Рішення від 07 липня 2026 р. у справі №692/1898/25 — Драбівський районний суд Черкаської області

Справа № 692/1898/25

Провадження № 2/692/173/26

08.07.26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2026 року с-ще Драбів

Драбівський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Левченко Л.О.

за участю: секретаря Савенко О.В.

представника позивача Гайдай Л.Г.

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду с-ща Драбів цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування Драбівської селищної ради Черкаської області в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини,

УСТАНОВИВ:.

Позивач Орган опіки та піклування Драбівської селищної ради Черкаської області в інтересах неповнолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дітей, у якому просив позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_2 і стягнути з відповідача на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_2 аліменти.

І. Заяви, клопотання та процесуальні дії по справі

Ухвалою суду від 18.12.2025 провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

03.02.2026 до суду надійшов відзив на позов.

24.03.2026 до суду надійшла заява представника позивача про зменшення розміру позовних вимог, у якій позивач зменшив обсяг вимог та просив позбавити відповідача батьківських прав лише щодо дитини ОСОБА_2 та стягнути з відповідача аліменти на користь ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 14.04.2026 заяву представника позивача про зменшення розміру позовних вимог прийнято та ухвалено в подальшому розглядати справу з урахуванням зменшених позовних вимог, справу призначено до судового розгляду по суті.

Від представника відповідача надходили клопотання про участь у судових засіданнях в режимі відео конференції, за наслідками розгляду яких постановлялись відповідні ухвали.

Від представника позивача надходили клопотання про участь неповнолітньої ОСОБА_2 у судових засіданнях в режимі відеоконференції, які було задоволено ухвалами суду.

ІІ. Зміст позовних вимог та заперечень сторін.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач ОСОБА_1 має двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батько дітей ОСОБА_4 загинув виконуючи обов`язок в бою за Україну.

Позивач вказує, що відповідач по місцю проживання характеризується негативно, ухиляється від виконання батьківських обов`язків, зловживає алкогольними напоями, спільно з співмешканцем ОСОБА_5 створює міжособистісні конфліктні ситуації, в стані алкогольного сп`яніння вчиняє сварки у присутності неповнолітніх дітей. Сім`я ОСОБА_1 перебуває на обліку в КЗ «Центр надання соціальних послуг» як така, що опинилась у складних життєвих обставинах та отримувала соціальні послуги в ході проведення соціального супроводу. На засіданні комісії з питань захисту прав дитини Драбівської селищної ради розглянуто сім`ю ОСОБА_1 , яка неналежно виконувала батьківські обов`язки по відношенню до своїх дітей та попереджено про відповідальність. Постановами суду у період 2024-2025р.р. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1,2 ст. 184 та ч. 2 ст. 173-2 КУпАП. Вказує, що у 2022 органом опіки та піклування Луцької міської ради було подано позовну заяву до Луцького міськрайонного суду Волинської області в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про позбавлення батьківський прав. Рішенням суду від 08.11.2022 у задоволенні позову відмовлено, ОСОБА_1 попереджено про необхідність зміни ставлення до виховання та утримання дітей та покладено на орган опіки та піклування обов`язок здійснювати контроль за виконанням батьківських обов`язків ОСОБА_1 .

22.10.2025 ОСОБА_3 та ОСОБА_2 звернулись до ССД Драбівської селищної ради з заявою про тимчасове влаштування їх до КЗ «Черкаський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей Черкаської обласної ради», оскільки співмешканець матері ОСОБА_5 вчиняє відносно них сексуальне насильство і 23.10.2025 дітей тимчасово влаштовано до вказаного закладу. Діти взяті на облік у зв`язку з вчиненням відносно них сексуального насильства.

04.11.2025 на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Драбівської селищної ради розглянуто питання про доцільність позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав відносно її неповнолітніх дітей.

Згідно інформації КЗ «Черкаський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей Черкаської обласної ради» ОСОБА_1 своїх дочок в Центрі не відвідувала, зі слів дітей, мати в телефонному режимі з ними не спілкувалась. Діти відмовляються від спілкування з матір`ю, не бажають повертатись додому, за їх словами вважають за доцільне позбавити матір батьківських прав.

Позивач вказує, що ОСОБА_1 ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків. Згідно з висновком, затвердженим рішенням виконавчого органу Драбівської селищної ради орган опіки вважає за доцільне позбавити батьківських прав відповідача відносно ОСОБА_2 .

Тому позивач просить позбавити відповідача батьківських прав відносно неповнолітньої ОСОБА_2 та стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 аліменти на її утримання у розмірі всіх видів заробітку, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.

У поданому відзиві сторона відповідача проти задоволення позовних вимог заперечувала. Зазначила, що зверненню до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має перебувати виважена та ґрунтовна перевірка, збір необхідної доказової бази. Заперечувала твердження сторони позивача про те, що відповідач не спілкується з дітьми під час їх перебування у КЗ «Черкаський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей Черкаської обласної ради» та дітей не відвідує. Вказала, що відповідач з метою отримання інформації про дні та години можливих зустрічей звернулась до представника відповідачки щоб той підготував відповідний адвокатський запит. 25.12.2025 відповідач зверталась до комунального закладу з заявою щодо надання можливості спілкування з дітьми і 02.01.2026 комунальний заклад надіслав відповідь, згідно якої діти бажають спілкуватись з матір`ю, але не мають такої можливості. 14.01.2026 комунальний заклад повідомив, що відповідач 18.11.2025 прибула до закладу для зустрічі з дітьми, але зустріч не відбулась оскільки ОСОБА_2 перебувала на заняттях в школі, а ОСОБА_3 від зустрічі відмовилась, однак на початку січня діти самостійно вивили бажання спілкуватись з матір`ю та 05.01.2026 відновили спілкування у телефонному режимі. В подальшому відповідач активно відвідувала дітей, продовжує з ними активно спілкуватись, цікавиться їх життям та розвитком. Зазначила, що позивач надав висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , проте у висновку не вказано, яким чином відповідач ухилилась від виконання своїх батьківських обов`язків. Факт зловживання алкоголем відповідачкою не підтверджено. Притягнення відповідачки до адміністративної відповідальності не може свідчити про ухилення від виконання батьківських обов`язків оскільки відповідач не мала можливості захистити свої права під час розгляду таких справ. Посилався на норми СК України, ЗУ «Про охорону дитинства» і практику Верховного Суду. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_6 пояснила, що відповідач має малолітню дочку ОСОБА_2 . Їх сім`я має статус внутрішньо переміщених осіб. Батько дитини загинув на війні. Мати - відповідач зловживає алкогольними напоями, ухиляється від виконання батьківських обов`язків, у сім`ї мало місце домашнє насильство в присутності дитини. Мати проживала з співмешканцем, з яким часто відбувались конфлікти. Сім`я перебувала на обліку позивача, комісією з прав дитини 08.04.2025 було попереджено відповідача про недопущення протиправної поведінки. Відповідач свою поведінку не змінила, у 2024 та 2025 роках притягувалась до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП, неодноразово була визнана винною у вчиненні правопорушень, передбачених ст. 184 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу. Вказала, що під час перебування у м. Луцьк сім`я потрапляла у поле зору соціальних служб, діти вилучались з сім`ї, орган опіки та піклування звертався з позовом до суду, у якому було відмовлено. Після цього сім`я переїхала до с-ща Драбів, однак мати не змінила свого способу життя. До органу опіки та піклування надійшло повідомлення про сварку у сім`ї. За даним повідомленням виїжджали працівники поліції та було встановлено, що мати вчинила домашнє насильство відносно дітей, діти просили про допомогу. Було встановлено, що мати ухиляється від виконання батьківських обов`язків, оскільки знала про факт вчинення сексуального насильства відносно дітей її співмешканцем. За даним фактом було звернення до поліції і дітей помістили до закладу реабілітації. Протягом 2 місяців перебування дітей там мати не телефонувала дітям, ті почали її шукати, після чого відповідач почала контактувати з дітьми та їх відвідувати. Зазначила, що 04.11.2025 було проведено засідання комісії з прав дитини та 12.12.2025 підготовлено висновок про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав. З відповідачкою проводилась бесіда, та спочатку поїхала до м. Київ, тепер перебуває у м. Черкаси. Інформацією про її місце перебування позивач не володіє, однак відповідач до служби у справах дітей з метою забрати дитину з притулку не зверталась. Представник наголосила, що відповідач не змінила свою поведінку, тому просила позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно дитини ОСОБА_2 та стягнути з неї аліменти.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги не визнала. Вказала, що соціальними службами перевірка умов її проживання не проводилась. Вказала, що діти завжди були доглянуті, нагодовані, забезпечені одягом, відвідували школу. Підтвердила, що іноді вживає алкогольні напої, та вказала, що після цього завжди наводить лад. Зазначила, що зверталась до органу поліції з заявами на дії колишнього співмешканця. Зараз алкогольні напої не вживає, живе окремо з старшою дочкою, влаштувалась на роботу. Зазначила, що купує меншій дочці речі та солодощі, відвідує її у комунальному закладі, спілкується з дирекцією. Наголосила, що проживала у с-щі Драбів 1 рік, протягом цього часу зверталась до поліції з заявами про вчинення співмешканцем відносно неї фізичного насильства. Про те, що відносно неї складались протоколи про адміністративне правопорушення не знала. Вказала, що бачила вчинення відносно дітей сексуального насильства, після чого викликала поліцію і з того часу зі співмешканцем не спілкується. Дітей відразу вилучили з сім`ї і відповідач знайшла дітей через адвоката та приїхала їх відвідати. Спочатку дочка ОСОБА_7 до неї не вийшла, пояснивши, що не могла сама вийти. Зараз відповідач спілкується з дітьми нормально, з дочкою ОСОБА_8 контактує за допомогою телефону. Під час перебування ОСОБА_2 у лікарні, відповідач її відвідувала, також приїжджає до неї для відвідування до комунального закладу.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_2 просила не позбавляти відповідача батьківських прав. Пояснила, що мати до неї ставиться добре, відвідує її раз на тиждень, у них гарні відносини. Відвідувала її у лікарні, приносила смаколики.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснила, що не хотіла жити з вітчимом, а мати не могла на нього впливати. До матері свідок претензій не має, вказала, що мати до дітей ставилась нормально, дбала про них. У свідка з матір`ю були деякі розбіжності у поглядах, відповідач перевіряла телефон свідка і свідок на це гостро реагувала. В подальшому сім`я переїхала до м. Київ, звідки переїхала до с-ща Драбів, де було придбано будинок та почав налагоджуватись побут. Мати познайомилась з співмешканцем у м. Луцьк і той спочатку поводився добре. Після переїзду до с-ща Драбів почав сексуально домагатись ОСОБА_3 , про що та казала матері і мати його виганяла. Співмешканець також кидався на матір з ножем, мати викликала поліцію, однак поліцейські на виклик не відреагували. Тоді свідок звернулась з заявою, щоб дітей вилучили з сім`ї, оскільки не хотіла жити у сім`ї, і дітей було вилучено. У подальшому мати переїхала до м. Черкаси, найняла адвоката, який не впорався з справою, потім найняла іншого адвоката. Зараз свідок проживає з матір`ю вдвох, співмешканця мати заблокувала. Відповідач працює, алкогольні напої не вживає, свідок разом з матір`ю їздила до сестри ОСОБА_8 , відвідувала її у лікарні. Відносини свідка з матір`ю зараз добрі, мати спілкується і з дочкою ОСОБА_8 , свідок навчається у Золотоніському професійному ліцеї.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснила, що працює в ССД Драбівської селищної ради та у жовтні 2025 року виїздила до сім`ї ОСОБА_1 , яка має 2 дітей. Відповідач була в п`яному стані, поводилась агресивно та неадекватно як відносно працівників поліції, так і відносно дітей. З нею проводилась бесіда, однак ОСОБА_1 не реагувала. Діти просили влаштувати їх до центру реабілітації, їх було вилучено тимчасово в сім`ю. Під час бесіди діти вказали про факти вчинення відносно них насильства і на наступний день доставлено до реабілітаційного центру. Востаннє сім`ю було відвідано під час вищевказаного факту, у подальшому сім`я у поле зору служби у справах дітей не потрапляла.

ІІІ Встановлені судом обставини.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 від 21.07.2012, виданого виконкомом Артемівської міської ради міста Дзержинська Донецької області, ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 та її батьками вказані ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .

Згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 від 04.09.2012, виданого виконавчим органом Артемівської міської ради міста Дзержинська Донецької області, ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 та її батьками вказані ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .

Згідно копії свідоцтва про смерть серія НОМЕР_3 , виданого 27.09.2024 Золотоніським ВДРАЦС у Золотоніському районі Черкаської області ЦМУ МЮ (м. Київ) ОСОБА_4 помер приблизно ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 39 років, місце смерті: Донецька область, Україна.

Згідно Витягу з протоколу засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 05 квітня 2025 № 2025-0405-0920, сержант ОСОБА_4 помер приблизно ІНФОРМАЦІЯ_3 та його смерть пов`язана із захистом батьківщини.

Згідно спеціальних карток обліку факту вчинення насильства в сім`ї 23.10.2025 за адресою АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 поставлена на облік в ОВС як особа, яка вчинила насильство в сім`ї, категорія особи: кривдник. При конфлікті були присутні неповнолітні діти ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , психічний стан дітей: плач, переляк. У правопорушника наявні ознаки алкогольного сп`яніння.

Згідно повідомлення КЗ «Черкаський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей Черкаської обласної ради» № 538 від 24.10.2025 у центрі перебувають ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Під час індивідуальної роботи психолога центру з дівчатами ті розповіли, що починаючи з жовтня 2024 року співмешканець матері ОСОБА_5 вчиняв над ними сексуальне насильство. Повідомити поліцейських про факт насильства працівників поліції діти боялись, бо ОСОБА_5 їх залякував. Додатково повідомили, що мати знала про насильство, але ОСОБА_5 бив матір, коли та намагалась захистити дочок.

Згідно акту обстеження умов проживання від 03.04.2025 комісія у складі працівників ССД Драбівської сільської ради ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , ПОГ Драбівської ТГ Мурашка Ю.В., на підставі доручення органу опіки та піклування провели обстеження умов проживання сім`ї ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Умови проживання задовільні. В будинку чисто, наявна побутова техніка та меблі. Мати ОСОБА_1 та її співмешканець ОСОБА_11 перебували у стані алкогольного сп`яніння, останній поводив себе агресивно, вживав ненормативну лексику, погрожував фізичною розправою працівникам ССД. У будинку проживають: мати ОСОБА_1 , її співмешкань ОСОБА_5 , діти ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Діти перебували на обліку як такі, що перебувають у складних обставинах у ССД м. Торецьк, неодноразово діти перебували притулках м. Торецьк та Луцьк у зв`язку з невиконанням матір`ю батьківських обов`язків. Відносно матері складено протокол за неналежне виконання батьківських обов`язків. Зі співмешканцем проведено профілактичну бесіду щодо недопущення насильства в сім`ї.

Згідно акту обстеження умов проживання від 29.07.2025 комісія у складі працівників ССД Драбівської сільської ради ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , ПОГ Драбівської ТГ Мурашка Ю.В., на підставі доручення органу опіки та піклування провели обстеження умов проживання сім`ї ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Умови проживання задовільні. В будинку чисто, наявна побутова техніка та меблі, свіжоприготовленої їжі немає. Мати перебувала у стані алкогольного сп`яніння. У будинку проживають: мати ОСОБА_1 , її співмешкань ОСОБА_5 , діти ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Вказано, що мати зловживає алкогольними напоями, співмешканець матері вчинив відносно неї домашнє насильство, забрав банківську картку та телефон і зник. Матір попереджено за невиконання батьківських обов`язків, ССД ініційовано притягнення матері до адміністративної відповідальності.

Згідно акту обстеження умов проживання від 22.10.2025 комісія у складі працівників ССД Драбівської сільської ради Федорець М.М. та ОСОБА_10 , ПОГ Драбівської ТГ Мурашка Ю.В., на підставі заяв ОСОБА_3 та ОСОБА_2 провела обстеження умов їх проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначено, що 22.10.2025 від неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_2 надійшла заява про неналежне виконання матір`ю батьківських обов`язків. У ході обстеження встановлено, що умови проживання задовільні, проте мати поводила себе агресивно, відчутний запах алкоголю. Під час обстеження умов проживання мати поводила себе агресивно стосовно дітей. Зі слів дітей мати систематично вживає алкогольні напої, ображає їх а її співмешканець ОСОБА_5 здійснює відносно них сексуальне насильство. Дітей тимчасово влаштовано у родину знайомих. ССД необхідно підготувати позов до суду про позбавлення матері батьківських прав.

Згідно рішення № 19 від 08.04.2025 комісії з питань захисту прав дитини Драбівської селищної ради Черкаської області «Про неналежне виконання виконання батьківських обов`язків ОСОБА_1 щодо її дітей» комісія вирішила попередити ОСОБА_1 про відповідальність за ухилення від виконання батьківських обов`язків щодо її дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та вказала на необхідність забезпечити належні умови проживання.

Згідно копій заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 22.10.2025 ті просять влаштувати їх до КЗ «Черкаський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей Черкаської обласної ради» у зв`язку з надмірним вживанням алкогольних напоїв матір`ю ОСОБА_1 та вчиненням сексуального насильства відносно них її співмешканцем ОСОБА_5 .

Згідно спеціальної картки обліку факту вчинення насильства в сім`ї було складено три протоколи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_5 у зв`язку з вчиненням насильства в сім`ї 23.07.2025 о 02:30год. за адресою АДРЕСА_1 , відносно потерпілої ОСОБА_11 в присутності неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Згідно повідомлення КЗ «Центр надання соціальних послуг» Драбівської селищної ради від 21.11.2025 № 02-06/306 було проведено роботу з сім`єю ОСОБА_1 03.12.2024 до КЗ надійшло повідомлення про домашнє насильство між ОСОБА_1 та її співмешканцем ОСОБА_5 у присутності двох неповнолітніх дітей та у цей же день було відвідано сім`ю. Встановлено, що за адресою: с-ще Драбів проживають ОСОБА_1 , її співмешканець ОСОБА_5 та неповнолітні діти ОСОБА_3 і ОСОБА_2 . Зі слів ОСОБА_1 та ОСОБА_5 встановлено, що між ними 21.11.2024 відбувся побутовий конфлікт, не пов`язаний з домашнім насильством. Працівниками центру було інформовано вказаних осіб про відповідальність за вчинення домашнього насильства та ведення асоціального способу життя та запропоновано проведення оцінки потреб сім`ї з метою визначення їх потреб в соціальних послугах щодо недопущення в майбутньому конфліктних ситуацій в родині, проте ті від здійснення соціальної роботи відмовились. Вказано, що оскільки ОСОБА_1 продовжила ведення асоціального способу життя, зловживала алкогольними напоями, 08.04.2025 на комісії з питань захисту прав дитини було розглянуто питання про неналежне виконання нею батьківських обов`язків щодо дітей. Працівниками КЗ було неодноразово здійснено виїзди до ОСОБА_1 однак дома нікого не було. 30.04.2025 ОСОБА_1 було запрошено до КЗ, та спочатку відмовлялась, однак у подальшому прийшла, мала ознаки вживання алкоголю, співпрацювати з працівниками центру відмовлялась, факт неналежного виховання нею батьківських обов`язків заперечувала, вчинила сварку у відділенні. Працівники центру неодноразово ще відвідували сім`ю та проводили бесіди з матір`ю. ОСОБА_1 погодилась співпрацювати та надала згоду на оцінку потреб родини, їй запропоновано послугу соціального супроводу. Фахівцем із соціальної роботи проведено таку роботу здійснено профілактичні бесіди та надано роз`яснення. Здійснивши моніторингове оцінювання потреб сім`ї встановлено, що родина мінімізувала складні життєві обставини. Відповідно до висновку оцінки потреб у даній родині було припинено соціальні послугу у зв`язку з мінімізацією складних життєвих обставин та зі зміною місця проживання.

Постановою Драбівського районного суду Черкаської області від 12.11.2024 у справі № 692/1397/24 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у зв`язку з вчиненням домашнього насильства 21.11.2024 відносно співмешканця ОСОБА_5 .

Постановою Драбівського районного суду Черкаської області від 28.04.2025 у справі № 692/495/25 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 184 та ч. 1 ст. 184 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді попередження у зв`язку з ухиленням від виконання батьківських обов`язків відносно дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_2 шляхом перебування 03.04.2025 у стані алкогольного сп`яніння у присутності дітей.

Постановою Драбівського районного суду Черкаської області від 12.11.2025 у справі № 692/1557/25 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 184, ч. 2 ст. 173-2 та ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у зв`язку з ухиленням від виконання батьківських обов`язків відносно дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (у будинку брудно, продукти харчування відсутні) 23.10.2025 та у зв`язку з вчиненням відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_2 психологічного насильства через вживання нецензурної лайки.

Згідно наказів ССД Драбівської селищної ради № 102 від 31.10.2025 та № 103 від 31.10.2025 ОСОБА_3 та ОСОБА_2 взято на облік як дітей, що перебувають у складних життєвих обставинах. Підставо вказано вчинення сексуального насильства відносно неповнолітніх.

Згідно рішення № 46 комісії з питань захисту прав дитини Драбівської селищної ради Черкаської області «Про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 щодо її дітей» комісія вирішила вважати доцільним позбавлення батьківських справ ОСОБА_1 щодо її дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Згідно Рішення виконавчого комітету Драбівської селищної ради № 220 від 12.12.2025 «Про затвердження висновку органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 » вирішено затвердити висновок органу опіки та піклування Драбівської селищної ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 стосовно її неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно висновку органу опіки та піклування Драбівської селищної ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 стосовно її неповнолітніх дітей, затвердженого рішенням виконавчого комітету селищної ради № 220 від 12.12.2025, ОСОБА_1 ухиляється від виконання своїх обов`язків виховувати неповнолітніх дітей, піклуватись про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток. Орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_1 стосовно неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до ст. 164 СК України.

Згідно повідомлення КЗ «Черкаський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей Черкаської обласної ради» №628 від 04.12.2025 ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебувають у центрі з 23.10.2025 по теперішній час. Мати дітей ОСОБА_1 своїх дочой у Центрі не відвідувала. Зі слів дітей мати з ними в телефонному режимі не спілкувалась. ОСОБА_12 та ОСОБА_8 відмовляються від будь-якого спілкування з матір`ю, не бажають повертатись додому і за їх словами вважають за доцільне позбавити ОСОБА_1 батьківських прав.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08.11.2022 у справі № 161/9409/22 відмовлено у задоволенні позову Органу опіки та піклування Луцької міської ради до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав. Суд констатував, що діти мають нерозривний психоемоційний та морально-духовний зв`язок з матір`ю, прагнуть проживати з нею та вважають такою, що здатна змінити свою поведінку, виявляють прихильність до матері, що зі сторони останньої є взаємним. Суд звернув увагу на поведінку ОСОБА_1 , яка прибувала у кожне судове засідання та заперечувала проти позову. Також суд вважав висновок Служби у справах дітей Луцької місцої ради від 12.07.2022 таким, що суперечить інтересам дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Також суд вважав за необхідне попередити ОСОБА_1 про необхідність змінити ставлення до виховання та утримання дочок.

Згідно довідок від 29.07.2024 № 7107-7002080779, 29.07.2024 № 7107-7002080799, 29.07.2024 № 7107-7002080772 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 мають фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_1 .

Згідно копії адвокатського запиту про надання інформації та копій документів адвоката Касьяненка Д.Л. в інтересах ОСОБА_1 від 23.12.2025, він адресований КЗ «Черкаський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей Черкаської обласної ради» та містить клопотання про надання інформації про дні та години можливих зустрічей ОСОБА_1 з дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Згідно додатків сказаний запит направлено адресату засобами Укрпошти 25.12.2025.

Згідно копії заяви ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Касьяненко Д.М. щодо надання можливості зустрічі та спілкування з дітьми від 25.12.2025, вона адресована КЗ «Черкаський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей Черкаської обласної ради» та містить клопотання про надання ОСОБА_1 можливості безперешкодного спілкування з дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в приміщенні комунального закладу та поза його межами. Згідно додатків сказаний запит направлено адресату засобами Укрпошти 25.12.2025.

Згідно повідомлення КЗ «Черкаський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей Черкаської обласної ради» № 1 від 02.01.2026, адресованого адвокату Касьяненку Д.Л., вихованки центру ОСОБА_3 та ОСОБА_2 бажають спілкуватись з матір`ю але не мають такої можливості, на телефонні дзвінки мати не відповідає в закладі дітей не відвідує. КЗ просить з метою забезпечення права дітей на безперешкодне спілкування з матір`ю, збереження внутріньо-сімейних стосунків сприяти у налагодженні стосунків ОСОБА_1 з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Згідно повідомлення КЗ «Черкаський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей Черкаської обласної ради» № 30 від 14.01.2026, адресованого адвокату Касьяненку Д.Л., ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебувають у центрі з 23.10.2025. 18.11.2025 мати дітей ОСОБА_1 прийшла до закладу. Зустріч з ОСОБА_2 не відбулась, бо та перебувала у школі на навчанні. ОСОБА_3 відмовилась від зустрічі з матір`ю. ОСОБА_8 та ОСОБА_12 на початку січня 2026 звернулись до адміністрації центру з проханням допомогти налагодити телефонний зв`язок з матір`ю, оскільки та на телефонні дзвінки не відповідає. 05.01.2026 ОСОБА_8 та ОСОБА_12 відновили спілкування з матір`ю в телефонному режимі а 08.01.2026 та 09.01.2026 мати відвідала дітей у центрі.

Згідно копії довідки філії Київського міського центру зайнятості «Кар`єрний центр» № 131/10518125 від 05.12.2025 ОСОБА_1 перебуває на обліку у центрі як така, що шукає роботу.

Згідно копії довідки Черкаської філії Черкаського обласного центру зайнятості № 205 від 04.03.2026 ОСОБА_1 перебуває на обліку в Черкаській філії Черкаського обласного центру зайнятості як безробітна з 27.02.2026.

Згідно виписки із медичної карти амбулаторного (наркологічного) хворого КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер Черкаської обласної ради» від 04.03.2026 ОСОБА_1 за медичною наркологічною допомогою до КНП «ЧОПНД Черкаської обласної ради» не зверталась.

Згідно даних диспансерного відділення КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер Черкаської обласної ради» ОСОБА_1 до лікаря психіатра за допомогою не зверталась.

Згідно копії наказу КНП «Черкаська міська інфекційна лікарня» № 120-К від 18.05.2026 «Про прийняття на роботу ОСОБА_13 прийнята на роботу на посаду молодшої медичної сестри (санітарки палатної) інфекційного відділення № 1 з 21.05.2026 по 31.12.2026.

ІV Норми права, що підлягають застосуванню та висновки суду

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Ст. 6 Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою та відповідальністю своїх батьків і у всякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості, малолітня дитина не повинна крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю. Переважне право батьків перед іншими особами на особисте виховання дитини, на те, щоб малолітня дитина проживала з ними закріплено і в положеннях ст.ст.151,160,163 СК України.

Відповідно положень ч. 1 с. 9 Конвенції про права дитини 1989р., ратифікованої Україною у 1991р., Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

У відповідності до статті 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

У статті 164 Сімейного кодексу України визначено вичерпний перелік підстав для позбавлення батьківських прав особи, зокрема якщо батьки: ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти , жорстоко поводяться з дитиною, є хронічними алкоголіками або наркоманами, засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини .

Згідно ч. 4 ст. 164 СК України під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Згідно положень ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до положень п. 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» зазначено, що при позбавленні батьківських прав суди повинні враховувати, що розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин. Відповідне рішення має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини.

Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграфи 57, 58).

Верховний суд у своїх постановах неодноразово вказував, що зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Права батьків і дітей, які засновані на спорідненості, становлять основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити реалізації цих прав, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У рішенні по справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року (заява № 10383/09) Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте основні інтереси дитини є надзвичайно важливими (параграф 100).

Розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, позбавлення батька спорідненості з дитиною, а це буде вважатись виправданим лише за виняткових обставин.

Подібні правові висновки викладені у низці постанов Верховного Суду, зокрема від 08 квітня 2020 року у справі № 645/731/18, від 29 січня 2020 року у справі № 127/31288/18, від 29 січня 2020 року у справі № 643/5393/17, від 17 січня 2020 року у справі № 712/14772/17, від 25 листопада 2019 року у справі № 640/15049/17, від 13 березня 2019 року у справі № 631/2406/15-ц, від 24 квітня 2019 року у справі № 331/5427/17. Судова практика щодо застосування положень статті 164 СК України є усталеною.

Позбавлення батьківських прав, тобто природніх прав, наданих батькам щодо дитини на її виховання, захист її інтересів та інших прав, які виникають із факту кровної спорідненості з дитиною, є крайнім заходом впливу.

При вирішенні судом питання щодо позбавлення батьківських прав визначальним є ставлення матері (батька) до дитини, бажання спілкуватися і приймати участь у її вихованні, що відповідає висновкам, викладеним у постанові Верховного суду від 29 квітня 2020 року, справа № 522/10703/18, провадження № 61-4014св20.

Частиною 6 ст. 19 СК України встановлено, що суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Суд вважає висновок органу опіки та піклування Драбівської селищної ради про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав відносно ОСОБА_2 передчасним, зробленим без врахування динаміки поведінки відповідача та особистості і таким, що не відповідає інтересам дитини.

Суд зазначає, що у матеріалах справи наявні докази щодо негативної поведінки відповідача ОСОБА_1 по виконанню батьківських обов`язків відносно дитини ОСОБА_2 , внаслідок чого ОСОБА_1 була притягнута до адміністративної відповідальності з накладенням стягнення, проте, вказані факти не є достатнім свідченням втрати відповідача інтересу до своєї дитини ОСОБА_2 свідомого і постійного нехтування її інтересами, що свідчить про втрату відповідачем психоемоційного зв`язку з своєю дитиною.

При цьому в цілому соціально-побутові умови проживання відповідача були задовільними, послуга соціального супроводу сім`ї відповідача була припинена у зв`язку з мінімізацією складних життєвих обставин, а самі діти відповідача підтвердили позитивне відношення до них з боку матері під час їх проживання в сім`ї та на даний час.

Суд звертає увагу на процесуальну поведінку відповідача, яка прибувала у судові засідання, активно заперечувала проти позову. З матеріалів справи вбачається, що на даний час відповідач ОСОБА_1 офіційно працевлаштувалась, не перебуває на обліку нарколога чи психіатра, підтримує зв`язок з ОСОБА_2 та бажає повернути дитину в сім`ю.

Також з матеріалів справи вбачається та підтверджено показами свідків у судовому засіданні, що ОСОБА_1 проявляє інтерес до свої дочки ОСОБА_2 , вчиняє дії, спрямовані на налагодження спілкування з нею в КЗ «Черкаський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей Черкаської обласної ради», після вилучення дитини, спілкується з нею та відвідує її, створює умови для повернення дочки в сім`ю. Також суд враховує думку самої дитини, яка виявляє прихильність до матері і просить не позбавляти матір батьківських справ, що свідчить про наявність зв`язку між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який не втрачено.

Також суд звертає увагу, що матеріалами справи не підтверджено участі відповідача у протиправних діях, що стали підставою вилучення дитини та поміщення її до КЗ «Черкаський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей Черкаської обласної ради» – сексуальних домаганнях, участь відповідача прямо чи опосередковано у таких діях поза розумним сумнівом не доведена, а особа, на яку ОСОБА_2 вказала як на кривдника - ОСОБА_5 у сім`ї більше не проживає.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що стороною позивача не надано доказів, які свідчать про свідоме нехтування батьківськими обов`язками відповідачем та небажання їх виконувати станом на даний час.

Суд наголошує, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини. Позбавлення батьківських прав допускається тоді, коли змінити ставлення батьків до виховання дитини неможливо. За таких умов суд вважає висновки позивача щодо ухилення відповідача від виконання своїх обов?язків виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток передчасними та не підкріпленими належними доказами, тому у задоволенні вказаної позовної вимоги належить відмовити.

Враховуючи, що позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_2 у розмірі усіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку є похідними від позовних вимог про позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав стосовно дитини ОСОБА_2 , то вказана вимога до задоволення також не підлягає.

V. Розподіл судових витрат.

Відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 УПК України інші судові витрати, пов?язані з розглядом справи, покладаються, у разі відмови в позові – на позивача.

Відповідно до ч. 7 ст. 141 ЦПК України якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки позовні вимоги не підлягають до задоволення, а позивач звільнений від сплати судового збору відповідно п. 12 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судові витрати належить компенсувати за рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 76-84, 133, 141, 263, 265, 354 ЦПК України, ст.ст. 150, 164-166 СК України, Постановою Пленуму ВСУ № 3 від 30.03.2007 р. "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення та позбавлення батьківських прав", суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Органу опіки та піклування Драбівської селищної ради Черкаської області в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів в порядку визначеному ст.ст. 354-356 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Л.О. Левченко

Повний текст рішення виготовлено 08 липня 2026 року.