Вирок від 07 липня 2026 р. у справі №635/3654/25 — Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/3654/25

Провадження № 1-кп/635/411/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2026 року сел. Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

представника потерпілого ОСОБА_6 – адвоката ОСОБА_7 (поза межами зали суду),

обвинуваченої ОСОБА_8 ,

захисника обвинуваченої ОСОБА_8 – адвоката ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в с. Покотилівка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024221320000662 від 17.12.2024 за обвинуваченням

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Каховка Херсонської області, українки, громадянина України, заміжньої, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 17.12.2024 близько 06 год. 30 хв. в темну пору доби, керувала технічно-справним автомобілем «Skoda Octavia» р.н. НОМЕР_1 , який мав завантаженість у вигляді пасажирів, рухалась по автодорозі «Київ-Харків-Довжанський», в районі 469 км + 675 м. поблизу с. Пісочин Харківського району Харківської області, під час вибору в установлених межах, безпечної швидкості руху, усвідомлюючи, що вона рухається по слизькій, необробленій сольовою сумішшю, проїжджій частині, яка була вкрита ожеледдю, проігнорувала попереджувальні таблички до дорожніх знаків, які діють на цій ділянці та знаки, що обмежують швидкість руху і вимагають від водія посилити пильність на цій ділянці, серед яких дорожні знаки, п.п. 1.13 та 3.29 - «50 км/год» з табличкою п.7.12 - «ожеледиця», почала виконувати маневр випередження, автомобіля «Renault Duster», р.н. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_10 , який в цей момент рухався прямолінійно, в попутному з нею напрямку, попереду, по суміжній смузі в бік м. Харкова. В момент з?їзду з мосту, перебуваючи на затяжному закругленні, ОСОБА_8 не врахувала погодні умови, стан та елементи проїжджої частини, втратила змогу постійно контролювати рух та безпечно керувати своїм автомобілем «Skoda Octavia» реєстраційний номер НОМЕР_1 , тим самим грубо порушила вимоги п. 12.1 «Правил дорожного руху», де вказано:

-«п. 12.1 Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним»;

-Додаток 2 до правил дорожнього руху Україні - Дорожні знаки:

«п 1.13 - Слизька дорога, ділянка дороги з підвищеною слизькістю проїзної частини.»;

«п. 3.29 - обмеження швидкості 50 км/год.»;

«п. 7.12 «Ожеледиця» Означає, що дія знака поширюється тільки на зимовий період часу, коли проїзна частина може бути слизькою Застосовується із знаками 1.13, 1.38, 1.39, 3.1-3.4, 3.6-3.14, 3.25, 3.27, 3.29, 3.31 і 4.21» та внаслідок чого виїхала на суміжну смугу руху, де допустила зіткнення з попутним автомобілем «Renault Duster» р.н. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_10 , який рухався по переду неї, продовжила рух у некерованому стані, внаслідок ожеледі і втрати контролю над рухом свого автомобіля та в некерованому стані продовжуючи рух, виїхала на зустрічну смугу руху у напрямку в бік м. Києва, де допустила зіткнення з автомобілем «ВАЗ-21101» р.н. НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_6 , внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.

Згідно до висновків автотехнічної експертизи № CE-19/121-25/4193-IT від 20.02.2025 та автотехнічної експертизи № CE-19/121-25/4519-ІТ від 13.03.2025 у діях водія автомобіля «Skoda Octavia» реєстраційний номер НОМЕР_1 - ОСОБА_8 вбачаються невідповідності вимогам п. 12.1 «Правил дорожнього руху України», які з технічної точки зору, перебували у причинному зв?язку із дорожньо-транспортною пригодою.

У зв?язку з дорожньо-транспортною пригодою 17.12.2024, згідно до висновку судово-медичного експерта №12-14/688-А/24 від 15.01.2025 потерпілому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спричинено забійну рану лобно-тім?яної області, забійну рану правої гомілки, закритий вивих правого стегна.

За ступенем тяжкості комплекс зазначених тілесних ушкоджень належить до категорії ушкоджень середнього ступеня тяжкості.

Обвинувачена ОСОБА_8 в ході судового розгляду свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, визнала в повному обсязі, підтвердила фактичні обставини його вчинення, надала пояснення щодо місця, часу, способу його скоєння так, як вони встановлені досудовим розслідуванням. Пояснила, що 17.12.2024 у ранковий час їхала на належному ОСОБА_11 автомобілі «Skoda Octavia» р.н. НОМЕР_1 у напрямку до Харкова, була у тревезому стані. Унаслідок ожеледі втратила контроль над рухом автомобіля, виїхала на смугу зустрічного руху та допустила зіткнення з автомобілем під керуванням потерпілого ОСОБА_6 . Визнає, що дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок грубого порушення з її боку ПДР України, складних дорожніх умов та обраної нею небезпечної скорості автомобіля. Не заперечує, що наслідки в частині травмування ОСОБА_6 знаходяться в причинному зв`язку з його діями. Щиро кається у скоєному, просить суворо не карати. При цьому, просила суд не досліджувати інші докази у кримінальному провадженні, обмежившись її поясненнями та розглянути справу відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України у скороченому порядку, зазначивши, що положення та наслідки судового розгляду у вказаному порядку розуміє.

Оцінюючи зазначені показання обвинуваченої з точки зору їх належності та допустимості, суд вважає, що вказаним критеріям вони відповідають, при тому, що в цілому вони є логічними, послідовними та такими, які взаємоузгоджуються між собою, тому суд вважає ці показання достовірними.

Враховуючи те, що обвинувачена в повному обсязі визнала свою провину у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) за ч. 1 ст. 286 КК України, кається у скоєному, правильно розуміє зміст обставин кримінального правопорушення, у суду відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції, тому, роз`яснивши положення ч. 3 ст. 349 КПК України, вислухавши думку учасників судового розгляду, які також не оспорюють фактичні обставини справи та правильно розуміють зміст цих обставин, не заперечували проти розгляду кримінальної справи в скороченому порядку без дослідження всіх доказів у справі, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та розглядає справу у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України.

Аналізуючи обставини, що визнаються учасниками судового провадження, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченої ОСОБА_8 в обсязі пред`явленого обвинувачення, є доведеною.

Дії обвинуваченої ОСОБА_8 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Вивченням даних про особу обвинуваченої ОСОБА_8 встановлено, що вона раніше не судима та до кримінальної відповідальності притягується вперше, є громадянином України, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, має посвідчення водія. Дані про притягнення ОСОБА_8 за порушення ПДР відсутні.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_8 відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, суд визнає її щире каяття у вчиненому, яке полягає у повному визнанні своєї вини обвинуваченою, осуду своїх дій, наявності відчуття жалю за скоєне, розуміння наслідків своїх дій.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_8 відповідно до ч. 1 ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченої ОСОБА_8 за скоєне, суд враховує тяжкість вчиненого нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, яке згідно зі ст.12 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів, обставини його вчинення, вищенаведені дані про особу обвинуваченої, позицію потерпілого, форму вини, відсутність попередніх судимостей, обставини, що пом`якшують покарання, відсутність таких, що його обтяжують.

На підставі викладеного, враховуючи вимоги ст. 65 КК України, суд вважає за необхідне обрати обвинуваченій ОСОБА_8 покарання за ч. 1 ст. 286 КК України у виді обмеження волі в межах санкції статті обвинувачення, оскільки саме такий вид покарання, на думку суду, зможе виправити обвинувачену та попередити вчинення нею нових кримінальних правопорушень, відповідатиме принципу індивідуалізації та співмірності.

При цьому, приймаючи до уваги вищевказані дані про особу обвинуваченої, наявність обставин, що пом`якшують покарання, відсутність обставин, що його обтяжують, а також враховуючи думку прокурора, який в судових дебатах просив застосувати до обвинуваченого положення ст. 75 КК України, та думку представника потерпілого, який просив не застосовувати суворе покарання, суд вважає можливим виправлення обвинуваченої без ізоляції від суспільства, у зв`язку з чим суд вважає за можливе застосувати ст. 75 КК України, звільнивши ОСОБА_8 від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк та поклавши обов`язки, передбачені ст. 76 КК України. Саме таке покарання на думку суду відповідатиме принципу індивідуалізації та співмірності.

Вирішуючи питання про призначення додаткового покарання, слід зазначити, що санкція ч. 1 ст. 286 КК України, з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження, надає можливість суду як призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, так і не застосовувати таке покарання до особи. Вказане положення закону України про кримінальну відповідальність носить альтернативний характер застосування і не є обов`язковим для суду. Відповідна правова позиція викладена в постанові колегії суддів Другої судової палати ККС ВС від 08.02.2018 у справі №361/2704/16-к, провадження №51-358км18.

Згідно п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 19 грудня 2008 року № 18 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», у кожному випадку призначення покарання за ст. 286 КК України, необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі наявних та досліджених в судовому засіданні даних, враховуючи обставини справи, тяжкість кримінального правопорушення та його наслідки, позиції обвинувачення та потерпілого, суд дійшов висновку наяність підстав призначення ОСОБА_8 додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.

Запобіжний захід обвинуваченій не обирався.

Цивільний позов у справі не заявлений.

Судові витрати за проведення судових експертиз підлягають стягненню з обвинуваченої.

Питання щодо скасування арешту майна суд вирішує відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 КПК України.

Крім того, відповідно до Постанови КМУ «Про реалізацію окремих положень Кримінального процесуального кодексу України» від 19 листопада 2012 р. № 1104, затверджено Порядок зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, п. 20 якого визначено, що зберігання речових доказів у вигляді автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, здійснюється на спеціальних майданчиках і стоянках територіальних органів Національної поліції для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів. А п. 32 даного Порядку передбачено, що фінансування витрат, пов`язаних із зберіганням чи пересиланням речових доказів, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, передбачених для утримання органу, у складі якого функціонує слідчий підрозділ або підрозділ дізнання, який здійснив пересилання речових доказів або їх передачу на зберігання. Тобто, транспортний засіб як речовий доказ, підлягає поверненню власнику безоплатно.

Питання речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 373-374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити їй покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування основного призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_8 наступні обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів при проведенні судових експертиз:

-при проведенні судової експертизи, встановлення технічного стану, гальмівної системи автомобіля «Renault» р.н. НОМЕР_4 №CE-19/121-25/320-IT від 05.02.2025 – 1989 (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят дев`ять) гривень 75 коп.;

-при проведенні судової експертизи, встановлення технічного стану, рульової системи автомобіля «Renault» p.н. НОМЕР_5 № CE-19/121-25/105-IT від 05.02.2025 – 1989 (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят дев`ять) гривень 75 коп.;

-при проведенні судової експертизи, встановлення технічного стану, рульової системи автомобіля «ВА321101» р.н. НОМЕР_6 № CE-19/121-25/103-IT від 06.03.2025 – 1989 (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят дев`ять) гривень 75 коп.;

-при проведенні судової експертизи, встановлення технічного стану, рульової системи автомобіля «ВА321101» р.н. НОМЕР_6 № CE-19/121-25/322-IT від 05.02.2025 – 1989 (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят дев`ять) гривень 75 коп.;

-при проведенні судової транспортно-трасологічної експертизи № CE-19/121-25/92-IT від 12.02.2025 – 4775 (чотири тисячи сімсот сімдесят п`ять) гривень 04 коп.;

-при проведенні судової транспортно-трасологічної експертизи № CE-19/121-25/93-IT від 12.02.2025 – 4775 (чотири тисячи сімсот сімдесят п`ять) гривень 04 коп.;

-при проведенні судової експертизи, встановлення технічного стану, гальмівної системи автомобіля «Skoda Octavia» р.н. НОМЕР_1 за № 1145 від 18.02.2025 – 5088 (п`ять тисят вісімдесят вісім) гривень 96 коп.;

-при проведенні судової експертизи, встановлення технічного стану, рульової системи автомобіля «Skoda Octavia» р.н. НОМЕР_1 за № 1148 від 18.02.2025 – 5088 (п`ять тисят вісімдесят вісім) гривень 96 коп.;

-при проведенні судової експертизи, встановлення технічного стану, ходової системи автомобіля «Skoda Octavia» р.н. НОМЕР_1 за № 1140 від 18.02.2025 – 7633 (сім тисяч шістсот тридцять три) гривень 44 коп.;

-при проведенні судової автотехнічної експертизи № CE-19/121-25/4193-IT від 20.02.2025 – 5969 (п`ять тисяч дев`ятсот шістдесят дев`ять) гривень 25 коп.;

-при проведенні судової автотехнічної експертизи № CE-19/121-25/5419-ІT від 13.03.2025 – 5969 (п`ять тисяч дев`ятсот шістдесят дев`ять) гривень 25 коп.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Люботинського міського суду Харківської області від 19.12.2024 у справі № 630/1349/24 на автомобіль «Renault «Duster», р.н. НОМЕР_5 , який належить ОСОБА_10 .

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Люботинського міського суду Харківської області від 19.12.2024 у справі № 630/1349/24 на автомобіль «ВАЗ 21011», р.н. НОМЕР_7 , який належить ОСОБА_6 .

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Люботинського міського суду Харківської області від 19.12.2024 у справі № 630/1349/24 на автомобіль «Skoda Octavia», р.н. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_11 .

Після набрання вироком законної сили речові докази:

-транспортні засоби: автомобіль «Renault «Duster», р.н. НОМЕР_5 , який належить ОСОБА_10 , автомобіль «ВАЗ 21011», р.н. НОМЕР_7 , який належить ОСОБА_6 , вважати поверненими власникам ( ОСОБА_10 , ОСОБА_6 ) відповідно; автомобіль «Skoda Octavia», р.н. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_11 – повернути безоплатно ( ОСОБА_11 ).

-медичну документацію – електронну рентгенограму, копію медичної карти стаціонарного хворого № 24725 – зберігати у матеріалах провадження, у разі звернення про повернення потерпілому ОСОБА_6 – повернути.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 349 КПК України, до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Харківський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з часу отримання копії вироку.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1