Постанова від 06 липня 2026 р. у справі №160/6662/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

07 липня 2026 року м. Дніпросправа № 160/6662/26

Суддя І інстанції Турова О.М.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),

суддів: Сафронової С.В., Кальника В.В.,

розглянувши в порядку письмовому провадженні в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не скасування наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №322 від 01.12.2022, за яким ОСОБА_1 вважають таким, що 30 листопада 2022 року самовільно залишив військову частину та виключено з грошового та речового забезпечення Військової частини з 30 листопада 2022 року;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №322 від 01.12.2022, за яким ОСОБА_1 вважають таким, що 30 листопада 2022 року самовільно залишив військову частину та поновити грошове та речове забезпечення Військовою частиною з 30 листопада 2022 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 березня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено позивачеві строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду: заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважних причин пропуску строку звернення до суду, а також доказів на підтвердження поважності цих причин.

Копію ухвали суду від 23 березня 2026 року направлено на адресу ОСОБА_1 зазначену в позовній заяві рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення. Поштове відправлення за штриховим кодовим ідентифікатором №R067131239120 повернуто до суду 13.04.2026 (за закінченням встановленого строку зберігання).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2026 року позовну заяву повернуто позивачу.

Не погодившись з такою ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просив її скасувати та направити до суду першої інстанції для надання можливості позивачу усунути недоліки позовної заяви.

Апеляційна скарга обґрунтована помилковістю висновків суду першої інстанції щодо наявності підстав для повернення позовної заяви. Скаржник, серед іншого, вказує на те, що ним 28 квітня 2026 було подано заяву до суду, в якій повідомлено, що ухвалу від 23 березня 2026 року не отримував, а про її існування дізнався 28 квітня 2026 року.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм процесуального права, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

В свою чергу, умовою прийнятності позовної заяви до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми і змісту, які визначені у статях 160, 161 КАС України.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Як було вказано вище, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 березня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено позивачеві строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду: заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважних причин пропуску строку звернення до суду, а також доказів на підтвердження поважності цих причин.

Відповідно до положень ч. 6 ст. 169 КАС України, з урахуванням положень ст. 251 КАС України, яка встановлює порядок направлення учасникам справи копій судових рішень (одним з видів якого є ухвала) у разі їх прийняття судом без виклику сторін у справі, судом першої інстанції копія вищезазначеної ухвали суду для виконання була надіслана на адресу позивача засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з зворотнім повідомленням про отримання за адресою позивача, яка зазначена в позовній заяві.

Водночас, поштове відправлення за штриховим кодовим ідентифікатором №R067131239120 повернуто до суду 13.04.2026 (за закінченням встановленого строку зберігання).

У такому випадку колегія суддів вважає за необхідне зазначити, про застосування аналогії закону, а саме положень ч. 11 ст. 126 КАС України , якою визначено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином, до порядку направлення певному учаснику адміністративного процесу ухвали суду прийнятої у відсутність такого учасника з певних процесуальних питань, що свідчить про те, що у даному випадку повернення до суду першої інстанції ухвали суду від 23.03.2026 про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, фактично свідчить про її вручення адресату належним чином.

Таким чином, сам лише факт неотримання заявником поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки це зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надала суду таку адресу для направлення кореспонденції, вказавши її у своїй скарзі.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.12.2019р. у справі №2-4159/12 (провадження №61-4961св19) та від 11.06.2021р. у справі №2-6236/11 (провадження №61-659ск20).

Разом з тим, повертаючи позовну заяву ОСОБА_1 , суд першої інстанції в ухвалі від 28 квітня 2026 року вказав про те, що станом на теперішній час в матеріалах справи відсутні докази усунення позивачем недоліків позовної заяви, а також відсутня обґрунтована заява позивача про продовження процесуального строку, що свідчить про те, що позивач не виконав вимоги ухвали суду про залишення позову без руху та не усунув недоліки позовної заяви.

Водночас, станом на 28 квітня 2026 року в матеріалах справи наявна заява ОСОБА_1 , яка подана на виконання вимог ухвали суду від 23 березня 2026 року про залишення позовної заяви без руху.

Натомість, зазначеній заяві не була надана оцінка суду, що вказує на передчасність висновків суду першої інстанції про невиконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху та не усунення недоліків позовної заяви.

Наведене в сукупності свідчить про те, що оскаржувана ухвала про повернення позовної заяви прийнята з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, що відповідно до ст. 320 КАС України є підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

При цьому, вимоги скаржника в апеляційній скарзі про направлення справи до суду першої інстанції для надання можливості позивачу усунути недоліки позовної заяви не ґрунтуються на процесуальних нормах КАС України, а тому не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 320, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2026 року - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду.

Повне судове рішення складено 07 липня 2026 року.

Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов

суддя С.В. Сафронова

суддя В.В. Кальник