Рішення від 07 липня 2026 р. у справі №569/10258/26 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/10258/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2026 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області у складі:

головуючої судді Балацької О.Р.,

з участю секретаря судового засідання Кулікович Д.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позицій сторін.

В Рівненський міський суд Рівненської області з позовною заявою до ОСОБА_2 звернувся ОСОБА_1 , в якій просить суд визначити йому додатковий строк додатковий строк два місяці з дня набрання рішенням законної сили для прийняття спадщини, що відкрилася після смерті його батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , витребувати зі спадкового реєстру інформацію про відсутність спадкової справи та інших спадкоємців.

В обґрунтування позову вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер його батько - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Батько помер в штаті Пенсільванія США, після смерті якого відкрилася спадщина. Позивач вказує, що на момент смерті батька позивачу не було відомо про наявність будь-якого спадкового майна чи грошових активів, у зв`язку з чим він не звертався до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у встановлений законом шестимісячний строк. Водночас в березні 2026 йому стало відомо, що за життя спадкодавець мав відкриті рахунки в банківських установах України. Позивач вказує, що після встановлення факту наявності спадкового майна фактично вступив в управління спадковим майном та звернувся до приватного нотаріуса з метою відкриття спадкової справи, однак отримав відмову у зв`язку з пропуском строку на прийняття спадщини та необхідністю звернення до суду із позовом про визначення додаткового строку.

Посилаючись на положення статей 1233, 1220, 1222, 1269. 1270, 1272 ЦК України, практику Верховного Суду позивач вважає причини пропуску строку поважними, оскільки вони були зумовлені як перебуванням позивача в США, так і відсутністю інформації про наявність спадкового майна. Також зазначає, що є спадкоємцем першої черги за законом, інших спадкоємців, які прийняли спадщину або мають право на обов`язкову частку у спадщині, не встановлено, від прийняття спадщини не відмовлявся. У зв`язку з наведеним позивач просить суд визначити йому додатковий строк тривалістю два місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3 .

Відповідачка щодо заявлених позовних вимог у своїй заяві від 13.05.2026 зазначила, що заперечень щодо позову та позитивного рішення справи на користь позивача не має.

ІІ. Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 квітня 2026 року справу передано судді Балацькій О.Р.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 04 травня 2026 року зазначена позовна заява була залишена без руху, надано позивачу строк для виправлення вказаних недоліків позовної заяви тривалістю 10 (десять) днів. (а.с. 38-39)

12 травня 2026 року на виконання вимог ухвали суду від 04 травня 2026 року про залишення позовної заяви без руху, позивач подав уточнену позовну заяву, приведену у відповідність до вимог ст.175 177 ЦПК України.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 19 травня 2026 року зазначена позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. (а.с. 33-34)

Відповідачка подала заяву від 17.06.2026, в якій просила розглянути справу за її відсутності, щодо заявлених позовних вимог заперечень не має, так само як щодо позитивного вирішення справи на користь позивача. (а.с. 43)

Від позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі, просить позов задовольнити. (а.с. 46)

Будь-яких інших заяв та клопотань від учасників справи не надходило.

В порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України, розгляд справи здійснюється судом без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

З`ясувавши фактичні обставини справи, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази з точки зору належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи норми матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

ІІІ. Фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, докази.

Суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (реєстраційний номер: НОМЕР_1 ). З засвідченого перекладеного актового запису цивільного стану вбачається, що ОСОБА_3 перед смертю проживав в АДРЕСА_1 . (а.с. 8-13)

Суд встановив, що позивач є спадкоємцем першої черги за законом, що підтверджується наявними у справі документами про родинні відносини. Інших спадкоємців, які прийняли спадщину, а також осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадщині, судом не встановлено, що підтверджується витягом зі Спадкового реєстру. Так, факт родинних відносин позивача ОСОБА_1 з ОСОБА_3 як сина та батька підтверджують надані суду докази, зокрема свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 видане 05.09.1981 (актовий запис № 78 від 05.09.1981). (а.с. 4)

В позовній заяві позивач ствердив, що у визначений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини він не оформив своїх спадкових правах, оскільки йому не було відомо про наявність у батька банківського рахунку, та відповідно права на спадкове майно після смерті батька. Зазначив, що його сестра в березні 2026 повідомила, що за життя спадкодавець мав відкриті рахунки в банківських установах України. Також остання не заперечує, щоб позивачу визначили додатковий строк для прийняття спадщини.

З заяви відповідачки ОСОБА_2 від 13.05.2026 суд встановив, що відповідачка щодо заявлених позовних вимог заперечень не має. Повідомила, що не має можливості прибути в судове засідання у зв`язку з проживанням в Сполучених Штатах Америки. Вказує, що в жовтні 2025 року повідомила братові, що під час перебирання речей та документів батька вона знайшла банківські квитанції та договір депозиту, а також карту для виплат на отримання пенсії. (а.с. 30)

Суд також встановив, що позивач отримав 24 листопада 2009 року «грінкарту», тому тривалий час перебував у США по роботі. (а.с. 26-28) У зв`язку з зазначеним він не мав можливості своєчасно звернутися до нотаріуса в Україні, після смерті батька.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень позивача, після смерті батька він не звертався до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у встановлений законом шестимісячний строк, оскільки вважав, що будь-яке спадкове майно у спадкодавця відсутнє. Крім того, після отримання інформації про можливу наявність спадкового майна позивач отримав апостильоване свідоцтво про смерть батькащо значно затягнулося в часі, оскільки було отримане у квітні 2026 року. В подальшому позивач звернувся до приватного нотаріуса Чубая О.С. Згідно з листом № 26/02-14 від 22 квітня 2026 року позивачу нотаріусом було роз`яснено, що встановлений статтею 1270 ЦК України строк для прийняття спадщини пропущено, у зв`язку із чим для реалізації спадкових прав необхідним є звернення до суду із позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

На підтвердження зазначених обставин до матеріалів справи долучено письмове повідомлення (лист) приватного нотаріуса Чубай О.С.від 22 квітня 2026 року № 26/02-14, відповідно до якого позивачу роз`яснено положення статей 1270, 1272 ЦК України та право звернення до суду у зв`язку із пропуском строку для прийняття спадщини. (а.с. 29)

Отже, спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу визначення позивачу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті спадкодавця у зв`язку із пропуском встановленого законом строку з причин, які позивач вважає поважними.

ІV. Застосовані норми права та мотиви з яких виходить суд при прийнятті рішення.

Право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання закріплене частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України право на звернення до суду за захистом гарантується, оскільки кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини та не припинилися внаслідок його смерті. (ст. 1218 ЦК України)

За положеннями статі 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Частиною першою ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини; якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Згідно ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, що пропустив строк для прийняття спадщини із поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Позивач пропустив встановлений строк для прийняття спадщини, тому вправі звернутись в суд з позовом для визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини. Доказів прийняття спадщини іншими спадкоємцями суду не надано.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що суди, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, повинні досліджувати поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Згідно з положеннями постанови Верховного Суду від 26.06.2019, справа № 565/1145/17, правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту, тощо.

Дослідивши надані докази, суд встановив, що позивач пропустив строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин. Суд враховує, що після смерті батька перебував у Сполучених Штатах Америки, а також не був обізнаний про наявність спадкового майна, а саме грошових коштів на банківських рахунках в Україні. Лише у жовтні 2026 року під час перегляду особистих речей померлого сестра дізналась про існування вказаних активів, після чого вона повідомила позивача, тоді як останній звернувся до нотаріуса для оформлення спадкових прав.

Суд також враховує, що спадщина ніким іншим не прийнята, відомості про інших спадкоємців відсутні, відповідачка не заперечує щодо встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, тому надання позивачу додаткового строку не порушить прав та інтересів інших осіб чи територіальної громади.

Відповідно до положень статті 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

З урахуванням відсутності заперечень відповідача щодо заявлених вимог, суперечностей інтересам сторін, закону або порушень прав, свобод чи інтересів інших осіб, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог. Відтак позов підлягає задоволенню, а позивачу надано додатковий строк 02 (два) місяці з дня набрання рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 258, 263, 265 273, 293, 315 ЦПК України, статтями 1220, 1268, 1270, 1272 ЦК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті його батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 08 липня 2026 року.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 , паспорт громадянина України серію НОМЕР_4 , виданий 09.11.2004 Рівненським МВ УМВС України в Рівненській області.

Суддя Ольга БАЛАЦЬКА