Рішення від 28 червня 2026 р. у справі №645/2987/26 — Немишлянський районний суд міста Харкова

Справа № 645/2987/26

Провадження № 2/645/2472/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2026 року Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді Ульяніч І.В., при секретарі - Циганок В.М., учасники справи: представник позивача, відповідач ОСОБА_1 - не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

АТ «Універсал Банк» звернулось до суду із вказаною позовною заявою, в обґрунтування якої зазначили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 встановив мобільний додаток monobank. Відповідно до п. 1 Розділу 1 «Терміни та визначення» Умов обслуговування рахунків фізичної особи в АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК", мобільний додаток monobank - сервіс Банку, що дозволяє надавати Клієнтові банківські послуги через смартфон за допомогою мобільного додатку. Пройшовши реєстрацію, та надавши пакет документів Відповідач підписав Анкету-заяву Клієнта до Договору про надання банківських послуг "Monobank" шляхом застосування цифрового власноручного підпису. Відповідач просив встановити кредитний ліміт на суму, вказану у мобільному додатку. На підставі укладеного Договору та вищезазначених пунктів Відповідач отримав кредит у розмірі 15000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 . У зв`язку з невиконанням відповідачем свого зобов`язання за Кредитним договором від 24.02.2024 року, просить стягнути з відповідача заборгованість за наданим кредитом, яка станом на 26.02.2026 року складає 66881,34 грн. та складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 26746,58 грн., заборгованості за пенею у розмірі 5634,84 грн. та заборгованості за порушення грошового зобов`язання у розмірі 34499,92 грн., також просив про відшкодування судових витрат.

Ухвалою суду від 09.04.2026 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, повідомлявся про час та місце судового розгляду завчасно та належним чином, надав суду заяву про підтримання позовних вимог у повному обсязі та розгляд справи за його відсутності, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив, заперечень проти позову (відзиву) та заяви про розгляд справи без його участі не надав.

Згідно ч.2 ст.43 ЦПК України, відповідач зобов`язаний добросовісно здійснювати процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки, що відповідно до принципу юридичної визначеності, як складової частини конституційного принципу верховенства права, зобов`язує відповідача самостійно цікавитися перебігом розгляду судом пред`явленого до нього позову. Тривала відсутність такого інтересу з боку відповідача, на думку суду, свідчить про його небажання захищати свої процесуальні права.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, проти чого не заперечує позивач, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідність до положень ч.2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.

Суд, з`ясувавши доводи позивача, викладені у позові, та оцінивши докази, представлені в матеріалах справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що 24.02.2024 року відповідач звернувся до Акціонерного товариства «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, в якій просив відкрити на його ім`я поточний рахунок та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у Додатку, відповідно до умов Договору. Погодився, що Анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, укладення якого він підтверджує і зобов`язується виконувати.

ОСОБА_1 просив встановити кредитний ліміт на суму, зазначену у мобільному зостасунку. У разі виходу з пільгового періоду, що складає 62 календарних днів, на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,1% на місяць з першого дня користування кредитом.

Крім того, ОСОБА_1 засвідчив генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису (УЕП) з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключом, що буде використовуватись ним для вчинення правочинів та платіжних операцій. Погодився, що невідємною частиною Анкети-заяви є Запевнення Клієнта до Договору, з підписанням якого в Мобільному застосунку Договір набуває чинності.

Як вбачається з позову, на підставі укладеного договору відповідачу відкрито поточний рахунок у гривні, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 , та встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок 15 000, 00 грн.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, заборгованість відповідача станом на 26.02.2026 року становить 66881,34 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 26746,58 грн., заборгованості за пенею у розмірі 5634,84 грн. та заборгованості за порушення грошового зобов`язання у розмірі 34499,92 грн.

Згідно Довідки про наявність рахунку від 26.02.2026 року, відповідачу було відкрито рахунок, видана Картка Чорна, яка активна до серпня 2028 року.

Згідно Довідки про розмір встановленого ліміту від 26.02.2026 року, відповідачу було встановлено кредитний ліміт 24.02.2024 року у розмірі 15000,00 грн.

Отримання кредитних коштів відповідачем, їх використання та часткове повернення підтверджується рухом коштів по картці від 26.02.2026 року.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частин першої та другої статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

У статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини другої статті 628 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку про його змішану правову природу, а саме, про те, що договір містить елементи договору банківського рахунку та кредитного договору.

Частинами першою та другою статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір є консенсуальним, тобто вважається укладеним з моменту досягнення сторонами згоди щодо усіх істотних умов договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з не додержанням письмової форми, є нікчемним(стаття 1055 Цивільного кодексу України).

Згідно з частинами першою та другої статті 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у даному випадку АТ «Універсал Банк»).

Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України - процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до змісту договору, який складається із Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг від 24.02.2024 року, відповідач був ознайомлений і погодився з його умовами, в тому числі із визначеної процентною ставкою за користування кредитом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (ч. 1 ст. 527 ЦК України).

Ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З розрахунку заборгованості наданого представником банку вбачається, що станом на 26.02.2026 року ОСОБА_1 має заборгованість за наданим кредитом у розмірі 26746,58 грн.

Враховуючи вищевикладене те, що відповідач в добровільному порядку не виконує взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, на даний час заборгованість у розмірі 26746,58 гривень не погашена, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за наданим кредитом у розмірі 26746,58 грн.

Крім того, з наданого розрахунку заборгованості убачається, що відповідачу ОСОБА_1 було нараховано пеню у період з листопада по січень 2025 року та у період з жовтня 2025 по січень 2026 року, в загальному розмірі 5634,84 грн..

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного або надзвичайного стану та протягом тридцяти днів після його припинення чи скасування, у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором кредиту (позики), наданого банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплачувати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку (штраф, пеню) за таке прострочення. При цьому неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, нараховані починаючи з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання, невиконання або часткове виконання зобов`язань за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що нарахування відповідачу пені у розмірі 5634,84 грн. є неправомірним, а тому зазначена сума не підлягає стягненню з відповідача.

Щодо вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за порушення грошового зобов`язання у розмірі 34499,92 грн., суд зазначає наступне.

Згідно підписаної відповідачем Анкети-заяви від 24.02.2024 року передбачена процентна ставка за користування кредитом, але не передбачена відповідальність за порушення грошового зобов`язання в певному розмірі.

Згідно Паспорта споживчого кредиту Чорна карта передбачена за порушення зобов`язання за кредитом відповідальність у вигляді штрафів, які також не підлягають стягненню з відповідача, відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, як нараховані в період дії воєнного стану та підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

На підставі чого, суд відмовляє у стягненні з відповідача заборгованості за порушення грошового зобов`язання (штрафу) у розмірі 34499,92 грн.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати, пов`язані з розглядом справи, пропорційно до розміру вимог, які задоволені судом, а саме судовий збір у розмірі 1330,90 грн. (3328,00 х 26746,58: 66881,34).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 19, 81, 141, 280-284, 274 ЦПК України, суд,

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовільнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за Кредитним договором №б/н від 24.02.2024 року, яка станом на 26.02.2026 року складається з заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) у розмірі 26746 гривень 58 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» судовий збір у розмірі 1330 грн. 90 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте Немишлянським районним судом міста Харкова за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Харківського Апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості щодо позивача: Акціонерне товариство «Універсал Банк», ЄДРПОУ: 21133352, адреса:04114, м.Київ, вул. Автозаводська, буд.54/19;

Представник позивача: Мєшнік Костянтин Ігорович, ІПН: НОМЕР_2 , mail: ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПH: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , телефон НОМЕР_4 .

Повне заочне рішення складено 07.07.2025 року.

Головуючий - суддя : І.В.Ульяніч