Постанова від 05 липня 2026 р. у справі №761/9872/26 — Київський апеляційний суд

Справа № 761/9872/26 Головуючий в суді І інстанції - Мартинов Є.О.

Провадження № 33/824/3048/2026 Доповідач в суді II інстанції - Свінціцька О.П.

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд

в особі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Свінціцької О.П., в присутності представника іншого учасника ДТП ОСОБА_1 - адвоката Хоменка С.О.( в режимі ВКЗ), розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника Хоменка С.О. на постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 15 квітня 2026 року,

в с т а н о в и в:

Постановою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 15 квітня 2026 року провадження у справі щодо

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

закрите у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП;

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2 поставлено у вину те, що він 20 грудня 2025 року о 17 годині 46 хвилин на перехресті вулиці В`ячеслава Чорновола та вулиці Золотоустівська у м. Києві, керуючи електроскутером марки «Taigle», без номерних знаків, рухаючись по тротуару, не виконав вимоги забороняючого (червоного) сигналу світлофору для пішоходів, не забезпечив безпеку дорожнього руху, та почав переїзд проїзної частини по пішохідному переходу, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «Кіа Ceed», державний номерний знак НОМЕР_1 , що призвело до механічних пошкоджень обох транспортних засобів, чим порушив вимоги п.п. 8.7.3 «е», 11.13, 8.10, 2.3 «б» Правил дорожнього руху України.

В обґрунтування мотивів прийнятого рішення про закриття провадження у справі суддя зазначив про те, що адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 124 КУпАП, було вчинено 20 грудня 2025 року, а відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а тому на час розгляду справи судом закінчились строки, передбачені ст. 38 КУпАП.

У апеляційній скарзіпредставник ОСОБА_3 не погоджується з оскаржуваною постановою, вважає її необґрунтованою, безпідставною та такою, що підлягає скасуванню. В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказав, що ним два рази було подано клопотання про залучення до справи як потерпілого та ознайомлення з матеріалами справи, у зв`язку з ненаданням доступу до електронної судової справи також було подано клопотання про відкладення судового засідання, однак судом було проігноровано подані клопотання, а також не було надано вмотивованої відмови в задоволенні зазначених клопотань, чим було порушено права ОСОБА_1 як потерпілого в даній справі. Зазначив про те, що в даній справі було допущено істотне порушення норм процесуального права, передбачених ст. 280 КУпАП, оскільки судом не було встановлено чи мало місце адміністративне правопорушення, чи є особа, яка притягається до відповідальності, винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності, що свідчить про ігнорування судом імперативних вимог закону. Просив, оскаржувану постанову скасувати, та винести нову постанову, якою з'ясувати обставини, передбачені ст.280 КУпАП та закрити провадження у справі у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП.

Вислухавши пояснення:

представника іншого учасника ДТП ОСОБА_1 - адвоката Хоменка С.О., який подану апеляційну скаргу підтримав, підтвердив її доводи та просив її задовольнити;

вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до наступних висновків.

Як вбачається із постанови, суддею місцевого суду були зроблені висновки про закінчення строку накладення адміністративного стягнення, необхідність закриття провадження у справі без визнання вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.

Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого ст. 124 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Нормами КУпАП прямо не передбачено необхідності визнання вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення у випадку закриття провадження у справі. Однак суд звертає увагу на те, що встановивши вимоги до постанови у справі про адміністративне правопорушення, законодавець не зробив будь-яких виключень щодо постанов про закриття провадження у справі про адміністративні правопорушення, із чого необхідно зробити висновок про те, що виконання вимог ч.2 ст. 283 КУпАП є обов`язковим і для цього виду постанов.

Як слушно зазначено у апеляційній скарзі, при розгляді справи суддею вимоги ст.280 КУпАП не були дотримані, зокрема, не було з`ясовано питання чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

З матеріалів справи випливає, що фактично розгляд справи про адміністративне правопорушення, що інкримінується ОСОБА_2 , не відбувся, судове рішення за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення не прийняте, чим допущене істотне порушення вимог процесуального закону.

З урахуванням викладеного, постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 15 квітня 2026 року щодо ОСОБА_2 не можливо визнати законною та обґрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню. Апеляційна скарга представника іншого учасника ДТП ОСОБА_1 - адвоката Хоменка С.О. у цій частині є обґрунтованою і у цій частині підлягає до задоволення.

Вирішуючи питання про рух справи після скасування постанови суд враховує наступне. У апеляційній скарзі представника іншого учасника ДТП ОСОБА_1 - адвоката Хоменка С.О. порушене питання про ухвалення нової постанови про визнання вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП із закриттям провадження у справі із підстав, передбачених п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП. Між тим суд вважає, що підстави для ухвалення зазначеного рішення судом апеляційної інстанції відсутні. Аналіз положень ст.ст. 26 і 27 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у поєднанні із положеннями п.20 ч.1 ст. 3 та Глави 31 КПК України дають підстави стверджувати те, що до компетенції апеляційного суду віднесено перегляд рішень судів першої інстанції у межах обставин, які були предметом розгляду у суді першої інстанції. Тобто, судове рішення ухвалене у першій інстанції судом апеляційної інстанції може переглядатись лише щодо тих обставин, які досліджувались у суді першої інстанції, щодо яких суд першої інстанції зробив відповідні висновки, надавши цим висновкам відповідної процесуальної форми у формі судового рішення. За умови не дослідження певних обставин у суді першої інстанції суд апеляційної інстанції позбавлений можливості ухвалити щодо цих обставин рішення по суті, оскільки вчинення таких дій виходить за межі компетенції апеляційного суду, як суду уповноваженого на перевірку законності та обґрунтованості висновків суду першої інстанції викладених у судовому рішенні.

Як вбачається із постанови судді Шевченківського районного суду м. Києва від 15 квітня 2026 року ухваленої щодо ОСОБА_2 , питання щодо наявності у діях останнього складу адміністративного правопорушення у ході судового розгляду не досліджувалось та будь-яких рішень із цього приводу суддею не ухвалювалось. Це указує на неможливість ухвалення відповідного рішення судом апеляційної інстанції.

За цих обставин постанова судді Шевченківського районного суду м. Києва від 15 квітня 2026 року щодо ОСОБА_2 не може визнаватись законною та обґрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню із призначенням нового розгляду справи у суді першої інстанції.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника Хоменка С.О. задовольнити частково.

Постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 15 квітня 2026 року щодо ОСОБА_2 скасувати.

Призначити новий розгляд справи в суді першої інстанції.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя О.П. Свінціцька