Рішення від 05 липня 2026 р. у справі №755/24119/25 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/24119/25

Провадження №: 2/755/187/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" липня 2026 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі :

головуючого судді- Гончарука В.П.,

з секретарем - Оніщуком Р.О.,

позивач - ОСОБА_1 ,

представник відповідача - ОСОБА_2

розглянувши в приміщенні суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 % прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно до досягнення дітьми повноліття.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що року між ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 було укладено шлюб, зареєстрований Оболонським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції м.Києва , відповідно до якого нам було видано Свідоцтво про шлюб на бланку Серія НОМЕР_1 , про що 04 березня 2025 року було зроблено відповідний актовий запис за №144 З того часу позивач з дружиною почали проживати спільно, однією родиною.

Від цього шлюбу у сторін народилось двоє дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

02.12.2024 року рішенням Дніпровського районного суду міста Києва у справі №755/17681/24 шлюб було розірвано.

Діти проживають з позивачем та перебувають на повному її утриманні . Позивач та відповідач так і не досягли згоди щодо розміру аліментів , які він сплачуватиме на утримання дитини.

"17" березня 2026 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва відкрито провадження в справі за правилами спрощеного провадження, з повідомленням сторін.

Копію вказаної ухвали позивачем було отримано.

Відповідачем копію ухвали, копію позовної заяви з доданими до неї документами було отримано , та його представник знайомився з матеріалами справи.

Позивачем в судовому засіданні було подано заяву про збільшення позовних вимог , де вона просить стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання дітей:

- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно;

- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви і до досягнення кожного з дітей повноліття.

06.07.2026 року в судовому засіданні представником відповідача заявлено клопотання про зупинення провадження по справі. Свою заяву представник відповідача обґрунтовує тим, що відповідач ОСОБА_3 перебуває в лавах ЗСУ, на час розгляду справи перебуває безпосередньо в зоні бойових дій та самостійно не може здійснювати захист своїх інтересів, та задоволення позову може призвести до блокування його банківських карток, в разі звернення рішення до примусового виконання, крім того за твердженням представника відповідача, безпосередньо відповідач самостійно надає матеріальну допомогу позивачу на утримання їх спільних дітей. Ухвалою суду у задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , про стягнення аліментів було відмовлено.

Представником відповідача позов було визнано частково , в частині стягнення аліментів на утримання дітей щомісячно з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з з дати подачі позову до суду і до досягнення дитиною повноліття, оскільки мі позивачем і відповдачем була встановлена домовленість про те що відповідач щомісяця сплачував 12 тисяч гривень у твердій сумі.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 було укладено шлюб, зареєстрований Оболонським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції м.Києва , відповідно до якого нам було видано Свідоцтво про шлюб на бланку Серія НОМЕР_1 , про що 04 березня 2025 року було зроблено відповідний актовий запис за №144 З того часу позивач з дружиною почали проживати спільно, однією родиною.

Від цього шлюбу у сторін народилось двоє дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

02.12.2024 року рішенням Дніпровського районного суду міста Києва у справі №755/17681/24 шлюб було розірвано.

Діти проживають з позивачем та перебувають на повному її утриманні . Позивач та відповідач так і не досягли згоди щодо розміру аліментів , які він сплачуватиме на утримання дитини.

Судом також встановлено, що сторони проживають окремо. Діти проживають разом з матір`ю.

Згідно зі статтею 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Оскільки малолітні діти проживають з матір`ю, яка повністю утримує їх та несе повну відповідальніть за безпеку та розвиток своїх дітей, батько - відповідач по справі зобов`язана надавати матеріальну допомогу на їх утримання та виховання.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. А частиною 3 цієї статті встановлено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Статтею 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

В силу ч. ч. 1, 2, 3 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим врахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

За змістом ст. 18 Конвенції про захист прав дитини, суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

Наявність у відповідача стягнень по аліментам, інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, судом не встановлено.

Таким чином, враховуючи те, що відповідач не несе витрати по утриманню дітей, не забезпечує їх лікуванням вразі потреби, не займається їх вихованням, що потребує не тільки матеріальних витрат, а й значних моральних зусиль, домовленості між сторонами щодо розміру аліментів не досягнуто, суд вважає, що стягнення аліментів з відповідача у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 09.12.2025 року і до досягнення дітьми повноліття, є достатнім для забезпечення належного утримання дітей.

Відтак з відповідача на користь позивача підлягають стягненню аліменти на утримання дітей у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 09.12.2025 року і до досягнення дітьми повноліття.

Відповідно частин 2 ст. 13 ЦПК України, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно частин 1, 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Згідно ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місце знаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1 211 грн. 20 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 75, 84, 150, 180,181,182, 183,191 Сімейного кодексу України, ст. ст. ст. 2, 4, 10, 12, 19, 49, 76, 77-81, 89, 133, 141, 191, 263,-265, 274-279, 280, 284, 354, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 09 грудня 2025 року і до досягнення сташою дитиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 повноліття , а потім стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) на утримання дитини, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно починаючи з 07.09.2039 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3 , на користь держави судовий збір у розмірі 1 211 грн. 20 коп.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 06 липня 2026 року.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ).

Відповідач - ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ).

Суддя: