Постанова від 01 липня 2026 р. у справі №160/18811/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

02 липня 2026 року м. Дніпросправа № 160/18811/25

Головуючий суддя І інстанції – Кальник В.В.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Іванова С.М. (доповідач),

суддів: Чередниченка В.Є., Шальєвої В.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Південно-Східної митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.09.2025 в адміністративній справі №160/18811/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче об`єднання «Мінерали України» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробниче об`єднання «Мінерали України» звернулось до суду з адміністративним позовом до Дніпровської митниці, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA110150/2025/000023/1 від 18.06.2025р. прийняте Дніпровською митницею.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.09.2025 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче об`єднання «Мінерали України» було задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів №UA110150/2025/000023/1 від 18.06.2025 року.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Південно-Східна митниця звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що спірне рішення прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством, що свідчить про відсутність підстав для його скасування.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі ст. 311 КАС України.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як було встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче об`єднання «Мінерали України» зареєстроване 26.06.2000, про що вчинено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про включення відомостей про державну реєстрацію юридичної особи за ідентифікаційним кодом 31008937; основний вид діяльності за КВЕД: 46.74 Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям до нього.

14.09.2023 між ТОВ «ВО «Мінерали України» (Покупець) та HK BEST PIPE FITTING CO., LTD (Китай) (Продавець) було укладено зовнішньоекономічний контракт №НК20230914 (далі Контракт), предметом якого, відповідно до п. 1.1, є Продавець зобов`язується поставити Покупцеві фітинги та фланці для труб з вуглецевої сталі (далі - Товар) згідно з описом, в кількості і комплектації, зазначених у Додатках до цього Договору, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити поставлений Товар згідно з умовами цього Договору та додатків до нього.

Відповідно до п. 3.1 Контракту, ціна товару, що поставляється за цим договором, а також порядок, умови оплати і умови поставки за кожною партією Товару визначаються за згодою сторін і фіксуються в Додатках до цього Договору.

Згідно з п. 4.1 Контракту, Продавець зобов`язується поставити Товар в терміни і на умовах, зазначених у відповідних Додатках до цього Договору.

Відповідно до Додатку№11 від 26.02.2025 року, Сторонами визначено асортимент товару, його попередню вартість, умови оплати.

Відповідно до інвойсу від 28.01.2025 року, визначено вартість товару на рівні 24 920,55 доларів США.

За поставлений Товар Покупець розрахувався відповідно до умов Додатку №11 до Контракту, що підтверджує платіжні документи № P250521390 від 21.05.2025р., № P250605982 від 05.06.2025р.

Відповідно до інвойсу та коносаменту, умови поставки – «FOB», Ксинганг, Китай.

З метою митного оформлення товару декларантом подано до Дніпровської митниці митну декларацію: № 25UA110150008751U8 від 17.06.2025 року, заявлено партію товарів: Товар 1 - Фітинги для труб і трубок з вуглецевої сталі марки 20,для зварювання в стик, з найбільшим зовнішнім діаметром не більш як 609,6 мм: Відвід 90° тип 3D (R - 1.5 DN), GOST 17375/ ГОСТ 17375 розм. 21х3,2 mm - 1000 шт.; розм.26х3,2 mm-1 000 шт.; розм.33х3,2 mm-1000 шт.; розм.42х3,2 mm - 1 (в асортименті); Товар 2 - Фітинги для труб і трубок з вуглецевої сталі марки 20 для зварювання встик, з найбільшим зовнішнім діаметром понад 609,6 мм: Відвід 90° тип 2D (R-1 DN),GOST 30753/ ГОСТ 30753 розм.630х8 mm - 5шт.; розм.630х10 (в асортименті); Товар 3 - Фітинги для труб і трубок з вуглецевої сталі марки 20, для зварювання в стик, з найбільшим зовнішнім діаметром не більш як 609,6 мм: Перехід концентричний, GOST 30753/ ГОСТ 3 (в асортименті).

Митна вартість товарів, заявлених до митного оформлення, була визначена декларантом за методом 1, тобто за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується (вартість операції).

Для митного оформлення позивачем подані документи, встановлені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України (графа 44 МД).

За результатом опрацювання поданих декларантом документів Дніпровська митниця дійшла висновку, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при обчисленні, а сама: у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару у зв`язку з тим, що митна вартість згідно бази даних Держмитслужби щодо оформлених раніше митними органами товарів є вищою.

З метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, з урахуванням посередницького характеру угоди, відповідно до ч. 5 статті 54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням частин 2 - 3 статті 53 МКУ, в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - виписку з бухгалтерської документації; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Листом від 18.06.2025 року декларантом було надано пояснення з посиланням на Митний Кодекс України.

За поданою митною декларацією митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів: №UA110150/2025/000023/1 від 18.06.2025р.

Рішеннями скориговано заявлену позивачем митну вартість товарів, а саме: за резервним методом визначення митної вартості згідно ст. 64 МКУ тобто взято за основу інформацію щодо раніше визначеної митної вартості товару.

У вищезазначеному рішенні митниці зазначено, що відповідно до основної одиниці виміру оцінюваного товару, згідно УКТЗЕД, якісних співставних характеристик, часу митного оформлення, наявна інформація: стосовно товару за ЕМД від 17.06.2025 №UA110150/2025/008751 (MRN № 25UA110150008751U8): Товар № 1 Фітинги для труб і трубок з чорних металів для зварювання встик з найбільшим зовнішнім діаметром не більш як 609,6 мм: відвід 900 тип 3D… Виробник - HK BEST PIPE FITTING CO., LTD, Країна походження – Китай, Країна виробництва – Китай. Наявна МД-№UA100180/2025/501149 (25UA100180501149U0) від 04.02.2025 Товар - 1. Фітинги для труб з чорного металу для зварювання в стик найбільшим діаметром не більш як 609,6 мм, що використовуються для прокладання трубопроводу в системі газопостачання…. Країна походження – Китай, Країна виробництва – Китай. На умовах поставки за FOB TIANJIN (Китай) за ціною 5.104 доларів США/кг. Товар № 2 Фітинги для труб і трубок з чорних металів: фітинги для зварювання встик з найбільшим зовнішнім діаметром понад 609,6 мм: Відвід 90° тип 2D... Виробник - HK BEST PIPE FITTING CO., LTD, Країна походження – Китай, Країна виробництва – Китай. Наявна МД-№UA100180/2025/501164 (25UA100180501164U4) від 05.02.2025 товар - Фітинги для труб з чорного металу для зварювання в стик найбільшим діаметром понад 609,6 мм, що використовуються для прокладання трубопроводу… Країна походження – Китай, Країна виробництва – Китай. На умовах поставки за FOB TIANJIN (Китай) за ціною 4.49 доларів США/кг. Товар № 3 Фітинги для труб і трубок з чорних металів: фітинги для зварювання встик: з найбільшим зовнішнім діаметром не більш як 609,6 мм. Перехід концентричний, GOST 30753... Виробник - HK BEST PIPE FITTING CO., LTD, Країна походження – Китай, Країна виробництва – Китай. Наявна МД- №UA100120/2025/000603 (25UA110120000603U9) від 27.01.2025 товар - ДЕТАЛІ ТРУБОПРОВОДІВ БЕЗШОВНІ З ВУГЛЕЦЕВОЇ І НІЗЬКОЛЕГОВАНОЇ СТАЛІ, З ЧОРНИХ МЕТАЛІВ, НЕ ЛИТІ, НЕ З КОРОЗІЙНО-СТІЙКОЇ (НЕРЖАВІЮЧОЇ) СТАЛІ, З НАЙБІЛЬШИМ ЗОВНІШНІМ ДІАМЕТРОМ НЕ БІЛЬШ ЯК 609,6 ММ… Країна походження – Китай, Країна виробництва – Китай. На умовах поставки за FOB TIANJIN (Китай) за ціною 6.109 доларів США/кг.

В подальшому Дніпровською митницею Держмитслужби прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: UA110150/2025/000096, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів та запропоновано декларанту подати нову митну декларацію з урахуванням рішення про коригування митної вартості.

Не погоджуючись з вказаним рішенням про коригування митної вартості товарів, позивач звернуся до суду з позовом.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA110150/2025/000023/1 від 18.06.2025р. Дніпровської митниці є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.

За приписами ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Як передбачено ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію) (ч. 4 ст. 53 Митного кодексу).

Відповідно до ст. 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Як встановлено ч. 1 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій – четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів- за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до ст. 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі, якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України, основний метод визначення митної вартості не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Вказана правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 26.06.2018 року (справа № 814/1996/15), від 19.06.2018 року (справа № 826/6346/16), що враховується судом апеляційної інстанції, у відповідності до приписів ч. 5 ст. 242 КАС України.

Як видно з матеріалів справи, підставою для прийняття спірного рішення про коригування митної вартості були висновки відповідача про те, що:

- за ЕМД від 17.06.2025 №UA110150/2025/008751 (MRN № 25UA110150008751U8) заявлений товар відповідно до зовнішньоекономічного контракту від 14.09.2023 № HK20230914 (далі – Контракт, Договір) між компанією HK BEST PIPE FITTING CO., LTD (Китай) та покупцем ТОВ "МІНЕРАЛИ УКРАЇНИ". Відповідно до п.3.2 Договору, ціна за товар включає в себе вартість продукції, тари, упаковки та необхідного для цього матеріалу, маркування, транспортні витрати та інші витрати, пов`язані з постачанням Товару за цим договором. Серед наданих до митного контролю документів відомості про включені у вартість товару складових, таких як вартість тари, упаковки та необхідного для цього матеріалу, маркування, транспортні витрати та інші витрати, пов`язані з постачанням Товару не наведено;

- відповідно до пункту 2.1.2 Договору, продавець зобов`язаний в узгоджені Сторонами строки доставляти товар відповідної якості і кількості до місця передачі товару Покупцю або зазначеній ним особі. Строки доставки товару у додатковій угоді від 26.02.2025 №11 не обумовлені;

- з метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової декларантом до митного оформлення наданий договір транспортно-експедиторського обслуговування від 24.01.2020 №058/ФСР, заявку на транспортування від 10.04.2025 №58, інвойс компанії ТОВ «ФСР Лоджістік Україна» від 16.06.2025 №625, довідку про транспортні витрати від 16.06.2025 №16/06/25-2. Відповідно до наданого рахунку на оплату транспортних послуг від 16.06.2025 №625, наведена вартість послуг за межами митної території України та по території України без зазначення конкретних географічних пунктів, маршруту надання послуг;

- довідці про транспортні витрати від 16.06.2025 №16/06/25-2 зазначено, що розмір винагороди експедитора складає 3600,00 грн. При цьому, відомості про надання вказаних витрат виключно за межами митної території не наведені. Враховуючи виявлені невідповідності, неможливо здійснити перевірку числового значення транспортної складової митної вартості товару;

- наданий рахунок від 16.06.2025 №625, містить відомості про вартість фактично наданих послуг страхування вантажу, перевезення за межами митної території України та винагороди експедитора на території України. При цьому, вказаний документ не містить відомостей про вартість витрат, пов`язаних з перевантаженням товару в процесі морського транспортування;

- платіжні документи щодо оплати транспортних послуг до митного контролю не надані;

- надана до митного оформлення копія митної декларації містить посилання на товаротранспортний документ (252194383), який до митного оформлення у порушення положень частини 2 статті 53 МКУ не надавався;

- номер митної декларації країни відправлення « 020220240000961994» - не відповідає номеру наданої копії митної декларації країни відправлення.

Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з вказаними висновками, з огляду на наступне.

Відповідно до п.3.2 контракту 14.09.2023 № HK20230914, ціна за товар включає в себе вартість продукції, тари, упаковки та необхідного для цього матеріалу, маркування, транспортні витрати та інші витрати, пов`язані з постачанням Товару за цим договором. Зовнішньоекономічний контракт, підписаний обома сторонами, та є документом, якій підтверджує даний факт.

Таким чином, з огляду на вказані приписи договору, посилання відповідача на те, що серед наданих до митного контролю документів відомості про включені у вартість товару складових, таких як вартість тари, упаковки та необхідного для цього матеріалу, маркування, транспортні витрати та інші витрати, пов`язані з постачанням товару не наведено, колегія суддів апеляційного суду вважає безпідставними.

Що стосується посилань відповідача на те, що строки доставки товару у додатковій угоді від 26.02.2025 №11 не обумовлені, то колегія суддів апеляційного суду вважає їх безпідставними, оскільки строки поставки товару можуть узгоджуватися сторонами шляхом усних домовленостей або обміну повідомленнями, якщо на момент укладення угоди цього не можна зробити з технічних причин та військових дій в Україні.

Крім того, слід зазначити, що строки поставки товару не мають вплив на контрактну та на митну вартість товару в межах спірних правовідносин.

Щодо посилань відповідача на те, що відповідно до наданого рахунку на оплату транспортних послуг від 16.06.2025 № 625 протиправно наведена вартість послуг за межами митної території України та по території України без зазначення конкретних географічних пунктів, маршруту надання послуг, то колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що таке не підтверджене жодним посиланням на нормативний акт, відповідно до якого ці відомості повинні бути вказані в рахунку. Слід також зазначити, що форма та зміст рахунків не регламентовані діючим законодавством України. Отже, висувати вимоги до форми рахунку є безпідставним.

Також, з матеріалів справи видно, що відповідно до наданого рахунку на оплату транспортних послуг №625 від 16.06.2025, вартість послуг становить 185 975,82 грн., та до цих послуг належать: страхування вантажу, послуга складської обробки контейнера/вантажів та НРР за межами території України, послуга з перевезення за межами митної території України та винагорода експедитора.

Відповідно до заявки на перевезення від 10.04.2025 №58, крім цих витрат, в заявці також зазначені транспортно-експедиційне обслуговування на території України та послуга автоперевезення на території України. Тому, сума в заявці є більша і складає 271 958,16 грн.

Щодо посилання митного органу на те, що заявка на перевезення «не містить відомостей про вартість витрат, пов`язаних з перевантаженням товару в процесі морського транспортування», то колегія суддів апеляційного суду вважає їх безпідставними, оскільки, як вбачається з рахунку на оплату транспортних послуг 16.06.2025р. №625, під пунктом 2 зазначена така складова митної вартості як «послуга складської обробки контейнера/вантажів та НРР за межами території України». В цю суму входять всі витрати, пов`язані з перевантаженням товару в процесі морського транспортування. Слід також зазначити, що обов`язкового виділення кожної витрати окремо діючим законодавством не передбачено.

Щодо посилань відповідача на несвоєчасну оплату за транспортні послуги, то колегія суддів апеляційного суду вважає їх безпідставними, оскільки відповідно до п.4.1.3.3 транспортно-експедиторського договору від 24.01.2020 № 058/ФСР, при перевезенні вантажу автомобільним або залізничним транспортом оплата здійснюється протягом 5-х банківських днів з моменту виставлення Експедитором рахунку, якщо інше не узгоджено Сторонами у відповідній Заявці.

Відповідно до положень частини 2 статті 53 МКУ, документами, що підтверджують заявлений рівень митної вартості, якщо рахунок сплачено, є банківські платіжні документи.

Як видно з матеріалів справи, рахунок на оплату транспортних послуг №625 був виставлений 16.06.2025, ЕМД №UA110150/2025/008751 (MRN № 25UA110150008751U8) подана до митного оформлення 17.06.2025, тобто на перший банківський день з моменту виставлення рахунку. Відповідно, рахунок ще не має бути сплачено. Саме тому для митного оформлення надається довідка про транспортні витрати, як того вимагає ч.2 ст. 53 МКУ.

Недоліки змісту наданої копії митної декларації країни відправлення не можуть бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки надання такої не є обов`язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару.

Що стосується посилань митного органу на те, що номер митної декларації країни відправлення « 020220240000961994» не відповідає номеру наданої копії митної декларації країни відправлення, то колегія суддів апеляційного суду вважає їх безпідставними, тому як копія митної декларації країни відправлення передбачена як додатковий документ, що надається (за його наявності) на запит митниці, якщо надані документи, передбачені частиною 2 статті 53 МК України містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

В даному випадку, відповідачем не було обґрунтовано на підставі належних та допустимих доказів, наявність розбіжностей або невідповідностей у поданих позивачем документах на підтвердження митної вартості товарів, передбачених ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, а відтак надання позивачем експортної декларації країни відправлення з помилками не свідчить про не підтвердження заявленої митної вартості заявленого товару.

Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправності спірного рішення про коригування митної вартості товару та необхідності його скасування.

Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Південно-Східної митниці – залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.09.2025 в адміністративній справі №160/18811/25 – залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя С.М. Іванов

суддя В.Є. Чередниченко

суддя В.А. Шальєва