Рішення від 07 липня 2026 р. у справі №696/366/26 — Кам'янський районний суд Черкаської області

08.07.2026

Справа № 696/366/26

Провадження № 2/696/361/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2026 року м. Кам`янка

Кам`янський районний суд Черкаської області

в складі: головуючого судді – Шкреби В.В.,

при секретарі- Степановій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам`янка Черкаської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ) про встановлення факту проживання із спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через свого представника звернулась до суду з позовом про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

В обґрунтування вимог позову посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер (загинув) її син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після його смерті відкрилася спадщина на його майно, зокрема і на житловий будинок з надіврними будівлями та спорудами АДРЕСА_4 , який при житті у 2021 році йому заповів його біологічний батько ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , та з яким син позивача проживав однією сім`єю з серпня 2007 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто не менше п`яти років до часу відкриття спадщини.

За життя ОСОБА_4 до нотаріуса з приводу прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_6 не звертався, свідоцтва про право на спадщину за заповітом не отримував.

З метою прийняття спадщини після смерті сина, позивач звернулася з відповідною заявою до приватного нотаріуса Черкаського районного нотаріального округу Бойко Л.В..Однак у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті сина, нотаріусом їй було відмовлено. Підставою відмови як зазначила нотаріус, є відсутність доказів проживання сина позивача ОСОБА_4 однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини після смерті ОСОБА_6 .

Та оскільки син позивача в силу ст.1268 ЦК України є таким який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_6 , так як на протязі п`ятнадцяти років проживав з ним однією сім`єю, вели спільне господарство, мали взаємні права та обов`язки, то саме з вказаних підстав, та з метою прийняття спадщини як спадкоємець четвертої черги за законом після смерті сина, позивач звернулась до суду та просить встановити даний факт.

Ухвалою судді Кам`янського районного суду Черкаської області від 23 березня 2026 року відкрито провадження по справі та надано відповідачу термін на подання відзиву на позов.

Ухвалою Кам`янського районного суду Черкаської області від 28 квітня 2026 року підготовче провадження по справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

Сторона позивача в судове засідання не з`явилась. Представник позивача подала до суду заяву, в якій просила вимоги позову задоволити, та розглдя справи провести без її та позивача участі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, надіслала до суду заяву, в якій просила розгляд справи провести без її участі, також зазначила, що позовні вимоги визнає та просить їх задовольнити, підтверджує, що її дядько ОСОБА_6 був біологічним батьком ОСОБА_4 , та що останній дійсно проживав з 2007 року до дня смерті її дядька, з ним однією сім`єю.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась, про дату, місце та час розгляду справи була повідомлена належним чином, про причини неявки не повідомляла, відзив на позов до суду не подавала.

Представник заінтересованої особи у судове засідання не з`явився. В матеріалах справи міститься заява за підписом міского голови, в якій він просить суд розгляд справи провести без участі представника міської ради, зазначив, що при ухваленні рішення покладаються на розсуд суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та її вирішення, суд дійшов до висновку, що позовна заява про встановлення факту спільного проживання підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.ст.12,13,81 ЦПК України суд розглядає справу не інакше як за заявою осіб, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів, тобто кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно п. 7 Постанови Пленуму ВСУ № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення факту, що має юридичне значення, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 помер (загинув) син позивача ОСОБА_4 . Дане підтверджено копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 30.09.2023 року (а.с.6).

Відповідно до довідки № 155, виданої Виконавчим комітетом Кам`янської міської ради за підписом старости села Грушківка від 26 вересня 2024 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на день своєї смерті (загибелі) ІНФОРМАЦІЯ_5 , був зареєстрований в АДРЕСА_1 та мав склад сім`ї-мати ОСОБА_1 1963 року народження (а.с.8).

Родинні відносини позивача з померлим ОСОБА_4 , як матері та сина підтверджені свідоцтвом про його народження, де у графі мати записана ОСОБА_7 , у графі батько- ОСОБА_8 , витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу, де зазначено, що дошлюбне прізвище « ОСОБА_9 » на прізвище « ОСОБА_10 » позивач змінила ІНФОРМАЦІЯ_6 , внаслідок укладення шлюбу, та взявши прізвище свого чоловіка, свідоцтвом про розірвання шлюбу з ОСОБА_8 , де вказано, що після державної реєстрації 16 серпня 2000 року розірвання шлюбу, позивачу було відновлено дошлюбне прізвище « ОСОБА_9 », та свідоцтвом про укладення другого шлюбу, після реєстрації якого, прізвище « ОСОБА_9 » позивач змінила на прізвище « ОСОБА_11 » взявши прізвище свого чоловіка (а.с.20-22).

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на його майно, та на підставі зави позивача, приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу Бойко Л.В. до Спадкового реєстру внесено реєстраційний запис реєстрації спадкової справи за номером 73045428. Дане підтверджено витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 27.09.2024 за № 78524287 (а.с.17).

До маси спадкового майна після смерті ОСОБА_4 , окрім іншого увійшов житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_4 , який за життя син позивача в порядку ч.3 ст.1268 ЦК України успадкував за заповітом після смерті свого біологічного батька ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , та з яким син позивача проживав однією сім`єю з серпня 2007 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Смерть та дата смерті ОСОБА_6 підтверджена свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 24.10.2023, виданого Кам`янським ДРАЦС у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (а.с.10).

З належним чином завіреної копії спадкової справи № 195/2023, яка була відкрита після смерті ОСОБА_6 , вбачається, що спадкоємцями його майна, є відповідачі по справі ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_4 .

З дублікату заповіту, виданого ОСОБА_14 , приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу Черкаської області в порядку заміщення Аренгель Ґ.Ю., приватного нотаріуса Черкаського районного нотаріального округу Черкаської області, вбачається, що 30 квітня 2021 року ОСОБА_6 на випадок своєї смерті зробив таке розпорядження: земельну ділянку площею 3,42 га. з кадастровим номером 7121881500:02:000:0318 та земельну ділянку площею 2,06 га. кадастровий номер 7121881500:02:000:0192, розташовані за адресою: Черкаська область, Кам`янський район, Грушківська сільська рада заповідаю ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , а житловий будинок з надвірними будівлями та земельні ділянки, розташовані в АДРЕСА_4 , заповідаю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Даний заповіт посвідчений 30 квітня 2021 року приватним нотаріусом Кам`янського районного нотаріального округу Черкаської області Аренгель Ґ.Ю., зареєстрований в реєстрі за № 462 (а.с.18).

Належність майна на праві власності ОСОБА_6 , щодо якого він склав заповіт, підтверджено інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, а також свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, виданого приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу Черкаської області Бойко Л.В., спадкоємцю після смерті ОСОБА_6 , ОСОБА_2 .

З метою прийняття спадщини після смерті сина, позивач звернулася з відповідною заявою до приватного нотаріуса Черкаського районного нотаріального округу Черкаської області Бойко Л.В..Однак у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті сина, нотаріусом їй було відмовлено. Підставою відмови як зазначила нотаріус, є відсутність доказів проживання сина позивача ОСОБА_4 однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини після смерті ОСОБА_6 .

Дане підтверджено постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії, виданої 30 липня 2025 року приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу Черкаської області Бойко Л.В. (а.с.11).

Згідно з довідкою №103, виданою виконавчим комітетом Кам`янської міської ради ради за підписом старости села Грушківка від 27 жовтня 2023 року, ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_9 , на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_10 , був зареєстрований в АДРЕСА_4 . Інші особи на день смерті ОСОБА_6 не зареєстровані (а.с.13).

Проживання сина позивача ОСОБА_4 з серпня 2007 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 однією сім`єю з ОСОБА_6 підтверджено наступними доказами, а саме:

довідкою № 148, виданою Виконавчим комітетом Кам`янської міської ради за підписом старости села Грушківка від 18 вересня 2024 року, якою підтверджено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 з серпня 2007 року постійно проживав та вів спільне господарство з своїм батьком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_4 ;

актом від 01 серпня 2025 року складеним жителями села Грушківка, ОСОБА_16 , проживаючою в АДРЕСА_5 , ОСОБА_17 проживаючою в АДРЕСА_6 , ОСОБА_18 проживаючою в АДРЕСА_7 , де ними заначено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 з серпня 2007 року постійно проживав в будинку за адресою адресою: АДРЕСА_4 однією сім`єю разом зі своїм батьком ОСОБА_6 , 1957 року народження до смерті останнього ІНФОРМАЦІЯ_10 , вели спільне господарство. Після смерті ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , його син - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_8 за свої кошти похоронив ОСОБА_6 ;

довідкою № 108, виданою Виконавчим комітетом Кам`янської міської ради за підписом старости села Грушківка від 31 липня 2025 року, в які зазначено, що згідно даних погосподарської книги по Грушківській сільській раді № 3 за 2011-20156 роки ОСОБА_19 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_11 була зареєстрована і проживала за адресою АДРЕСА_4 . Разом з нею за адресою АДРЕСА_4 , був зареєстрований та проживав її син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , також постійно проживав (без реєстрації) її онук ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . Вони вели спільне господарство (а.с.9).

Також спільне проживання ОСОБА_4 з ОСОБА_6 понад п`ть років до дня смерті останнього, та ведення ними спільного господарства, було підтверджено в судовому засіданні показами свідків, жителями села Грушківка, ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_17 та старостою села Внуковим Ігорем Анатолійовичем.

З належним чином завіреної копії спадкової справи № 187/01-16 від 20.05.2026, яка була відкрита після смерті ОСОБА_4 , вбачається, що спадкоємцями його майна,є його мама- позивач по справі. Інші спадкоємці, які б звернулися до нотаріуса з метою прийняття спадщини після його смерті, відсутні.

Відповідно до положень ст.ст.1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 нього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч. 1ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Згідно п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року № 7, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідно до абз. 3 п. 3 роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами ст.29, ч. 2 ст.1221 ЦК України. Якщо спадкодавець мав кілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця.

Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч.1ст.1269 ЦК України).

При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.

Згідно з пп. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.

В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини (п.2 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року) Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов`язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщину у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.

Як випливає із п. 3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Згідно роз`яснень, викладених у п.п. 2,23 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику у справах про спадкування" №7 від 30.05.2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Метою встановлення факту спільного проживання за життя сина позивача з спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки, а чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.

З огляду на наведені письмові докази та виходячи із того, що законом не передбачено іншого порядку встановлення цих фактів, суд вважає за можливе вимоги позову задовольнити задовольнити та встановити факт спільного проживання однією сім`єю не менше як п`ять років ОСОБА_4 із ОСОБА_6 . На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 4, 13, 247, 258-259, 263-265, 293-294, 315, 319, 354 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ) про встановлення факту проживання із спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини– задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживав із спадкодавцем ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини, а саме з серпня 2007 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів (ст.ст.354,355,ЦПК України). Особи , які брали участь у справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення , можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення .

Суддя : В.В.Шкреба