Постанова від 05 липня 2026 р. у справі №160/28141/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 липня 2026 року м. Дніпросправа № 160/28141/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: судді-доповідача Кальника В.В.,

суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі

апеляційну скаргу Південно-Східної митниці

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.03.2026 в адміністративній справі №160/28141/25

за позовом Приватного акціонерного товариства «Верхньодніпровський ливарно-механічний завод»

до Південно-Східної митниці

про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій заявлені вимоги:

- визнати протиправним та скасувати прийняте митницею рішення щодо класифікації товарів від 22.08.2025 № 25UA11000000056-КТ.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 14.08.2025 з метою митного оформлення в режимі експорту виробленого позивачем товару до митного поста «Кам`янське» Дніпровської митниці було подано електронну митну декларацію (ЕМД) типу ЕК10АА№ 25UA110020003304U0. Разом з електронною митною декларацією, у якій товар класифіковано за кодом УКТЗЕД 7407211000, до митного контролю було подано товаросупровідні документи. Дніпровською митницею було відібрано проби (зразки) відповідно до акта про взяття проб (зразків) товарів від 14.08.2025 25UA110020003304U0 для проведення досліджень з метою встановлення характеристик товару та направлено до Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби (далі – СЛЕД Держмитслужби). На думку позивача, відбір проб (зразків) товару здійснено з порушенням вимог частини 2 статті 356 Митного кодексу України за відсутності вмотивованого письмового рішення керівника митного органу для відібрання проб та зразків товару. Зауважено, що за митною декларацією здійснювалося митне оформлення семи партій товару з різною плавкою металу, однак, взяття проб та зразків було здійснено від однієї партії. На підставі висновку СЛЕД Держмитслужби від 20.08.2025 № 1420003700-0282 було прийнято рішення щодо класифікації товарів від 22.08.2025 25UA11000000056-КТ, відповідно до якого товар класифікується за кодом згідно з УКТЗЕД 7403210000. Позивач вважає, що оскаржуване рішення є протиправним, необґрунтованим і таким, що підлягає скасуванню, оскільки оскаржуване рішення не містить обґрунтування класифікації товарів. У висновку СЛЕД, який було враховано під час прийняття рішення щодо класифікації товарів, зазначено діаметр прутків, що не відповідає вказаному в ЕМД. Висновок не містить підпису двох вказаних у ньому осіб. Позивачем було визначено код УКТЗЕД 7407211000, оскільки після процедури лиття прутки піддавалися обробці, що є визначальним для віднесення товару до зазначеної категорії товарів. При цьому, необхідні документи, які підтверджують правильність класифікації заявлених товарів, були надані позивачем під час митного контролю. Проте відповідачем безпідставно та без належного обґрунтування було змінено класифікацію товарів з використанням документів, складених без дотримання встановленої процедури.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.03.2026 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Південно-Східної митниці щодо класифікації товарів № 25UA11000000056-КТ від 22.08.2025. Стягнуто з Південно-Східної митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного акціонерного товариства «Верхньодніпровський ливарно-механічний завод» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 грн.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції у даній справі подав апеляційну скаргу, в якій послався на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи не було з`ясовано усі обставини, які мають значення для вирішення справи та зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до ухвалення судового рішення з порушенням норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції від 12.03.2026 року та прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

В обґрунтування скарги зазначає, що за результатом розгляду справи судом першої інстанції було зазначено про правильність здійсненої митницею класифікації товару, тобто по суті класифікаційне рішення є вірним, проте суд скасував рішення у зв`язку із порушенням процедури його прийняття: порушення процедури відібрання проб та зразків товару, а саме: відсутність письмового вмотивованого рішення; відсутність підписів експерта на висновку СЛЕД. Зауважує, що стаття 356 МКУ не регламентує конкретну форму такого рішення. В даному спірному випадку, з метою встановлення характеристик товару посадовою особою митного поста «Кам`янське» на керівника митного поста «Кам`янське» було підготовлено службову записку від 14.08.2025 №7.5.-28-03-32/40 щодо необхідності взяття проб та зразків товару. Згідно з резолюцією керівника митного поста «Кам`янське», було погоджено процедуру взяття проб і зразків. Відповідач вважає, що резолюція керівника і є вмотивованим рішенням керівника щодо взяття проб (зразків) товарів для проведення дослідження, а тому взяття проб (зразків) спірного товару було здійснено митницею в порядку та спосіб, встановлені законом.

Також зауважує, що Митницею під час розгляду справи в суді першої інстанції зазначалось про те, що висновок СЛЕД від 20.08.2025 № 1420003700-0282 було сформовано в електронному вигляді, направлено до митниці супровідним листом від 20.08.2025 № 7.17-37/37-01/7/302 та засвідчено цифровим підписом начальника Дніпропетровського управління експертиз та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертиз та досліджень Державної митної служби України – Андрієм Климентьєвим, що також підтверджується відповідним QR-кодом. При цьому, наявність «живого» підпису на електронному документі не передбачена, а його юридична сила є аналогічною паперовому. Проте, судом першої інстанції вищевказані доводи митниці не були прийняті до уваги, а тому, апелянт вважає, що висновки суду першої інстанції щодо відсутності підписів уповноважених осіб на висновку СЛЕД та змінах до висновку СЛЕД є помилковими та ґрунтуються на недосліджених обставинах справи.

Також, відповідач подав додаткові пояснення, в яких зауважив, що наявність технічної помилки, яка за своєю суттю не змінює управлінське рішення, не може мати наслідком подальшу невірну класифікацію товару та, як наслідок, невірний розрахунок митних платежів, що надходять до державного бюджету України.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на скаргу, встановила наступне.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 26.07.2019 між ПрАТ «Верхньодніпровський ливарно-механічний завод» (продавцем) і компанією «RISE TEAM INTERNATIONAL LIMITED LIABILITY COMPANY», США (покупцем) було укладено контракт № 77Z, згідно з п. 1.1 якого продавець зобов`язується поставити, а покупець прийняти й оплатити товар відповідно до специфікації, узгодженої сторонами, яка є невід`ємною частиною цього контракту.

Пунктом 1.2 контракту визначено, що найменування, асортимент, технічні параметри (номенклатура, марка, розмір, вага), кількість та вартість товару узгоджуються додатково для кожної товарної партії в Специфікації, та зазначаються в інвойсі, які є невід`ємною частиною контракту.

Продавець постачає покупцеві товар на умовах EXW (Верхньодніпровськ, Україна), відповідно до Інкотермс 2010, автомобільним транспортом, якщо інший вид транспорту не передбачений у специфікації на дану партію товару (п. 2.1 контракту).

Відповідно до пункту 3.1 контракту, ціна на товар, що постачається за цим контрактом, встановлюється в доларах США окремо для кожної партії товару, відповідно до специфікації та інвойсу.

Згідно з п. 4.1 контракту, платежі за товар, що постачається за цим контрактом, здійснюються в доларах США на рахунок продавця, зазначений у п. 13 цього контракту.

Після підписання контракту продавець складає та надсилає на адресу покупця інвойс і специфікацію, складені за його усною заявкою для погодження переліку товарів та загальної суми. Умови оплати визначені в специфікаціях до цього Договору. Якщо інше не вказано в відповідній специфікації, оплата всієї вартості товару здійснюється у порядку 100% передоплати протягом 1 банківського дня з моменту підтвердження митного оформлення товару (п. 4.2 контракту).

Згідно зі специфікацією № 123 від 07.08.2025 до контракту № 77Z від 26.07.2019 сторонами було погоджено найменування та кількість товару – пруток латунний тягнутий із зазначенням характеристик, 50000 кг, загальною вартістю 310000,00 дол. США, та умови оплати, а саме у порядку 100% передоплати не пізніше ніж протягом 1 банківського дня з моменту підтвердження митного оформлення товару, та умови поставки FCA (Верхньодніпровськ, Україна).

На виконання умов контракту № 77Z від 26.07.2019, специфікації № 123 від 07.08.2025 було складено інвойс № 188 від 14.08.2025, у якому зазначено найменування товару - пруток латунний тягнутий, 25000 кг, загальною вартістю 155000,00 дол. США.

З метою здійснення митного оформлення в режимі експорту товарів позивачем до митниці подано електронну митну декларацію (далі - ЕМД) № 25UA110020003304U0 від 14.08.2025, відповідно до якої визначено код згідно з УКТ ЗЕД 7407211000 товару (прутки з латуні: пруток з латуні тягнутий, круглого поперечного перетину, діаметр 155 мм – 25000 кг), вказано хімічний склад відповідно до сертифікату якості, зазначено, що товар виготовлений на установці горизонтального безперервного лиття з калібруванням методом поверхневої деформації, торговельна марка VA, виробник ПрАТ «Верхньодніпровський ливарно-механічний завод».

Старший державний інспектор митного поста «Кам`янське» у службовій записці від 14.08.2025 вх. № 7.5-28-03-32140 просив дозволу в.о. заступника начальника митного поста «Кам`янське» на здійснення відбору проб товару, який оформлюється за ЕМД типу ЕК 10АА № 25UA110020003304U0 від 14.08.2025, для проведення досліджень Дніпропетровським управлінням експертиз та досліджень СЛЕД Держмитслужби. У службовій записці вказано підставу проведення досліджень: захід СУР для встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД. На службовій записці міститься резолюція в.о. заступника начальника митного поста «Кам`янське» від 14.08.2025, за змістом якої відібрання проб та зразків дозволено.

14.08.2025 Дніпровською митницею складено акт № 25UA110020003304U0 про взяття проб (зразків) товарів від 14.08.2025, відповідно до якого старшим державним інспектором митного поста «Кам`янське» у присутності директора ПрАТ «Верхньодніпровський ливарно-механічний завод» взято проби (зразки) товару – пруток з латуні тягнутий, круглого поперечного перетину, ГОСТ 2060-2006, діаметр 155 мм, обсяг партії товару – 25000 кг, кількість взятої проби – 2 по 1 кг, які направлено до Дніпропетровського управління експертиз та досліджень СЛЕД.

Відповідно до наказу Державної митної служби України від 08.08.2025 № 775 «Про реорганізацію територіальних органів Держмитслужби» територіальний орган як відокремлений підрозділ Державної митної служби України Дніпровську митницю (код 43971371) перейменовано на Південно-Східну митницю (код 43971371), про що внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідний запис 20.08.2025.

20.08.2025 Дніпропетровським управлінням експертиз та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби складено висновок № 1420003700-0282, відповідно до якого надана на дослідження проба товару «Пруток латунний тягнутий ГОСТ 2060-2006 діам. 30мм» ідентифікована як виріб із суцільним перерізом, виготовлений за допомогою процесу лиття. Без будь-якого виду оброблення після лиття, у тому числі оброблення у холодному стані шляхом холодного волочіння, виправлення або застосування інших процесів, що забезпечують одержання виробів високої точності. З наданої проби достеменно встановити первинну форму поперечного перерізу не видається можливим. Матеріал виготовлення проби – сплав міді та цинку (латунь). Визначений хімічний склад матеріалу проби не суперечить заявленому в гр. 31 МД.

22.08.2025 Південно-Східною митницею прийнято рішення щодо класифікації товарів № 25UA11000000056-КТ, яким класифіковано товар, зазначений у митній декларації № 25UA110020003304U0 від 14.08.2025 за кодом 7403210000 згідно з УКТ ЗЕД. У висновку рішення, зокрема зазначено, що прутки зі сплавів на основі міді та цинку (латуні) литі, не піддані ніякому іншому обробленню після одержання: пруток литий латунний, виготовлений за допомогою процесу лиття. Без будь-якого виду оброблення після лиття, у тому числі оброблення у холодному стані шляхом холодного волочіння, виправлення або застосування інших процесів, що забезпечують одержання виробів високої точності. Поверхня прутка шорстка, має сліди борозна у поздовжньому напрямку. На поверхні присутня оксидна плівка, окалина та присутні дефекти лиття, такі як раковини (пустоти), поглиблення, наліпки, що свідчить про відсутність будь-якого виду оброблення проби після лиття. Матеріал виготовлення проби – сплав міді та цинку (латунь). Діаметр прутка – 150 мм. Хімічний склад згідно із сертифікатом якості: Al – 0,16-0,43%, Si – 0,12-0,23%, Mn – 0,05-0,09%, Fe – 0,32-0,43%, Ni – 0,23-0,42 %, Сu – 60,37-60,70%, Zn – 34,80-35,20%, Sn – 0,60-0,84%, – 0,01-0,02%, Pb – 2,49 – 2,66%, Cd – 0,004-0,005%. В обґрунтуванні класифікації товару наведено посилання на нормативно-правові акти, зазначено, що товар класифіковано за кодом 7403210000 згідно з УКТ ЗЕД враховуючи висновок Дніпропетровського управління експертиз та досліджень СЛЕД Держмитслужби від 20.08.2025 № 1420003700-0282, фотознімки товару, основні правила інтерпретації УКТЗЕД, пояснення до товарних позицій 7407 та 7403 УКТЗЕД, правила 1 та 6 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, враховуючи те, що пруток виготовлений за допомогою процесу лиття, без будь-якого іншого виду оброблення після лиття, що виключає його з товарної позиції 7407 та відповідає поясненням до товарної позиції 7403 УКТЗЕД.

Вважаючи спірне рішення протиправним, позивач звернувся до суду з позовом.

Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення виходив з того, що оскаржуване рішення щодо класифікації товарів містить обґрунтування класифікації товару відповідно до вимог Порядку роботи митних органів при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 630, що полягає у тому, що пруток виготовлений за допомогою процесу лиття, без будь-якого іншого виду оброблення після лиття, що виключає його з товарної позиції 7407 та відповідає поясненням до товарної позиції 7403 УКТЗЕД.

Разом з тим, суд першої інстанції встановив, що відповідачем під час здійснення митного контролю було порушено процедуру відібрання проб та зразків товару, оскільки в матеріалах справи відсутнє відповідне вмотивоване письмове рішення, а сам висновок СЛЕД не містить підписів експерта. З огляду на те, що процедурні порушення безпосередньо вплинули на легітимність прийнятого акта індивідуальної дії, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність визнання протиправним та скасування рішення щодо класифікації товарів від 22.08.2025 № 25UA11000000056-КТ.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Метою митного оформлення, згідно з ч.1 ст.246 МК України, є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (ч.1 ст.248 МК України).

Відповідно до ч.3 ст.248 МК України, для виконання митних формальностей під час здійснення митного оформлення товарів і транспортних засобів комерційного призначення застосовується автоматизована система митного оформлення.

Згідно з частиною 4 ст.248 МК України, визначено, що у разі якщо автоматизованою системою митного оформлення або посадовою особою митного органу за результатами застосування системи управління ризиками не визначено необхідності участі у виконанні митних формальностей щодо товарів і транспортних засобів комерційного призначення посадової особи митного органу, такі митні формальності виконуються автоматизованою системою митного оформлення в автоматичному режимі.

Інформація про виконання митних формальностей автоматизованою системою митного оформлення в автоматичному режимі в установленому порядку вноситься до єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів України та передається декларанту або уповноваженій ним особі.

Згідно з частиною 1 статті 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до ч.1 ст.320 МК України, форми та обсяги митного контролю обираються:

1) посадовими особами митних органів на підставі результатів застосування системи управління ризиками;

2) автоматизованою системою управління ризиками.

Згідно з ч.1-4 ст.337 МК України, перевірка документів та відомостей, які відповідно до ст. 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Формато-логічниий контроль це автоматизована перевірка правильності заповнення даних митних декларацій та повернення результатів перевірки; перевірка митних декларацій та інших документів на достовірність та законність; здійснення статистичного, валютного контролю нарахованих митних платежів, контролю правильності застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Контроль співставлення це автоматизоване порівняння даних, які містяться в митних деклараціях або інших документах, поданих для митного контролю або митного оформлення, з даними, які містяться в електронних копіях митних декларацій та інших документах, що надходять з митних та правоохоронних органів суміжних держав; в уніфікованих електронних дозвільних документах, що надходять з інших державних органів, інших електронних документах, пов`язаних з перевіркою достовірності даних, що перевіряються.

Контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання вимог законодавства України з питань митної справи.

Положеннями частин 1, 2 статті 318 МК України визначено, що митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

Згідно з приписами ч.1 ст.336 МК України, митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів, крім іншого шляхом:

1) перевірки документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу надаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України;

2) митного огляду (огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, огляду та переогляду ручної поклажі та багажу, особистого огляду громадян).

Згідно з ч. 1 ст. 337 МК України, перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Статтею 361 МК України визначено, що управління ризиками - це робота митних органів з аналізу ризиків, виявлення та оцінки ризиків, розроблення та практичної реалізації заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків, оцінки ефективності та контролю застосування цих заходів. Під ризиком розуміється ймовірність недотримання вимог законодавства України з питань митної справи.

Митні органи застосовують систему управління ризиками для визначення товарів, транспортних засобів, документів і осіб, які підлягають митному контролю, форм митного контролю, що застосовуються до таких товарів, транспортних засобів, документів і осіб, а також обсягу митного контролю.

Відповідно до ст.362 МК України, аналіз ризику - це систематичне використання митними органами наявної у них інформації для визначення обставин та умов виникнення ризиків, їх ідентифікації і оцінки ймовірних наслідків недотримання вимог законодавства України з питань митної справи.

До об`єктів аналізу ризику належать: 1) характеристики товарів, транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України; 2) характер зовнішньоекономічної операції; 3) характеристика суб`єктів, що беруть участь у зовнішньоекономічній операції.

Таким чином, необхідність перевірки документів та відомостей, які подаються декларантом під час митного оформлення товарів виникає, у тому числі, за результатами застосування митними органами системи управління ризиками.

Відповідно до ч.ч.1-5 ст.69 МК України, товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

На вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.

Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Згідно з ч.7 ст.69 МК України, рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням митного органу щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

В той же час, контроль правильності класифікації товарів - перевірка правильності опису товару та відповідного йому коду в митній декларації вимогам Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД під час проведення процедур його митного контролю та митного оформлення.

Порядок роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року № 650 (далі Порядок № 650) (в редакції, що діяла на дату винесення оскаржуваних рішень про визначення коду товару).

Відповідно до п.1 Розділу ІІІ Порядку 650 передбачено, що узяття проб (зразків) товарів здійснюється відповідно до вимог ст.356 Кодексу. Операції з узяття проб (зразків) товарів здійснюються відповідно до вимог ст.357 Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.356 МК України, передбачено, що взяття проб (зразків) товарів здійснюється посадовими особами митного органу в рамках процедур митного контролю та митного оформлення з метою встановлення характеристик, визначальних для: класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД; перевірки задекларованої митної вартості товарів; встановлення країни походження товарів; встановлення належності товарів до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, сильнодіючих чи отруйних речовин; встановлення належності товарів до предметів, що мають художню, історичну чи археологічну цінність; встановлення належності товарів до таких, що виготовлені з використанням об`єктів права інтелектуальної власності, що охороняються відповідно до закону.

Відповідно до ч.2 ст.356 МК України, взяття проб (зразків) товарів проводиться уповноваженими посадовими особами митного органу на підставі вмотивованого письмового рішення керівника цього митного органу або його заступника.

Тобто, наведеними нормами МК України чітко регламентовано, що взяття зразків (проб) товарів, які знаходяться під митним оформленням, відбувається виключно на підставі відповідного вмотивованого письмового рішення.

В той же час, вказані положення МК України та Порядку №684 не містять виключень щодо обов`язковості застосування положень ч.2 ст.356 МК України, якою визначено, що взяття проб (зразків) товарів проводиться уповноваженими посадовими особами митного органу на підставі вмотивованого письмового рішення керівника цього митного органу або його заступника.

Як встановлено з матеріалів справи, підставою для взяття проб та зразків товару, пред`явленого позивачем до митного оформлення, є погодження керівника митного поста «Кам`янське».

Так, виходячи зі змісту ст.24 МК України, рішення - окремі акти, якими органи доходів і зборів або їх посадові особи приймають рішення з питань, передбачених законодавством України з питань державної митної справи, а також задовольняють скарги, заяви, клопотання конкретних фізичних чи юридичних осіб або відмовляють у їх задоволенні.

Водночас, п.12 Типової інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 року №55 (далі - Типова інструкція з діловодства), визначає, що вибір виду документа, призначеного для документування управлінської інформації (розпорядження, постанова, рішення, протокол тощо), зумовлюється правовим статусом установи, компетенцією посадової особи та порядком прийняття управлінського рішення (на підставі єдиноначальності або колегіальності).

Колегія суддів зауважує, що рішення це саме назва виду документу. Це підтверджується і п.31 Типової інструкції з діловодства, де зазначається: назва виду документа (наказ, рішення, доповідна записка тощо) зазначається на бланку та повинна відповідати назвам, передбаченим ДКУД.

Згідно з п.2 глави 9 розділу ІІ Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18.06.2015 року №1000/5 (далі - Правила організації діловодства) будь-який розпорядчий документ, за винятком спільного, оформлюють на бланку із зазначенням його конкретного виду (постанова, рішення, наказ, розпорядження), що співвідноситься з вищевказаними нормами Типової інструкції. Про це вказує і п.4 глави 1 розділу ІІ Правил організації діловодства, де зазначено, що право на видання певного виду розпорядчого документа (постанови, рішення, наказу, розпорядження) закріплюється у положенні (статуті) установи і зумовлюється правовим статусом установи та порядком прийняття управлінських рішень (на підставі єдиноначальності або колегіальності).

Відповідно до п.38 Типової інструкції з діловодства, резолюція є основною формою реалізації управлінських доручень у письмовій формі, що передбачає постановку конкретного завдання, визначення його предмета, мети, строку та відповідальної за виконання особи, що викладена у вигляді напису на документі. Резолюція має такі обов`язкові складові: прізвище, власне ім`я виконавця (виконавців) у давальному відмінку, зміст доручення, строк виконання, особистий підпис керівника, дата. Резолюція проставляється безпосередньо на документі нижче реквізиту "Адресат" паралельно до основного тексту. Якщо місця для резолюції недостатньо, її можна проставляти на вільному від тексту місці у верхній частині першої сторінки документа з лицьового боку, але не на полі документа, призначеному для підшивання.

Також п.32 Типової інструкції з діловодства визначає, що обов`язковому датуванню і підписанню підлягають усі службові відмітки на документах, пов`язані з їх проходженням та виконанням (резолюції, погодження, візи, відмітки про виконання документа і направлення його до справи).

Положеннями п.165 встановлено, що документи, розглянуті керівництвом установи, повертаються з відповідною резолюцією службі діловодства, яка здійснює передачу документів на виконання.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що резолюція не є рішенням, ознак розпорядчого документу не містить, натомість представляє собою службову відмітку, якою визначено особу, відповідальну за опрацювання певного документу.

Крім того, Верховний Суд неодноразово вирішував питання щодо форми передбаченого ч.2 ст.356 МК України рішення керівника митного органу або його заступника про відібрання проб (зразків) товару. Так, зокрема, але не виключно, у постановах від 25.03.2024 року у справі №260/585/22, від 28.07.2021 року у справі №815/3903/17, від 28.05.2020 року у справі №818/1205/16), Верховний Суд вказав, що передбачене ч. 2 ст. 356 МК України письмове вмотивоване рішення не може бути прийняте у формі резолюції керівника на службовій записці інспектора митного органу.

Як правильно встановив суд першої інстанції, у матеріалах справи відсутнє окреме самостійне вмотивоване письмове рішення (наказ чи розпорядження) керівництва митниці про призначення відбору проб щодо ЕМД № 25UA110020003304U0 від 14.08.2025. Наявність лише внутрішньої службової записки посадової особи митного поста із резолюцією керівника, на яку посилається відповідач, за своєю правовою природою та суттю не може замінити імперативно передбачену законом процесуальну форму окремого вмотивованого рішення суб`єкта владних повноважень. Оскільки відбір зразків є обмеженням прав суб`єкта господарювання, він вимагає чіткого правового обґрунтування, а не простої технічної візи керівника на внутрішньому документі.

Також, відповідно до ч. 13 ст. 356 МК України, проби (зразки) товарів, крім великогабаритних і технічно складних (машини, технологічні лінії, промислові конструкції тощо), беруться в мінімальній кількості у двох примірниках (досліджуваний та контрольний), кожен з яких є достатнім для проведення дослідження.

Частиною 17 статті 356 МК України визначено, що про взяття проб (зразків) товарів складається акт за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з ч. 2 ст. 357 МК України, дослідження (аналізи, експертизи) проводяться експертами спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, чи його відокремленого підрозділу або інших експертних установ (організацій), призначених митним органом. Зазначені дослідження (аналізи, експертизи) проводяться з метою забезпечення здійснення митного контролю та митного оформлення і не є судовими експертизами.

Відповідно до ч.ч. 8, 9 ст. 357 МК України, за результатами проведених досліджень (аналізів, експертиз) експерт готує висновок за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. У висновку про результати дослідження (аналізу, експертизи) зазначаються: 1) місце і дата проведення дослідження (аналізу, експертизи); 2) ким і на підставі якого документа проводилося дослідження (аналіз, експертиза); 3) запитання, поставлені перед експертом; 4) об`єкти дослідження (аналізу, експертизи); 5) матеріали і документи, надані експерту; 6) зміст та результати дослідження (аналізу, експертизи) із зазначенням методів їх проведення; 7) оцінка результатів дослідження (аналізу, експертизи), висновки та їх обґрунтування.

Досліджуючи матеріали справи, колегія суддів констатує, що наявний у них висновок Дніпропетровського управління експертиз та досліджень СЛЕД Держмитслужби від 20.08.2025 № 1420003700-0282 позбавлений обов`язкових реквізитів - підписів експерта та начальника управління. Оскільки відповідач, усупереч покладеному на нього процесуальному обов`язку, не надав суду належних та достовірних доказів на спростування цього факту або верифікації документа в електронній формі, такий висновок не може вважатися допустимим джерелом доказів та слугувати правовим підґрунтям для зміни коду УКТЗЕ.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що внаслідок порушення митним органом процедури відібрання проб (зразків) товару, встановленої Митним кодексом України, прийняте за результатами дослідження таких проб рішення щодо класифікації товарів № 25UA11000000056-КТ від 22.08.2025 не відповідає вимогам частини другої статті 2 КАС України, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Доводи апеляційної скарги вказаних висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Південно-Східної митниці – залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 березня 2026 року у справі №160/28141/25 – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Суддя-доповідач В.В. Кальник

суддя С.В. Сафронова

суддя Д.В. Чепурнов