Вирок від 07 липня 2026 р. у справі №693/1442/23 — Жашківський районний суд Черкаської області

Справа № 693/1442/23

Провадження № 1-кп/693/37/26

В И Р О К

Іменем України

08.07.2026 р. м. Жашків

Жашківський районний суд Черкаської області у складі: головуючого судді - ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Жашків кримінальне провадження № 023250330000323 від 07.09.2023 року за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Жашків Черкаської області, громадянина України, не працюючого, з середньою освітою, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,

учасники кримінального провадження:

прокурор – ОСОБА_4 ,

обвинувачений – ОСОБА_3 ,

адвокат – ОСОБА_5 ,

у с т а н о в и в:

ОСОБА_3 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами строком на один рік постановою Ставищенського районного суду Київської області від 13.12.2022 у справі № 378/592/22, яка 26.12.2022 набрала законної сили, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду, яка набрала законної сили та будучи обізнаним з її змістом, будучи зобов`язаним утриматися від керування транспортними засобами протягом визначеного судом строку, з метою її невиконання в частині позбавлення його права керування транспортним засобом, та маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, систематично, а саме 07 березня 2023 року, 13 липня 2023 року та 26 серпня 2023 року здійснював керування транспортним засобом.

У подальшому, ОСОБА_3 всупереч вищевказаній постанові 06 вересня 2023 року близько 22 години 12 хвилин в черговий раз керуючи транспортним засобом марки «ВАЗ 2109», реєстраційний номер НОМЕР_1 , був зупинений працівниками СРПП ВП № 1 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області по вул. Черкаська в м. Жашків Уманського району Черкаської області.

У судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину не визнав, стверджував, що не порушував рішення суду та не керував транспортним засобом. 06.09.2029 року за кермом автомобіля був його знайомий. Коли працівники поліції зупинили автомобіль, він пояснював, що не керував автомобілем, проте працівники поліції стверджували, що він пересів на місце пасажира та склали на нього протокол. Оскаржувати дії працівників поліції він не вважав за потрібне. На запитання суду пояснив, що не оскаржував постанови суду про притягнення до відповідальності за адміністративні правопорушення, оскільки був зайнятий своїми справами.

У судовому засіданні досліджено письмові докази:

1. Постанову Ставищенського районного суду Київської області від 13.12.2022 року (справа № 378/592/22) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Суд постановив визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

У постанові зазначено, що ОСОБА_3 керував автомобілем ВАЗ 2109, державний номерний знак НОМЕР_1 .

Вказане рішення не було оскаржене, набуло законної сили 26.12.2022 року.

2. Постанову Жашківського районного суду Черкаської області від 14.08.2023 року (справа № 693/611/23) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Судом установлено, що ОСОБА_3 26.05.2023 року о 17 год. 45 хв. по вул. Соборній у м. Жашків керував автомобілем ВАЗ-2109, д.н.з. НОМЕР_1 , повторно протягом року, будучи позбавленим права керування транспортним засобом згідно рішення Ставищенського районного суду Київської області від 13.11.2022р., чим порушив вимоги п. 2.1а ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Він же, 07.03.2023 року о 20 год. 59 хв. по вул. Дунаєвського у м. Жашків повторно протягом року керував автомобілем ВАЗ-2109, д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку зі згоди водія із застосуванням приладу «Драгер», результат 0,81%о. Таким чином порушив вимоги п. 2.9а ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.130 КУпАП.

ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що в той день автомобілем не керував, взагалі сидів на задньому сидінні. Машину продав вчора, а сьогодні викликав її як таксі. Йому відомо, що постановою суду його позбавлено права керування транспортними засобами, але адвокат йому роз`яснив, що ще три місяці керувати автомобілем можна. Вчора ще за кермом їздив.

Суд постановив ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 та ч. 2 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн 00 коп. на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п`ять років.

Вказане рішення не було оскаржене, набуло законної сили 12.09.2023 року.

3. Постанову Жашківського районного суду Черкаської області від 08.09.2023 року (справа № 693/858/23) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.5 ст.126 КУпАП.

Судом установлено, що 13.07.2023 року о 19 год. 05 хв. по вул. Заводській у м. Жашків Черкаської області ОСОБА_3 керував автомобілем ВАЗ 2109, д.н.з. НОМЕР_1 , повторно протягом року, будучи позбавлений права керування транспортними засобами згідно з рішенням Ставищенського районну суду Київської області від 13.12.2022 року.

У судовому засіданні 29.08.2023 року ОСОБА_3 вину не визнав, суду пояснив, що 13.07.2023 року у вечірній час він перебував за кермом власного автомобіля ВАЗ-2109 біля ставка, що в мікрорайоні «Цукровий завод». Автомобілем він не керував, а стояв на місці. До місця стоянки автомобілем керував його товариш, імені та прізвища якого він не пам`ятає, який пішов скупатися в ставку, а він його залишився чекати в автомобілі. В якийсь момент біля його автомобіля зупинився службовий автомобіль працівників поліції, які почали звинувачувати його, що він повторно керував транспортним засобом, будучи позбавлений права керування згідно рішення суду. Він заперечив такий факт, так як звинувачення були безпідставні, і в подальшому відмовився від підписання протоколу, який склали відносно нього працівники поліції.

Суд постановив ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі дві тисячі чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн. 00 коп. на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п`ять років без оплатного вилучення транспортного засобу.

Вказане рішення не було оскаржене, набуло законної сили 07.11.2023 року.

4. Постанову Жашківського районного суду Черкаської області від 08.11.2023 (справа № 693/1129/23) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 3 ст. 130, ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Судом установлено, що ОСОБА_3 06.09.2023 року о 22 год. 00 хв. по вул. Світанковій у м. Жашків керував транспортним засобом ВАЗ-2109, д.н.з. НОМЕР_1 , із явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, невиразна мова). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився. Крім того, ОСОБА_3 двічі протягом року піддавався адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції. Таким чином порушив вимоги п. 2.5 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст.130 КУпАП.

Він же, 16.08.2023 року о 20 год. 37 хв. по вул. Перемоги у м. Жашків керував транспортним засобом ВАЗ-2109, д.н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами згідно рішення Ставищенського районного суду Київської області від 13.11.2022 р., чим порушив вимоги п. 2.1а ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Він же, 16.08.2023 року о 20 год. 37 хв. по вул. Перемоги у м. Жашків керував транспортним засобом ВАЗ-2109, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку на приладі «Драгер», результат 1,16%0 та в КНП «Жашківська БПЛ», результат 1.19 %о, під відеозапис на нагрудну камеру. Крім того, ОСОБА_3 постановою Ставищенського районного суду Київської області від 13.12.2022 року визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Таким чином порушив вимоги п. 2.9а ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.130 КУпАП.

Суд постановив ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 130 КУпАП, ч. 5 ст. 126 КУпАП та ч. 2 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п`ятдесят одна тисяча) грн. 00 коп. на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.

Вказане рішення не було оскаржене, набуло законної сили 26.12.2023 року.

У судовому засіданні ОСОБА_3 пояснив, що був зайнятий іншими справами, тому не оскаржував вказане рішення.

У судовому засіданні оглянуто відео з бодікамеру, зняте 06.09.2023 року з місця зупинки автомобіля ВАЗ 2019 номерний знак НОМЕР_1 . В ході спілкування з працівниками поліції ОСОБА_3 стверджував, що за кермом перебував ОСОБА_6 . Працівники поліції вказали, що бачили за кермом саме ОСОБА_3 , та бачили як він пересів на місце пасажира. При чому ОСОБА_6 зазначив, що за кермом був ОСОБА_3 , коли їх зупинили працівники поліції, ОСОБА_7 сказав йому пересісти за кермо.

У подальшому ОСОБА_3 почав стверджувати, що автомобіль взагалі не рухався. Йому не відомо, що це за машина і чого вона тут стоїть. Потім зазначив, що він сидів за кермом, але нікуди не їхав.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 , показав, що в той день здійснював патрулювання. Раніше на ОСОБА_3 неодноразово складали протоколи за керування автомобілем у нетверезому вигляді, тому, коли вони побачили його за кермом автомобіля, розвернулися та поїхали за ним. Коли після зупинки вони підійшли до автомобіля (ВАЗ 2109), за кермом перебувала інша особа. В ході спілкування вказаний чоловік повідомив, що автомобілем не керував, помінявся місцем із ОСОБА_3 , оскільки ОСОБА_7 позбавлений права керування.

Свідок додав, що раніше, коли ОСОБА_3 зупиняли, він неодноразово стверджував, що автомобілем керувала інша людина.

Допитаний в судовому засідання свідок ОСОБА_9 показав, що здійснював патрулювання разом із ОСОБА_8 . Коли зупинили машину і підійшли до неї, в машині знаходились два чоловіка, ОСОБА_3 та його друг. Цей друг стверджував, що автомобілем керував саме ОСОБА_3 .

Свідок ОСОБА_6 (другий чоловік, який перебував в автомобілі під час зупинки) до суду не з`явився. В судовому засідання обидві сторони відмовились від допиту вказаного свідка.

За приписами пунктів 1-3 ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити такі питання, чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону про кримінальну відповідальність він передбачений та чи винен обвинувачений у вчиненні цього правопорушення.

Наведені приписи вказують на те, що суд оцінює висунуте обвинувачення з позиції підтвердження (не підтвердження) доказами обставин, що за вимогами ст. 91 КПК підлягають доказуванню, і за встановленими фактичними обставинами застосовує закон про кримінальну відповідальність, чим підтверджує або спростовує викладене в обвинувальному акті, зокрема, щодо юридичної оцінки кримінального правопорушення.

При цьому обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, – є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винуватою за пред`явленим обвинуваченням.

Розглядаючи кримінальне провадження відносно обвинуваченого, суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для здійснення сторонами наданих їм прав та свобод у наданні доказів, їх дослідженні та доведеності їх переконливості перед судом, в межах пред`явленого обвинувачення безпосередньо дослідив докази у справі та перевірив усі обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, судом поза розумним сумнівом встановлено, що ОСОБА_3 , знаючи про те, що рішенням суду позбавлений права керування, продовжив керувати транспортним засобом, в тому числі в стані алкогольного сп`яніння. При чому при розгляді справ про адміністративне правопорушення стверджував, що автомобілем не керував, автомобіль (один й той самий) не його. Тобто, це можливо визнати його стилем поведінки.

Враховуючи викладене, суд приходить до переконання, що своїми умисними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 382 КК України – умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Обставини, які б пом`якшували покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлені.

Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлені.

Враховуючи всі обставини справи в їх сукупності, характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, ставлення обвинуваченого до вчиненого, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих обставин, суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання передбачене санкціями норми, за якою кваліфіковані його дії (в редакції, яка діяла на час вчинення правопорушення), у вигляді позбавлення волі.

Суд не вважає за можливе застосування до ОСОБА_3 покарання у вигляді штрафу, оскільки розмір штрафу менший, ніж передбачено ст. 126, 130 КУпАП. Штрафи за цими статтями КУпАП були призначено ОСОБА_3 постановами, дослідженими в ході розгляду справи та на час ухвалення вироку не сплачені.

При прийнятті рішення суд враховує, що в ході судового розгляду до ОСОБА_3 неодноразово застосовувався привід. Ухвалою від 28.05.2024 року його було оголошено в розшук. Після встановлення місце перебування ОСОБА_3 він зобов`язався з`явитись до суду, проте знову не з`являвся до суду, та ухвалою від 10.09.2024 року було повторно оголошено його розшук.

На думку суду така поведінка свідчить про свідоме не бажання виправитись, ігнорування вимог закону та рішення суду.

З огляду на зазначене, суд вважає не можливим застосування ст. 75 КК України, оскільки це не приведе до виправлення та попередження вчинення нових правопорушень.

Процесуальні витрати відсутні.

Речові докази відсутні.

Цивільний позов не заявлено.

Керуючись ст. ст. 342-351, 363-368 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.

Призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком два роки.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту фактичного затримання.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не обирати.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Жашківський районний суд Черкаської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подачі апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

За приписами ч. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд обмежується проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Головуючий: ОСОБА_10