Постанова від 06 липня 2026 р. у справі №636/6673/26 — Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________

Справа № 636/6673/26 Провадження 3/636/2748/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.2026 місто Чугуїв

Суддя Чугуївського міського суду Харківської області Золотоверха О. О., розглянувши матеріали, які надійшли від групи ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172?15 КУпАП

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Олександрія, Кіровоградської області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , старшого лейтенанта, командира взводу зенітного ракетного взводу 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ,

ВСТАНОВИЛА:

З протоколу серії ДНХІ №3905 від 18.06.2026, який надійшов до суду 03.07.2026, вбачається, що піц час проведення перевірки посадовими особами групи ВСП селища Великий Бурлук стану дотримання вимог законів України військовослужбовцями військової частини НОМЕР_1 в діях окремих військовослужбовців вказаної військової частини встановлені ознаки військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП. 18.06.2026 був виявлений старшин лейтенант ОСОБА_1 , в діях якого встановлені ознаки військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП. Встановлено, що 09.06.2026 близько 18:00 у місці тимчасового дислокації підрозділу у АДРЕСА_2 , військовослужбовець в/ч НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_2 (старший стрілець - вогнеметник 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 4 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону в/ч НОМЕР_1 ), маючи при собі закріплену за ним табельну автоматичну зброю, а саме автомат АКМ МА4232 1972 р.в., калібру 7.62 мм, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, з метою перевірки працездатності та бойових характеристик, в т.ч. пробивної здатності набоїв вищезазначеної автоматичної зброї, здійснив декілька пострілів у ворота будинку зі сторони подвір`я будинковолодіння, в якому тимчасово проживає, в напрямку будинку з протилежної сторони вулиці, як пізніше було з`ясовано, в будинок навпроти, де на той момент проживав громадянин України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Через 20 хвилин після здійснених пострілів в напрямку будинку ОСОБА_3 , солдат ОСОБА_2 зайшов на подвір`я ОСОБА_3 , де виявив останнього на землі з кульовими пораненнями тіла та слідами зовнішньої кровотечі без ознак життя. Про дану подію ОСОБА_2 негайно повідомив військовослужбовців свого підрозділу. Під час огляду тіла загиблого громадянина України ОСОБА_3 старшим слідчим відділення поліції №2 СВ Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області, старшим лейтенантом поліції Гладковим М.І. виявлено вогнепальні поранення лівої руки вище дію нового суглоба в кількості 2 шт. та вогнепальне поранення з лівого боку в області нижньої частини ребр ближче до середини.

Встановлено, що з 01.08.2025 у військовій частині НОМЕР_1 на посаді командира взводу зенітного ракетного взводу 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 проходить військову службу по мобілізації старший лейтенант ОСОБА_1 (витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 №1 від 01.08.2025). В ході проведення перевірки встановлено, що командир взводу зенітного ракетного взводу НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , старший лейтенант ОСОБА_1 , під час виконання своїх посадових обов`язків, неналежним чином виконав вимоги Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, Дисциплінарного Статуту Збройних, не забезпечив належного дотримання контролю за наявним особовим складом, не забезпечив дотримання військової дисципліни у районі виконання завдань ракетного взводу НОМЕР_2 механізованого батальйону, що призвело до того, що 09.06.2026 близько 18:00 у місці тимчасового дислокації підрозділу у АДРЕСА_2 , військовослужбовець в/ч НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_2 здійснив вбивство з необережності громадянина України ОСОБА_3 . Як слідує з пояснень командира взводу зенітного ракетного взводу 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , старшого лейтенанта ОСОБА_1 дана подія стала можливою в зв`язку з особистою недисциплінованістю солдата ОСОБА_2 , низьким рівнем його морально-ділових якостей, неодноразовим притягненням останнього до кримінальної відповідальності та зловживанням алкоголем.

Всупереч вимогам Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, функціональних обов`язків командира взводу зенітного ракетного взводу 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, всупереч інтересам служби, старший лейтенант ОСОБА_1 вчинив недбале ставлення до військової служби в умовах особливого, свої статутні обов`язки, визначені ст. ст. 11, 16, 49, 58-59, 119, 120 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, та функціональні обов`язки командира взводу зенітного ракетного взводу НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 не виконував достатнім чином, фактично самоусунувся від виконання покладених на нього обов`язків, не забезпечив належне керівництво підлеглими військовослужбовцями, контроль за їх діяльністю та виконання завдань служби, подав негативний приклад особовому складу підрозділу, чим також створив передумови до погіршення боєздатності підрозділу, в якому він проходить службу.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

З вищезазначеного протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що правопорушення триваюче, завершене в АДРЕСА_2 , що територіально відноситься до Вовчанського районного суду Харківської області.

Згідно рішення Вищої ради правосуддя № 399/0/15-23 від 20.04.2023 «Про зміну територіальної підсудності судових справ окремих судів Харківської області» з 1 травня 2023 року територіальна підсудність судових справ Вовчанськ районного суду Харківської області змінена та наразі відноситься до Чугуївського міського суду Харківської області.

ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що провину не визнає тому що: подія з ненавмисним вбивством ОСОБА_3 стала можливою в зв`язку з особистою недисциплінованістю солдата ОСОБА_2 , низьким рівнем його морально-ділових якостей, неодноразовим притягненням останнього до кримінальної відповідальності та зловживанням алкоголем; командиром ОСОБА_2 він не є, і не був на той час, оскільки вони знаходяться у різних підрозділах, що не є взаємопідлеглими; 09.06.2026 він доставив за наказом свого командира хлопців 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 4 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону в/ч НОМЕР_1 до АДРЕСА_2 та на тому його взаємодія з ними закінчилася. Просив суд закрити провадження в зв`язку із відсутністью в його діях складу адміністративного правопорушення.

До протоколу про адміністративне правопорушення додано пояснення ОСОБА_1 , копію витягу з наказу від 01.08.2025 щодо призначення ОСОБА_1 на посаду; службову характеристику на ОСОБА_1 , аркуш вивчення стосовно ОСОБА_1 , копію витягу з ЄРДР про внесення відомостей за ч.1 ст.119 КК України за фактом вбивства ОСОБА_3 .

Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст. 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь та доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Також суд враховує висновки Європейського суду з прав людини, викладені зокрема в рішенні від 09.09.2011 року у справі «Лучанінова проти України», від 15.05.2018 року у справі «Надточій проти України», який неодноразово зазначав, що до провадження в справах про адміністративні правопорушення застосовується кримінальний аспект та відповідні гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема згідно яких кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Верховний Суд в постанові від 27.06.2019 зазначив, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Положеннями ч. 2 ст. 251 КУпАП передбачено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Аналогічні положення фактично висловлені Європейським судом з прав людини в остаточному рішенні від 06.06.2018 у справі «Михайлова проти України», який зазначав, що в ситуації, коли суд за відсутності прокурора та особи, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, вимушений взяти на себе функцію пред`явлення та, що є більш важливим, нести тягар підтримки обвинувачення під час усного розгляду справи, можуть виникнути сумніви в наявності достатніх гарантій, здатних усунути обґрунтовані сумніви щодо негативного впливу такого процесу на безсторонність суду.

Статтею 172-15 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби. Безпосереднім об`єктом цього правопорушення є встановлений порядок службової діяльності у сфері реалізації військовими службовими особами своїх прав і виконання обов`язків. З об`єктивної сторони це правопорушення характеризується суспільно небезпечною бездіяльністю у вигляді недбалого ставлення до служби, суспільно небезпечними наслідками у вигляді істотної шкоди і причинним зв`язком між вказаними бездіяльністю і наслідками. Недбале ставлення до служби передбачає невиконання або неналежне виконання військовою службовою особою своїх службових обов`язків, передбачених законами, військовими статутами, положеннями, наказами командування, через недбале чи несумлінне ставлення до них. Невиконання службових обов`язків полягає у невиконання дій, які входять до службових обов`язків. Неналежне виконання службових обов`язків полягає в нечіткому, формальному або неповному здійсненні обов`язків. Статтею 11 Статуту внутрішньої служби ЗСУ визначено перелік загальних обов`язків. Статтею 16 цього Статуту передбачено, що кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами ЗСУ, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями. Обсяг дій та заходів, які вважають військовими обов`язками, міститься і в ч. 3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Однак, як свідчить судова практика, посилання на загальні положення Статуту внутрішньої служби ЗСУ при визначенні обов`язків військової службової особи є недостатнім для констатації наявності складу об`єктивної сторони цього адміністративного правопорушення, оскільки суди вимагають зазначення службових обов`язків конкретної військової службової особи із дорученням відповідних доказів. При визначенні сфери службової недбалості слід установити межі службової компетенції службової особи та конкретне коло її повноважень. Невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків може бути як одноразовим, так і систематичним, і набувати вигляду певної лінії поведінки по службі. З цього випливає необхідність установлення конкретних обов`язків, які покладалися на конкретну військову службову особу та які з цих обов`язків не виконані чи виконані неналежним чином, а також які нормативні положення порушені суб`єктом правопорушення. Слід ураховувати, що відповідальність настає лише в тому разі, коли військова службова особа була не лише зобов`язана, а й мала реальну можливість діяти відповідним чином та виконати свої службові обов`язки в повному обсязі. Це адміністративне правопорушення належить до правопорушень з формальним складом, для якого закон вимагає лише встановлення факту діяння, тобто відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби настає незалежно від того, чи призвело це діяння до негативних наслідків та завдання шкоди матеріального характеру. Водночас наявність матеріальної шкоди внаслідок недбалого ставлення військової службової особи до військової служби може мати місце, однак, це не впливатиме на склад цього адміністративного правопорушення лише в разі, якщо така шкода не підпадає під ознаки «істотної шкоди», визначеної п. 2 примітки до ст. 425 КК України, згідно з якою істотною шкодою, якщо вона полягає у заподіянні матеріальних збитків, вважається шкода, яка в двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Саме за ознакою «завдання істотної шкоди» і слід відрізняти склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 17215 КУпАП, від складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 425 КК України (недбале ставлення до військової служби). Суб`єктивна сторона цього адміністративного правопорушення характеризується необережністю, яка може виступати у двох формах: злочинна самовпевненість або злочинна недбалість. Злочинна самовпевненість полягає в тому, що винний передбачає можливість настання суспільно небезпечних наслідків, які є результатом недотримання спеціальних правил, що регламентують службову діяльність військових службових осіб, але легковажно розраховує на їх відвернення. Злочинна недбалість характеризується тим, що військова службова особа не передбачає, що в результаті недотримання спеціальних правил, які регламентують військову службову діяльність, може бути завдано шкідливих наслідків, хоча повинна була і могла це передбачити. Суб`єктом цього правопорушення є лише військові службові особи, під якими згідно з приміткою до ст. 172-13 КУпАП розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або виконують такі обов`язки за спеціальним дорученням повноважного командування.

Так в матеріалах справи не містяться докази, які б поза розумним сумнівом підтверджували ту обставину що ОСОБА_1 є (був на час описаної в протоколі події) командиром ОСОБА_2 (ані безпосереднім, ані опосередковано), оскільки вказані особи належать до різних підрозділів одного батальйону, тому суддя погоджується із твердженнями особи про те, що передбачені ст. 58 Статуту ВС ЗСУ обов`язки не розповсюджувалися на ОСОБА_1 стосовно ОСОБА_2 .

Доказів того, що ОСОБА_2 прикомандирований до взводу зенітного ракетного взводу НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , командиром якого є ОСОБА_1 та перебував у підпорядкування вказаної особи, матеріали справи не містять.

З наданого до суду протоколу не вбачається наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП, оскільки не доведено порушення вимог ст. 58 СВС ЗСУ в діях ОСОБА_1 , які б перебували у причинно-наслідковому зв`язку з ненавмисним вбивством ОСОБА_3 .

За таких обставин суд приходить до висновку, що належних, допустимих та достатніх доказів, які б беззаперечно, поза розумним сумнівом, підтверджували факт того, що ОСОБА_1 вчинив недбале ставлення до військової служби, до суду не надано.

Виниклі сумніви щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-15 КУпАП, суд, керуючись принципом презумпції невинуватості, тлумачить на користь ОСОБА_1 та приходить до висновку щодо недоведеності факту відмови останнього від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі, виходячи з наступного.

Згідно п.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі зазначеного, керуючись статтями 247, 251, 252, 278 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИЛА:

Провадження у справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за ч.2 ст. 172-15 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції шляхом подачі у 10-денний строк з дня оголошення постанови апеляційної скарги.

Суддя: О.О. Золотоверха