Вирок від 07 липня 2026 р. у справі №619/4303/26 — Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/4303/26

провадження № 1-кп/619/456/26

ВИРОК

іменем України

8 липня 2026 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області

у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, кримінальне провадження № 12026226270000084 від 27.05.2026 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Хотінь Сумського району Сумської області, громадянина України, неодруженого, з середньою освітою, водія-електрика 2 відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів 1 взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів роти безпілотних авіаційних комплексів 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні солдат, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.

встановив:

Солдат ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наказом № 723 від 07.09.2025 призначено на посаду водія – електрика 2 відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів 1 взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів роти безпілотних авіаційних комплексів 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 .

Згідно з ст. 68 Конституції України ОСОБА_3 зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Згідно ст. 1 Закону України «Про Збройні Сили України», Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції країни покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності. Органи військового управління забезпечують неухильне додержання вимог Конституції України стосовно того, що Збройні Сили України не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів державної влади чи перешкоджання їх діяльності. Ніякі надзвичайні обставини, накази чи розпорядження командирів і начальників не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій по відношенню до цивільного населення, його майна та навколишнього середовища. За віддання і виконання явно злочинного розпорядження чи наказу військовослужбовці несуть відповідальність згідно з законом.

Права і обов`язки військовослужбовців, які залучаються до здійснення заходів, передбачених частиною четвертою цієї статті, визначаються законом. Відповідно до вимог ст. 9, 11, 16, 49, 50, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ОСОБА_3 був зобов`язаний додержуватись Конституції і Законів України, бути прикладом високої культури, скромності та витримки, з повагою відноситися до співслужбовців, поважати чужу гідність, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від їх вчинення інших, додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; берегти державне майно, дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання та виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, досконало володіти зброєю і технікою, тримати їх справними, чистими та готовими до бою, неухильно виконувати правила безпеки під час використання зброї.

Порушуючи вимоги вказаних вище нормативно-правових актів, солдат ОСОБА_3 діючи з прямим умислом, став на шлях злочинної діяльності за наступних обставин.

26.05.2026 приблизно о 12 год 00 хв, перебуваючи на території блок-посту, що знаходиться в с. Подвірки, Харківського району, Харківської області за кермом автомобіля марки «Volkswagen», марки «Caddy» з номерним знаком « НОМЕР_2 » на вимогу співробітників поліції, в порядку ст. 32 Закону України «Про національну поліцію», пред`явив, таким чином використав, в якості підтвердження особи та права на керування відповідним транспортним засобом завідомо підроблений офіційний документ, який видається установою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права, а саме – посвідчення водія з серійним номером НОМЕР_3 , видане 10.03.2025 ТСЦ 1242 на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке не відповідає бланкам аналогічних документів, які знаходяться в офіційному обігу країни виробника - України, згідно з висновком судової технічної експертизи документів від 02.06.2026.

Своїми діями ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 4 ст. 358 КК України, тобто використання завідомо підробленого документа.

Положеннями ч. 2 та ч. 3 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 302 КПК України обвинуваченому роз`яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акту в спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду кримінального провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

До обвинувального акту прокурором додана письмова згода підозрюваного ОСОБА_3 , складена у присутності захисника ОСОБА_4 , щодо визнання своєї винуватості у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згоди з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні.

Прокурором Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони надано клопотання про розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, потерпілий у кримінальному провадженні відсутній.

Встановивши під час досудового розслідування, що підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності, прокурор має право надіслати до суду обвинувальний акт, в якому зазначає клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Суд, дослідивши матеріали кримінального провадження, в тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання ОСОБА_3 своєї винуватості, доходить висновку, що останній вчинив кримінальне правопорушення - проступок, передбачений ч. 4 ст. 358 КК України, а саме: використання завідомо підробленого документа (посвідчення водія).

При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує характер, ступінь тяжкості та суспільної небезпеки скоєного кримінального проступку обвинуваченим, дані про його особу.

Обвинувачений уродженець смт. Хотінь, Сумського району, Сумської області, громадянин України, неодружений, солдат, водій – електрик 2 відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів 1 взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів роти безпілотних авіаційних комплексів 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення визнається обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому.

Обставин, які б обтяжували покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

З урахуванням зазначених обставин, обвинуваченому суд призначає покарання необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання, суд враховує фактичні обставини кримінального провадження, суспільну небезпеку вчиненого проступку, суб`єктивне ставлення обвинуваченого до скоєного та його поведінку після вчинення проступку, соціальну характеристику особи: його вік, стан здоров`я, соціальне становище, факт перебування на військовій службі, відсутність даних про перебування на профілактичних обліках у лікаря психіатра та нарколога, відсутність судимостей, наявність обставини, що пом`якшує покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, та зваживши на всі фактори в їх сукупності і взаємозв`язку, суд доходить висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових проступків є призначення покарання у виді штрафу в межах санкцій ч. 4 ст. 358 КК України.

Суд враховує, що відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав та свобод засудженого та у відповідності до ч. 2 ст. 50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

При призначенні покарання суд керується також положенням п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року, згідно з яким суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Згідно з п. 7 ч. 9 ст. 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. При цьому: документи, що є речовими доказами, залишаються в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Постановою дізнавача СД ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області від 27.05.2026 визнано речовим доказом посвідчення водія серії та номер НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - визнано речовими доказами та залишено в матеріалах кримінального провадження.

Ухвалою слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 29.05.2026 по справі № 619/3529/26 накладено арешт в рамках кримінального провадження № 12026226270000084 від 27.05.2026 на тимчасово вилучене майно під час огляду місця події у період часу з 13 год 03 хв по 13 год 19 хв дізнавачем СД ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області службового приміщення блок-посту, що знаходиться за координатами 49.9748197, 36.1186766 по вул. Сумський Шлях, в с. Подвірки, Харківського району, Харківської області, а саме на посвідчення водія на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ТСЦ 1242, серія та номер НОМЕР_3 , яке має ознаки підробки, яке було вилучено та поміщено до сейф-пакету NPU 6063618 з пояснювальним написом та підписами учасників огляду. Питання щодо скасування арешту майна суд вирішує відповідно до вимог ст. 174 КПК України.

Згідно зі ст. 124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта в сумі 3 850, 88 грн за проведення Харківським науково-дослідницьким експертно-криміналістичним центром судово-технічної експертизи № СЕ-19/121-26/15763-ДД від 02.06.2026.

Керуючись ст. 368, 370, 374, 376 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмір п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Засуджений зобов`язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це кримінально-виконавчу інспекцію за місцем проживання шляхом пред`явлення документа про сплату штрафу.

У разі несплати засудженим штрафу у строк, передбачений частиною першою цієї статті, суд за поданням кримінально-виконавчої інспекції розглядає питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу або заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі відповідно до закону.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати за проведення Харківським науково-дослідницьким експертно-криміналістичним центром судово-технічної експертизи № СЕ-19/121-26/15763-ДД від 02.06.2026 у сумі 3 850 ( три тисячі вісімсот п`ятдесят) гривні 88 копійок.

Арешт майна, який накладено ухвалою слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 29.05.2026 по справі № 619/3529/26, провадження № 1-кс/619/637/26 – скасувати.

Речовий доказ: посвідчення водія серії та номер НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 394 КПК України, вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

З інших підстав вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня отримання ним копії судового рішення, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1