження», зокрема звернення стягнення на кошти боржника та заборона розпоряджатися і користуватися майном саме по собі не може кваліфікуватися як протиправна поведінка чи завдання боржнику матеріальної або моральної шкоди, оскільки тягар виконання судового рішення покладається виключно на боржника, а обов`язковість судових рішень та їх примусове виконання є конституційною засадою (статті 124, 129-1 Конституції України), спрямованою на забезпечення права стягувача на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідач також зазначив, що чинним законодавством (стаття 74 Закону України «Про виконавче провадження», стаття 447 ЦПК України) передбачено спеціальний порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця протягом 10 робочих днів з дня, коли особі стало відомо про порушення її прав, однак дане виконавче провадження було завершене 06.05.2021, постанови, винесені в його межах, у судовому порядку боржником (позивачем) не скасовані, а строк на їх оскарження сплив. У зв`язку з цим належні докази неправомірності дій державного виконавця саме Броварського ВДВС у справі відсутні.

Крім того, представник Броварського ДВС наголосив, що обов`язковими умовами настання деліктної відповідальності за статтями 1166, 1167, 1173, 1174 ЦК України є наявність шкоди, протиправна поведінка заподіювача шкоди та причинний зв`язок між ними, а моральна шкода, за змістом постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4, полягає у втратах немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, спричинених саме незаконними діями або бездіяльністю. Вважає, що позивачем не доведено вчинення конкретним державним виконавцем Броварського ВДВС якогось окремого правопорушення, яке б безпосередньо спричинило позивачу матеріальні збитки чи моральні або фізичні страждання, а тому норми статей 1166, 1167, 1173, 1174 ЦК України та висновки Конституційного Суду України, викладені в рішенні від 30.05.2001 у справі № 1-22/2001, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин через відсутність предмета їх регулювання.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 26 листопада 2024 року відмовлено у прийнятті заяви ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог від 26 листопада 2024 року.

10 лютого 2025 року представник позивача подав до суду клопотання про залучення до участі у справі співвідповідача Броварський відділ ДВС у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)ю

Ухвалою суду від 12 лютого 2025 року залучено до участі у справі співвідповідачем Броварський відділ державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Ухвалою суду від 08 травня 2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

У судовому засіданні 15 липня 2025 року представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити, стягнути на користь позивача майнову шкоду у розмірі 12730,32 доларів США, що по обмінному курсу НБУ складає на 29 березня 2016 року складає 334 289,99 грн та судові витрати, в тому числі послуги експерта 1100 грн та витрати на правову допомогу. Майнова шкода визначена як середня ринкова вартість автомобіля марки «SSANGYONG REXTON», 2007 року випуску станом на 29 березня 2016 року, яка визначена експертним висновком №25-05/21 від 25 травня 2021 року. 04 грудня 2025 року подав заяву про розгляд справи без його участі.

У судовому засіданні 15 липня 2025 року представник відповідача Департаменту патрульної поліції просив у задоволенні позову відмовити з підстав, зазначених у відзиві .04 грудня 2025 року подав заяву про розгляд справи без його участі.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили.

З`ясувавши доводи та аргументи сторін, обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку, що позов необхідно задовольнити з огляду на таке.

Судом встановлено, що відповідно до заочного рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 18 квітня 2014 року у справі №361/791/14-ц стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11278286000 від 26 грудня 2007 року в сумі 520 687,92 грн та судовий збір у розмірі 3654 грн. Рішення набрало законної сили.

03 липня 2014 Броварським міськрайонним судом Київської області на підставі вищезазначеного рішення видано виконавчий лист.

16 грудня 2014 року головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції Лобко О.С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_10 з примусового виконання виконавчого листа Броварського міськрайонного суду Київської області від 03 липня 2014 у справі №361/791/14-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості в сумі 5204 341,92 грн.

16 грудня 2014 року також винесено постанову про арешт майна боржника, оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1 , заборонено здійснювати відчуження всього нерухомого майна, яке належить боржнику.

29 жовтня 2015 року головним державним виконавцем Турчиною О.С. винесено постанову про розшук майна боржника, а саме автомобіля марки SSANGYONG REXTON 2007 р.в., який на праві власності належав ОСОБА_1 , та був предметом застави ПАТ «Дельта Банк».

На підставі вищезазначеної постанови, 16 січня 2016 року автомобіль SSANGYONG REXTON 2007 р.в., який належав ОСОБА_1 був вилучений інспектором Степанчуком М.В. УПП в м. Києві для передачі органам державної виконавчої служби.

11 квітня 2016 Броварським міськрайонним відділом державної виконавчої служби було винесено постанову про доручення Радомишльському районному відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області провести перевірку місця знаходження транспортного засобу, що перебуває у заставі, чи дійсно затримане майно знаходиться на штраф майданчику за адресою: Пост ДАІ 86 км а/д М-06 Київ - Чоп, КП «Кочерів». У разі виявлення транспортного засобу, доручено здійснити опис та арешт майна, за результатами проведених дій скласти відповідний акт, який направити державному виконавцю та провести передачу на відповідальне зберігання ДП «Сетам» автомобіль марки SSANGYONG REXTON 2007 р.в. За результатами проведення передачі майна скласти акт прийому-передачі та направити його до ВДВС Броварського МРУЮ.

20 квітня 2016 року державним виконавцем ВДВ Радомишльського районного управління юстиції Соболевським С.В. було складено акт опису й арешту майна, яким описано та накладено арешт на таке майно: «транспортний засію (позашляховик) легковий універсал - В, «SSANGYONG REXTON» 2007 р.в., д.н.з. НОМЕР_4 , чорного кольору, кузов автомобіля без ушкоджень, декорат. решітка радіатора має сколи фарби, на лобовому склі тріщина вертикальна 9 см, всі оглядові вікна тоновані, 4 литі диски з покришками winter slalom. Заднє ліве колесо спущене, незначні пошкодження у вигляді потертостей обивки салону. Комплект ключів та технічний паспорт відсутні». Зазначено, що описане майно буде передано для реалізації не раніше 02 травня 2016 року. На описане майно накладено арешт і встановлено право користування, заборонено ушкоджувати, відчужувати, розукомплектовувати. Описане майно на відповідальне зберігання не передавалось, залишено на посту, буде передано на реалізацію представнику «Сетам».

12 червня 2017 року Броварським міськрайонним відділом державної виконавчої служби було винесено вимогу, згідно якої державний виконавець вимагав провести перевірку наявності автомобіля SSANGYONG REXTON 2007 р.в., за адресою а/д Київ-Чоп, стаціонарний пост (ДАІ) «Кочерів», Радомишльському районному ВДВ, оскільки згідно акту опису й арешту майна від 20 квітня 2016 року автомобіль вилучено, та не призначено відповідального зберігача, що унеможливлює в подальшому його реалізацію

Вказана вимога була виконана 12 вересня 2017 року, а саме державним виконавцем Радомишльського районного ВДВС Присяжнюком Ю.В. складено акт, згідно якого станом на 12 вересня 2017 року автомобіль за адресою а/д Київ-Чоп стаціонарний пост (ДАІ) «Кочерів» не виявлено.

25 вересня 2018 року, від громадянина ОСОБА_2 надійшла заява до Броварського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Київській області, що рама автомобіля марки «SSANGYONG REXTON», д.н.з. НОМЕР_1 , 27 р.в., перебуває на базі металобрухту за адресою: м. Житомир, вул. Кооперативна, 7.

Постановою головного державного виконавця Броварського міськрайонного ВДВС Головного територіального управління юстиції у Київській області від 25 вересня 2018 року доручено Житомирському районному відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Житомирській області здійснити перевірку зазначеної інформації. У разі виявлення транспортного засобу марки «SSANGYONG REXTON», д.н.з. НОМЕР_2 , доручено здійснити опис та арешт майна боржника. За результатами проведених дій винести відповідну постанову та провести передачу на відповідальне зберігання ДП «Сетам». За результатами проведення передачі майна скласти акт прийому-передачі та направити його до Броварського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Київській області.

05 жовтня 2018 року державним виконавцем Житомирського районного ВДВС Головного територіального управління юстиції у Житомирській області на виконання вищевказаного доручення, винесено постанову про опис та арешт майна боржника.

Того ж дня, згідно акту приймання-передавання майна від 05 жовтня 2018 року, майно, а саме: рама автомобіля на якій присутній заводський номер НОМЕР_9, будь-яке навісне обладнання відсутнє, згідно постанови про опис та арешт майна боржника від 05 жовтня 2018 року, складеної державним виконавцем Житомирського районного ВДВС Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Бєльським О.С., назву майна визначено як автомобіль SSANG YONG REXTON, було передане на зберігання директору Житомирської філії державного підприємства «Сетам» Костюку О.А.

Постановою про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні від 09 жовтня 2018 року, експертом у виконавчому провадженні призначено директора ТОВ «Приватна експертна служба» Кирилюка П.В.

Згідно звіту про оцінку майна за результатами проведення незалежної оцінки колісного транспортного засобу - автомобіля «Ssang Yong Rexton», номер державної реєстрації НОМЕР_4 , номер кузову НОМЕР_5 (у розібраному стані - фактично рама автомобіля), здійсненого ТОВ «Приватна експертна служба» на замовлення Броварського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Київській області, станом на дату оцінки - 31.10.2018 року, вартість колісного транспортного засобу - автомобіля Ssang Yong Rexton, номер державної реєстрації НОМЕР_4 , (у роздрібленому стані - фактично рама автомобіля), без урахування ПДВ складає 7 500 грн.

Згідно довідки Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, адресованої ДП «Сетам» від 10 грудня 2018 року №1104, 05 жовтня 2018 року державним виконавцем було винесено постанову про опис та арешт майна боржника.

23 листопада 2018 року до відділу надійшов висновок експерта про вартість описаного майна, який станом на 31 жовтня 2018 року становить 7500 грн. Станом на 10 грудня 2018 року відомості щодо оскарження висновку експерта про вартість описаного та арештованого майна до відділу не надходило.

Протоколом №390117 проведення електронних торгів, які були проведені ДП «СЕТАМ» 16.01.2019, реєстраційний номер лота: 323458, найменування майна: транспортний засіб марки SSANG YONG REXTON, 2007 року випуску, ДНЗ: НОМЕР_6 , № кузову: НОМЕР_7 , місцезнаходження майна: Житомирська обл., Житомирський р-н., с. Довжик, вул. Богунська, 1А, ціна продажу 73125,00 грн. Кошти від реалізації майна станом на 20.05.2020 на депозитний рахунок відділу не надійшли.

На замовлення позивача оцінювачем ОСОБА_4 здійснено експертний висновок №25-05/21.

Відповідно до вказаного висновку середня ринкова вартість автомобіля марки SSANG, моделі YONG REXTON, 2007 року випуску, станом на 29 березня 2016 року становить 334 289,99 грн, що по обмінному курсу НБУ на 29 березня 2016 року складає 12720,32 доларів США.

Звернувшись до суду із даним позовом позивач, покликаючись на незаконні дії відповідачів, що призвели до викрадення автомобіля, просить стягнути на її користь майнову шкоду у розмірі 12730,32 доларів США, що по обмінному курсу НБУ складає на 29 березня 2016 року складає 334 289,99 грн та судові витрати, в тому числі послуги експерта 1100 грн та витрати на правову допомогу.

Відповідачі позов не визнали.

Вирішуючи спір що виник між сторонами суд дійшов таких висновків.

Згідно з частиною першою статті 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

У частині першій статті 1174 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Правовою підставою для цивільно-правової відповідальності за відшкодування шкоди, завданої рішеннями, діями чи бездіяльністю державного виконавця під час проведення виконавчого провадження, є правопорушення, що включає як складові елементи шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв`язок між ними. Шкода відшкодовується незалежно від вини. Належним доказом протиправних (неправомірних) рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця є, як правило, відповідне судове рішення (вирок) суду, що набрало законної сили, або відповідне рішення вищестоящих посадових осіб державної виконавчої служби, інші докази.

Отже, для відшкодування завданої майнової шкоди необхідно довести неправомірність поведінки особи; вину заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність усіх зазначених умов є обов`язковою для ухвалення судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного із цих елементів виключає відповідальність за завдану шкоду. У цьому випадку саме на позивача покладено обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. Водночас відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) немає вини у заподіянні шкоди.

Верховний Суд у постанові від 10 грудня 2018 року у справі № 902/320/17 вказав, що протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню

Частинами 1, 2 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі

виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз`яснює сторонам їхні права і обов`язки.

Статтею 20 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.

Виконання рішення, яке зобов`язує боржника вчинити певні дії, здійснюється державним виконавцем за місцем проведення таких дій. Державний виконавець вправі провадити виконавчі дії щодо виявлення та звернення стягнення на кошти, які перебувають на рахунках та вкладах боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

У разі необхідності перевірки інформації щодо наявності боржника чи його майна або його місця роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець може своєю мотивованою постановою, затвердженою начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований, доручити проведення перевірки вказаної інформації відповідному відділу державної виконавчої служби. Державний виконавець відділу державної виконавчої служби, якому доручено проведення перевірки зазначеної інформації, у разі виявлення майна боржника повинен здійснити його опис та арешт. Виконавчі дії за дорученням проводяться у строк не пізніше десяти робочих днів з моменту надходження до відділу державної виконавчої служби відповідної постанови державного виконавця в межах виконавчого провадження, у якому винесено цю постанову. За результатами проведених дій складається акт, що направляється державному виконавцю, який виніс постанову.

У разі якщо у процесі виконавчого провадження державним виконавцем отримано документальне підтвердження про зміну або встановлення місця проживання, перебування чи місцезнаходження боржника, його майна, місця його роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, та з`ясувалося, що майно боржника, на яке можна звернути стягнення, відсутнє на території, на яку поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець не пізніше наступного дня з моменту, коли йому стали відомі зазначені обставини, надсилає виконавчий документ за новим місцем проживання чи місцезнаходженням боржника, місцем його роботи чи місцезнаходженням майна боржника, про що повідомляє стягувачу.

У разі якщо у процесі виконавчого провадження з`ясувалося, що майна боржника, на яке можливо звернути стягнення, недостатньо для задоволення в повному обсязі вимог стягувача, але майно боржника виявлено на території іншого органу державної виконавчої служби, державний виконавець звертає стягнення на таке майно в порядку, передбаченому цим Законом, за погодженням з начальником відділу державної виконавчої служби, якому він підпорядкований, та за умови, що стягувач авансує витрати на організацію та проведення виконавчих дій. Про вчинення виконавчих дій на території іншого органу державної виконавчої служби державний виконавець повідомляє начальникові такого органу. У разі якщо стягувач не здійснив авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій на території іншого органу державної виконавчої служби, державний виконавець звертає стягнення на наявне майно боржника і після розподілу стягнутих коштів, якщо їх обсяг недостатній для задоволення в повному обсязі вимог стягувача, надсилає виконавчий документ до органу державної виконавчої служби за місцезнаходженням іншого майна боржника.

Виконавче провадження може бути передано від одного органу державної виконавчої служби до іншого, від одного державного виконавця до іншого в порядку, встановленому Міністерством юстиції України.

Спори про місце здійснення виконавчих дій між органами державної виконавчої служби не допускаються.

Згідно частини п`ятої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника. Під час проведення опису та арешту майна боржника державний виконавець має право оголосити заборону розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмежити права користування майном, здійснити опечатування або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису та арешту. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Відповідно до статті 83 Закону України «Про виконавче провадження» контроль за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснюють начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, а також керівник вищестоящого органу державної виконавчої служби.

Керівник вищестоящого органу державної виконавчої служби у разі виявлення порушень вимог закону визначає їх своєю постановою та надає доручення начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, щодо проведення дій, передбачених частинами другою і третьою цієї статті.

Контроль за законністю виконавчого провадження здійснюють Міністерство юстиції України через Департамент державної виконавчої служби, а Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі - через відповідні управління державної виконавчої служби.

Забороняється втручання інших державних або недержавних органів та їх посадових осіб у виконавче провадження, крім випадків, передбачених цим Законом. Виїмка документа виконавчого провадження здійснюється виключно за рішенням суду. При проведенні виїмки оригіналу виконавчого документа чи виконавчого провадження суд у своєму рішенні зазначає про зупинення виконавчого провадження.

Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як установлено судом, 16 грудня 2014 року головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції Лобко О.С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_10 з примусового виконання виконавчого листа Броварського міськрайонного суду Київської області від 03 липня 2014 у справі №361/791/14-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості в сумі 5204 341,92 грн.

16 грудня 2014 року також винесено постанову про арешт майна боржника, оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1 , заборонено здійснювати відчуження всього нерухомого майна, яке належить боржнику.

29 жовтня 2015 року головним державним виконавцем Турчиною О.С. винесено постанову про розшук майна боржника, а саме автомобіля марки SSANGYONG REXTON 2007 р.в., який на праві власності належав ОСОБА_1 , та був предметом застави ПАТ «Дельта Банк».

На підставі вищезазначеної постанови, 16 січня 2016 року автомобіль SSANGYONG REXTON 2007 р.в., який належав ОСОБА_1 був вилучений інспектором Степанчуком М.В. УПП в м. Києві для передачі органам державної виконавчої служби.

11 квітня 2016 Броварським міськрайонним відділом державної виконавчої служби було винесено постанову про доручення Радомишльському районному відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області провести перевірку місця знаходження транспортного засобу, що перебуває у заставі, чи дійсно затримане майно знаходиться на штраф майданчику за адресою: Пост ДАІ 86 км а/д М-06 Київ - Чоп, КП «Кочерів». У разі виявлення транспортного засобу, доручено здійснити опис та арешт майна, за результатами проведених дій скласти відповідний акт, який направити державному виконавцю та провести передачу на відповідальне зберігання ДП «Сетам» автомобіль марки SSANGYONG REXTON 2007 р.в. За результатами проведення передачі майна скласти акт прийому-передачі та направити його до ВДВС Броварського МРУЮ.

20 квітня 2016 року Радомишльським районним ВДВС Головного територіального управління юстиції у Житомирській області за доручення Броварського міськрайонного ВДВС було здійснено перевірку місця знаходження транспортного засобу, за результатами якого державним виконавцем ВДВС Радомишльського районного управління юстиції Соболевським С.В. було складено акт опису й арешту майна від 20.04.2016 року, яким на стаціонарному посту ДАІ «Кочерів» 87 км а/д М-06 Київ-Чоп описано та накладено арешт на таке майно: «транспортний засію (позашляховик) легковий універсал - В, «SSANGYONG REXTON» 2007 р.в., д.н.з. НОМЕР_4 , чорного кольору, кузов автомобіля без ушкоджень, декорат. решітка радіатора має сколи фарби, на лобовому склі тріщина вертикальна 9 см, всі оглядові вікна тоновані, 4 литі диски з покришками winter slalom. Заднє ліве колесо спущене, незначні пошкодження у вигляді потертостей обивки салону. Комплект ключів та технічний паспорт відсутні». Зазначено, що описане майно буде передано для реалізації не раніше 02 травня 2016 року. На описане майно накладено арешт і встановлено право користування, заборонено ушкоджувати, відчужувати, розукомплектовувати. Описане майно на відповідальне зберігання не передавалось, залишено на посту, буде передано на реалізацію представнику «Сетам».

Таким чином, на момент огляду і опису майна автомобіль перебував на стаціонарному посту ДАІ «Кочерів» 87 км а/д М-06 Київ-Чоп, був цілісний, кузов автомобіля був без пошкоджень, з незначними сколами фарби на решітці радіатора, вертикальною тріщиною на лобовому склі.

Натомість, більше ніж через рік, а саме 12 червня 2017 року Броварським міськрайонним відділом державної виконавчої служби було винесено вимогу, згідно якої державний виконавець вимагав провести перевірку наявності автомобіля «SSANGYONG REXTON» 2007 р.в., за адресою а/д Київ-Чоп, стаціонарний пост (ДАІ) «Кочерів», Радомишльському районному ВДВ, оскільки згідно акту опису й арешту майна від 20 квітня 2016 року автомобіль вилучено, та не призначено відповідального зберігача, що унеможливлює в подальшому його реалізацію. За результатами перевірки автомобіль за адресою а/д Київ-Чоп стаціонарний пост (ДАІ) «Кочерів» не виявлено.

Таким чином, перевірку фактичної наявності майна за місцем його затримання відповідач організував лише 12 червня 2017 року, тобто через тринадцять із половиною місяців після складення акта опису й арешту, і лише за результатами цієї перевірки було встановлено відсутність транспортного засобу. Наступні дії з розшуку майна вжито ще майже через рік і лише після надходження стороннього звернення громадянина ОСОБА_2 від 25 вересня 2018 року, коли автомобіль було виявлено вже в розкомплектованому вигляді - у стані рами на базі металобрухту в м. Житомирі. Ці обставини, встановлені судом і не спростовані відповідачем, свідчать про системне й тривале порушення Броварським міськрайонним відділом державної виконавчої служби обов`язку своєчасного, повного та дбайливого виконання власних процесуальних рішень, а після набрання чинності Законом України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» - також і положень частини першої статті 18 цього Закону, яка покладає на виконавця аналогічний обов`язок неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Вищенаведене свідчить про недотримання Броварським міськрайонним відділом державної виконавчої служби вимог законодавства, яке визначало порядок організації діяльності державної виконавчої служби та її обов`язки щодо своєчасного, повного і правильного виконання рішень. Зокрема, відповідно до статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV державний виконавець зобов`язаний неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а відповідно до статті 83 цього ж закону контроль за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснюють начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, а також керівник вищестоящого органу державної виконавчої служби.

Згідно статті 5 Закону України «Про державну виконавчу службу» від 24 березня 1998 року №202/98-ВР (також чинного у зазначений період) контроль за діяльністю органів державної виконавчої служби здійснює Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, а безпосередньо у відділі - його керівник.

Таке тривале й неодноразове порушення суд кваліфікує саме як протиправну бездіяльність відповідача Броварського міськрайонного відділу ДВС.

Причинний зв`язок між цією бездіяльністю та зникненням автомобіля суд вважає доведеним. Станом на 20 квітня 2016 року транспортний засіб перебував у цілісному стані, що прямо підтверджується актом опису й арешту майна. Залишення автомобіля без відповідального зберігача, невжиття заходів до його реалізації у визначений строк та відсутність будь-якого контролю за його фактичною наявністю впродовж понад тринадцяти місяців призвело до зникнення автомобіля та подальшого його розкомплектування невстановленими особами. Жодних обставин непереборної сили чи дій третіх осіб судом не встановлено, а відповідачем не доведено.

Внаслідок протиправної бездіяльності Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби позивачу завдано майнової шкоди, розмір якої суд визначає на підставі висновку судового експерта № 25-05/21 від 25 травня 2021 року в сумі 334 289,99 грн, що відповідає середній ринковій вартості автомобіля «SSANG YONG REXTON», 2007 року випуску, станом на 29 березня 2016 року, тобто на дату, яка передує протиправній бездіяльності відповідача і відображає вартість майна в стані, максимально наближеному до зафіксованого актом опису й арешту від 20 квітня 2016 року. Застосування пізнішої оціночної вартості (7 500 грн станом на 31 жовтня 2018 року) не може братися за основу розрахунку завданих збитків, оскільки вона встановлена вже щодо розкомплектованого майна - рами автомобіля.

Крім того, відповідно до статті 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов`язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

За змістом статей 524, 533 ЦК України грошове зобов`язання за загальним правилом має бути виражене та виконане у гривні, а використання іноземної валюти як засобу платежу допускається лише за наявності відповідної домовленості сторін договору (валютне застереження) або якщо це прямо передбачено законом.

Спірні правовідносини є деліктними, позадоговірними, і не пов`язані з грошовим зобов`язанням, вираженим сторонами в іноземній валюті. Зазначення в експертному висновку довідкового еквівалента вартості майна в іноземній валюті є лише способом додаткового підтвердження визначеної гривневої вартості на конкретну дату й не змінює встановленого законом порядку відшкодування шкоди у національній валюті України.

За таких обставин суд визначає розмір відшкодування майнової шкоди в гривні у сумі 334 289,99 грн, як встановлено висновком судового експерта №25-05/21.

Відтак, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про стягнення на користь позивача 334 289 грн в рахунок відшкодування завданої майнової шкоди.

Що стосується позовних вимог, заявлених до Департаменту патрульної поліції та Державної казначейської служби, суд зазначає наступне.

Відповідно до абзаців першого і другого пункту 2 Порядку тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1102 (у редакції, чинній станом на 16 січня 2016 року, тобто з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 888) (далі - Порядок), тимчасове затримання транспортного засобу поліцейським проводиться у випадках, передбачених статтею 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення зокрема у разі, коли неможливо усунути причину затримання на місці виявлення адміністративного правопорушення, і передбачає примусове припинення використання такого транспортного засобу шляхом його блокування за допомогою технічних пристроїв або доставлення на спеціальний майданчик чи стоянку, якщо транспортний засіб створює значні перешкоди дорожньому руху.

Тимчасове затримання транспортного засобу здійснюється також у разі виявлення транспортного засобу боржника, оголошеного в розшук відповідно до статті 40 Закону України «Про виконавче провадження».

Відтак автомобіль був затриманий 16 січня 2016 року саме на підставі постанови державного виконавця про розшук майна боржника від 29 жовтня 2015 року на підставі вказаної норми, а не в порядку статті 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення як засобу забезпечення провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Згідно з пунктом 8 Порядку про місце зберігання тимчасово затриманого транспортного засобу поліцейський повідомляє водієві під час складання протоколу про адміністративне правопорушення або винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення, а в разі його відсутності - черговій частині територіального органу Національної поліції; про тимчасове затримання транспортного засобу боржника поліцейський повідомляє державному виконавцю протягом трьох діб.

Проте, позивачем не доведено той факт, що поліцейський не виконав обов`язок щодо повідомлення державному виконавцю про тимчасове затримання транспортного засобу боржника.

Відповідно до пункту 12 Порядку повернення тимчасово затриманого транспортного засобу здійснюється за письмовим зверненням його водія чи власника, а вилучення тимчасово затриманого транспортного засобу боржника зі спеціального майданчика чи стоянки здійснюється державним чи приватним виконавцем на підставі вимоги.

Отже, коло повноважень поліцейського вичерпується виявленням розшукуваного транспортного засобу, фіксацією факту його затримання актом за участю понятих та повідомленням про це державного виконавця. Питання подальшого зберігання, вилучення та розпорядження затриманим майном законодавець прямо відносить до компетенції органу державної виконавчої служби, а не поліції.

Суд також звертає увагу, що станом на 20 квітня 2016 року, коли Радомишльським районним відділом державної виконавчої служби було складено акт опису й арешту майна, транспортний засіб перебував на місці затримання в цілісному стані. Це спростовує причинний зв`язок між діями поліцейського інспектора Степанчука М.В. і подальшим зникненням та розкомплектуванням автомобіля, оскільки на момент, коли контроль над майном офіційно перейшов до органів державної виконавчої служби, транспортний засіб перебував у стані, який виключає його попереднє пошкодження чи вилучення частин з боку поліції.

За відсутності доказів того, що саме дії поліції, а не подальша бездіяльність органу державної виконавчої служби, спричинили зникнення транспортного засобу, суд доходить висновку, що поліцейські діяли в межах чинних на момент затримання нормативно-правових актів та в межах наданих їм повноважень, а підстави для покладення цивільно-правової відповідальності за завдану позивачу шкоду на Департамент патрульної поліції відсутні.

Відповідно до частини другої статті 2, частини першої статті 170 ЦК України учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права. Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Згідно частини другої статті 48 ЦПК України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Відповідно до частини другої статті 30 ЦПК України (в редакції, чинній на момент пред`явлення позову) позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Тлумачення частини другої статті 30 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди, заподіяною органом державної влади, їх посадовою або службовою особою є держава як учасник цивільних відносин. При цьому держава бере участь у справі як відповідач через відповідні органи державної влади, зазвичай, орган, діями якого заподіяну шкоду. Разом із тим, залучення або ж незалучення до участі у таких категоріях спорів ДКСУ чи її територіального органу не впливає на правильність визначення належного відповідача у справі, оскільки ДКСУ чи її територіальний орган не є тим суб`єктом який порушив права чи інтереси позивача.

Так, сам факт стягнення коштів із Державного бюджету України не може бути підставою для обов`язкового залучення до участі у справі відповідачем ДКСУ чи її територіального органу. У разі сприйняття подібного підходу до участі у справах про стягнення коштів, відшкодування шкоди завжди необхідно було б щоразу залучати суб`єкта, який здійснює управління рахунком, на якому розміщені грошові кошти відповідача.

Разом із тим варто зауважити, що у практиці Верховного Суду існують різні підходи щодо визначення належного відповідача у справах про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовою або службовою особою, зокрема органами державної виконавчої служби. Цей висновок зроблено на підставі аналізу постанов Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 750/1591/18-ц, постанов Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 11 квітня 2018 року у справі № 461/4137/14, від 01 серпня 2018 року у справі № 520/4116/16-ц та від 20 лютого 2019 року у справі № 489/515/17, постанов Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10 липня 2018 року у справі № 910/3007/16 та від 20 червня 2019 року в справі № 910/17999/17.

У зазначених судових рішеннях Верховного Суду різняться висновки щодо статусу ДКСУ у справах, де відповідачами виступають державні органи (держава) як сторони спору, яка має здійснювати відшкодування за порушені права позивачів від імені держави у разі присудження такого відшкодування. Зокрема, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 750/1591/18-ц погодилась з рішенням суду першої інстанції в частині стягнення відшкодування шкоди безпосередньо з органу державної влади, яким (посадовими чи службовими особами якого) її завдано, не вимагаючи залучення ДКСУ. Разом з тим у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 20 лютого 2019 року у справі № 489/515/17 викладено висновок, який зводиться до того, що належними відповідачами у справах про відшкодування шкоди, заподіяної державою (зокрема, через неналежне забезпечення державною виконавчою службою виконання судового рішення), є держава Україна в особі Міністерства юстиції України та ДКСУ.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважує, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (RYSOVSKYY v. UKRAINE, № 29979/04, § 70, ЄСПЛ, від 20 жовтня 2011 року).

ЄСПЛ також вказує, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (BRUMARESCU v. ROMANIA, № 28342/95, § 61, ЄСПЛ, від 28 жовтня 1999 року). Якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (LUPENI GREEK CATHOLIC PARISH AND OTHERS v. ROMANIA, № 76943/11, § 123, ЄСПЛ, від 29 листопада 2016 року). Судові рішення повинні бути розумно передбачуваними (S.W. v. THE UNITED KINGDOM, № 20166/92, § 36, ЄСПЛ, від 22 листопада 1995 року).

Надана судам роль в ухваленні судових рішень якраз і полягає в розвіюванні тих сумнівів щодо тлумачення, які існують. Оскільки завжди існуватиме потреба в з`ясуванні неоднозначних моментів і адаптації до обставин, які змінюються (VYERENTSOV v. UKRAINE, № 20372/11, § 65, ЄСПЛ, від 11 квітня 2013 року; DEL RIO PRADA v. SPAIN, № 42750/09, § 93, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2013 року).

Належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовою або службовою особою, є держава як учасник цивільних відносин, як правило, в особі органу, якого відповідач зазначає порушником своїх прав.

Держава бере участь у справі як відповідач через відповідні органи державної влади, зазвичай, орган, діями якого завдано шкоду. Разом із тим, залучення або ж незалучення до участі у таких категоріях спорів ДКСУ чи її територіального органу не впливає на правильність визначення належного відповідача у справі, оскільки відповідачем є держава, а не Державна казначейська служба України чи її територіальний орган.

Порядок виконання судових рішень про стягнення коштів з державного органу визначений Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05 червня 2012 року № 4901-VI, яким встановлено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

ДКСУ та її територіальний орган можуть бути залучені до участі у справі з метою забезпечення завдань цивільного судочинства, однак їх незалучення не може бути підставою для відмови у позові.

Враховуючи вищезазначене, у задоволенні позовних вимог, заявлених до Департаменту патрульної поліції та Державної казначейської служби України слід відмовити.

Керуючись статтями 10, 12, 89, 141, 258-259, 263-265, 273, 353, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Держави України в особі Державної казначейської служби України, Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Радомишльський районний відділ державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), про стягнення шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 334 289 (триста тридцять чотири тисячі двісті вісімдесят дев`ять) гривень 99 копійок в рахунок відшкодування завданої майнової шкоди.

У задоволенні позовних вимог, заявлених до Департаменту патрульної поліції та Державної казначейської служби України, - відмовити.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо (ч.1 ст.355 ЦПК України) до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст.354 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (п.1 ч.2 ст.354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України (ч.3 ст.354 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч.1 ст.273 ЦПК України).

Відомості про учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_8 ;

відповідач - Департамент патрульної поліції, місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул.. Федора Ернста, код ЄДРПОУ 40108646;

відповідач - Державна казначейська служба України, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Бастіонна, буд. 6, код ЄДРПОУ 37567646;

відповідач - Броварський відділ державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), місцезнаходження: 07400, Київська область, м. Бровари, бульв. Незалежності, буд. 39, код ЄДРПОУ 34837745;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Радомишльський районний відділ державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), місцезнаходження: 12200, Житомирська область, м. Радомишль, вул. 9-го Січня, буд. 2-А, код ЄДРПОУ 34534670.

Суддя Солом`янського

районного суду міста Києва Н.М. Аксьонова