Рішення від 05 липня 2026 р. у справі №727/4687/26 — Шевченківський районний суд м. Чернівців

Суд: Шевченківський районний суд м. Чернівців

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 05 липня 2026 р.

Справа: №727/4687/26

Суддя: Слободян Г. М.

Справа № 727/4687/26

Провадження № 2/727/1951/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2026 року Шевченківський районний суд м. Чернівці, у складі:

головуючого судді Слободян Г.М.

за участю секретаря судових засідань Берник Ю. Д.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження, відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позову.

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що 12 серпня 2006 року між нею, ОСОБА_3 (після реєстрації шлюбу прізвище змінено на « ОСОБА_4 ») та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб відділом реєстрації актів цивільного стану Чернівецького міського управління юстиції, актовий запис № 1296, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 . Зазначає, що від спільного подружнього життя у них є діти: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Вказує на те, що спільне життя із відповідачем не склалось через різні погляди на сімейне життя та обов`язки. Зазначає, що вони довгий час не проживають разом, фактично сім`я припинила своє існування, а шлюб розпався та має лише формальний характер. Спір про майно відсутній.

Просить розірвати шлюб між нею, ОСОБА_3 (після реєстрації шлюбу прізвище змінено на « ОСОБА_4 ») та ОСОБА_2 , зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Чернівецького міського управління юстиції, актовий запис № 1296.

Рух справи та позиція сторін.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 23.04.2026 року відкрито провадження у вищенаведеній справі та призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

06.07.2026 представник позивача адвокат Іонашку В. Д. надав до суду заяву, в якій просив справу розглядати за його відсутності та за відсутності позивача. Позов підтримав, просив задовольнити.

Позивач ОСОБА_1 , та в її інтересах представник адвокат Іонашку В. Д., у судове засідання не з`явилися, однак її представник просив про розгляд справи за їхньої відсутності. Позовні вимоги підтримують повністю. Проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Отже, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

Суд, на основі всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження кожного наявного у матеріалах справи доказу окремо, а також у їх сукупності, встановив наступні обставини, та відповідно до них визначив такі правовідносини.

Судом досліджені докази та застосовані норми права.

Статтею 55 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом, належними і допустимими доказами, встановлено, що 06 серпня 2006 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (після реєстрації шлюбу прізвище змінено на « ОСОБА_4 ») було зареєстровано шлюб відділом реєстрації актів цивільного стану Чернівецького міського управління юстиції, актовий запис № 1296, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 від 12.08.2006 року (а.с.6).

Від даного шлюбу сторін народилося двоє дітей: син – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; донька – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Судом встановлено, що сімейні відносини між сторонами припинено, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме їх інтересам, позивач не бажає зберегти шлюб та наполягає на розірванні шлюбу, на примирення не погоджується.

Положенням статті 1 Сімейного кодексу України передбачено, що побудова сімейних відносин відбувається на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємоповаги та підтримки.

Згідно зі ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження булла взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що записано в статті 16 Конвенції "Про дискримінацію жінок"в ч. 1 підпункту "с", "однакові права і обов`язки під час шлюбу і після його розірвання". Шлюб це сімейний союз, при цьому слово "сімейний" засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово "союз" підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.

Відповідно ст. 112 СК України суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім`ї суперечитиме інтересам одного з них.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).

Позивач скористався своїм правом та звернувся до суду з даним позовом, наполягає на розірванні шлюбу.

Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру зберігати шлюб з відповідачем.

Відповідно до ст. 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Як роз`яснено у п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року за № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.

Як передбачено ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам хоча б одного із них, інтересам їх дітей. Отже, зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною.

На підставі ст. 113 СК України особа має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Згідно ч. 2 ст. 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Згідно з ч. 3 ст. 115 СК України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Відповідно до норм сімейного законодавства, добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз», підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.

Судом було встановлено, що причиною припинення шлюбно-сімейних відносин являється те, що спільне життя позивача з відповідачем не склалося та припинено. Подальше спільне життя та збереження шлюбу неможливе.

Згідно положень ст. 12, 13 ЦПК України, учасники справи, мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, ухваленим відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, має відповідати завданню цивільного судочинства.

На основі всебічно з`ясованих обставин, на які посилається позивач, як учасник справи, як на підставу заявлених вимог підтверджених доказами, перевіреними в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на законі і підлягають до задоволення.

Керуючись ст. ст. 3, 4, 11, 13, 76, 81, 141, 263-268, 280, 352, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Винести заочне рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 12 серпня 2006 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Чернівецького міського управління юстиції, актовий запис № 1296, між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 розірвати.

Шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, поданою ним протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Чернівці протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 06.07.2026 року.

Суддя Слободян Г.М.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua