Постанова від 01 липня 2026 р. у справі №340/4430/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

02 липня 2026 року м. Дніпросправа № 340/4430/25

Головуючий суддя І інстанції - Науменко В.В.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Іванова С.М. (доповідач),

суддів: Чередниченка В.Є., Шальєвої В.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бантищівський щебінь" на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.09.2025 в адміністративній справі № 340/4430/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бантищівський щебінь» до Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу №ОПШ 043214 від 24.06.2025 року.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.09.2025 року адміністративний позов залишено без задоволення.

Не погодившись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі. Позивач фактично посилається на те, що під час розгляду справи судом першої інстанції не надано належної оцінки доводам позивача, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Позивач зазначає, що як проведення рейдової перевірки, так і прийняття оскаржуваної постанови здійснено з суттєвими порушеннями норм чинного законодавства. Зазначає, що товарно - транспортна накладна №186 від 05.06.2025, яка була надана водієм під час перевірки, не може бути тим документом, який визначає масу вантажу, з огляду на правову позицію Верховного суду викладену у постанові по справі №802/518/17-а від 31.07.2019, в якій суд зазначив, що товарно-транспортна накладна не є первинним документом, що підтверджує фактичну вагу товарно-матеріальних цінностей, що перевозяться, а використовується виключно для обліку таких товарно-матеріальних цінностей в аспекті підтвердження факту.

Визначаючи масу транспортного засобу, посадові особи Відповідача керувалися відомостями, які зазначені саме у товарно - транспортній накладній №186 від 05.06.2025, а не ті відомості, які зазначені у свідоцтві про державну реєстрацію транспортного засобу. При тому, що товарно - транспортна накладна це не документ, який відображує масу транспортного засобу.

При цьому, позивач акцентував увагу суду, що автомобільний перевізник (тобто відповідальна особа за порушення ЗУ «Про автомобільний транспорт» не виписує товарно - транспортну накладну, це є обов`язком замовника / вантажовідправника), а отже і відомості, які відображує замовник / вантажовідправник у товарно - транспортній накладній є предметом відповідальності останнього.

16 грудня 2025 року від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якій вказано про те, що, позивач здійснював перевезення подільного вантажу (щебінь фракції): маса брутто – 39 8602 кг, тара – 14 300 кг, вантаж – 25 450 кг (згідно ттн від 05.06.2025 №186) та був зупинений на а/д О121003 Хащувате-Чемерпіль, виїзд на а/д М-05, виїзд на а/д Т-02-07, тобто під час проїзду по дорозі місцевого значення. Після зупинки проведено документальний габаритно-ваговий контроль на підставі даних товарно-транспортної накладної, про що складено довідку №ДЗ012517 від 05.06.2025. Відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення. Однак, такої заборони позивачем враховано не було. Позивач не здійснив заходів задля недопущення порушення пункту 22.5 Правил дорожнього руху та свідомо допустив навантаження соняшника в кількості яка перевищила допустиму загальну масу автомобіля і вантажу, визначену цим пунктом – 39,86 т замість допустимих 24 т.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, 05.06.2025 працівниками Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області на автомобільній дорозі О121003 Хащувате-Чемерпиль, виїзд на а/д М-05, здійснено документальний габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки DAF XF, реєстраційний номер НОМЕР_1 , водій ОСОБА_1 , під час якої, водій надав перевіряючим товарно-транспортну накладну на вантаж №186 від 05.06.2025 року. На момент документальної перевірки виявлено перевищення вагових норм, встановлених п.22.5 Правил дорожнього руху України, на 66,08%.

Порушення законодавства було виявлено в результаті здійснення документального габаритно-вагового контролю, про що вказано в акті про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №002705.

Як наслідок, за порушення вимог додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, а саме за порушення вимог статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», було складено постанову від 24.06.2025 № 043214.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та висновкам суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-III центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, зокрема, державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритно-вагового контролю, вимоги до облаштування та технічного оснащення яких затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері автомобільного транспорту.

Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, мають право:

використовувати спеціалізовані автомобілі;

використовувати спеціальне обладнання, призначене для перевірки дотримання водіями норм режиму праці та відпочинку;

супроводжувати транспортний засіб, що має ознаки порушення нормативів вагових або габаритних параметрів, до найближчого місця зважування (на відстань не більше 50 кілометрів) для здійснення габаритно-вагового контролю, а також забороняти подальший рух такого транспортного засобу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

здійснювати габаритно-ваговий контроль транспортних засобів;

використовувати стаціонарні або пересувні пункти габаритно-вагового контролю;

використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, у тому числі в автоматичному режимі;

у разі виявлення порушень законодавства щодо габаритно-вагового контролю під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) копіювати, сканувати документи, які пред`являють водії транспортних засобів під час проведення такої перевірки, та використовувати їх як доказ під час розгляду справ про порушення законодавства;

здійснювати опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення адміністративного правопорушення, свідками якого вони були або могли бути.

Відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Згідно ч. 4 ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Відповідно до абз. 15 - 16 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 відсотків до 10 відсотків включно при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 відсотків, але не більше 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Посилання позивача на порушення процедури проведення габаритно-вагового контролю та неправильне визначення плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування суд апеляційної інстанції не приймає, з огляду на таке.

Відповідно до п. 16 Порядку № 1567, під час проведення рейдової перевірки, також можливе здійснення габаритно-вагового контролю; відповідно п. 16 Порядку № 879, габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль.

Згідно з п. 6 Порядку №879, габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

Відповідно пп. 5-1 п. 2 Порядку №879, документальний габаритно-ваговий контроль - це є визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу до маси вантажу.

Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами відповідача проведено саме документальний контроль, тобто встановлено повну масу транспортного засобу з товаром на підставі, наданої водієм для перевірки, товарно-транспортної накладної та складено відповідний акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, а тому доводи позивача щодо порушення процедури проведення габаритно-вагового контролю є безпідставними.

Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бантищівський щебінь" - залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.09.2025 в адміністративній справі № 340/4430/25 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий - суддя С.М. Іванов

суддя В.Є. Чередниченко

суддя В.А. Шальєва