Постанова від 06 липня 2026 р. у справі №160/32727/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

07 липня 2026 року м. Дніпросправа № 160/32727/25

Суддя І інстанції – Турлакова Н.В.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),

суддів: Кальника В.В., Сафронової С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 24.09.2025 року № 047050016824, щодо відмови в призначенні пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , відповідно до Закону України « Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування » на підставі заяви про призначення пенсії від 16.09.2025 року.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , періоди роботи згідно записів трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_2 від 04.04.2000 р., а саме з 07.12.1983 по 20.08.1984, з 25.11.1989 по 20.02.1991, з 05.09.1992 по 20.10.1992, з 01.09.1994 по 20.02.1995, з 04.07.1996 по 30.04.2002 р.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України « Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування ».

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2026 року позовну заяву задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 24.09.2025 №047050016824 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи згідно записів трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_2 від 04.04.2000 р., а саме з 07.12.1983 по 20.08.1984, з 25.11.1989 по 20.02.1991, з 05.09.1992 по 20.10.1992, з 01.09.1994 по 20.02.1995, з 04.07.1996 по 30.04.2000.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.09.2025 року про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України « Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування ».

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, оскаржило його в апеляційному порядку. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована помилковістю висновків суду першої інстанції про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог. Посилається на правомірність рішення про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком, у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу. Зазначає, що до стажу роботи позивача не було враховано періоди роботи в колгоспі згідно довідок від 09.10.2017 №№515-С, 516-С, від 05.10.2022 №421-С, оскільки вищезазначені довідки видані на підставі відомостей, в яких не повністю зазначено ім`я та по-батькові заявника.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції з`ясовано та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 має статус учасника бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_3 від 05.11.1998 року.

ОСОБА_1 , 16 вересня 2025 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Заяву ОСОБА_1 за принципом екстериторіальності було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 24.09.2025 №047050016824 "Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 ", відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», в зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

Так, в рішенні від 24.09.2025 №047050016824 зазначено зокрема наступне.

Відповідно до статті 26 Закону наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.

Відповідно до частини 2 статті 26 Закону особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 22 років.

Відповідно до статті 24 Закону страховий стаж обчислюється територіальним органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, основним документом що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, є трудова книжка.

Відповідно наданих до заяви документів про стаж (ідентифікаційний номер, трудова книжка, військовий квиток, довідки про підтвердження трудової діяльності) та згідно даних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування загальний страховий стаж складає 18 років 10 місяців 18 днів, що недостатньо для призначення пенсії.

Не враховано до стажу періоди роботи в колгоспі згідно довідок від 09.10.2017 № №515-С, 516-С, від 05.10.2022 №421-С, оскільки вищезазначені довідки видані на підставі відомостей, в яких не повністю зазначено ім`я та по батькові заявника.

Враховуючи вищевикладене, гр. ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу.

Не погодившись із рішенням відповідача про відмову у призначенні пенсії за віком, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухвалені оскарженого рішення виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України “Про пенсійне забезпечення” № 1788-XII від 05.11.1991 (далі - Закон № 1788-XII) та Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV від 09.07.2003.

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше, надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Приписами частин першої-третьої статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв`язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Як зазначено у частині четвертій статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно ст.62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" № 637 від 12.08.1993 року (далі - Постанова № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Пунктом трудової книжки або відповідних записів у ній у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії визначено, що у разі коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати уточнюючі довідки.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Лише за відсутності трудової книжки або відсутності записів у ній, наявності неправильних чи неточних записів у трудовій книжці відповідач вправі вимагати від заявника подання додаткових документів на підтвердження страхового стажу.

В свою чергу, Порядок ведення трудових книжок колгоспників врегульований Основними положеннями про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, які затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 № 310 та чинних на час роботи позивача в колгоспі (далі – Постанова №310).

Відповідно до пунктів 1, 2 Постанови №310 трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу з моменту їх вступу в члени колгоспу.

До трудової книжки колгоспника, зокрема заносяться: відомості про колгоспника: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про членство в колгоспі: прийом в члени колгоспу, припинення членства в колгоспі; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, закінчення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання (пункт 5 Постанови №310).

Відтак, трудова діяльність членів колгоспів підтверджується трудовою книжкою колгоспника встановленого взірця, що є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів, та до якої вносяться відомості, зокрема про прийом на роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, а також трудову участь у громадському господарстві (встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі). У випадку відсутності трудової книжки колгоспника або відповідних записів у ній, трудовий стаж колгоспника підтверджується довідкою господарства, в якому набуто стаж або довідкою правонаступника. В разі ліквідації господарства колгоспний стаж підтверджується довідками архівних установ.

В свою чергу, як вбачається з трудової книжки колгоспника НОМЕР_2 від 03.04.2000р. ОСОБА_1 у спірні періоди працював:

- запис 1 - 07.12.1983 прийнятий в члени колгоспу «Прогрес» Криничанського району Дніпропетровської області на роботу скотарем (рішення від 07.12.1983).

- запис 2 - 20.08.1984 звільнений за власним бажанням (рішення від 20.08.1984).

- запис 3 - 25.11.1989 прийнятий на роботу в колгосп «Прогрес» скотарем (рішення від 25.11.1989).

- запис 4 - 20.02.1991 звільнений згідно поданої заяви за власним бажанням (рішення від 20.02.1991).

- запис 5 - 05.09.1992 прийнятий на роботу в колгосп «Прогрес» скотарем (рішення від 08.09.1992).

- запис 6 - 20.10.1992 звільнений згідно поданої заяви за власним бажанням (рішення від 20.10.1992).

- запис 7 - 01.09.1994 прийнятий на роботу в колгосп «Прогрес» скотарем (рішення від 01.09.1994).

- запис 8 - 20.02.1995 звільнений згідно поданої заяви за власним бажанням (рішення від 20.02.1995).

- запис 9 - 04.07.1996 прийнятий на роботу в колгосп «Прогрес» скотарем (рішення від 04.07.1996).

- запис 10 - 30.04.2000 звільнений за згодою сторін (рішення від 14.03.2000).

Записи у зазначеній трудовій книжці на сторінках містять розділ "трудова участь в громадському господарстві", я кому заповнені наступні колонки: номер запису; рік, за який даються відомості; прийнятий колгоспом річний мінімум трудової участі; виконаний річний мінімум трудової участі; причина невиконання річного мінімуму трудової участі; на підставі чого внесений запис; печатка колгоспу.

Також на підтвердження спірних періодів роботи позивачем пенсійному органу були надані довідки КЗ "Криничанський районний трудовий архів" від 09.10.2017 №515-С, від 09.10.2017 №516-С, від 05.10.2022 №421-С.

Згідно архівної довідки про відпрацьовані вихододні ОСОБА_1 в колгоспі "Прогрес" Криничанського району Дніпропетровської області за період з 01.01.1983 по 31.12.1984, виданої КЗ "Криничанський районний трудовий архів" від 09.10.2017 №515-С, ОСОБА_1 працював з грудня 1983 по серпень 1984. Підстава: фонд - 273, справа 583, арк.6, справа 606, арк.6. В відомостях зазначений за 1983, 1984рр. - " ОСОБА_1 " - "Так в документах".

Згідно архівної довідки про відпрацьовані вихододні ОСОБА_1 в колгоспі "Прогрес" Криничанського району Дніпропетровської області за період з 01.01.1989 по 31.12.2000 виданої КЗ "Криничанський районний трудовий архів" від 09.10.2017 №516-С, ОСОБА_1 працював з листопада 1989 по грудень 2000. Підстава: фонд - 273, справа 687, арк.9, справа 690, арк.6, справа 706, арк.6, справа 712, арк.7, справа 744, арк.3, справа 756, арк.2, справа 770, арк.4, справа 778, арк.3, справа 785, арк.5, справа 791, арк.6, справа797, арк.6 В відомостях зазначений за 1989, 1994-1998 - " ОСОБА_2 ", 1990, 1991, 2000 - " ОСОБА_1 ", 1992 - " ОСОБА_1 ", 1999 - " ОСОБА_1 " - "Так в документах", за 1993 ОСОБА_1 в відомостях не значиться.

Згідно архівного довідки про відпрацьовані вихододні ОСОБА_1 в Міжколгоспному комбікормовому заводі с.Мирне Криничанського району Дніпропетровської області за період 26.10.1987 по 29.11.1989, виданої КЗ "Трудовий архів" Криничанської селищної ради від 05.10.2022 №421-С, ОСОБА_1 працював з листопада 2023 по грудень 1989. Підстава: фонд-Л-54, справа 14, арк.54, справа 14, арк.80. Відомості по нарахуванні заробітної плати за 1989р. в архіві відсутні. В відомостях за 1987-1988 зазначений ОСОБА_1 - так в документах.

В свою чергу, зазначені в архівних довідках відомості щодо періодів роботи ОСОБА_1 та виходнів підтверджуються записами трудової книжки колгоспника НОМЕР_2 від 03.04.2000.

При цьому, щодо виявлених пенсійним органом скорочень ім`я та/або прізвища позивача у відомостях, на підставі яких було видані архівні довідки, колегія суддів враховує, що, Верховний Суд у постанові від 30 вересня 2019 року у справі №638/18467/15-а зазначив, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

На переконання колегії суддів, наведені Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області обставини щодо наявності скорочень ім`я та/або прізвища позивача у відомостях, на підставі яких було видані архівні довідки не є такими, що викликають сумнів у достовірності спірних періодів роботи у трудовій книжці колгоспника НОМЕР_2 від 03.04.2000, при цьому, зважаючи на те, що позивач не є особою, яка відповідальна за ведення первинних документів, а тому, не може тягнути за собою такий негативний наслідок для позивача як не зарахування спірних періодів роботи до страхового стажу.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 24.09.2025 №047050016824, а також зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи згідно записів трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_2 від 04.04.2000 р., а саме з 07.12.1983 по 20.08.1984, з 25.11.1989 по 20.02.1991, з 05.09.1992 по 20.10.1992, з 01.09.1994 по 20.02.1995, з 04.07.1996 по 30.04.2000 та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.09.2025 року про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції повно з`ясовані обставин, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи, судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального права та норми процесуального права, а тому відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві – залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2026 року – залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено 07 липня 2026 року.

Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов

суддя В.В. Кальник

суддя С.В. Сафронова