Вирок від 07 липня 2026 р. у справі №610/3091/26 — Балаклійський районний суд Харківської області

Справа№ 610/3091/26

Провадження № 1-кп/610/231/2026

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2026 року Балаклійський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

розглянувши у спрощеному провадженні в м. Балаклія кримінальне провадження №12026226060000059 17.06.2026 за обвинуваченням ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Балаклія Харківської області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не працюючого, неодруженого, не є особою з інвалідністю, який зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , раніше не судимого, ІПН НОМЕР_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень - проступків, передбачених ч. 1 ст. 162, ч.3 ст. 357 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

16 червня 2026 року у період часу з 10:00 до 10:30, більш точний час не встановлено, ОСОБА_3 , перебуваючи поблизу магазину «Вікторія», розташованого по вулиці Армійська, буд. 6А у м. Балаклія Ізюмського району Харківської області, маючи злочинний умисел на незаконне проникнення до іншого володіння особи, підійшов до автомобіля марки Skoda Octavia, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який перебував у користуванні ОСОБА_4 та належить на праві приватної власності ОСОБА_5 , та не маючи дозволу власника чи законного володільця, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, відкрив незамкнені передні праві пасажирські дверцята автомобіля та незаконно проник до його салону, чим порушив гарантоване законом право законного володільця на недоторканність іншого володіння.

Крім цього, 16 червня 2026 року у період часу з 10:00 до 10:30 години, більш точний час не встановлено, ОСОБА_3 , знаходячись біля автомобіля марки Skoda Octavia, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який був припаркований поблизу магазину «Вікторія» за адресою: вул. Армійська, буд. 6А, м. Балаклія Ізюмського району Харківської області, маючи умисел на незаконне заволодіння паспортом та іншими важливими особистими документами, розуміючи, що вказані офіційні документи є особистими важливими документами, втрата яких істотно ускладнює реалізацію особою своїх прав, свобод та законних інтересів, скориставшись тимчасовою відсутністю ОСОБА_4 та, переконавшись у тому, що за ним ніхто не спостерігає, умисно проникнув до автомобіля через незамкнені передні праві пасажирські дверцята та з його салону таємно викрав сумку чорного кольору з документами: закордонний паспорт громадянина України № НОМЕР_3 , виданий 31.10.2022 органом 6326 на ім`я ОСОБА_4 , військовий квиток № НОМЕР_4 на ім`я ОСОБА_4 , пенсійне посвідчення, серії: НОМЕР_5 , на ім`я ОСОБА_4 , свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування № НОМЕР_6 , видане 15.10.2012, паспорт громадянина України id-картка № НОМЕР_7 , виданий 31.10.2022 органом 6326 на ім`я ОСОБА_4 , посвідчення водія, серії НОМЕР_8 , виданий ТСЦ 6341 від 28.10.2022 на ім`я ОСОБА_4 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на мотоцикл, серії № НОМЕР_9 , дата реєстрації 29.11.2012, виданий органом ВРЕР ДАІ ГУМВСУ в Харківській області м. Балаклія на ім`я ОСОБА_4 , посвідчення праці № Б-89 на ім`я ОСОБА_4 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль марки Skoda Octavia, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , серії НОМЕР_10 , виданий ТСЦ 6344.

Незаконно заволодівши вищевказаними документами, ОСОБА_3 залишив місце вчинення кримінального правопорушення та розпорядився ними на власний розсуд.

За правилом ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акті за його відсутності.

Відповідно до ст. 12 КК України кримінальні правопорушення за ч.1 ст. 162 та ч.3 ст. 357 КК України класифікуються як кримінальні проступки.

До обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні додані: письмова заява підозрюваного, складена в присутності захисника ОСОБА_6 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні; матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості.

Крім того, додано заяву потерпілого ОСОБА_4 щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згоди з розглядом обвинувального акту у спрощеному порядку.

Суд, вивчивши в порядку спрощеного судового провадження обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.1 ст. 162, ч.3 ст. 357 КК України, разом з доданими до нього матеріалами кримінального провадження, зібраними під час досудового розслідування, приходить до висновку, що обставини вчинення обвинуваченим кримінальних проступків встановлені органом досудового розслідування і не оспорюються учасниками судового засідання.

За встановлених органом досудового розслідування обставин, суд вважає, що винність ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень доведена та кваліфікує його дії:

за ч. 1 ст. 162 КК України як незаконне проникнення до іншого володіння особи,

та за ч.3 ст. 357 КК України як незаконне заволодіння будь-яким способом паспортом та іншими важливими особистими документами.

Відповідно до ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Тобто суд, мотивуючи вид та розмір призначеного ним покарання (основного та додаткового), повинен врахувати всі обставини, які мають значення для його призначення.

Призначаючи покарання, суд враховує, що кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст. 162 та ч.3 ст. 357 КК України, відносяться до кримінальних проступків, також враховує відомості про особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Вивченням особи ОСОБА_3 встановлено, що він раніше не судимий, за місцем проживання в м. Балаклія Ізюмського району Харківської області характеризується в цілому позитивно, як особа, яка із сусідами зв`язок підтримує, в громадському житті міста активної участі не приймає.

Посилання в характеристиці на притягнення до адміністративної відповідальності в минулому суд оцінює критично, так як доказів про притягнення до такої відповідальності ОСОБА_3 суду не надано.

ОСОБА_3 перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних в ІНФОРМАЦІЯ_2 з 2009 року. За мобілізацією та на військову службу за контрактом не призивався.

Перебуває на обліку у лікаря- психіатра, до лікаря нарколога за допомогою не звертався, в органах пробації на обліку не перебуває.

Під час досудового розслідування визнав свою провину, суду надав заяву про беззастережне визнання своєї вини у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, що свідчить про надання допомоги у встановленні обставин справи, щиро розкаявся.

Обставинами, що пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та наявність психічного захворювання.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

За висновком експерта №402 від 01.07.2026, ОСОБА_7 на теперішній час страждає на хронічне психічне захворювання у формі шизофренії параноїдної у стані ремісії. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, якому відповідають правопорушення, ОСОБА_3 перебував в стані вказаного психічного розладу. Не був здатний повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_3 на теперішній час відповідно до свого психічного стану, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (а.с.110-113).

Згідно ст. 20 КК України підлягає кримінальній відповідальності особа, визнана судом обмежено осудною, тобто така, яка під час вчинення кримінального правопорушення, через наявний у неї психічний розлад, не була здатна повною мірою усвідомлювати свої дії(бездіяльність) та (або) керувати ними.

Визнання особи обмежено осудною враховується судом при призначенні покарання і може бути підставою для застосування примусових заходів медичного характеру.

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України від 03.06.2005 року № 7 «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» неосудність та обмежена осудність є юридичними категоріями, а тому визнання особи неосудною (ч. 2 ст. 19 КК України) чи обмежено осудною (ч. 1 ст. 20 КК України) належить виключно до компетенції суду.

Разом з тим, слід враховувати, що примусові заходи медичного характеру мають застосовуватися лише за наявності у справі обґрунтованого висновку експертів-психіатрів про те, що особа страждає на психічну хворобу чи має інший психічний розлад, які зумовлюють її неосудність або обмежену осудність і викликають потребу в застосуванні щодо неї таких заходів.

При цьому, зазначені заходи, перелік яких визначений ст.94 КК України, можуть застосовуватися до осіб, які вчинили суспільно небезпечні діяння у стані неосудності (обмеженої осудності) або вчинили злочини в стані осудності чи обмеженої осудності, але до постановлення вироку або під час відбування покарання захворіли на психічну хворобу, що позбавляє їх можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) чи керувати ними.

Отже, наявні у ОСОБА_3 на час скоєння проступку психічні розлади, були не настільки виражені, обмежували, але не позбавляли його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними (тобто підпадає під дію ст. 20 КК України «обмежена осудність»), теперішній стан обвинуваченого не потребує застосування примусових заходів медичного характеру.

На підставі вищевказаного висновку експерта №402 від 01.07.2026, суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_3 є обмежено осудним та не потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру.

Приймаючи до уваги обставини справи, особу винного, обставини, які пом`якшують покарання, суд, у відповідності до вимог закону України про кримінальну відповідальність та передбачених цим законом санкцій вважає можливим визначити покарання обвинуваченому у виді штрафу за правилами, передбаченими ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень.

Питання про речові докази по справі суд вирішує відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 100, 369-378 КПК України, суд-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 162, ч.3 ст. 358 КК України, та призначити покарання:

за ч.1 ст. 162 КК України – у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн;

за ч.3 ст. 357 КК України- у виді штрафу у розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 510 грн;

Відповідно до ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

Речові докази по справі – Сумка через плече чорного кольору з кишенями без логотипів та назви, п`ять обкладинок з особистими документами, а саме: закордонний паспорт на ім`я ОСОБА_4 , посвідчення ветерана праці на ім`я ОСОБА_4 , військовий квиток на ім`я ОСОБА_4 , пенсійне посвідчення на ім`я ОСОБА_4 , свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування та паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_4 , посвідчення водія на ім`я ОСОБА_4 , свідоцтво про реєстрацію ТЗ на автомобіль Skoda Octavia, д.н.з. НОМЕР_11 , свідоцтво про реєстрацію на мотоцикл на ім`я ОСОБА_4 , передано під зберігальну розпису потерпілому ОСОБА_4 , вважати повернутими йому за належністю.

Вирок, ухвалений за результатами спрощеного провадження, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги, через Балаклійський районний суд Харківської області, протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинувачений має право подати клопотання про помилування, ознайомитися з журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Головуючий ОСОБА_1