Постанова від 28 червня 2026 р. у справі №440/14596/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2026 р.Справа № 440/14596/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мінаєвої К.В.,

Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В. ,

за участю секретаря судового засідання Колодкіної Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Великобагачанської селищної ради на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.01.2026 (головуючий суддя І інстанції: С.С. Бойко, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 05.02.2026) по справі № 440/14596/25

за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6

до Великобагачанської селищної ради

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (далі –позивачі) звернулись до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Великобагачанської селищної ради (далі – відповідач), в якому просили суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення 67 сесії восьмого скликання від 28.05.2025, яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок площею 3,23 га, кадастровий номер 5320280900:00:003:1079, площею 3,23 га, кадастровий номер 5320280900:003:1077, площею 3,23 га, кадастровий номер 5320280900:00:003:1076 для ведення фермерського господарства, яка розташована за межами населених пунктів на території Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області, а саме: земельна ділянка площею 9,6900 га, кадастровий номер 5320280900:00:003:1092;

- визнати протиправним та скасувати рішення 68 сесії восьмого скликання Великобагачанської селищної ради від 26.06.2025, яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок площею 1,32га, кадастровий номер 5320280900:00:003:1081, площею 3,23 га, кадастровий номер 5320280900:003:1075, площею 3,23 га, кадастровий номер 5320280900:00:003:1078, площею 3,23 га, кадастровий номер 5320280900:00:003:1080 для ведення фермерського господарства, яка розташована за межами населених пунктів на території Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області, а саме: земельна ділянка площею 11,0100 га, кадастровий номер 5320280900:00:003:1093;

- зобов`язати Великобагачанську селищну раду повернути до Державного земельного кадастру земельні ділянки сформовані за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки комунальної форми власності з кадастровим номером 5320280900:00:003:1005 площею 20,70 га, яку було затверджено рішенням 23 сесії восьмого скликання від 17.02.2022 Великобагачанською селищною ради;

- визнати протиправним та скасувати рішення 68 сесії восьмого скликання Великобагачанської селищної ради від 26.06.2025 про проведення земельних торгів у формі електронного аукціону на земельну ділянку з кадастровим номером: 5320280900:00:003:1092, площею 9,6900 га для ведення фермерського господарства (рілля), яка розташована за межами населених пунктів на території Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області;

- визнати протиправним та скасувати рішення 69 сесії восьмого скликання Великобагачанської селищної ради від 29.07.2025 про проведення земельних торгів у формі електронного аукціону на земельну ділянку з кадастровим номером: 5320280900:00:003:1093, площею 11,0100 га для ведення фермерського господарства (рілля), яка розташована за межами населених пунктів на території Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржувані рішення прийнято з порушенням закону, повністю нехтуючи законними інтересами позивачів, а також всупереч рішенню судів та підлягають скасуванню. Зазначено, що позивачам надано дозвіл окремими рішеннями на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки для ведення фермерського господарства. Після розроблення документації із землеустрою позивачі звернулись з клопотаннями про її затвердження та передачі у власність земельних ділянок, проте рішенням Великобагачанської селищної ради було відмовлено Рішенням суду у справі № 440/5731/23 вказане рішення ради було скасовано. Позивачі наголошують, що відповідач проігнорував їх правомірні очікування та рішення суду, і прийняв рішення про надання дозволу на розроблення технічних документацій із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок. Надалі Великобагачанською селищною радою прийнято рішення про проведення земельних торгів у формі електронного аукціону.

ІІ. Зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 21.01.2026 задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 :

визнано протиправним та скасовано рішення 67 сесії восьмого скликання від 28.05.2025 Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок площею 3,23 га, кадастровий номер 5320280900:00:003:1079, площею 3,23 га, кадастровий номер 5320280900:003:1077, площею 3,23 га, кадастровий номер 5320280900:00:003:1076 для ведення фермерського господарства, яка розташована за межами населених пунктів на території Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області, а саме: земельна ділянка площею 9,6900 га, кадастровий номер 5320280900:00:003:1092;

визнано протиправним та скасовано рішення 68 сесії восьмого скликання Великобагачанської селищної ради від 26.06.2025 Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок площею 1,32га, кадастровий номер 5320280900:00:003:1081, площею 3,23 га, кадастровий номер 5320280900:003:1075, площею 3,23 га, кадастровий номер 5320280900:00:003:1078, площею 3,23 га, кадастровий номер 5320280900:00:003:1080 для ведення фермерського господарства, яка розташована за межами населених пунктів на території Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області, а саме: земельна ділянка площею 11,0100 га, кадастровий номер 5320280900:00:003:1093;

визнано протиправним та скасовано рішення 68 сесії восьмого скликання Великобагачанської селищної ради від 26.06.2025 Про проведення земельних торгів у формі електронного аукціону на земельну ділянку з кадастровим номером: 5320280900:00:003:1092, площею 9,6900 га для ведення фермерського господарства (рілля), яка розташована за межами населених пунктів на території Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області;

визнано протиправним та скасовано рішення 69 сесії восьмого скликання Великобагачанської селищної ради від 29.07.2025 Про проведення земельних торгів у формі електронного аукціону на земельну ділянку з кадастровим номером: 5320280900:00:003:1093, площею 11,0100 га для ведення фермерського господарства (рілля), яка розташована за межами населених пунктів на території Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області;

у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено

Ухвалюючи судове рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що скасування судом рішень про відмову позивачам в передачі земельної ділянки не звільняє відповідача від обов`язку прийняти рішення про надання або відмову у наданні вказаних земельних ділянок у власність позивачів у відповідності до повноважень, визначених статтею 122 ЗК України. Тимчасова заборона передачі земель державної, комунальної власності у приватну власність діє тільки під час дії воєнного стану, а не позбавляє право позивачів на приватизацію вказаних земельних ділянок взагалі. Твердження позивачів щодо порушення відповідачем їх легітимних очікувань суд визнав обґрунтованими.

Крім того, суд зазначив, що погодження та затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок щодо відведення земельної ділянки у власність, яка раніше сформована на підставі технічної документації із землеустрою іншої особи, порушує законний інтерес такої особи щодо можливості завершити розпочату ним відповідно до чинного законодавства процедуру приватизації земельної ділянки та суперечить вимогам землеустрою. За наявності двох або більше бажаючих отримати земельну ділянку державної чи комунальної власності у власність при безоплатній передачі земельних ділянок в межах встановлених норм (стаття 121 ЗК України) першочергове право на таке отримання має особа, на підставі проекту землеустрою якої сформована відповідна ділянка, якщо для цього немає законних перешкод. Оскільки спірні земельні ділянки сформовані на підставі технічної документації, виготовленими на замовлення позивачів та затверджені рішенням 23 сесії восьмого скликання Великобагачанської селищної ради від 17.02.2022, тобто раніше, вони мають першочергове право на отримання спірних земельної ділянки у власність. Таким чином, оскаржувані рішення є протиправними та підлягають скасуванню, а проведена державна реєстрація земельних ділянок порушує права позивачів щодо можливості завершити розпочату ними відповідно до чинного законодавства процедуру приватизації земельних ділянок. Як похідні, підлягають визнанню протиправними та скасуванню рішення про проведення земельних торгів у формі електронного аукціону на земельні ділянки.

Водночас, враховуючи, що Великобагачанська селищна рада Миргородського району Полтавської області є органом місцевого самоврядування, а не центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у відповідача відсутні повноваження для внесення до Державного земельного кадастру та надання відомостей про землі, розташовані у межах державного кордону України, територій Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, районів, сіл, селищ, міст, у зв`язку з чим суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог про зобов`язання Великобагачанської селищної ради повернути до Державного земельного кадастру земельні ділянки.

ІІІ. Підстави апеляційного оскарження та їх обґрунтування.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Великобагачанська селищна рада Миргородського району Полтавської області звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати повністю рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.02.2026 по справі № 440/14596/25, ухвалити нове судове рішення, яким закрити провадження у справі.

В доводах апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції проігнорував той факт, що рішення від 11.07.2023 у справі №440/5731/25 лише скасовувало відмову в передачі землі, але не зобов`язувало передати землю у власність під час дії воєнного стану. Суд першої інстанції застосував доктрину легітимних очікувань у спосіб, що фактично нівелює дію загальнодержавного мораторію для окремої групи осіб, що прямо суперечить принципу рівності перед законом та принципу верховенства права. Очікування не може бути легітимним, якщо воно вимагає від органу влади вчинення незаконної дії. Зауважує, що якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речового права на земельну ділянку, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін спору. У цій справі спір, який виникає з цивільних правовідносин, не відноситься до юрисдикції адміністративного суду.

ІV. Провадження в суді апеляційної інстанції та виклад позиції інших учасників справи.

03.04.2026 від ОСОБА_5 надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого позивач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін рішення суду першої інстанції. Зазначає що після скасування судом пункту 3 рішення Великобагачанської селищної ради від 17.02.2022 правомірною поведінкою органу місцевого самоврядування є розгляд заяви, яка розглянута не в повній мірі. Апелянт ігнорує той факт, що передбачена підпунктом 5 пункту 27 Розділу Х Земельного кодексу України заборона є тимчасовою, а саме до припинення (скасування) воєнного стану в України, тобто безоплатну приватизацію можна завершити. Крім того, вказує, що має місце публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин, оскільки набуття права на підставі рішень не відбувалось.

10.04.2026 від ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 надійшов відзив на апеляційну скаргу аналогічного змісту, відповідно до якого вони просять відмовити в задоволенні апеляційної скарги. Додатково зазначають, що відповідач допускає перекручування обставин справи, не виконує рішення суду по справі №440/5731/23, помилково мотивуючи непокладенням на нього обов`язку повторно розглядати заяву, яка залишається нерозглянутою.

15.06.2026 судом отримані відзиви ОСОБА_7 та Фермерського господарства «Агролан» однакового змісту, в яких вони підтримують вимоги апеляційної скарги. Зазначено, що отримання ними в оренду земельної ділянки площею 11,0100 га (рілля) кадастровий номер 5320280900:00:003:1093 (ФГ «Агролан») та площею 9,6900 га (рілля) кадастровий номер 5320280900:00:003:1092 ( ОСОБА_7 ) є правомірним, оскільки на момент торгів власником земельних ділянок є Великобагачанська селищна рада. Позовні вимоги суперечать забороні на безоплатну приватизацію (передачу у власність) вільних земельних ділянок із земель державної та комунальної власності. Визнання протиправними та скасування рішень про проведення торгів у формі електронного аукціону є недоцільним, оскільки бюджет громади недоотримає кошти від оренди спірних земельних ділянок. Для правомірного користування спірними ділянками позивачі мали право взяти участь в електронних торгах за право оренди.

Учасники справи повідомлені про перегляд рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.02.2026 належним чином.

V. Обставини, встановлені судом.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 11.07.2023 у справі № 440/5731/23, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.11.2023, адміністративний позов ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області про визнання протиправними та скасування рішень задоволено повністю:

визнано протиправним та скасовано пункт 3 рішення Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області двадцять третьої сесії восьмого скликання від 17.02.2022 щодо відмови ОСОБА_1 в передачі земельної ділянки площею 3,2300 га кадастровий номер 5320280900:00:003:1075 у приватну власність;

визнано протиправним та скасовано пункт 3 рішення Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області двадцять третьої сесії восьмого скликання від 17.02.2022 щодо відмови ОСОБА_6 в передачі земельної ділянки площею 3,2300 га кадастровий номер 5320280900:00:003:1080 у приватну власність;

визнано протиправним та скасовано пункт 3 рішення Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області двадцять третьої сесії восьмого скликання від 17.02.2022 щодо відмови ОСОБА_2 в передачі земельної ділянки площею 3,2300 га кадастровий номер 5320280900:00:003:1076 у приватну власність;

визнано протиправним та скасовано пункт 3 рішення Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області двадцять третьої сесії восьмого скликання від 17.02.2022 щодо відмови ОСОБА_4 в передачі земельної ділянки площею 3,2300 га кадастровий номер 5320280900:00:003:1078 у приватну власність;

визнано протиправним та скасовано пункт 3 рішення Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області двадцять третьої сесії восьмого скликання від 17.02.2022 щодо відмови ОСОБА_5 в передачі земельної ділянки площею 3,2300 га кадастровий номер 5320280900:00:003:1079 у приватну власність;

визнано протиправним та скасовано пункт 3 рішення Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області двадцять третьої сесії восьмого скликання від 17.02.2022 щодо відмови ОСОБА_3 в передачі земельної ділянки площею 3,2300 га кадастровий номер 5320280900:00:003:1077 у приватну власність.

На виконання зазначеного рішення суду, листом від 12.01.2024 позивачі звернулися до Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області щодо виконання рішення по справі №440/5731/23, яке набрало законної сили.

Листом №403/02-32 від 22.02.2024 на звернення від 12.01.2024 відповідачем було надано відповідь, що вищевказаним судовим рішенням Великобагачанську селищну раду Миргородського району Полтавської області не зобов`язано повторно розглядати клопотання від 21.01.2022 року.

У зв`язку з наведеними обставинами позивачі повторно звернулися до відповідача із заявою від 01.03.2024 в якому просили розглянути питання щодо передачі у приватну власність земельні ділянки по клопотаннях від 21.02.2022.

У відповідь на вказане звернення позивачів, відповідач листом від 27.03.2024 № 631/02-32 повідомив позивачів про те, прийняття рішення щодо передачі у власність земельних ділянок буде можливим не раніше місячного строку з дня припинення або скасування воєнного стану, який діє на даний час на всій території України у відповідності до підпункту 5 пункту 27 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України.

Рішенням 65 сесії восьмого скликання Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області від 25.03.2025 надано Великобагачанській селищній раді дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок площею 1,32 га кадастровий номер 5320280900:00:003:1081, площею 3,23 га кадастровий номер 5320280900:00:003:1075, площею 3,23 га кадастровий номер 5320280900:00:003:1078, площею 3,23 га кадастровий номер 5320280900:00:003:1080, які розташовані за межами населених пунктів на території Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області.

Рішенням 67 сесії восьмого скликання Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області від 28.05.2025 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок площею 3,23 га, кадастровий номер 5320280900:00:003:1079, площею 3,23 га, кадастровий номер 5320280900:00:003:1077, площею 3,23 га, кадастровий номер 5320280900:00:003:1076 для ведення фермерського господарства, яка розташована за межами населених пунктів на території Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області, а саме: земельна ділянка площею 9,6900 га, кадастровий номер 5320280900:00:003:1092.

Рішенням 68 сесії восьмого скликання Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області від 26.06.2025 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок площею 1,32 га, кадастровий номер 5320280900:00:003:1081, площею 3,23 га, кадастровий номер 5320280900:00:003:1075, площею 3,23 га, кадастровий номер 5320280900:00:003:1078, площею 3,23 га, кадастровий номер 5320280900:00:003:1080 для ведення фермерського господарства, яка розташована за межами населених пунктів на території Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області, а саме: земельна ділянка площею 11,0100 га, кадастровий номер 5320280900:00:003:1093.

Рішенням 68 сесії восьмого скликання Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області від 26.06.2025 виставлено на земельні торги у формі електронного аукціону № 1 – право оренди у розмірі річної орендної плати на земельну ділянку комунальної власності сільськогосподарського призначення площею 9,600 га, кадастровий номер 5320280900:00:003:1092 для ведення фермерського господарства (рілля), яка розташована за межами населених пунктів на території Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області.

Рішенням 69 сесії восьмого скликання Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області від 29.07.2025 виставлено на земельні торги у формі електронного аукціону № 1 – право оренди у розмірі річної орендної плати на земельну ділянку комунальної власності сільськогосподарського призначення площею 11,0100 га, кадастровий номер 5320280900:00:003:1093 для ведення фермерського господарства (рілля), яка розташована за межами населених пунктів на території Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області.

Позивачі, не погодившись із вказаними вище рішеннями Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області, звернулися з позовом до суду.

VІ. Нормативне регулювання та оцінка суду апеляційної інстанції.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2006 у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви №29458/04 та № 29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики цього Суду термін «встановленим законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, «що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом» [див. рішення у справі «Занд проти Австрії» (Zand v. Austria), заява №7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. Фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках цей Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, «встановленим законом», національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.

Отже, поняття «суду, встановленого законом» зводиться не лише до правової основи самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до частини п`ятої статті 125 Конституції України, з метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин діють адміністративні суди.

Конституційний Суд України рішенням № 9-зп від 25.12.1997 визначив, що частина перша статті 55 Конституції України містить загальну норму, яка означає право кожного звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Зазначена норма зобов`язує суди приймати заяви до розгляду навіть у випадку відсутності в законі спеціального положення про судовий захист.

Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв чи скарг, які відповідають встановленим законом вимогам, є порушенням права на судовий захист, яке відповідно до статті 64 Конституції України не може бути обмежене.

Таким чином, положення частини першої статті 55 Конституції України закріплює одну з найважливіших гарантій здійснення як конституційних, так й інших прав та свобод людини і громадянина, а саме - право на судовий захист, а також право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду. Для реалізації кожним конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).

За змістом пунктів 1 та 2 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень (частина перша статті 5 КАС України).

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (пункт 1 частини першої статті 19 КАС України).

Тобто, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Водночас неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. При цьому визначальною ознакою приватноправових відносин є наявність майнового чи особистого немайнового інтересу. Оспорювані або невизнані майнові або права та інтереси підлягають захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення такого права або інтересу призвели дії чи бездіяльність органу місцевого самоврядування.

Отже, сама по собі участь органу державної влади чи місцевого самоврядування у спірних правовідносинах не дає підстав для віднесення такого спору до категорії публічно-правових, оскільки визначальною ознакою для встановлення юрисдикції, до якої має бути віднесено спір, є суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа.

Наведена правова позиція узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постановах від 23.06.2020 по справі № 689/1220/17, від 20.05.2020 по справі № 640/18504/18, від 15.04.2020 по справі № 727/8819/16-а, а також в постановах Верховного Суду від 23.07.2025 у справі № 420/3984/24, від 04.02.2025 у справі № 560/6086/24, від 15.01.2025 у справі № 500/4163/24, від 29.10.2024 у справі № 380/10927/21, від 02.09.2024 у справі № 160/9394/24 та інших.

Колегією суддів встановлено, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 11.07.2023 у справі № 440/5731/23, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.11.2023, визнано протиправними та скасовано рішення Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області в частині: відмови ОСОБА_1 в передачі земельної ділянки площею 3,2300 га кадастровий номер 5320280900:00:003:1075 у приватну власність; відмови ОСОБА_6 в передачі земельної ділянки площею 3,2300 га кадастровий номер 5320280900:00:003:1080 у приватну власність; відмови ОСОБА_2 в передачі земельної ділянки площею 3,2300 га кадастровий номер 5320280900:00:003:1076 у приватну власність; відмови ОСОБА_4 в передачі земельної ділянки площею 3,2300 га кадастровий номер 5320280900:00:003:1078 у приватну власність; відмови ОСОБА_5 в передачі земельної ділянки площею 3,2300 га кадастровий номер 5320280900:00:003:1079 у приватну власність; відмови ОСОБА_3 в передачі земельної ділянки площею 3,2300 га кадастровий номер 5320280900:00:003:1077 у приватну власність.

Надалі оскаржуваним рішення 67 сесії восьмого скликання від 28.05.2025 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо об`єднання земельних ділянок площею 3,23 га, кадастровий номер 5320280900:00:003:1079, площею 3,23 га, кадастровий номер 5320280900:003:1077, площею 3,23 га, кадастровий номер 5320280900:00:003:1076 для ведення фермерського господарства, а саме: земельної ділянки площею 9,6900 га, кадастровий номер 5320280900:00:003:1092.

Крім того, рішенням 68 сесії восьмого скликання Великобагачанської селищної ради від 26.06.2025 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо об`єднання земельних ділянок площею 1,32га, кадастровий номер 5320280900:00:003:1081, площею 3,23 га, кадастровий номер 5320280900:003:1075, площею 3,23 га, кадастровий номер 5320280900:00:003:1078, площею 3,23 га, кадастровий номер 5320280900:00:003:1080 для ведення фермерського господарства, а саме: земельної ділянки площею 11,0100 га, кадастровий номер 5320280900:00:003:1093.

Відповідно до спірних рішень 68 сесії восьмого скликання Великобагачанської селищної ради від 26.06.2025 та 69 сесії восьмого скликання Великобагачанської селищної ради від 29.07.2025 виставлено на земельні торги у формі електронного аукціону право оренди у розмірі річної орендної плати на земельні ділянки комунальної власності сільськогосподарського призначення 5320280900:00:003:1092, площею 9,6900 га та 5320280900:00:003:1093, площею 11,0100 га відповідно.

При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено, що земельні торги щодо визначення права оренди на земельну ділянку площею 9,6900 га, кадастровий номер 5320280900:00:003:1092, а також на земельну ділянку площею 11,0100 га, кадастровий номер 5320280900:00:003:1093 вже відбулись, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав, долученою до апеляційної скарги.

Так, орендарем земельної ділянки площею 9,6900 га, кадастровий номер 5320280900:00:003:1092 є ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відповідно до договору оренди землі №б/н від 28.08.2025 (підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 30.09.2025; Виконавчий комітет Великобагачанської селищної ради). Орендарем земельної ділянки площею 11,01 га, кадастровий номер 5320280900:00:003:1093 є Фермерське господарство «АГРОЛАН» (код ЄДРПОУ 35376943) відповідно до договору оренди землі №б/н від 13.11.2025 (підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 02.12.2025; Виконавчий комітет Великобагачанської селищної ради).

Враховуючи наявність у ОСОБА_7 та Фермерського господарства «АГРОЛАН» статусу переможців земельних торгів, Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 25.05.2026 залучив вказаних осіб до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача. У відзивах на апеляційну скаргу треті особи підтвердили отримання ними в оренду земельної ділянки, власником яких є Великобагачанська селищна рада, за наслідками проведення земельних торгів.

Таким чином, внаслідок реалізації рішень 68 сесії восьмого скликання Великобагачанської селищної ради від 26.06.2025 та 69 сесії восьмого скликання Великобагачанської селищної ради від 29.07.2025 проведено земельні торги у формі аукціону та визначено переможців, з якими укладено договори оренди землі (які містяться в матеріалах справи, долучені до відзиву на позовну заяву). Отже, на підставі вказаного рішення у третіх осіб виникло право оренди земельних ділянок.

Відповідно до приписів частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, розглядаючи справу №808/2403/14 у касаційному порядку, Верховний Суд звертав увагу на те, що рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних відносин, яке має ознаки ненормативного акта та вичерпує свою дію після його реалізації, може оспорюватися з точки зору його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним можуть розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер.

Верховний Суд підкреслював, що відповідно до доводів позовної заяви, змісту позовних вимог та встановлених у цій справі обставин звернення до адміністративного суду було обумовлено необхідністю захисту позивачем свого права на земельну ділянку, яке на його думку, порушене у зв`язку з її передачею в оренду іншій особі для ведення фермерського господарства.

Колегія суддів у справі №808/2403/14 також констатувала, що оспорюваний позивачем наказ про надання іншій особі дозволу на розробку проекту землеустрою вичерпав свою дію у зв`язку з його виконанням: безпосередньою розробкою такого проекту за замовленням цієї особи і подання його на затвердження, а наказ про затвердження проекту документації із землеустрою та передачу в оренду земельної ділянки вичерпав свою дію у зв`язку з його виконанням та виникненням у особи на підставі укладеного з відповідачем договору оренди права користування земельною ділянкою.

У зв`язку з цим, Верховний Суд у постанові від 10.07.2018 у справі №808/2403/14 дійшов висновку, що спір стосується приватноправових відносин, адже існує речове право іншої особи на земельну ділянку, що виникло в результаті та після реалізації оскаржуваних наказів, і вирішення питання правомірності набуття цією фізичною особою такого права, як і питання щодо порушення прав позивача внаслідок неправомірної, на його думку, передачі земельної ділянки, має здійснюватися в порядку цивільного судочинства.

Справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають із правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах приватноправового характеру, які виникають із земельних відносин, за відповідності складу сторін спору статті 4 ЦПК України, мають розглядатися у порядку цивільного судочинства.

Відносини, пов`язані з набуттям та реалізацією громадянами, юридичними особами прав на земельні ділянки та з цивільним оборотом земельних ділянок ґрунтуються на засадах рівності сторін і є цивільно-правовими.

У даному випадку на підставі спірних рішень фізичною особою ОСОБА_7 та Фермерським господарством «АГРОЛАН» набуто право оренди земельних ділянок площею 9,6900 га, кадастровий номер 5320280900:00:003:1092 та площею 11,01 га, кадастровий номер 5320280900:00:003:1093, та внаслідок реалізації рішень суб`єкта владних повноважень відповідача сторонами укладено відповідні договори оренди.

Водночас позивачі вважають, що вони мають право на передачу вказаних земельних ділянок у власність позивачів, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції зауважує, що у даній справі наявний спір про право на земельні ділянки, що виключає можливість розгляду цієї справи в порядку адміністративного судочинства.

При цьому колегія суддів зазначає, що цивільні права та інтереси суд може захистити в спосіб визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (пункт 10 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України).

Згідно із статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

У відповідності до положень статті 152 Земельного кодексу України власник або землекористувач земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю.

Рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних відносин може оспорюватися з точки зору його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації цього рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 Цивільного кодексу України та пред`являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред`явлення такої позовної вимоги є оспорювання цивільного права особи, що виникло в результаті та після реалізації рішення суб`єкта владних повноважень.

Натомість розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають з владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення порушується право особи на земельну ділянку, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін спору.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно з частиною першою статті 239 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку про те, що цей спір не є публічно-правовим, а тому, захист порушених прав позивачів, за захистом яких вони звернулись до суду з цим позовом, слід здійснювати за правилами цивільного судочинства, що в свою чергу виключає можливість розгляду даної справи за правилами адміністративного судочинства, у зв`язку з чим провадження у справі підлягає закриттю.

Щодо посилання позивачів та суду першої інстанції на порушення відповідачем їх легітимних очікувань колегія суддів враховує наступне.

Конституційний Суд України у Рішенні від 23 грудня 2022 року № 3-р/2022 звернув увагу на те, як витлумачено поняття юридичної визначеності в міжнародних актах та документах, згідно з якими, зокрема, „юридична визначеність вимагає, щоб юридичні норми були зрозумілими й точними, а також, щоб їхньою метою було забезпечення передбачуваності ситуацій та правовідносин; юридична визначеність також означає, що держава загалом повинна додержувати взятих на себе зобов`язань щодо людей або виконувати їм обіцяне (поняття «виправданого (леґітимного) очікування») (Доповідь про правовладдя, ухвалена Європейською Комісією «За демократію через право» (Венеційська Комісія) на її 86-му пленарному засіданні (Венеція, 25-26 березня 2011 року), перше речення § 46, § 48]; принцип правомірних (легітимних) очікувань, за тлумаченням Венеційської Комісії, виражає ідею, що «органи публічної влади повинні не лише додержуватися приписів актів права, а й своїх обіцянок та пробуджених [у особи] очікувань» «спеціальне Дослідження Венеційської Комісії «Мірило правовладдя», CDL-AD(2016)007, пункт II.B.5.61». Отже, юридичну визначеність в аспекті поняття правомірних (легітимних) очікувань слід розуміти не лише як право особи розраховувати на розумну та передбачувану стабільність приписів актів права, чітке розуміння юридичних наслідків застосування таких приписів, а також як право особи на розумні очікування щодо послідовності та цілісності законотворчої діяльності Верховної Ради України як єдиного органу законодавчої влади в Україні.

Колегія суддів зауважує, що враховуючи раніше викладені висновки суду апеляційної інстанції, що встановлення існування у позивачів відповідного суб`єктивного права, його визнання чи захист не належить до предмета доказування та меж розгляду цієї адміністративної справи, а має здійснюватися судом належної юрисдикції в порядку цивільного судочинства.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.

Відповідно до частини першої, третьої статті 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, встановлених статтею 19, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів апеляційної скарги.

У разі закриття судом апеляційної інстанції провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 цього Кодексу суд за заявою позивача в порядку письмового провадження постановляє ухвалу про передачу справи до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. У разі наявності підстав для підсудності справи за вибором позивача у його заяві має бути зазначено лише один суд, до підсудності якого відноситься вирішення спору.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, внаслідок чого рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.

Одночасно суд апеляційної інстанції зазначає, що оскільки провадження в цій справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України (справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства), позивачам роз`яснюється, що розгляд цієї справи віднесено до суду загальної юрисдикції, і такий розгляд справи повинен здійснюватися в порядку цивільного судочинства.

Керуючись статтями 238, 239, 308, 311, 315, 319, 321, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Великобагачанської селищної ради задовольнити.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.01.2026 по справі №440/14596/25 скасувати.

Ухвалити постанову, якою закрити провадження у справі №440/14596/25 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до Великобагачанської селищної ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_7 , Фермерське господарство «АГРОЛАН» про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Роз`яснити позивачам право звернення з цим позовом в порядку цивільного судочинства.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя К.В. Мінаєва

Судді І.М. Ральченко В.В. Катунов

Повний текст постанови складено 08.07.2026 року