Рішення від 05 липня 2026 р. у справі №611/245/26 — Барвінківський районний суд Харківської області

Справа № 611/245/26

Провадження № 2/611/238/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2026 року Барвінківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Коптєва Ю.А.,

за участю секретаря – Ведмідь І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Барвінкове в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно та зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно, -

в с т а н о в и в:

У лютому 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно, в якому у зв`язку із оспорюванням права власності відповідачем через втрату правовстановлюючих документів внаслідок воєнних дій, просив визнати право власності на нежитлове приміщення гаражу площею 19,7 кв.м. розташоване на першому поверсі літ. “А-2” та кімнати площею 20,9 кв.м. розташованої на другому поверсі літ. “А-2” загальною площею 40,6 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

23 лютого 2026 року від ОСОБА_2 надійшла зустрічна позовна заява до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно, в якому у зв`язку із оспорюванням права власності зустрічними відповідачами через втрату правовстановлюючих документів внаслідок воєнних дій просив визнати право власності на нежитлове приміщення гаражу площею 41,8 кв.м. розташоване на першому поверсі літ. “А-2”; сходинкової клітки, площею 1,7 кв.м; коридору, площею 3,8 кв.м.; кімнати, площею 6,5 кв.м.; кімнати, площею 27,5 кв.м.; кімнати, площею 3,9 кв.м., розташованої на другому поверсі літ. “А-2” загальною площею 85,2 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді Барвінківського районного суду Харківської області від 03 березня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Барвінківського районного суду Харківської області від 19 березня 2026 року прийнято зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно, підготовче судове засідання відкладено.

Ухвалою Барвінківського районного суду Харківської області від 24 березня 2026 року закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду по суті.

В судове засідання позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) ОСОБА_1 не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, вимоги первісного позову підтримав. Вимоги зустрічної позовної заяви визнав.

Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) ОСОБА_2 в судове засідання також не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, первісний позов визнав.

Відповідачка за зустрічним позовом ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, будь –яких клопотань не заявила.

Враховуючи що розгляд справи відбувся за відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 41 Конституції України та ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 386 ЦК України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Таким чином, непорушність права власності є беззаперечною.

Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права.

Основною метою цієї статті є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції», «Новоселецький проти України» та «Федоренко проти України»). Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі статті 1. Зокрема, необхідно щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності. Таким чином, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності мусить бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

Також Європейський суд з прав людини у своїй практиці зауважує, що при визначенні суспільних інтересів завдяки безпосередньому знанню суспільства та його потреб національні органи мають певну свободу розсуду, оскільки вони першими виявляють проблеми, які можуть виправдовувати позбавлення власності в інтересах суспільства та знаходять засоби для їх вирішення (наприклад, рішення у справах «Хендісайд проти Сполученого Королівства», «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»). Отже, створена Конвенцією система захисту покладає саме на національні органи влади обов`язок визначальної оцінки щодо існування проблеми суспільного значення, яка виправдовує як заходи позбавлення права власності, так і необхідність запровадження заходів з усунення несправедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

При обставинах, коли у позивача відсутні інші способи захисту цивільних прав та інтересів, чим може бути визнання права відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, а визнання відповідачем пред`явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи та інтереси інших осіб тому є всі законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову в наслідок чого визнання відповідачем позову слід прийняти і задовольнити позов.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

За таких обставин, з огляду на безумовне визнання відповідачем за первісним позовом та відповідачем за зустрічним позовом та відсутність у матеріалах справи суперечностей та протиріч, а також невстановлення судом осіб, права, свободи чи інтереси яких можуть бути порушені визнанням позовів, суд вважає, що первісний позов ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_2 підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 15, 60, 61, 159, 174, 208, 209, 212, 213-215, 222, 223 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно, - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , право власності на нежитлове приміщення гаражу площею 19,7 кв.м. розташоване на першому поверсі літ. “А-2” та кімнати площею 20,9 кв.м. розташованої на другому поверсі літ. “А-2” загальною площею 40,6 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно, - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 , право власності на нежитлове приміщення гаражу площею 41,8 кв.м. розташоване на першому поверсі літ. “А-2”; сходинкової клітки, площею 1,7 кв.м; коридору, площею 3,8 кв.м.; кімнати, площею 6,5 кв.м.; кімнати, площею 27,5 кв.м.; кімнати, площею 3,9 кв.м., розташованої на другому поверсі літ. “А-2” загальною площею 85,2 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ю.А. Коптєв