Постанова від 06 липня 2026 р. у справі №695/1866/26 — Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

07 липня 2026 рокуСправа №: 695/1866/26

Номер провадження 3/695/887/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2026 рокум. Золотоноша

Суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Середа Л.В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи, які надійшли від Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП – в матеріалах справи відсутній, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

29 квітня 2026 року близько 18:13 начальник їдальні взводу матеріального забезпечення роти матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 старший сержант ОСОБА_2 при спробі зайти до приміщення туалету їдальні військової частини НОМЕР_1 , помітила, що він зачинений зсередини і вирішила зачекати поки приміщення відчиниться. О 18:15 звідти вийшов командир екіпажу БПАК взводу перехоплювачів безпілотних літальних апаратів батареї перехоплювачів безпілотних літальних апаратів військової частини НОМЕР_2 сержант ОСОБА_1 , що у цей день знаходився у добовому наряді військової частини НОМЕР_1 , в який він заступив як черговий по їдальні, з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці, блідість шкіри, загальмованість, сонливість, незграбність, знижена реакція на зовнішні подразники. Зайшовши до приміщення туалету старший сержант ОСОБА_2 помітила що на підлозі лежить використаний одноразовий шприц зі слідами крові. Близько 18:25 про даний випадок старший сержант ОСОБА_2 доповіла черговому військової частини НОМЕР_1 , який прибув до приміщення їдальні. Черговий частини в свою чергу доповів про вказаний інцидент командиру військової частини НОМЕР_1 , який прийняв рішення про направлення сержанта ОСОБА_1 до КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер Черкаської обласної ради» для проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Сержант ОСОБА_1 близько 19:05 був доставлений старшим лейтенантом ОСОБА_3 та головним сержантом ОСОБА_4 до медичного пункту військової частини НОМЕР_1 , де черговим медиком військової частини НОМЕР_1 молодшим сержантом ОСОБА_5 було видано відповідне направлення за № 8 від 29.04.2026 року. Після цього сержант ОСОБА_1 в супроводі старшого лейтенанта ОСОБА_3 , головного сержанта ОСОБА_4 та солдата ОСОБА_6 29.04.2026 року о 21:00 був доставлений до КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер Черкаської обласної ради», де сержант ОСОБА_1 в присутності старшого лейтенанта ОСОБА_3 , головного сержанта ОСОБА_4 та солдата ОСОБА_6 категорично відмовився від проходження медичного огляду у повному обсязі, що було зафіксовано у висновку щодо результатів медичного огляду № 274 від 29.04.2026 року, виданого КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер Черкаської обласної ради».

В Україні з 24 лютого 2022 року введено та триває воєнний стан й особливий період (згідно з Указами Президента України №64/2022 та №69/2022, затвердженими відповідними Законами України). У цих умовах, відповідно до вимог ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військовослужбовці виконують обов`язки військової служби цілодобово, зокрема й під час перебування на території військової частини. Згідно зі ст. 11 Закону України «Про Збройні Сили України», ст.ст. 11, 241 Статуту внутрішньої служби ЗСУ та ст.ст. 1, 5 Дисциплінарного статуту ЗСУ, кожен військовослужбовець зобов`язаний свято додержуватися військової дисципліни, утримуватися від шкідливих звичок та неухильно виконувати вимоги законодавства, що в силу ч. 3 ст. 172-20 КУпАП виключає перебування в стані наркотичного сп`яніння або відмову від проходження огляду на стан сп`яніння в умовах особливого періоду.

У той же час, сержант ОСОБА_1 зазначені вимоги Закону проігнорував, та 29 квітня 2026 року перебував на території військової частини НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння і відмовився від проходження медичного огляду на стан сп`яніння.

Це підтверджується показами свідків - старшого лейтенанта ОСОБА_3 , головного сержанта ОСОБА_4 , солдата ОСОБА_6 , молодшого сержант ОСОБА_5 , старшого сержанта ОСОБА_2 та медичним висновком №274 від 29.04.2026 року, виданим КНП «Черкаський обласний психоневрологічні диспансер Черкаської обласної ради».

Таким чином, сержант ОСОБА_1 29.04.2026 року в наслідок особистої недисциплінованості та безвідповідального ставлення до виконання покладених на нього обов`язків військової служби заподіяв шкоду охоронюваним законом інтересам військової служби, яка виявилась у підриві бойової готовності підрозділу, поданням негативного прикладу для інших військовослужбовців, порушенні військової дисципліни, чим вчинив адміністративне правопорушень передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП (відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння в умовах особливі періоду).

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визна в, заперечив факт перебування у стані наркотичного сп`яніння. Свою відмову від проходження медичного огляду мотивував недовірою до службових осіб, які його проводили, посилаючись на факти попереднього безпідставного притягнення до адміністративної відповідальності. Наявність можливих ознак сп`яніння пояснив вживанням лікарських препаратів, призначених йому лікарем за медичними показаннями. Крім того, заперечив будь-яку належність йому одноразового шприца, виявленого у приміщенні вбиральні.

Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов до такого висновку.

Відповідно до положень ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 3 ст. 172-20 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння; участь начальників (командирів) та інших керівників у розпиванні з підлеглими військовослужбовцями, а також військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів під час виконання ними обов`язків військової служби, або невжиття ними заходів для відсторонення від обов`язків військової служби осіб, які перебувають у нетверезому стані, стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або приховування випадків розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів, появи на території військової частини в нетверезому стані, стані наркотичного чи іншого сп`яніння підлеглих військовослужбовців, а також військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, вчинене в умовах особливого періоду.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. Особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно до ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до ст. 1, ч. 8 ст. 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» - з моменту оголошення мобілізації в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період - тобто період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Мобілізація - комплекс заходів здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Відповідно до Указів Президента України від 24 лютого 2022 № 64/2022 в Україні було введено воєнний стан, а від 24 лютого 2022 № 69/2022 оголошено загальну мобілізацію.

У такий спосіб, з моменту видання Указу Президента України № 64/202 від 24 лютого 2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України почав діяти воєнний стан, який триває й на даний час.

Відповідно до ст. 11, 241 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, кожен військовослужбовець зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; піклуватися про збереження свого здоров`я, не приховувати хвороб, суворо додержуватися правил особистої, громадської гігієни та утримуватися від шкідливих звичок (куріння і вживання алкоголю).

Згідно вимог ч. 5 ст. 15 Кодексу України про адміністративні правопорушення військовослужбовці за вчинення військових адміністративних правопорушень несуть відповідальність, передбачену главою 13-Б цього Кодексу, за умови, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.

Відповідно до ст. 26 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, знайшла своє повне підтвердження у суді та підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів, а саме:

-протоколом 1402 №8 про військове адміністративне правопорушення від 30.04.2026, зміст якого відповідає вимогам закону та містить вичерпні дані щодо обставин події. Протокол підписаний свідками, ОСОБА_1 від підписання протоколу та надання пояснень під час його складання відмовився, що стверджується підписами свідків;

-направленням №8 до КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер Черкаської обласної ради» на огляд військовослужбовця ОСОБА_1 для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану «сп`яніння» від 29.04.2026;

-висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу або швидкість реакції № 274 від 29.04.2026 з якого вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від медичного огляду на стан сп`яніння. Вказаний висновок підписаний лікарем та обстежуваною особою без зауважень;

-письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 від 30.04.2026, які ствердили, що ними було доставлено сержанта ОСОБА_1 до НКП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер Черкаської обласної ради» з ознаками наркотичного сп`яніння. Також у їх присутності сержант ОСОБА_1 відмовився у проходженні медичного огляду в повному обсязі;

-письмовими поясненнями свідка ОСОБА_2 від 30.04.2026, яка вказала, що 29.04.2026, близько 18:13 при спробі зайти до приміщення туалету їдальні військової частини НОМЕР_1 помітила сержанта ОСОБА_1 з ознаками наркотичного сп`яніння (звужені зіниці, блідість шкіри, загальмованість, сонливість, незграбність, знижена реакція на зовнішні подразники). Також вона помітила в приміщені вбиральні використаний одноразовий шприц зі слідами крові.;

-письмовими поясненнями свідка ОСОБА_5 від 30.04.2026, яка вказала, що вона 29.04.2026 перебувала в добовому наряді військової частини НОМЕР_1 як черговий медик. Близько 19:05 год. до неї було доставлено сержанта ОСОБА_1 , який мав зовнішні ознаки наркотичного сп`яніння : звужені зіниці, блідість шкіри, загальмованість, сонливість, незграбність, знижена реакція на зовнішні подразники. Сержанту ОСОБА_1 було видано направлення на проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння до КНА «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер Черкаської обласної ради».

Вказані докази у своїй сукупності та взаємозв`язку стверджують, що військовослужбовець (сержант) ОСОБА_1 був виявлений на території тимчасової дислокації військової частини з явними ознаками наркотичного сп`яніння (звужені зіниці, блідість шкіри, загальмованість, сонливість, незграбність, знижена реакція на зовнішні подразники) та відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, в умовах особливого періоду.

Будь-яких даних, які б спростовували обставини, що підтверджуються вказаними вище доказами, які були безпосередньо досліджені в судовому засіданні, суду не надано.

Досліджені докази послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності їхнього розуміння обставин, з приводу яких вони отримані, добровільності та істинності позиції, оскільки вони достатньо вагомі (переконливі), чіткі (точні), узгоджені між собою (без суперечностей), а тому достовірні, і підстав їм не довіряти у суду немає.

Оцінюючи доводи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд зазначає, що правопорушником не надано та не повідомлено про існування жодних доказів, які б спростовували викладені в протоколі обставини. Суд наголошує, що заперечення військовослужбовцем факту перебування у стані наркотичного сп`яніння не спростовує наявності в його діях складу правопорушення, оскільки сама лише відмова від проходження огляду є самостійною підставою для відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП. Висловлені особою доводи щодо недовіри до медичного персоналу через попередні випадки притягнення до відповідальності мають виключно суб`єктивний характер, є необґрунтованими та не звільняють від обов`язку пройти огляд у встановленому законом порядку. Крім того, заперечуючи лише належність виявленого шприца, особа не висловила жодних зауважень чи заперечень щодо суті свідчень залучених свідків, які безпосередньо зафіксували факт його відмови від проходження огляду на стан сп`яніння.

Даючи оцінку вищевказаним доказам як окремо, так і в їх сукупності, які на переконання суду є належними та допустимими, повністю узгоджуються між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи, встановленим у судовому засіданні, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, та вину його у вчиненому доведено поза розумним сумнівом.

При накладенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, який являється військовослужбовцем, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що згідно зі ст. 34 КУпАП, пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 , судом не виявлено.

Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення згідно зі ст. 35 КУпАП, судом не встановлено.

На підставі вищевказаного, з урахуванням особи, майнового стану, ступеню вини, відсутності обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, а також характеру вчиненого правопорушення, суд вважає, що на ОСОБА_1 необхідно накласти адміністративне стягнення у вигляді мінімального розміру штрафу, передбаченого санкцією ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Підстав для накладення на ОСОБА_1 стягнення у виді арешту з утриманням на гауптвахті, передбаченого санкцією ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, суд не вбачає.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Керуючись ст.ст. 1, 7, 9, 23, 26, 33-35, 172-20, 266-1, 268, 278, 280-287, 307, 308 КУпАП та ст. 5 Закону України «Про судовий збір»,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У випадку несплати накладеного штрафу у передбачений законом строк може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області протягом 10 днів.

Суддя Середа Л.В.