Постанова від 06 липня 2026 р. у справі №758/7755/26 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/7755/26

3/758/3019/26

Категорія 208

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2026 року cуддя Подільського районного суду м.Києва Денисов О. О. , розглянувши справу про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП стосовно

ОСОБА_1 , дата та рік народження невідомо, РНОКПП невідомо, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № 1499, складеним головним держаним інспектором Блізненко В.В. при проведенні документальної планової виїзної перевірки ТОВ «СХІДГАЗЕНЕРГО», встановлено, що ОСОБА_1 - головний бухгалтер ТОВ «СХІДГАЗЕНЕРГО», вчинила правопорушення ч. 1 ст. 163-1 КУпАП: ведення податкового обліку з порушення встановленого порядку, а саме: п.44.1, п. 44.2, ст.44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 п.п.139.2.1 п. 139.2 ст. 139 Кодексу, п.5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №15 «Дохід» затвердженого Міністерством фінансів України від 14.12.1999 №860/4153 (із змінами), ст. 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (із змінами та доповненнями), п.25 Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» яке Затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 20.10.99 N 246, Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 р. за N 751/4044 зі змінами та доповненнями, занижено податок на прибуток на загальну суму 28 200 145 грн., в т.ч. за 2020 на суму 8 837 820 грн., за 2021 на суму 4 981 099 грн., за 2022 на суму 14 350 966 грн., за 2024 на суму 30 261 грн., та завищено від?ємне значення об?єкта оподаткування на загальну суму 1 398 315 грн., в т.ч. за три квартали 2025 на суму 1 398 315 гривень.

п. 187.1 ст. 187, п. 188.1. ст. 188 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями, занижено податок на додану вартість на загальну суму 12 402 876 грн., в т.ч. за серпень 2019 на суму 4 303 грн., за вересень 2019 на суму 9 573 грн., за жовтень 2019 на суму 34 751 грн., за листопад 2019 на суму 73 971 грн., за грудень 2019 на суму 191 146 грн., за січень 2020 на суму 19 007 грн., за лютий 2020 на суму 23 778 грн., за березень 2020 на суму 36 552 грн., за квітень 2020 на суму 46 186 грн., за травень 2020 на суму 57 778 грн., за червень 2020 на суму 9 702 763 грн., за липень 2020 на суму 26 501 грн., за серпень 2020 на суму 6 601 грн., за вересень 2020 на суму 104 348 грн., за жовтень 2020 на суму 87 346 грн., за листопад 2020 на суму 41 328 грн., за грудень 2020 на суму 25 177 грн., за січень 2021 на суму 195 190 грн., за лютий 2021 на суму 47 954 грн., за березень 2021 на суму 35 403 грн., за квітень 2021 на суму 629 397 грн., за травень 2021 на суму 107 405 грн., за червень 2021 на суму 98 349 грн., за липень 2021 на суму 34 630 грн., за серпень 2021 на суму 46 355 грн., за вересень 2021 на суму 44 931 грн., за жовтень 2021 на суму 42 049 грн., за листопад 2021 на суму 44 251 грн., за грудень 2021 на суму 66 243 грн., за січень 2022 на суму 247 484 грн., за лютий 2022 на суму 63 469 грн., за березень 2022 на суму 5 505 грн., за квітень 2022 на суму 194 808 грн., за червень 2022 на суму 8 344 грн., та завищено суму від?ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 1 822 224 грн., в т.ч. за вересень 2025 на суму 1 822 224 гривень.

п. 89 підрозділу 2 розділу ХХ, п. 201.1, абз.11 п.201.4, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями, в частині не реєстрації податкових накладних з податку на додану вартість за серпень 2019, вересень 2019, жовтень 2019, листопад 2019, грудень 2019, січень 2020, лютий 2020, березень 2020, квітень 2020, травень 2020, червень 2020, липень 2020, серпень 2020, вересень 2020, жовтень 2020, листопад 2020, грудень 2020, січень 2021, лютий 2021, березень 2021, квітень 2021, травень 2021, червень 2021, липень 2021, серпень 2021, вересень 2021, жовтень 2021, листопад 2021, грудень 2021, січень 2022, лютий 2022, березень 2022, квітень 2022, травень 2022, червень 2022, липень 2022, серпень 2022, вересень 2022, жовтень 2022, листопад 2022, грудень 2022, січень 2023, лютий 2023, березень 2023, квітень 2023, травень 2023, червень 2023, липень 2023, серпень 2023, вересень 2023, жовтень 2023, листопад 2023, грудень 2023, січень 2024, березень 2024, квітень 2024, травень 2024, липень 2024, вересень 2024, жовтень 2024, листопад 2024, грудень 2024, січень 2025, лютий 2025, березень 2025, травень 2025, червень 2025, липень 2025, серпень 2025, вересень 2025.

У письмових поясненнях долучених до матеріалів справи ОСОБА_1 провину в учиненому заперечила та вказала, що єдиним доказом її вини є Акт, який є предметом оскарження; Суть правопорушення в протоколі не описана, а докази фактично відсутні; Відповідно до вимог Податкового кодексу України, оскарження ППР зупиняє виконання платником грошових зобов`язань (ст. 56 ПКУ) і таке зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішення законної сили (п. 56.18 ПКУ).

Дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, суддя дійшов висновку про наступне.

Частиною 1 ст. 163-1 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері оподаткування.

Об`єктивна сторона правопорушення полягає у вчиненні таких діянь: а) відсутність податкового обліку; б) порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Суб`єктивна сторона правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 163-1 КУпАП України, характеризується Відповідно до вимог ч. 1 ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Відповідно до ст. 256 КУпАП встановлені вимоги щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення, як документа, що засвідчує факт неправомірних дій та є одним з основних джерел доказів. Зокрема, у протоколі зазначаються: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Пояснення ТОВ «СХІДГАЗЕНЕРГО» щодо висновків, вказаних в акті, до матеріалів не долучено.

Також варто зауважити, що до протоколу про адміністративне правопорушення не надано доказів, що в період з серпня 2019 по квітень 2026 ОСОБА_1 дійсно займала посаду головного бухгалтера ТОВ «СХІДГАЗЕНЕРГО».

Проте, уповноважений орган (суддя) розглядає справу в межах складеного протоколу про адміністративне правопорушення, тому важливим є зміст цього документу, зокрема, викладення обставин вчиненого правопорушення.

Наявна у матеріалах справи копія витягу акту перевірки не може слугувати належним та допустимим доказом винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, оскільки в силу норм Податкового кодексу України акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених можливих порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов`язуючим до вчинення будь-яких дій, він не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню.

Відповідно до п. 54.5. ст. 54 Податкового кодексу України, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно п. 86.8. ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акту перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу.

Відповідно до п. 56.2 ст. 56 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Крім того, відповідно до положень ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку; подана скарга зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження і протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Положеннями п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України надано право платнику податків на звернення до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу, при цьому грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Отже, за змістом наведених норм у випадку оскарження платником податків податкового повідомлення - рішення, прийнятого за результатами перевірки, сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою. Єдиною правомірною підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 163-1 КУпАП, є наявність на момент складання протоколу узгодженого податкового повідомлення-рішення, а не акту перевірки або надання доказів, що підтверджують факт учинення адміністративного правопорушення.

Як вбачається з матеріалів, доданих ОСОБА_1 , ТОВ «СХІДГАЗЕНЕРГО» оскаржило податкові повідомлення-рішення за процедурою адміністративного оскарження.

Оскільки акт перевірки контролюючого органу в розумінні положень ст. 56 Податкового кодексу України, як на час складання протоколу про адміністративне правопорушення, так і на момент судового розгляду є не узгодженим, а процедура оскарження податкових повідомлень-рішень ще триває, тому стверджувати про законність та обґрунтованість актів відсутні підстави, а отже лише акт не може бути визнаний доказом вини ОСОБА_1 за відсутності інших доказів.

За таких обставин, протокол про адміністративне правопорушення та акт перевірки не є беззаперечним доказом вини ОСОБА_1 в порушенні вимог ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів.

Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов`язку доводити свою причетність до вчинення правопорушення.

У відповідності до вимог ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп / 2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.

Так, згідно зі ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен прийти до висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поза розумним сумнівом.

Отже, суд не вбачає підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях останньої складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП,-

Керуючись ст. ст., ч. 1 ст. 163-1, 247, 268, 280, 283, 284 КУпАП, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , дата та рік народження невідомо, РНОКПП невідомо, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , - закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з дня її винесення.

Суддя О. О. Денисов