Суд: Соснівський районний суд м. Черкаси
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Дата: 07 липня 2026 р.
Справа: №712/8124/26
Суддя: Кончина О. І.
Справа № 712/8124/26
Провадження № 3/712/2296/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 липня 2026 року суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Кончина О.І., розглянувши адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого: АДРЕСА_1 , працюючого лікарем інтерном, про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 ч.1 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАД № 985863 від 05.06.2026, ОСОБА_1 05.06.2026 о 19:30 год. перебуваючи за адресою, проживання: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 173-2 ч. 1 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав та пояснив, що між ним та дружиною відбувається процедура розлучення. Дружина не впустила його до квартири, у результаті чого, ним було викликано працівників поліції.
Заслухавши ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, су приходить до наступного.
Згідно ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Відповідно до положень ст. 255 КУпАП обов`язок щодо належного оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення покладається на уповноважених посадових осіб органів внутрішніх справ. Однак дані матеріали оформленні неналежним чином, у встановленому законом порядку.
Відповідно до ст. 256 КУпАП «Зміст протоколу про адміністративне правопорушення» - у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються дата і місце його складення; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, прізвища, адреси свідків, потерпілих, пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, тощо. Протокол підписується особою, яка його склала і особою, яка притягується до адміністративної відповідальності. У разі відмови особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Також при складанні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки передбачені ст. 268 КУпАП, про що робиться відмітка в протоколі.
У відповідності до положення ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Склад адміністративного правопорушення включає в себе ознаки, які характеризують зовнішній прояв поведінки особи, його спрямованість та наслідки; ознаки, що характеризують правопорушника і його психічне ставлення до скоєного. Відповідно ознаки складу адміністративного правопорушення об`єднаються у чотири групи (елементи): об`єкт адміністративного правопорушення, об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, суб`єкт адміністративного правопорушення та суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення. Всі зазначені елементи складу адміністративного правопорушення є обов`язковими. Суб`єктивна сторона - відображає психічне ставлення особи до скоєного діяння і наслідків, що наступають в результаті цього діяння. Вина особи - є необхідним елементом суб`єктивної сторони.
У протоколі не викладено суть правопорушення згідно диспозиції ст. 173-2 КУпАП.
Частина 1 статті 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статті, тобто умисне вчинення будь-яких діянь ( дій чи бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному чи психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
У протоколі про адміністративне правопорушення не вказано які дії були вчинені щодо потерпілого та наслідки, які настали в результаті дій фізичного та психологічного характеру, які передбачені ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про попередження насильства в сім`ї» членами сім`ї є особи, які перебувають у шлюбі; проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою; їхні діти; особи, які перебувають під опікою чи піклуванням; є родичами прямої або непрямої лінії споріднення за умови спільного проживання.
Насильство в сім`ї - будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім`ї по відношенню до іншого члена сім`ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім`ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров`ю.
Психологічне насильство в сім`ї - насильство, пов`язане з дією одного члена сім`ї на психіку іншого члена сім`ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров`ю.
Нормами зазначеного закону встановлено, що психологічним насильством є така форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.
Важливо розрізняти поняття "сварка", "конфлікт", "насильство".
Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.
Конфлікт - це особливий вид взаємодії, в основі якого лежать протилежні і несумісні цілі, інтереси, типи поведінки людей та соціальних груп, які супроводжуються негативними психологічними проявами; зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями.
Отже, обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є наявність наслідків у виді завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.
Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (вчинення домашнього насильства), є прямий умисел. Особа усвідомлює протиправний характер своїх дій, передбачає шкідливі наслідки для фізичного чи психічного здоров`я потерпілого і бажає їх настання.
Ключові аспекти суб`єктивної сторони: правопорушник діє свідомо, бажаючи вчинити фізичне, психологічне або економічне насильство; його мета: заподіяння шкоди здоров`ю (фізичному або психічному).
Суб`єктивна сторона також характеризується систематичністю (три і більше разів), якщо розглядається у контексті тотожних діянь.
Домашнє насильство характеризується умислом, систематичністю та метою принизити, залякати чи контролювати, тоді як побутовий конфлікт це ситуативне зіткнення інтересів.
Домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа, яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод.
Під конфліктом необхідно розуміти такий стан взаємовідносин, який характеризується наявністю зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони.
Виникнення конфлікту залежить не лише від об`єктивних причин, але й від суб`єктивних факторів, до яких необхідно віднести власні уявлення учасників конфлікту про себе, свої потреби, мотиви, життєві цінності та ставлення до іншої сторони конфлікту.
Суддею встановлено, що у протоколі, складеному відносно ОСОБА_1 та доданих документів, відсутні докази щодо завдання шкоди психологічного характеру ОСОБА_1 .
У протоколі зазначено, що вчинив домашнє насильство, однак відсутні ознаки правопорушення передбаченого із сімейним насильством, яке повинно мати тривалий характер та відповідати диспозиції ст. 173-2 КУпАП. Таким чином, у разі відсутності одного із елементів складу правопорушення, вважається відсутній склад адміністративного правопорушення повністю.
Отже даних про те, що наслідки, які передбачені в диспозиції ст. 173-2 КУпАП як обов`язкові, настали чи могли настати - немає.
З огляду на вимоги ч.2 ст.251 КУпАП, яка передбачає, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, суд не може в ході розгляду даної справи взяти на себе функції щодо самостійного відшукування доказів винуватості особи.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом.
Враховуючи те, що складом правопорушення є наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням, суддя вважає, що в даному випадку в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст. 247, 284 КУпАП, -
П О С Т А Н О В И В:
Закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена в Черкаському апеляційному суду через Соснівський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Соснівського
районного суду м. Черкаси О.І.Кончина
Оригінал: reyestr.court.gov.ua