Рішення від 02 липня 2026 р. у справі №756/19577/25 — Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/19577/25

Провадження № 2/756/2941/26

оболонський районний суд міста києва

РІШЕННЯ

іменем України

03 липня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Пукала А.В.,

за участю

секретаря судового засідання Пегети І.Е.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника третьої особи Шандиби Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав,

У С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до Оболонського районного суду м. Києва із зазначеною позовною заявою, в якій просила позбавити ОСОБА_4 батьківських прав щодо неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовувала тим, що перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, від якого народилося двоє дітей, зокрема син ОСОБА_5 . Фактично одразу після народження молодшої дитини відповідач припинив спільне проживання із сім`єю, змінив місце проживання та перестав брати участь в утриманні дітей. У 2013 році шлюб між сторонами розірвано.

Починаючи з 2013 року відповідач самоусунувся від виконання батьківських обов`язків: аліментів на утримання сина не сплачує, з дитиною не спілкується, не цікавиться станом її здоров`я, навчанням та розвитком, не піклується про фізичний і духовний розвиток сина, не бере участі у його вихованні. Усі питання, пов`язані з вихованням та утриманням дитини, позивач вирішує самостійно; дитина перебуває на її утриманні.

Позивач також посилалася на те, що відповідач веде асоціальний спосіб життя та притягувався до кримінальної відповідальності. З огляду на наведене позивач вважає, що поведінка відповідача свідчить про свідоме ухилення від виконання батьківських обов`язків, та просить задовольнити позов.

Ухвалою судді Оболонського районного суду м. Києва від 18 грудня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 07 квітня 2026 року у справі закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.

Представник позивача у судовому засіданні позовну заяву підтримав в повному обсязі та просив її задовольнити, з мотивів, наведених у ній.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, відзив на позовну заяву не подав.

Представник третьої особи Шандиба Л.М. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Позивач та відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (актовий запис про народження № 447 від 21.02.2012, складений відділом реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції у місті Києві). Батьками дитини записані ОСОБА_4 та ОСОБА_6 .

Шлюб між сторонами розірвано рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 30.05.2013 (справа № 756/1519/13-ц).

18.11.2023 позивач уклала новий шлюб та змінила прізвище на « ОСОБА_3 », що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , актовий запис № 1705.

Аліменти на утримання дитини стягуються з відповідача на підставі виконавчого листа № 2/756/1552/2013, виданого Оболонським районним судом м. Києва 07.03.2013. Згідно з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів від 10.10.2025 № 37379149/5 загальна сума заборгованості станом на 01.10.2025 становить 1 069 851,99 грн.

Відповідно до характеристики школи I-III ступенів № 175 імені В. Марченка Шевченківського району міста Києва від 29.09.2025 № 413 батько ОСОБА_4 не бере участі в навчанні та вихованні сина, до навчального закладу не приходив, його успіхами не цікавився; вихованням дитини займається мати ОСОБА_3 , яка відвідує батьківські збори та бере активну участь у навчанні сина.

З висновку органу опіки та піклування Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 19.02.2026 № 105-1063 вбачається, що дитині створено належні умови для проживання, повноцінного та всебічного розвитку.

Із пояснень неповнолітнього ОСОБА_5 , наявних у матеріалах справи, вбачається, що батько про нього не дбає та не піклується, не підтримує з ним жодного зв`язку, не цікавиться його життям, навчанням та розвитком.

Із пояснень, наданих відповідачем органу опіки та піклування, вбачається, що ОСОБА_4 не заперечує проти позбавлення його батьківських прав, оскільки не цікавиться життям сина, не піклується про його здоров`я та не бере участі у вихованні.

Рішенням Комісії з питань захисту прав дитини при Шевченківській районній в місті Києві державній адміністрації (протокол № 3 від 11.02.2026) та висновком органу опіки та піклування Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 19.02.2026 № 105-1063 визнано за доцільне позбавити ОСОБА_4 батьківських прав щодо сина ОСОБА_8 .

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно з ч. 2 ст. 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом (ч. 4 ст. 155 СК України).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини, забезпечення безпечних умов життя дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків можна розцінювати як підставу для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 13.03.2019 у справі № 631/2406/15-ц та від 02.10.2019 у справі № 461/7387/16, згідно з якою ухилення батьків від виконання своїх обов`язків можна розцінювати як підставу для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав обов`язковою є участь органу опіки та піклування, який подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору. При цьому згідно з ч. 6 ст. 19 СК України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим або суперечить інтересам дитини.

Судом встановлено, що відповідач тривалий час, починаючи з 2013 року, самоусунувся від виконання батьківських обов`язків щодо сина: не спілкується з дитиною, не бере участі в її вихованні, не цікавиться станом її здоров`я, навчанням та розвитком, не піклується про її фізичний і духовний розвиток, не надає матеріальної допомоги та не сплачує аліментів. Вихованням та утриманням дитини одноосібно займається мати.

Зазначені обставини підтверджуються сукупністю досліджених доказів: характеристикою навчального закладу від 29.09.2025 № 413, актом обстеження умов проживання дитини від 23.01.2026, письмовим висновком органу опіки та піклування, а також поясненнями самої дитини, яка повідомила, що батько про неї не дбає та не підтримує з нею жодного зв`язку.

Суд враховує, що сам відповідач у поясненні, наданому органу опіки та піклування, підтвердив, що не заперечує проти позбавлення його батьківських прав, оскільки не цікавиться життям сина. Разом з тим суд виходить з того, що згода відповідача на позбавлення батьківських прав сама по собі не є достатньою підставою для задоволення позову та не звільняє суд від обов`язку встановити наявність підстав, передбачених ч. 1 ст. 164 СК України. Наявність таких підстав підтверджена наведеними вище доказами у їх сукупності.

Оцінюючи висновок органу опіки та піклування, суд зазначає, що він є обґрунтованим, узгоджується з іншими доказами у справі та не суперечить інтересам дитини, а тому приймається судом.

Об`єктивних обставин, які б перешкоджали відповідачу брати участь у житті та вихованні сина, судом не встановлено; доказів наявності таких обставин відповідач не надав. Установлене судом тривале та систематичне невиконання відповідачем батьківських обов`язків має свідомий характер. За таких обставин суд дійшов висновку, що змінити ставлення відповідача до виконання батьківських обов`язків у кращу сторону неможливо.

Суд враховує, що позбавлення батьківських прав є втручанням у право особи на повагу до сімейного життя. Водночас, виходячи із засади якнайкращого забезпечення інтересів дитини, суд вважає, що за встановлених обставин таке втручання є виправданим, необхідним та пропорційним. Аналогічний підхід щодо необхідності забезпечення справедливої рівноваги між інтересами дитини та інтересами батьків, з наданням переваги найважливішим інтересам дитини, викладено у рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Хант проти України» від 07.12.2006 (заява № 31111/04) та «Мамчур проти України» від 16.07.2015 (заява № 10383/09).

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги про позбавлення ОСОБА_4 батьківських прав щодо неповнолітнього сина ОСОБА_5 є обґрунтованими та підлягають задоволенню з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. Судом встановлено, що аліменти на утримання дитини вже стягуються з відповідача на підставі виконавчого листа № 2/756/1552/2013 від 07.03.2013, у зв`язку з чим окремого вирішення питання про стягнення аліментів у межах цієї справи не потребується.

Суд роз`яснює, що у разі зміни ставлення до дитини або зміни обставин, що зумовили позбавлення батьківських прав, відповідач не позбавлений можливості звернутися до суду з позовом про поновлення батьківських прав з підстав, передбачених ст. 169 СК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задоволено, судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 263-265 ЦПК України, ст. 19, 150, 155, 164, 166, 169 СК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав щодо неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.

Копію рішення після набрання ним законної сили надіслати до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини для внесення відомостей про позбавлення батьківських прав.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

Третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації (код ЄДРПОУ 37470112, місцезнаходження: м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 26/4).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Суддя Андрій ПУКАЛО