Суд: Третій апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Дата: 06 липня 2026 р.
Справа: №160/15654/25
Суддя: Білак С.В.
ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
07 липня 2026 року м. Дніпросправа № 160/15654/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 січня 2026 року в адміністративній справі №160/15654/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Коваль Олександр Володимирович, до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, в якій, з урахуванням уточненої позовної заяви від 03.03.2022, позивач просить суд:
-визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 01.05.2025 №046350015615;
-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області зарахувати періоди роботи в органах Державної податкової служби з 06.11.1990 по 24.04.2025 до стажу державної служби та перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначеної згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з 24.04.2025 з урахуванням довідки від 24.04.2025 № 38229/6/04-36-10-02-13 про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 року працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на квітень місяць 2025 року та довідки від 24.04.2025 № 38231/6/04-36-10-02-13 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби за березень 2025 року, які видані Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.
Позовні вимоги обґрунтовані відмовою відповідача у переведенні позивача з пенсії за віком відповідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058 на пенсію за віком відповідно Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.01.2026 адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 01.05.2025 №046350015615.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати періоди роботи в органах Державної податкової служби з 06.11.1990 по 24.04.2025 до стажу державної служби.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначеної згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з 24.04.2025.
В іншій частині позовних вимог, у їх задоволенні відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 від 10.09.1981 ОСОБА_1 01.03.1994 прийняла присягу державного службовця без присвоєння рангу, з 23.10.1992 присвоєно персональне звання «інспектор податкової служби 3 рангу, з 03.01.2001 присвоєно 14 ранг держаного службовця. з 19.10.2015 присвоєно спеціальне звання «радник податкової та митної справи 3 рангу».
До стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, зараховано періоди роботи з 01.03.1994 по 17.08.1995, з 03.01.2001 по 13.03.2012, що складає 12 років 7 місяців 29 днів.
Таким чином станом на день набрання чинності Закону №889 (01.05.2016) ОСОБА_1 не займала посаду державної служби та не має менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, тому відсутнє право на переведення на пенсію за віком відповідно до Закону №889.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
ОСОБА_1 (позивач) перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію з віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
24.04.2025 позивач звернулася до відповідача із заявою про переведення її з пенсії за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на пенсію за віком відповідно до норм Закону України «Про державну службу».
01.05.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області (відповідач-2) прийнято рішення про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 о/р № НОМЕР_2 .
У цьому рішенні зазначено таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась із заявою № 3586 від 24.04.2025 про перехід з пенсії за віком відповідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058 (далі ЗУ №1058) на пенсію за віком відповідно Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (далі ЗУ №889).
До заяви про перерахунок пенсії надані довідки: № 38231/6/04-36-10-02-13 від 24.04.2025, №38229/6/04-36-10-02-13 від 24.04.2025.
Згідно з п. п. 10 і 12 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889 державні службовці, які на день набрання чинності цього Закону (1 травня 2016 року) досягли пенсійного віку, зокрема жінки 60 років, мають страховий стаж 30 років не призначали пенсію відповідно до Закону №3723 та на день набрання чинності Закону №889 займають посади державної служби та мають не менше як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723- XII (зі змінами) (далі Закон №3723) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України, незалежно від факту роботи на державній службі станом на 01.05.2016 року. Службовцям які займають посади віднесені до категорії посад державної служби встановлюють відповідний ранг.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» посадовим особам органів державної податкової служби можуть присвоюватись персональні звання. Положення про спеціальні звання та порядок їх присвоєння, розмір надбавок за звання затверджуються Кабінетом Міністрів України. Періоди роботи посадових осіб в органах державної податкової служби на посадах в період перебування на яких були присвоєні персональні чи спеціальні звання не зараховуються до стажу роботи на посадах віднесених до відповідних категорій посад державних службовців. Станом на 01.05.2016 року ОСОБА_2 працювала на посаді заступника начальника Тернівського відділення Західно-Донбаської ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області та присвоєно спеціальне звання «Радник податкової та митної справи другого рангу».
Згідно трудової книжки ОСОБА_1 з 23.10.1992 року присвоєно персональне звання «Інспектор податкової служби третього рангу», з 01.03.1994 року прийнято присягу «Державного службовця», 01.11.1995 року присвоєно спеціальне звання «Інспектора податкової служби другого рангу», 03.01.2001 року присвоєно 14 ранг «Державного службовця». 28.02.2003 року присвоєно 13 ранг «Державного службовця», 23.08.2012 року присвоєно спеціальне звання «Радник податкової служби третього рангу», 31.12.2013 року присвоєно спеціальне звання «Радник податкової та митної справи третього рангу», 19.10.2015 року присвоєно спеціальне звання «Радник податкової та митної справи другого рангу».
З урахуванням вищезазначеного до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, зараховано період з 01.03.1994 по 17.08.1995, період роботи з 03.01.2001 по 13.03.2012, що становить 12 років 7 місяців 29 днів, що не достатньо для призначення пенсії відповідно до Закону № 889.
Оскільки ОСОБА_1 на посадах віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України, незалежно від факту роботи на державній службі станом на 01.05.2016 року має менше як 20 років стажу роботи, прийнято рішення відмовити в проведенні перерахунку - перехід на інший вид пенсії згідно заяви № 3586 від 24.04.2025.
Позивач не погоджується з прийнятим рішенням про відмову у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», тому і звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» №889-VIII (далі - Закон №889-VIII), з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ (далі - №3723-ХІІ), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пункті 10 і 12 цього розділу.
Пунктами 10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VІІІ передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Таким чином, за наявності в особи станом на 01 січня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.01.2025 року прийнятої у справі №560/2123/24.
Частиною першою статті 37 Закону №3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.
При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує, що частиною 1 статті 25 Закону України «Про державну службу» №3723-XII було визначено, що основними критеріями класифікації посад державних службовців є організаційно-правовий рівень органу, який приймає їх на роботу, обсяг і характер компетенції на конкретній посаді, роль і місце посади в структурі державного органу.
Згідно із п. 1 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Так, трудовою книжкою позивача серії НОМЕР_1 підтверджуються періоди роботи ОСОБА_1 на посадах в органах державної податкової служби Дніпропетровської області, а саме (мовою трудової книжки):
Госналоговая инспекция по г Павлограду
7) 06.11.1990 Принята на должность инспектора отдела налогообложения населения с окладом согласно штатному расписанию, по конкурсу.
8) 13.12.1990 Переведена инспектором отдела налогообложения государственных и совместных предприятий с окладом согласно штатному расписанию.
9) 08.06.1992 Переведена инспектором отдела налогообложения кооперативов ИМП.
10) 23.10.1992 По итогам проведенной аттестации присвоено персональное звание – инспектора налоговой службы III ранга.
11) 1.03.93 Переведена на должность ст. госналогового инспектора отдела налогообложения МП, кооперативов, общественных организаций.
12) 1.06.93 Переведена на должность старшего ревизора-инспектора этого же отдела.
13) 1.10.93 Переведена на должность главного госналогового инспектора отдела сборов и взысканий налогов с юридических лиц.
14) 1.03.94 Принятие присяги государственного служащего.
15) 18.08.95 Переведена и.о. заместителя начальника отдела налогов и сборов с юридических лиц.
16) 1.11.95 Присвоено специальное звание – инспектор налоговой службы II ранга.
17) 12.12.95 Назначена заместителем начальника отдела налогов и сборов с юридических лиц.
18) 20.01.97 Звільнена у зв`язку з переведенням на роботу в державну податкову адміністрацію в м. Павлограді за згодою керівників (п. 5 ст. 36 КЗпП України).
Державна податкова адміністрація м. Павлограда
19) 20.01.97 Прийнята по переводу на посаду в.о. начальника відділу справляння податку на добавлену вартість і акцизного збору.
20) 14.02.1998 Павлоградська держподаткова адміністрація перейменована на Павлоградську об`єднану держподаткову інспекцію.
21) 01.04.1998 Призначена на посаду начальника відділу непрямих податків.
22) 01.03.1999 Звільнена у зв`язку з переведенням на роботу в Західно-Донбаську об`єднану держподаткову інспекцію за згодою керівників п. 5 ст. 36 КЗпП України.
Західно-Донбаська ОДПІ
23) 02.03.1999 Прийнято по переводу провідним спеціалістом бухгалтерії, по конкурсу.
24) 03.01.2001 Присвоєно 14 ранг державного службовця.
25) 11.06.2002 Переведено на посаду головного спеціаліста відділу бухгалтерія на період відпустки по вагітності та пологах штатного працівника, за рішенням конкурсної комісії.
26) 14.10.2002 Переведено на посаду головного спеціаліста відділу бухгалтерія на період відпустки по догляду за дитиною до 3-х років штатного працівника.
27) 28.02.2003 Присвоєно 13 ранг державного службовця.
28) 01.09.2005 Переведено на посаду провідного спеціаліста відділу бухгалтерія.
29) 12.03.2007 В зв`язку з введенням в дію організаційної структури відділ бухгалтерії перейменовано в фінансовий відділ.
30) 26.01.2009 Переведено на посаду державного податкового інспектора відділу адміністрування податків з фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб, як таку, що пройшла за конкурсом.
31) 14.03.2012 У зв`язку з реорганізацією звільнено по переводу до Західно-Донбаської об`єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби, п. 5 ст. 36 КЗпП України.
Західно-Донбаська ОДПІ Дніпропетровської області ДПС
32) 15.03.2012 Призначено по переводу на посаду заступника начальника інспекції, як таку, що перебуває у кадровому резерві.
33) 23.08.2012 Присвоєно спеціальне звання радник податкової служби ІІІ (третього) рангу.
34) 28.08.2013 У зв`язку з реорганізацією Західно-Донбаської ОДПІ Дніпропетровської.
35) 14.06.2013 Запис під №34 вважати недійним у зв`язку з реорганізацією Західно-Донбаської ОДПІ Дніпропетровської області ДПС, шляхом приєднання в Західно-Донбаську ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області призначено у порядку переведення на посаду начальника Західно-Донбаської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, як таку, що перебуває у кадровому резерві, та присвоєно 9 (дев`ятий) ранг державного службовця.
36) 31.12.2013 Присвоєно спеціальне звання радник податкової та митної справи ІІІ (третього) рангу.
37) 19.10.2015 Призначена в порядку переведення на посаду заступника начальника – начальника Тернівського відділення Західно-Донбаської ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області та присвоєно спеціальне звання – радник податкової та митної справи ІІ (другого) рангу.
38) 04.10.2018 Звільнено в порядку переведення для подальшої роботи в Головному управлінні Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, п. 5 ч. 1 ст. 36 КЗпП України та п. 2 ч. 1 ст. 41 ЗУ «Про державну службу».
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області
39) 05.10.2018 Призначено на посаду начальника Тернівської державної податкової інспекції Західно-Донбаського управління, в порядку переведення із Західно-Донбаської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області.
40) 28.10.2019 Звільнено в порядку переведення для подальшої роботи в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області згідно п. 2 ч. 1 ст. 41 Закону України «Про державну службу» та п. 5 ст. 36 КЗпП України.
Головне управління ДПС у Дніпропетровської області
41) 29.10.2019 Призначено на посаду начальника Тернівської державної податкової інспекції Західно-Донбаського управління в порядку переведення з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області та присвоєно 6 (п`ятий) ранг державного службовця.
42) 31.08.2020 У зв`язку з ліквідацією Західно-Донбаського управління відповідно до затвердженої організаційної структури, Тернівська державна податкова інспекція, що функціонувала у його складі, є структурним підрозділом ГУ ДПС у Дніпропетровській області.
43) 04.01.2021 Звільнена з займаної посади у порядку переведення для подальшої роботи в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, як відокремленому підрозділі ДПС, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 41 Закону України «Про державну службу».
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області
44) 05.01.2021 Призначена на посаду начальника Тернівської державної податкової інспекції у порядку переведення з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
45) 31.10.2022 Присвоєний черговий 4 (четвертий) ранг державного службовця.
Отже, позивач з 06.11.1990 по 24.04.2025 обіймала посади в органах державної податкової служби Дніпропетровської області.
Відповідно до ст. 1 Закону України Закону України «Про державну службу» №3723-XII, який був діючим протягом тривалих періодів роботи позивача на відповідних посадах в органах податкової служби, - державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.
Спеціальним законом, що визначав статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності у період роботи позивача на відповідних посадах, був Закон України «Про державну податкову службу в Україні» від 04 грудня 1990 року №509-XII.
Згідно із ч. 5, 7, 8 ст. 15 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04 грудня 1990 року №509-XII, правовий статус посадових осіб органів державної податкової служби, їх права та обов`язки визначаються Конституцією України, цим Законом, а в частині, що не регулюється ним, - Законом України «Про державну службу».
Посадові особи органів державної податкової служби підлягають атестації. Порядок атестації визначається центральним органом державної податкової служби.
Посадовим особам органів державної податкової служби присвоюються спеціальні звання: головний державний радник податкової служби, державний радник податкової служби I рангу, державний радник податкової служби II рангу, державний радник податкової служби III рангу, радник податкової служби I рангу, радник податкової служби II рангу, радник податкової служби III рангу, інспектор податкової служби I рангу, інспектор податкової служби II рангу, інспектор податкової служби III рангу.
Частиною 4 ст. 15 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04 грудня 1990 року №509-XII передбачено, що службові особи державних податкових інспекцій не мають права займатися підприємницькою діяльністю, а також працювати за сумісництвом на підприємствах, в установах і організаціях (крім наукової та викладацької діяльності).
Зазначеною нормою було установлено умови, за яких особи не можуть бути службовцями податкових органів, які кореспондуються з вимогами статті 12 Закону України «Про державну службу» №3723-XII щодо обмежень, пов`язаних із прийняттям на державну службу та її проходженням.
Згідно зі ст. 6 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04 грудня 1990 року №509-XII видатки на утримання органів державної податкової служби визначаються Кабінетом Міністрів України і фінансуються з державного бюджету.
З системного аналізу вказаних норм вбачається, що посадові особи державної податкової служби, яким за наслідками атестації присвоєно спеціальні звання та які обіймають посади в державних органах для виконання завдань і функцій держави (зокрема у сфері податкової політики), одержують заробітну плату за рахунок державного бюджету, - дійсно перебувають на державній службі та є державними службовцями.
Відповідно до п. 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» №889-VIII, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Порядком обчислення стажу державної служби» затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 року №283, також було передбачено зарахування до стажу державної служби роботи (служби) на посадах суддів, слідчих, а також час служби на посадах рядового та начальницького складу осіб, яким присвоєно встановлені законодавством спеціальні звання міліції, в органах внутрішніх справ, що входили або входять до структури Міністерства внутрішніх справ.
Згідно із абз. 2 п. 2 «Порядку обчислення стажу державної служби», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 року №283 (чинного до набрання законної сили Закону України «Про державну службу» №889-VIII від 10 грудня 2015 року) до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв`язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.
Таким чином, як Законом України «Про державну службу» № 889-VIII від 10.12.2015 року, так і нормами діючих до нього профільних Законів України «Про державну службу» №3723-XII та Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04 грудня 1990 року №509-XII, «Порядку обчислення стажу державної служби», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 року №283 передбачено зарахування до стажу державної служби роботу (службу) на посадах керівних працівників і спеціалістів в органах державної податкової служби та її територіальних органів.
Отже, станом на 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом № 889-VIII) позивач обіймала посаду державної служби і її стаж роботи на посадах, які відносяться до посад державної служби, становив більше 10 років.
Зважаючи на те, що позивач станом на 01 січня 2016 року обіймала посаду державної служби і її стаж роботи на посадах, які відносяться до посад державної служби, становив більше 10 років та вона досягла пенсійного віку, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 01.05.2025 №046350015615є протиправним та підлягає скасуванню.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.
Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 січня 2026 року в адміністративній справі №160/15654/25 - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 січня 2026 року в адміністративній справі №160/15654/25- залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий - суддя С.В. Білак
суддя С.В. Чабаненко
суддя І.В. Юрко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua