Постанова від 07 липня 2026 р. у справі №627/43/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2026 р.Справа № 627/43/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бегунца А.О.,

Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В. ,

за участю секретаря судового засідання Реброва А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції на рішення Краснокутського районного суду Харківської області від 22.05.2026, головуючий суддя І інстанції: Каліберда В.А., вул. Карла Маркса, 15, cмт. Краснокутськ, Краснокутський, Харківська, 62002, повний текст складено 22.05.26 року по справі № 627/43/26

за позовом ОСОБА_1

до Департаменту патрульної поліції , Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції третя особа Інспектор ВБДР УПП в Харківській області Півненко Ігор Валентинович

про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Краснокутського районного суду Харківської області з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Харківській області, Департаменту патрульної поліції, третя особа: інспектор ВБДР УПП в Харківській області Півненко І.В., в якій, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив суд:

- скасувати постанову серії ЕНА № 6482049 від 08.01.2026, винесену інспектором ВБДР Управління патрульної поліції в Харківській області старшим лейтенантом поліції Півненком І.В. відносно ОСОБА_1 за ст. 127-3 КУпАП, на підставі п.1 ч.1 ст.247-1 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.127-3 КУпАП закрити, стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 665,60 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постановою інспектора роти ВБДР Управління патрульної поліції в Харківській області старшим лейтенантом поліції Півненком І.В. від 08.01.2026 серії ЕНА № 6482049 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 127-3 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 13600 грн. Позивач вважає постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення. Також зазначено, що працівниками поліції порушено процедуру притягнення позивача до адміністративної відповідальності, докази вини позивача є непереконливими та суперечать наявним у справі матеріалам, оскільки працівниками поліції при складанні постанови не з`ясовано, чи перебував ОСОБА_1 на робочому місці в день інкримінованого правопорушення, хто фактично виконував обов`язки директора навчального закладу 19.12.2025 та чи дійсно транспортний засіб був обладнаний з порушенням вимог ПДР.

Рішенням Краснокутського районного суду Харківської області від 22.05.2026 позовні вимоги задоволено.

Скасовано постанову серії ЕНА № 6482049 від 08.01.2026, винесену інспектором ВБДР Управління патрульної поліції в Харківській області старшим лейтенантом поліції Півненком І.В. по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 127-3 КУпАП, на підставі п.1 ч.1 ст.247-1 КУпАП.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.127-3 КУпАП - закрито.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 гривень 60 копійок.

Не погодившись з вказаним рішенням, Департаментом патрульної поліції подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Краснокутського районного суду Харківської області від 22.05.2026 скасувати та ухвалити постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що законодавцем прямо встановлено вимогу щодо розміщення відповідних знаків спереду та ззаду транспортного засобу, водночас правила дорожнього руху не містять положення про те, що встановлення двостороннього знака на даху легкового автомобіля є альтернативним способом зазначеного обов`язку або звільняє від необхідності розміщення відповідних знаків переду та ззаду транспортного засобу. Також зазначає, що перебування особи у щорічній відпустці свідчить лише про її тимчасову відсутність на робочому місці, однак не припиняє її організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських повноважень як керівника юридичної особи. Жодною нормою КУпАП, ЗУ "Про дорожні рух", трудового законодавства чи нормативно-правових актів, які регулюють діяльність закладів з підготовки водіїв транспортних засобів, не передбачено, що перебуввання керівника закладу у відпустці припиняє його статус посадової особи або звільняє від адміністративної відповідальності за порушення встановленого порядку підготовки водіїв.

Позивачем надано до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

В судове засідання сторони не з`явились, про день, час та місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.

Враховуючи особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, зокрема передбаченої ч. 5 ст. 286 КАС України, колегія суддів вважає, що неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень ч. 2 ст. 268 КАС України, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій (ч. 3 ст. 268 КАС України).

Відповідно до положень ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Матеріалами справи підтверджено, що постановою інспектора роти ВБДР Управління патрульної поліції в Харківській області старшим лейтенантом поліції Півненком І.В. від 08.01.2026 серії ЕНА № 6482049 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 127-3 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 13600 грн.

В постанові зазначено, що 19.12.2025 об 11 год 42 хв у м. Богодухів, вул. Троїцька, 18 гр. ОСОБА_1 , будучи посадовою особою, а саме директором навчального закладу Краснокутський РСТК ТСОУ допустив до практичної підготовки водіїв транспортний засіб ВАЗ 111830 д.н.з. НОМЕР_1 , на якому атестований спеціаліст з підготовки водіїв ОСОБА_2 об 11 год 42 хв за адресою: Харківська область, м. Богодухів, вул. Троїцька, 18 здійснював практичну підготовку гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , при цьому транспортний засіб було обладнано з порушенням вимог правил дорожнього руху, а саме попереду транспортного засобу був відсутній розпізнавальний знак "Навчальний транспортний засіб" (рівносторонній трикутник білого кольору з вершиною догори й каймою червоного кольору, в який вписано літеру "Н" чорного кольору), обов`язковість обладнання яким спереду і ззаду передбачена ПДР, чим порушив п.24.8, п.30.3.к ПДР України.

Не погодившись з вказаною постановою, позивач оскаржив її до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обгрунтованості.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції. враховуючи наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У відповідності до статті 127-3 КУпАП відповідальність за порушення посадовими особами закладів, їх філій чи інших відокремлених підрозділів, фізичними особами - підприємцями встановленого порядку підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, а саме:

- здійснення підготовки, перепідготовки водіїв транспортних засобів особою, яка не має чинного документа спеціаліста з підготовки водіїв транспортних засобів;

- допуск осіб, які не склали теоретичний іспит, до практичної підготовки водіїв;

- проведення практичної підготовки водіїв з використанням транспортних засобів, обладнаних з порушенням вимог Правил дорожнього руху, або особою, яка позбавлена права керування транспортними засобами,

- тягне за собою накладення штрафу від п`ятисот до вісімсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 24.8 ПДР України транспортні засоби (за винятком мотоциклів, мопедів та квадроциклів), на яких проводиться навчання, повинні мати розпізнавальні знаки "Навчальний транспортний засіб" відповідно до вимог підпункту "к" пункту 30.3 цих Правил. Транспортні засоби (за винятком автобусів), які використовуються для навчання, також повинні бути обладнані додатковими педалями зчеплення (у разі коли конструкція транспортного засобу передбачає педаль зчеплення), акселератора (у разі коли конструкція транспортного засобу допускає можливість обладнання такою педаллю) і гальмування, дзеркалом або дзеркалами заднього виду для спеціаліста з підготовки водіїв.

Відповідно до п. 30.3 "к" ПДР України "Навчальний транспортний засіб" - рівносторонній трикутник білого кольору з вершиною догори й каймою червоного кольору, в який вписано літеру "Н" чорного кольору (сторона - не менше 200 мм, ширина кайми - 1/10 цієї сторони). Знак розміщується спереду і ззаду на транспортних засобах, що використовуються для навчання водіння.

Частиною першою статті 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини першої статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, іншими документами.

Пунктом першим частини першої статті 40 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення.

На підтвердження наявності факту правопорушення відповідачем долучено до справи відеозаписи.

Колегією суддів досліджено відеозаписи, з яких встановлено, що на даху навчального автомобіля ВАЗ111830, реєстраційний номер НОМЕР_1 знаходився двосторонній знак у трикутнику з літерою "Н".

Щодо доводів апелянта, що підпункт "к" пункту 30.3 Правил дорожнього руху України містить виключну вимогу обов`язкового одночасного розміщення розпізнавального знака спереду і ззаду транспортного засобу, колегія суддів зазначає що зазначена норма ПДР містить імперативне застереження, згідно з яким "допускається встановлення двостороннього знака на даху легкового автомобіля". Тобто, встановлення належним чином обладнаного двостороннього знака на даху є самостійним способом виконання вимог ПДР.

Оскільки знак на даху є двостороннім, він повноцінно забезпечує інформативність та видимість літери "Н" для учасників дорожнього руху з усіх необхідних напрямків. За таких обставин, обраний альтернативний метод маркування навчального автомобіля відповідає чинному законодавству. Водночас, відповідачем не наведено обгрунтувань того, чому саме двосторонній знак на даху навчального транспортного засобу не відповідає вимогам ПДР.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не було допущено порушень Правил дорожнього руху України, оскільки встановлення двостороннього знака на даху легкового автомобіля є правомірним і достатнім способом його маркування.

Також колегія суддів зазначає, що статтею 127-3 КУпАП передбачена відповідальність за порушення посадовими особами закладів, їх філій чи інших відокремлених підрозділів, фізичними особами-підприємцями встановленого порядку підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, а саме: здійснення підготовки, перепідготовки водіїв транспортних засобів, особою, яка не має чинного документа спеціаліста з підготовки водіїв транспортних засобів; допуск осіб, які не склали теоретичний іспит, до практичної підготовки водіїв; проведення практичної підготовки водіїв з використанням транспортних засобів, обладнаних з порушенням вимог Правил дорожнього руху, або особою, яка позбавлена права керувати транспортними засобами, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі від п`ятисот до вісімсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, суб`єктами відповідальності за ст. 127-3 КУпАП виступають виключно посадові особи закладів, їх філій чи інших відокремлених підрозділів або фізичні особи-підприємці, що проводять підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів.

Посадовими (службовими) особами вважаються особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи аміністративно-господарських функцій.

Посадова особа наділена певним обсягом повноважень і в їх межах має право вчиняти дії, що породжують, змінюють або припиняють конкретні правовідносини.

Як вже зазначалось, постановою інспектора роти ВБДР Управління патрульної поліції в Харківській області старшим лейтенантом поліції Півненко І.В. від 08.01.2026 серії ЕНА №6482049 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 127-3 КУпАП, за те, що 19.12.2025 об 11 год 42 хв у м. Богодухів, вул. Троїцька, 18 гр. ОСОБА_1 , будучи посадовою особою, а саме директором навчального закладу Краснокутський РСТК ТСОУ допустив до практичної підготовки водіїв транспортний засіб ВАЗ 111830 д.н.з. НОМЕР_1 , який обладнано з порушенням вимог правил дорожнього руху.

Так, відповідно до наказу Краснокутського районного спортивно-технічного клубу товариства сприяння обороні України від 31.10.2025 №7, директору Краснокутського районного спортивно-технічного клубу ТСОУ Корбі Р.В. надано щорічну відпустку з 03.11.2025 по 28.12.2025. На термін відпустки покладено виконання обов`язків директора Краснокутського РСТК ТСОУ на заступника директора Торяника Юрія Володимировича.

Отже, станом на 19.12.2025, тобто на момент вчинення інкримінованого правопорушення, ОСОБА_1 перебував у відпустці та фактично не здійснював організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських функцій директора закладу, а відповідно не мав повноважень приймати рішення щодо допуску транспортних засобів до практичної підготовки водіїв. Такі функції на зазначену дату виконував ОСОБА_4 , який згідно з наказом фактично виконував обов`язки директора і, відповідно, був тією посадовою особою, яка була наділена відповідним обсягом повноважень та обов`язком забезпечити відповідність навчальних транспортних засобів вимогам правил дорожнього руху.

Щодо доводів відповідача про те, що наказ про надання щорічної відпустки не припиняє трудових відносин з директором, не змінює відомостей про керівника юридичної особи в Єдиному державному реєстрі та не позбавляє ОСОБА_1 статусу посадової особи навчального закладу, колегія суддів зазначає наступне.

Так, надання працівнику щорічної відпустки відповідно до ст. 79 Кодексу законів про працю України не тягне за собою припинення трудових відносин, звільнення з посади чи внесення змін до відомостей про керівника юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Однак для цілей кваліфікації суб`єкта адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 127-3 КУпАП, юридичне значення має не формальний статус особи як керівника юридичної особи, а фактична наявність у такої особи на момент вчинення адміністративного правопорушення організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських повноважень.

Статтею 7 КУпАП закріплено, що ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції в повному обсязі дослідив положення нормативних актів, що регулюють спірні правовідносини та дійшов вірного висновку про скасування постанови серії ЕНА № 6482049 від 08.01.2026 та закриття справи про адміністративне правопорушення.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому, суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, колегія суддів зазначає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують..

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення.

Рішення Краснокутського районного суду Харківської області від 22.05.2026 по справі № 627/43/26 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя А.О. Бегунц

Судді В.Б. Русанова О.В. Присяжнюк

Повний текст постанови складено 08.07.2026 року