Постанова від 07 липня 2026 р. у справі №621/1822/26 — Зміївський районний суд Харківської області

Суд: Зміївський районний суд Харківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення вимог фінансового контролю

Дата: 07 липня 2026 р.

Справа: №621/1822/26

Суддя: Філіп'єва В. В.

ПОСТАНОВА

Справа № 621/1822/26

Провадження 3/621/462/26

08 липня 2026 року м. Зміїв Харківської області

Суддя Зміївського районного суду Харківської області В.Філіп`єва,

за участю прокурора І.Юр`єва,

особи, що притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Зміїв матеріали, що надійшли з 7-го управління (з обслуговування Харківської області) Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 виданий Зміївським РС ГУДМС України в Харківській області 17.10.2012, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає: АДРЕСА_2 , до адміністративної відповідальності не притягалася,

за частинами 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 , будучи сержантом внутрішньої служби, 24.02.2023 звільненою з посади молодшого інспектора відділу охорони Державної установи «Темнівська виправна колонія (№ 100)», являючись відповідно до п. п. «д» п. 1 ч. 1 ст. З Закону № 1700-VII суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, усупереч вимогам абз. 2 ч. 2 ст. 45 вказаного Закону несвоєчасно, а саме: 11.05.2026 о 15.14, подала без поважних причин декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічну за 2023 рік (далі - щорічна декларація за 2023 рік), чим вчинила правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Відповідно до п. п. «д» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VІІ особи рядового і начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби є суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону.

Наказом начальника Державної установи «Темнівська виправна колонія (№ 100)» від 06.06.2022 № 73/ОС-22 ОСОБА_2 з 06.06.2022 призначена на посаду молодшого інспектора відділу охорони Державної установи «Темнівська виправна колонія (№ 100)».

ОСОБА_2 28.10.2019 склала присягу співробітника Державної кримінально-виконавчої служби України.

Наказом начальника Державної установи «Темнівська виправна колонія (№ 100)» від 30.11.2020 № 184/ОС-20 ОСОБА_2 присвоєно звання сержанта внутрішньої служби.

Таким чином, ОСОБА_2 , будучи особою начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, є суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону.

Наказом начальника Державної установи «Темнівська виправна колонія (№ 100)» від 24.02.2023 № 44/ОС-23 ОСОБА_2 24.02.2023 звільнено з посади молодшого інспектора відділу охорони вказаної установи.

Згідно з абз. 16 ч. 1 ст. 1 Закону № 1700-VII суб`єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

Приміткою до ст. 1726 КУпАП встановлено, що суб`єктами правопорушень у цій статті (крім правопорушень, визначених частинами другою та цієї статті, у частині неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни у майновому стані) є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України "Про запобігання корупції" зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування

Відповідно до абз.2 ч.2 ст.45 Закону № 1700-VII особи, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3, зобов`язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

Враховуючи викладене, ОСОБА_2 , будучи сержантом внутрішньої служби, 24.02.2023 звільненою з посади молодшого інспектора відділу охорони Державної установи «Темнівська виправна колонія (№ 100)», являючись згідно з п. п. «д» п. 1 ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, несвоєчасно, а саме: 11.05.2026 о 15.14, подала без поважних причин щорічну декларацію за 2023 рік шляхом заповнення відповідної форми на офіційному вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції.

Крім того, ОСОБА_2 , будучи сержантом внутрішньої служби на посаді молодшого інспектора відділу охорони Державної установи «Темнівська виправна колонія (№ 100)», являючись відповідно до п. п. «д» п. 1 ч. 1 ст. З Закону № 1700-VII суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, усупереч вимогам п. 27 р. XIII «Прикінцеві положення» вказаного Закону несвоєчасно, а саме: 04.02.2025 о 22.15, подала без поважних причин декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічну за 2022 рік (далі - щорічна декларація за 2022 рік), чим вчинила правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 1726 КУпАП.

ОСОБА_2 28.10.2019 склала присягу співробітника Державної кримінально-виконавчої служби України.

Згідно з ч. 1 ст. 45 Закону № 1700-VII (в редакції, яка діяла до внесення змін на підставі Закону України від 20.09.2023 № 3384-ІХ) особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в" і "г" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Підпунктом 1 п. 1 Закону України «Про захист інтересів суб`єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» встановлено, що фізичні особи, фізичні особи - підприємці, юридичні особи, крім тих, які наділені бюджетними повноваженнями згідно із законодавством, подають облікові, фінансові, бухгалтерські, розрахункові, аудиторські звіти та будь-які інші документи, подання яких вимагається відповідно до норм чинного законодавства в документальній та/або в електронній формі, протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни за весь період неподання звітності чи обов`язку подати документи.

Враховуючи викладене, у період дії воєнного стану або стану війни в осіб, зазначених у п. 1 ч. 1 ст. З Закону № 1700-VII, немає обов`язку, передбаченого ст. 45 цього Закону, щодо подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Проте Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», який набрав чинності 12.10.2023, зазначений обов`язок поновлено.

Зокрема, згідно з п. 27 р. XIII «Прикінцеві положення» Закону № 1700-VII встановлено, що особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року.

Так, ОСОБА_2 04.02.2025 о 22.15 подала щорічну декларацію за 2022 рік шляхом заповнення відповідної форми на офіційному вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції

Враховуючи викладене, ОСОБА_2 , будучи сержантом внутрішньої служби на посаді молодшого інспектора відділу охорони Державної установи «Темнівська виправна колонія (№ 100)», являючись згідно з п. п. «д» п. 1 ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, несвоєчасно, а саме: 04.02.2025 о 22.15, подала без поважних причин щорічну декларацію за 2022 рік шляхом заповнення відповідної форми на офіційному вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції.

Крім того, ОСОБА_2 , будучи сержантом внутрішньої служби,24.02.2023 звільненою з посади молодшого інспектора відділу охорони Державної установи «Темнівська виправна колонія (№ 100)», являючись відповідно до п. п. «д» п. 1 ч. 1 ст. З Закону № 1700-VII суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, усупереч вимогам п. 27 р. ХПІ «Прикінцеві положення» вказаного Закону несвоєчасно, а саме: 03.12.2025 о 18.28, подала без поважних причин декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, а саме: з 01.01.2023 по 24.02.2023, (при звільненні) (далі - декларація при звільненні), чим вчинила правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 1726 КУпАП

ОСОБА_2 28.10.2019 склала присягу співробітника Державної кримінально-виконавчої служби України.

Упродовж 30 днів з дня припинення вказаної діяльності він знову діяльності, яка уповноважує на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не продовжував та не розпочинав.

Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону № 1700-VII особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Так, ОСОБА_2 , яку 24.02.2023 звільнено з посади молодшого інспектора відділу охорони Державної установи «Темнівська виправна колонія (№ 100)», 03.12.2025 о 18.28 подала декларацію при звільненні шляхом заповнення відповідної форми на офіційному вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції.

При цьому ОСОБА_2 не правильно зазначила період, за який подала вказану декларацію (вказано 01.01.2023 - 31.12.2023, а не 01.01.2023 - 24.02.2023)

Враховуючи викладене, ОСОБА_2 , будучи сержантом внутрішньої служби, 24.02.2023 звільненою з посади молодшого інспектора відділу охорони Державної установи «Темнівська виправна колонія (№ 100)», являючись згідно з п. п. «д» п. 1 ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, несвоєчасно, а саме: 03.12.2025 о 18.28, подала без поважних причин декларацію при звільненні шляхом заповнення відповідної форми на офіційному вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції.

Факт вчинення адміністративного правопорушення підтверджується даними: протоколів про адміністративне правопорушення, пов`язаного з корупцією, №419 від 19.05.2026, №417 від 19.05.2026 та №418 від 19.05.2026, Витягу з положення про 7-го управління (з обслуговування Харківської області) Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, довідки старшого оперуповноваженого в особливо важних справах 7-го управління (з обслуговування Харківської області) Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про факт неподання чи несвоєчасного подання декларації ОСОБА_1 , як особи, уповноваженої на виконання функцій держави, повідомлення НАЗК про факт неподання чи несвоєчасного подання декларації ОСОБА_1 , як особи, уповноваженої на виконання функцій держави, наказу №44/ОК-23 від 24.02.2023, службової картки ОСОБА_1 , Наказу №125/ОС-19 від 28.10.2019, Наказу №73/ОС-22 від 06.06.2022, Наказу №44/ОС-23 від 24.02.2023, Посадовою інструкцією молодшого відділу охорони, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , пам`яткою-застереженням, Положення про ДУ «Темнівська ВК (№100), Положення про відділ охорони ДУ «Темніської ВК (№100)», Витягу МЮУ, Декларації ОСОБА_5 щорічна за 2023 рік, поданої 11.05.2026, Декларації ОСОБА_5 щорічна за 2022 рік, поданої 04.02.2025, Декларації ОСОБА_5 при звільненні за період 01.01.2023-31.12.2023, поданої 03.12.2025, Поясненнями Декларації ОСОБА_5 щорічна за 2023 рік, поданої 11.05.2026.

29.05.2026 постановою Зміївського районного суду Харківської області матеріали протоколів №419 від 19.05.2026, №417 від 19.05.2026 та №418 від 19.05.2026 об`єднані в одне провадження.

В судовому засіданні прокурор обставини, викладені у протоколах про вчинення адміністративного правопорушення, підтримав, зазначив про наявність в діях ОСОБА_5 ознак складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.172-6 КУпАП та вважає, що ОСОБА_5 слід притягнути до відповідальності та накласти стягнення у відповідності до санкції ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

ОСОБА_6 провину визнала, проте вказала, що будь-якого умислу на приховування доходів чи свідомого ухилення від виконання вимог законодавства не мала. Щойно їй стало відомо про наявність пропущеного строку, одразу вжила заходів для повного усунення порушення. Посилаючись на те, що її дії не завдали жодної шкоди державним чи суспільним інтересам, не потягли за собою негативних наслідків, права інших громадян порушені не були, до адміністративної відповідальності раніше не притягалася, просить закрити провадження.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, думку прокурора, суд дійшов наступного:

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 172-6 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

За змістом ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Суб`єктами декларування згідно з положеннями ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» є особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2, пункті 4 частини 1 статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

ОСОБА_2 28.10.2019 склала присягу співробітника Державної кримінально-виконавчої служби України.

Так, ОСОБА_1 , подала декларацію щорічну за 2023 рік, (яку відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону № 1700-VII повинна була подати до 01.04.2024) подала 11.05.2026 року, тобто несвоєчасно.

При цьому, ОСОБА_2 , яку 24.02.2023 звільнену з посади молодшого інспектора відділу охорони Державної установи «Темнівська виправна колонія (№ 100)», являючись згідно з п. п. «д» п. 1 ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, несвоєчасно подала без поважних причин щорічну декларацію за 2023 рік.

Водночас, згідно з долученими до матеріалів справи відомостями Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_2 подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (щорічну) за 2023 рік 11.05.2026 о 15 год. 14 хв., оприлюднивши вказаний документ на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 45 Закону № 1700-VII (в редакції, яка діяла до внесення змін на підставі Закону України від 20.09.2023 № 3384-ІХ) особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в" і "г" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Водночас, згідно з долученими до матеріалів справи відомостями Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_2 подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (щорічну) за 2022 рік 04.02.2025 о 22 год. 15 хв., оприлюднивши вказаний документ на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції.

Крім того, відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону «Про запобігання корупції» (в редакції, яка діяла до внесення змін на підставі Закону України від 20.09.2023 № 3384-ІХ) особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в" і "г" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Відповідно до п. 2 ч. 2 розділу II Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 23.07.2021 № 449/21, декларація при звільненні - декларація, яка подається відповідно до абзацу першого частини другої статті 45 Закону - не пізніше 30 календарних днів з дня припинення діяльності. Така декларація подається за період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими суб`єктом декларування, та містить інформацію станом на останній день такого періоду, яким є останній день здійснення діяльності. Під раніше поданими деклараціями розуміються декларації, що були подані до Реєстру відповідно до Закону, крім декларації кандидата на посаду. Декларація при звільненні не подається у таких випадках: особа, яка припинила здійснення діяльності на одній посаді, продовжує здійснювати діяльність на іншій посаді; особа, яка припинила здійснення діяльності, упродовж 30 календарних днів з дня припинення діяльності знову розпочала здійснення діяльності.

Зокрема, згідно з п. 27 р. XIII «Прикінцеві положення» Закону № 1700-УІІ встановлено, що особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року.

При цьому, ОСОБА_2 , яку 24.02.2023 звільнену з посади молодшого інспектора відділу охорони Державної установи «Темнівська виправна колонія (№ 100)», являючись згідно з п. п. «д» п. 1 ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, несвоєчасно без поважних причин подала декларацію при звільненні 03.12.2025.

Водночас, згідно з долученими до матеріалів справи відомостями Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_2 подала декларацію при звільненні 03.12.2025 о 18 год. 28 хв., оприлюднивши вказаний документ на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції.

Дослідивши повно та всебічно матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суддя приходить до висновку про порушення ОСОБА_2 вимог частини 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», чим останній вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.2 статті 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, суд враховує вимоги ст. ст. 23, 33 КУпАП, в силу яких адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, поваги до правил співжиття, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом`якшують і обтяжують відповідальність

Згідно з положеннями статті 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

При цьому усне зауваження може бути зроблено лише за малозначне правопорушення. Законодавство не містить їх переліку або вказівок на ознаки, що дозволяють судити про малозначність провини. Очевидно, це такі адміністративні правопорушення, які не становлять великої шкідливості й не завдають значних збитків державним або суспільним інтересам, або безпосередньо громадянам.

Таким чином, враховуючи ненавмисний характер вчиненого ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, відсутність у матеріалах справи відомостей про притягнення її до адміністративної відповідальності раніше, подання нею декларації за 2022 рік, декларації за 2023 рік та декларації при звільненні до моменту складання протоколу про адміністративне правопорушення та надходження даної справи у провадження суду, що свідчить про відсутність наміру ухилитися від виконання обов`язків фінансового контролю та забезпечення доступності відомостей, які підлягають такому контролю, що в сукупності з усіма іншими обставинами суттєво знижує ступінь суспільної шкідливості вчиненого нею діяння, дані про її особу, а також те, що вчинене нею адміністративне правопорушення, хоча і містить в собі юридичні ознаки, що характеризують правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, однак у даному випадку, з урахуванням усіх зазначених обставин, є таким, що не спричинило істотної шкоди охоронюваним законом державним чи суспільним інтересам, не призвело до тяжких наслідків та у зв`язку з цим характеризується незначним ступенем суспільної шкідливості, а тому є малозначним, суддя вважає за можливе, на підставі ст. 22 КУпАП, звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності та обмежитись усним зауваженням.

За змістом ч.2 статті 284 КУпАП при оголошенні особі, що притягається до адміністративної відповідальності, усного зауваження, виноситься постанова про закриття справи.

За приписами п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» та ст.40-1 КУпАП судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, а отже, підстави для стягнення з порушника судового збору в даній справі відсутні.

Керуючись статтями 22, 23, 34, ч.1 ст.172-6, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 статті 172-6 КУпАП, та на підставі статті 22 Кодексу України про адміністративні правопорушення звільнити її від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.

Закрити провадження в адміністративній справі.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає чинності після закінчення строку на її оскарження та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців.

Суддя В. Філіп`єва

Оригінал: reyestr.court.gov.ua