Постанова від 06 липня 2026 р. у справі №520/21477/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2026 р. Справа № 520/21477/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Жигилія С.П. , Макаренко Я.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.11.2025, головуючий суддя І інстанції: Сагайдак В.В., м. Харків, повний текст складено 10.11.25 по справі № 520/21477/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківське фармацевтичне підприємство "Здоров`я народу"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Харківське фармацевтичне підприємство «Здоров`я народу» (далі по тексту – ТОВ «ХФП «Здоров`я народу», позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі по тексту – ГУ ПФУ в Харківській області, відповідач, контролюючий орган), в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Харківській області від 05.03.2025 № 00/10059/0416, винесене ГУ ДПС у Харківській області, яким ТОВ «ХФП «ЗДОРОВ`Я НАРОДУ» визначений штраф у розмірі 24640,25 грн.

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківське фармацевтичне підприємство «Здоров`я народу» (місцезнаходження: 61013, м. Харків, вул. Шевченка 22, код ЄДРПОУ 35587866) судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про протиправність податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС в Харківській області від 05.03.2025 № 00/10059/0416 про застосування до позивача штрафних санкцій на загальну суму 24640,25 грн за несвоєчасну реєстрацію розрахунків коригування (далі - РК) до податкових накладних, оскільки строк для реєстрації РК, в якому передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику обраховується від дня отримання такого РК отримувачем (покупцем), а не від дня складення розрахунку.

Таким чином, оскільки спірні розрахунки коригування було зареєстровано ТОВ «ХФП «Здоров`я народу» в день їх отримання від постачальника, у діях позивача відсутні будь-які ознаки протиправності.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.11.2025 у справі №520/21477/25 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківське фармацевтичне підприємство "Здоров`я народу" (вул. Шевченка, буд. 22,м. Харків,61013, ЄДРПОУ 35587866) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46,м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н,61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,- задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Харківській області від 05.03.2025 № 00/10059/0416, винесене ГУ ДПС у Харківській області, яким ТОВ «ХФП «ЗДОРОВ`Я НАРОДУ» визначений штраф у розмірі 24640,25 грн.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківське фармацевтичне підприємство «Здоров`я народу» (місцезнаходження: 61013, м. Харків, вул. Шевченка 22, код ЄДРПОУ 35587866) судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.

Відповідач, не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність, необґрунтованість, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просив суд апеляційної інстанції позовну заяву ТОВ «ХФП «ЗДОРОВ`Я НАРОДУ» у справі № 520/21477/25 залишити без розгляду; скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.11.2025 у справі № 520/21477/25, прийнявши у справі нове судове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ «ХФП «ЗДОРОВ`Я НАРОДУ» відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована твердженнями про невірне застосування судом першої інстанції приписів пункту 201.10 статті 201, пунктів 89 та 90 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, що в свою чергу, суперечить положенням статті 242 КАС України щодо законності та обґрунтованості судового рішення, а тому наявні підстави для його скасування.

Наголошував, що суд першої інстанції протиправно проігнорував ті обставини, що позивач пропустив строк звернення до суду із позовом та взагалі не розглянув заяву контролюючого органу про залишення позовної заяви без розгляду, чим порушив норми процесуального права. Так, з огляду на те, що предметом оскарження у даній справі є скасування податкового повідомлення-рішення від 05.03.2025 № 00/10059/0416, яке було оскаржено до ДПС України, а рішення про результати розгляду скарги було отримано платником 26.05.2025, позовна вимога про скасування вищезазначеного податкового повідомлення рішення заявлена поза межами строку для звернення до суду, оскільки з позовом до суду позивач звернувся 11.08.2025.

По суті спірних правовідносин вказував, що єдиним належним доказом підтвердження прийняття податкової накладної в ЄРПН є квитанція, у якій зафіксовані дата та час надання податкової накладної в електронному вигляді до ДПС та її реєстрацію, однак позивачем такого доказу, як квитанція про реєстрацію розрахунків коригування, не надано. Надані позивачем скріншоти з M.E.Doc та квитанції не є належними доказами.

Крім того, до декларації з податку на додану вартість не подано додаток 7 «Заява про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування». А відтак, оскільки у ГУ ДПС відсутня інформація стосовно дати отримання ТОВ «ХФП «Здоров`я народу» від постачальника спірних розрахунків коригування, податкове повідомлення-рішення є правомірним, винесено відповідно до вимог чинного законодавства, а підстави для його скасування – відсутні.

Позивач у надісланому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу заперечував проти викладених у ній доводів, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.

Вкотре наголосив, що строк для реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної обраховується саме від дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем), а не від дати складання такого розрахунку, як вважає відповідач.

Зауважив, що із роздруківок з реєстру податкових накладних з M.E.Doc, з Єдиного вікна подання електронної звітності про отримання документу, квитанцій про реєстрацію розрахунків коригування до податкових накладних, квитанцій № 1 про прийняття документу, властивостей документу, протоколу руху документа/звіта та пов`язаних з ним повідомлень/квитанцій, що додані до позовної заяви, чітко вбачається дата отримання ТОВ «ХФП «Здоров`я народу» розрахунків коригування від продавця. Реєстрацію отриманих розрахунків було проведено позивачем своєчасно, про що автоматизованою системою сформовано відповідні квитанції (наявні в матеріалах справи).

Таким чином, доводи ГУ ДПС про відсутність у податкового органу інформації стосовно отримання Товариством від постачальників спірних розрахунків коригувань до податкової накладної, подання документів довільної форми на підтвердження цього не відповідають дійсності та спростовуються доданими до матеріалів позовної заяви запереченнями на Акт камеральної перевірки.

Що стосується пропуску строку звернення до суду з цим позовом, вказував, що позивач у позовній заяві заявляв клопотання про поновлення строку із зазначенням поважності причин пропуску такого строку. При цьому, суд першої інстанції, розглянувши позовну заяву по суті та задовольнивши позовні вимоги, вирішив позитивно і клопотання позивача про поновлення строку.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що 12.03.2025 на адресу ТОВ «ХФП «Здоров`я народу» рекомендованим листом надійшло податкове повідомлення-рішення від 05.03.2025 №00/10059/0416 (за формою «Н»), винесене ГУ ДПС у Харківській області та підписане уповноваженою особою ГУ ДПС у Харківській області, згідно із яким на ТОВ «ХФП «Здоров`я народу» покладено обов`язок по сплаті штрафу у розмірі 24640,25 грн згідно зі статтею 120-1 Податкового кодексу України за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201 ПК України.

Як вбачається із змісту спірного ППР, останнє прийняте на підставі Акту про результати камеральної перевірки щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких накладних з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних за період: жовтень-грудень 2024 року ТОВ «ХФП «Здоров`я народу» (п.н. 35587866) від 31.01.2025 № 4519/20-40-04-16-03/35587866 (далі за текстом – Акт перевірки; додаток № 2 до Скарги).

ТОВ «ХФП «Здоров`я народу» не погодилося із висновками камеральної перевірки, які відображені в Акті, та у встановленому порядку надав контролюючому органу свої заперечення від 18.02.2025 вих. № 316/14.

Однак, за результатами розгляду заперечень, ГУ ДПС у Харківській області висновки Акту залишило без змін, а заперечення – без задоволення, про що ГУ ДПС у Харківській області письмово повідомило ТОВ «ХФП «Здоров`я народу» листом вих. № 10092/6/20-40-04-16-11 від 05.03.2025.

Як наслідок, ГУ ДПС у Харківській області прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення та застосовано штраф у розмірі 24 640,25 грн згідно зі статтею 120-1 ПК України.

Позивач також вдавався до адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення, звернувшись до ДПС України зі скаргою, проте, скарга позивача залишена без задоволення. Рішення ДПС України від 21.05.2025 № 14568/6/99-00-06-03-01-06 про результати розгляду скарги позивачем отримано 26.05.2025.

Позивач, вважаючи протиправним оскаржуване рішення, звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості та протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки спірні розрахунки коригування до податкових накладних були зареєстровані ТОВ «ХФП «Здоров`я народу» в межах строків, передбачених Податковим кодексом України, що відповідно свідчить про протиправність та необґрунтованість висновків Акту перевірки.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що спірні правовідносини виникли внаслідок різного тлумачення сторонами положень абзацу 4 пункту 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України в частині обчислення строку для реєстрації розрахунку коригування, зокрема, позивач стверджує, що строк для реєстрації РК починається з дня його отримання, тоді як ГУ ДПС вважає, що строк обчислюється від дати складення, оскільки в ПК України відсутній механізм, за допомогою якого можна визначити дату отримання РК.

При цьому, позивачем у позовній заяві було заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду з цим позовом з посиланням на частину 4 статті 122 КАС України.

Крім того, вважав, що пропуск строку звернення до суду з адміністративним позовом відбувся з незалежних від позивача причин, що об`єктивно випливають із дії воєнного стану на території Київського району міста Харкова — регіону, де здійснює господарську діяльність ТОВ «ХФП «Здоров`я народу», яке неодноразово піддавалось ракетним обстрілам.

Заперечуючи проти доводів ТОВ «ХФП «Здоров`я народу» про поновлення строку на звернення до суду з цим позовом, відповідач, в свою чергу, стверджував, що оскільки рішення Державної податкової служби України про результати розгляду скарги на податкове повідомлення - рішення від 05.03.2025 № 00/10059/0416 було отримано позивачем 26.05.2025, що ним не спростовується, а подання позовної заяви до суду відбулось лише 11.08.2025, позивачем пропущено місячний строк звернення до суду, встановлений пунктом 56.19 статті 56 ПК України.

Колегія суддів зауважує, що відповідачем під час розгляду справи у суді першої інстанції було заявлено клопотання про залишення позову без розгляду з посиланням на пропуск позивачем строку звернення до суду, встановленого пунктом 56.19 статті 56 ПК України, однак таке клопотання було проігноровано та залишено поза увагою судом першої інстанції. Крім того, в ухвалі про відкриття провадження у справі також не вирішувалось питання про поновлення строку на звернення до суду з позовом.

Надаючи оцінку заявленому позивачем клопотанню про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, колегія суддів керується таким.

Частиною першою статті 5 КАС України закріплено право особи на звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому цим Кодексом, якщо вона вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, та викладено перелік можливих способів їх захисту.

Загальні норми процедури судового оскарження в межах розгляду публічно-правових спорів регулюються КАС України.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Приписами статті 122 КАС України визначено загальні (окремі для особи і органу влади) і деякі спеціальні строки звернення до суду, а нормою статті 123 КАС України - наслідки їх пропуску, що полягають у фактичному недопуску до судового розгляду спорів, за якими строк звернення до суду минув.

На підставі частин першої - третьої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеного частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України.

Колегія суддів звертає увагу, що предметом позову у цій справі є правомірність прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення від 05.03.2025 № 00/10059/0416.

Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Питання строків звернення до суду як і з попереднім використанням платником податків досудового порядку вирішення спору, так і без застосування зазначеної процедури було предметом неодноразового розгляду Верховним Судом і станом на сьогодні практика Верховного Суду з цього питання є сформованою і усталеною.

При цьому в кожному випадку темпоральні проміжки, як і момент початку відліку строку, є різними.

У постанові від 27 січня 2022 року у справі №160/11673/20 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду сформулював правовий висновок: «Процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Судова палата вважала, що такий висновок не суперечить пункту 56.18 статті 56 ПК України, який закріплює право на звернення до суду з позовом у будь-який момент після отримання такого рішення, але при реалізації цього права має враховуватися строк давності».

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 липня 2025 року у справі № 500/2276/24 (пункт 17) дійшла висновку, що в адміністративному судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень / дій / бездіяльності суб`єкта владних повноважень:

1) якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (частина друга статті 122 КАС України);

2) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов`язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (частина четверта статті 122 КАС України);

3) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов`язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 ПК України).

Отже, строк звернення до суду з позовом про визнання протиправними та скасування рішень податкового органу про оскарження податкового повідомлення-рішення, у разі, коли платником податків використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень, як досудового порядку вирішення спору, визначається положеннями Податкового кодексу України і становить місячний строк з дня, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.09.2025 по справі № 320/27124/23, яка в силу частини 5 статті 242 КАС України є обов`язковою для врахування.

Відповідно до пункту 56.2 статті 56 ПК України у разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня.

Положеннями пункту 56.3 статті 56 ПК України визначено, що скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Протягом шести місяців з дати закінчення строку, встановленого абзацом першим цього пункту, платник податків має право подати скаргу разом з клопотанням про поновлення пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку та копіями підтверджуючих документів поважності причин його пропуску (за наявності). У скарзі може міститися клопотання про поновлення пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку. Контролюючий орган вищого рівня, розглядаючи клопотання платника податків, поновлює пропущений строк на подання скарги в адміністративному порядку, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Скарги на рішення територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Скарги на рішення територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, в частині виконання функцій контролюючого органу відповідно до підпункту 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику.

За приписами п. 56.17 ст. 56 ПК України (в редакції від 13.08.2020) процедура адміністративного оскарження закінчується:

56.17.1. днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у строк, передбачений абзацом першим пункту 56.3 цієї статті;

56.17.2. днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги;

56.17.3. днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику;

56.17.3-1 днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику;

56.17.5. днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань, що оскаржувались.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків, крім випадку, передбаченого підпунктом 108-1.2.2 пункту 108-1.2 статті 108-1 цього Кодексу.

Зі змісту пунктів 56.2, 56.3, 56.17 статті 56, пункту 57.3 статті 57 ПК України слідує, що процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення розпочинається з дня подання скарги до контролюючого органу вищого рівня, яка засвідчує безпосередню незгоду платника з визначеними йому грошовими зобов`язаннями, і закінчується настанням однієї з подій, передбачених пунктом 56.17 статті 56 ПК України.

Колегією суддів встановлено, що 12.03.2025 ТОВ «ХФП «Здоров`я народу» рекомендованим листом було отримано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Харківській області від 05.03.2025 № 00/10059/0416, яке винесене на підставі Акту про результати камеральної перевірки щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких накладних за період жовтень-грудень 2024 року від 31.01.2025 № 4519/20-40-04-16-03/35587866.

Позивач скористався процедурою адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення від 05.03.2025 № 00/10059/0416, звернувшись до ДПС України зі скаргою, проте, скарга позивача залишена без задоволення.

Рішення ДПС України від 21.05.2025 № 14568/6/99-00-06-03-01-06 про результати розгляду скарги, позивачем отримано 26.05.2025, що підтверджується відміткою календарного штемпеля про отримання, а також не спростовується сторонами.

Таким чином, колегія суддів вважає, що процедуру адміністративного оскарження в даному випадку можна вважати закінченою 26.05.2025, а відтак, з огляду на положення пункту 56.19 статті 56 ПК України місячний строк звернення до суду з позовом про оскарження податкового повідомлення-рішення від 05.03.2025 № 00/10059/0416 сплив 25.06.2025.

Разом з цим, позивач звернувся до суду з даним позовом лише 11.08.2025 (дата формування у системі «Електронний суд» позовної заяви), тобто, з пропуском встановленого законом строку.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначено положеннями статті 123 КАС України.

Згідно з частиною 3 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду (частина 4 статті 123 КАС України).

Поважними причинами пропуску строку визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Верховний Суд у постанові від 14 лютого 2024 року у справі № 686/22156/23 зазначив, що при оцінці поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні додатково слід брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об`єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та час, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.

Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні, обстріли, перебої в енергопостачанні, евакуація звітності та інші зазначені у клопотанні обставини, не є підставою для поновлення процесуального строку, оскільки не призводять до неможливості виконання учасником судового процесу процесуальних дій по своєчасному зверненню до суду з позовом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 січня 2023 року у справі №140/1770/19 зазначила, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду із позовом визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Як убачається з матеріалів справи, свою позицію щодо наявності підстав для поновлення строку на звернення до суду із цим позовом, платник податків обґрунтував наступними підставами (якщо їх узагальнити): введення воєнного стану; велику кількість повітряних тривог, обстріли, проблеми з електропостачанням, наявності загроз для працівників підприємства; критичність підприємства; здійснення господарської діяльності у м. Харкові.

У цьому випадку колегія суддів зазначає, що відповідно до Закону України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, яким у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Станом на дату звернення до суду з адміністративним позовом у цій справі дія воєнного стану в Україні продовжувалася і триває досі.

Колегією суддів встановлено, що адресою ведення позивачем господарської діяльності є вул. Шевченка, 22, м. Харків.

Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров`я України від 27 січня 2025 року №156, ТОВ «ХФП «Здоров`я народу» офіційно визначено критично важливим підприємством для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Відповідно до долучених до позовної заяви доказів, у ніч з 28 лютого на 1 березня 2025 року внаслідок масованої дронової атаки, зокрема по АЗС у Шевченківському районі Харкова — у безпосередній близькості до місцезнаходження позивача (через дорогу) — було пошкоджено будівлі відділу продажів та відділу головного бухгалтера підприємства: вибито вікна, зруйновано частину стелі, пошкоджено офісну техніку та документацію, що паралізувало роботу відповідних підрозділів (https://suspilne.media/kharkiv/960037-rosiani-zavdali-udariv-po-harkovu/).

Подібних руйнувань ТОВ «ХФП «Здоров`я народу» зазнало й унаслідок дронової атаки 22 квітня 2025 року, коли внаслідок удару по вул. Шевченка було пошкоджено один із цехів та прохідну заводу (https://suspilne.media/kharkiv/1000703-visim-colovikiv-zaznali-poranen-vnaslidok-ataki droniv-na-harkiv-22-kvitna).

Також, позивачем наведено офіційну статистику повітряних тривог у місті Харкові під час спливу строку звернення до суду із цим позовом, через які персонал ТОВ «Харківське фармацевтичне підприємство «Здоров`я народу» неодноразово змушене було припиняти роботу та переміщатися до укриття, що об`єктивно унеможливлювало своєчасне опрацювання доказової бази, сканування, засвідчення, систематизацію документів та інші процесуальні дії, необхідні для звернення до суду.

Так, зокрема, у період з 27 травня по 27 червня 2025 року зафіксовано 192 повітряні тривоги, середня тривалість — 1 год 53 хв, кількість повідомлень про вибухи 14; з 27 червня по 26 липня 2025 року — 189 тривог, середня тривалість — 2 год 04 хв, кількість повідомлень про вибухи - 25; з 27 липня по 7 серпня 2025 року — 54 тривоги, із середньою тривалістю 1 год 28 хв, кількість повідомлень про вибухи - 6.

За таких обставин, враховуючи критичний статус позивача, ракетні та дронові атаки, які припали на період перебігу строку звернення до суду з цим позовом, руйнування офісних приміщень, небезпечні умови праці, не значний пропуск строку звернення до суду з позовом (47 днів), колегія суддів дійшла висновку, що такі обставини є поважними причинами, що об`єктивно перешкодили поданню позову у встановлений строк, у зв`язку з чим наявні підстави для його поновлення.

Таким чином, оскільки колегія суддів за наслідками апеляційного перегляду дійшла висновку про поважність причин пропуску позивачем строку звернення до суду із цим позовом та наявність підстав для його поновлення, у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Харківській області про залишення позову без розгляду - слід відмовити.

Надаючи оцінку правомірності податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Харківській області від 05.03.2025 № 00/10059/0416, слід зазначити наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.

Відповідно до пункту 192.1 статті 192 ПК України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Пункт 201.10 статті 201 ПК України визначає, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

8 лютого 2023 року набрав чинності Закон України від 12 січня 2023 року № 2876-ІХ «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування», відповідно до якого, зокрема, внесено зміни до підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення ПК України.

Так, підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення ПК України доповнено пунктом 89, згідно з яким тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Варто зазначити, що Верховний Суд у постановах від 28 квітня 2020 року у справі № 810/198/16, від 3 березня 2023 року у справі № 300/1765/19, від 23 квітня 2025 року у справі № 380/16853/24 вже формував висновки щодо сфери дії статті 192 ПК України у подібних за змістом правовідносинах, відповідно до яких отримувач має можливість зареєструвати РК за умови виконання постачальником свого обов`язку зі своєчасного надіслання складеного ним РК на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг отримувачу.

У постанові від 23 січня 2025 року у справі № 280/4889/24 щодо застосування пункту 201.10 статті 201 ПК України Верховний Суд вказав, що строки реєстрації РК, якими передбачено зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, обраховуються від дня отримання такого РК до податкової накладної отримувачем (покупцем), а не від дати складання такого розрахунку.

Цей висновок повторив Верховний Суд і у постанові від 12 березня 2025 року у справі № 160/12120/24 та від 23 квітня 2025 року у справі № 380/16853/24.

У розвиток означених підходів суду касаційної інстанції та з огляду на зміни у законодавстві Верховний Суд у постанові від 12 березня 2025 року у справі № 380/3834/24 зазначив, що для РК, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, відлік строку на їх реєстрацію в ЄРПН розпочинається відповідно до змісту пункту 201.10 статті 201 та пункту 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України саме з дня отримання РК.

Формулювання «з дня отримання» що міститься у наведених вище нормах є чітким і вказує на те, що відлік строку починається з моменту, коли РК надійшов до покупця, а не з дати його складання чи іншої події. Ці норми не містять нечітких чи умовних конструкцій, які могли б ускладнити їх розуміння чи їх застосування.

Такий підхід до правозастосування обумовлений тим, що відповідно до вищенаведених положень законодавства РК складається безпосередньо продавцем/постачальником, після чого направляється покупцю/отримувачу послуг, який здійснює його реєстрацію. Покупець не впливає на дату складання РК продавцем та на факт її надсилання, тому виправданим є підхід законодавця щодо обчислення строку реєстрації РК саме з дати їх отримання.

Оскільки РК є документом, що ініціюється та формується виключно постачальником, покупець не може нести відповідальність за затримки, які виникають до моменту отримання цього документа. Не покладає на нього такої відповідальності і чинне законодавство.

За змістом абзацу 9 пункту 201.10 статті 201 ПК України датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Зміст наведеної норми дає підстави вважати, що вона регулює саме фіксацію у квитанції дати надання РК в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, а не отримання такого РК. Ця норма стосується моменту реєстрації РК в ЄРПН, коли документ уже подано на реєстрацію, а не етапу його передачі від постачальника до покупця. Дата і час, зафіксовані у квитанції, є підтвердженням факту обробки РК системою ЄРПН і не мають прямого відношення до визначення моменту, коли покупець фактично отримав РК від постачальника для подальшої реєстрації.

Отже, абзац 9 пункту 201.10 статті 201 ПК України не може застосовуватися для визначення дати отримання РК покупцем, оскільки він регулює інший етап документообігу - взаємодію з ДПС після подання РК на реєстрацію.

У контексті наведеного колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що частина друга статті 19 Конституції України зобов`язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указана норма Конституції України означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

При цьому вжите законодавцем формулювання «на підставі» означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

«У межах повноважень» означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.

«У спосіб» означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури й форми прийняття рішення або вчинення дії та повинен обирати лише визначені законом засоби.

Тобто діяльність органів державної влади здійснюється відповідно до спеціально дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, що забезпечує введення владних функцій у законні рамки.

Виходячи з цього, суб`єкт владних повноважень, діючи на виконання саме приписів чинного закону, не може довільно тлумачити норми ПК України чи виходити за межі своїх повноважень. Податковий орган не має права самостійно встановлювати додаткові умови чи строки, не передбачені ПК України та іншими нормативно-правовими актами, такі як початок відліку строку з дати складання РК для цілей реєстрації останнього в ЄРПН. Його повноваження обмежуються контролем за дотриманням чітко визначених законом процедур, а перевищення цих меж суперечить принципу верховенства права.

Це ще раз підкреслює, що відповідальність покупця за своєчасну реєстрацію РК має базуватися виключно на об`єктивно встановленій даті отримання документа, а не на діях чи бездіяльності інших суб`єктів, зокрема постачальника чи ДПС.

Верховний Суд послідовно у своїх рішеннях підкреслював важливість дотримання суб`єктами владних повноважень принципу належного урядування, який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок, а державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

З урахуванням цього, відповідач для цілей спірних правовідносин не може покликатися на відсутність механізму перевірки дати отримання відповідних РК, а повинен був запровадити процедури, які б давали можливість достеменно встановити дату отримання відповідного РК. Визнання відповідачем відсутності законодавчо закріпленого механізму фіксації дати отримання РК лише підкреслює прогалину в нормативному регулюванні, яка не може бути використана на шкоду платникам податків, адже інакше це призводило б до порушення базових засад правової визначеності та рівності сторін у податкових правовідносинах.

Таким чином, тлумачення відповідача, яке пов`язує початок відліку строку реєстрації з датою складання РК, а не з його отриманням, не лише не має нормативного підґрунтя, але й створює необґрунтовані перешкоди для платників податків у реалізації прав та обов`язків, що суперечить засадами податкового законодавства, які передбачені пунктом 4.1 статті 4 ПК України.

Вищенаведена правова позиція колегії суддів узгоджується з висновками Верховного Суду, зробленими у постанові від 23.04.2025 по справі № 380/16853/24.

З урахуванням вищевикладеного, строк для реєстрації РК в ЄРПН має обчислюватися за приписами положень пункту 201.10 статті 201 ПК України та пункту 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України саме з моменту фактичного надходження РК до покупця. В іншому випадку застосування санкцій до покупця за дії, на які він об`єктивно не міг вплинути, порушує його права та створює необґрунтоване адміністративне навантаження, що суперечить меті податкового законодавства - забезпеченню справедливого та збалансованого підходу до всіх учасників правовідносин.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25 квітня 2025 року у справі № 380/16853/24, яка в силу частини 5 статті 242 КАС України є обов`язковою для врахування.

Судом апеляційної інстанції встановлено, зокрема, що :

1. № ПН/РК: 6 — Дата складання: 04.10.2024 — Отримано РК Покупцем: 30.10.2024 — Зареєстровано: 01.11.2024;

2. № ПН/РК: 20 — Дата складання: 18.11.2024 — Отримано РК Покупцем: 10.12.2024 — Зареєстровано: 11.12.2024;

3. № ПН/РК: 53 — Дата складання: 18.12.2024 — Отримано РК Покупцем: 14.01.2025 — Зареєстровано: 14.01.2025;

4. № ПН/РК: 49 — Дата складання: 18.12.2024 — Отримано РК Покупцем: 14.01.2025 — Зареєстровано: 14.01.2025;

5. № ПН/РК: 58 — Дата складання: 18.12.2024 — Отримано РК Покупцем: 14.01.2025 — Зареєстровано: 14.01.2025;

6. № ПН/РК: 56 — Дата складання: 18.12.2024 — Отримано РК Покупцем: 14.01.2025 — Зареєстровано: 14.01.2025;

7. № ПН/РК: 63 — Дата складання: 18.12.2024 — Отримано РК Покупцем: 14.01.2025 — Зареєстровано: 14.01.2025;

8. № ПН/РК: 68 — Дата складання: 18.12.2024 — Отримано РК Покупцем: 14.01.2025 — Зареєстровано: 14.01.2025;

9. № ПН/РК: 60 — Дата складання: 18.12.2024 — Отримано РК Покупцем: 14.01.2025 — Зареєстровано: 14.01.2025;

10. № ПН/РК: 62 — Дата складання: 18.12.2024 — Отримано РК Покупцем: 14.01.2025 — Зареєстровано: 14.01.2025;

11. № ПН/РК: 48 — Дата складання: 18.12.2024 — Отримано РК Покупцем: 14.01.2025 — Зареєстровано: 14.01.2025;

12. № ПН/РК: 57 — Дата складання: 18.12.2024 — Отримано РК Покупцем: 14.01.2025 — Зареєстровано: 14.01.2025;

13. № ПН/РК: 51 — Дата складання: 18.12.2024 — Отримано РК Покупцем: 14.01.2025 — Зареєстровано: 14.01.2025;

14. № ПН/РК: 52 — Дата складання: 18.12.2024 — Отримано РК Покупцем: 14.01.2025 — Зареєстровано: 14.01.2025;

15. № ПН/РК: 64 — Дата складання: 18.12.2024 — Отримано РК Покупцем: 14.01.2025 — Зареєстровано: 14.01.2025;

16. № ПН/РК: 61 — Дата складання: 18.12.2024 — Отримано РК Покупцем: 14.01.2025 — Зареєстровано: 14.01.2025;

17. № ПН/РК: 67 — Дата складання: 18.12.2024 — Отримано РК Покупцем: 14.01.2025 — Зареєстровано: 14.01.2025;

18. № ПН/РК: 50 — Дата складання: 18.12.2024 — Отримано РК Покупцем: 14.01.2025 — Зареєстровано: 14.01.2025;

19. № ПН/РК: 65 — Дата складання: 18.12.2024 — Отримано РК Покупцем: 14.01.2025 — Зареєстровано: 14.01.2025;

20. № ПН/РК: 59 — Дата складання: 18.12.2024 — Отримано РК Покупцем: 14.01.2025 — Зареєстровано: 14.01.2025;

21. № ПН/РК: 69 — Дата складання: 18.12.2024 — Отримано РК Покупцем: 14.01.2025 — Зареєстровано: 14.01.2025;

22. № ПН/РК: 70 — Дата складання: 18.12.2024 — Отримано РК Покупцем: 14.01.2025 — Зареєстровано: 14.01.2025;

23. № ПН/РК: 54 — Дата складання: 18.12.2024 — Отримано РК Покупцем: 14.01.2025 — Зареєстровано: 14.01.2025;

24. № ПН/РК: 55 — Дата складання: 18.12.2024 — Отримано РК Покупцем: 14.01.2025 — Зареєстровано: 14.01.2025;

25. № ПН/РК: 66 — Дата складання: 18.12.2024 — Отримано РК Покупцем: 14.01.2025 — Зареєстровано: 14.01.2025.

Таким чином, позивачем одразу після отримання спірних розрахунків коригування від постачальника, було подано їх на реєстрацію.

При цьому, із сукупності доказів, що містяться у матеріалах справи, дати складення РК відповідають датам, зазначеними у Розрахунку штрафу за порушення строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, а також датам, відображеними в акті перевірки, який покладено в основу нарахування штрафу на підставі податкового повідомлення-рішення.

Ця обставина свідчить про те, що контролюючий орган, здійснюючи перевірку та визначаючи розмір штрафних санкцій за порушення строків реєстрації РК, брав за основу дати їх складення, а не дати фактичного отримання платником податків, як це імперативно передбачено відповідними положеннями ПК України, що регулюють порядок реєстрації РК у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг. Таке ігнорування нормативних приписів суперечить принципу nulla poena sine lege (немає злочину, немає покарання без закону), як складової принципу верховенства права, адже застосування санкцій має ґрунтуватися виключно на чітко визначеній правовій передумові.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про невідповідність висновків контролюючого органу нормативним вимогам ПК України, що регулюють строки реєстрації РК, що свідчить про безпідставність винесення спірного податкового повідомлення-рішення від 05.03.2025 № 00/10059/0416 та наявність підстав для визнання його протиправним та скасування.

Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Як зазначено в п.58 рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Згідно зі статтею 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За приписами пункту 4 частини 1 статті 317 КАС України неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права є підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.

Враховуючи, що суд першої інстанції взагалі не було надано оцінку поданій відповідачем заяві про залишення позову без розгляду, та відповідно не наведено вмотивованого висновку про наявність підстав для поновлення позивачу процесуального строку звернення до суду з цим позовом, встановленого пунктом 56.19 статті 56 ПК України, колегія суддів вважає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.11.2025 по справі № 520/21477/25 підлягає скасуванню, з прийняттям постанови про задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частина 2 статті 139 КАС України).

Згідно з частиною 6 статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина 7 статті 139 КАС України).

Відповідно до наявної в матеріалах справи платіжної інструкції кредитового переказу коштів від 07.08.2025 позивачем сплачено судовий збір за подання позову у розмірі 3028 грн.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду на рівні 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У свою чергу, вказаною нормою передбачено, що розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2025 - 3028,00 грн.

Таким чином, враховуючи ціну позову - 24640,25 грн, розмір судового збору, який підлягав сплаті за подання позовної заяви становив 2422,40 грн (3028,00 грн х 0,8).

Тобто, позивачем надмірно сплачено суму судового збору за подання позовної заяви.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати зі сплати судового збору у загальному розмірі 2422,20 грн.

Підстави для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача надмірно сплаченої апелянтами суми судового збору у суду відсутні, оскільки таке питання може бути вирішено в порядку встановленому статтею 7 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст. ст. 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 327 -329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.11.2025 по справі № 520/21477/25 - скасувати.

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківське фармацевтичне підприємство "Здоров`я народу" про поновлення строку звернення до суду з цим позовом - задовольнити.

Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю "Харківське фармацевтичне підприємство "Здоров`я народу" строк звернення до суду з цим позовом.

Заяву Головного управління ДПС у Харківській області про залишення позову без розгляду – залишити без задоволення.

Прийняти нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківське фармацевтичне підприємство «Здоров`я народу» – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Харківській області від 05.03.2025 № 00/10059/0416.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківське фармацевтичне підприємство «Здоров`я народу» (місцезнаходження:61013, м. Харків, вул. Шевченка 22, код ЄДРПОУ 35587866) судовий збір, сплачений за подання позовної заяви у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 20 коп.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Т.С. Перцова

Судді С.П. Жигилій Я.М. Макаренко