Рішення від 07 липня 2026 р. у справі №440/5244/26 — Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/5244/26

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бевзи В.І. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

Стислий зміст позовних вимог.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, а саме просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача, щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про виключення ОСОБА_1 з військового обліку;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 , внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію стосовно ОСОБА_1 про виключення з військового обліку військовозобов`язаних, що підтверджується відомостями військового квитка серії НОМЕР_1 від 01.12.1994 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що протиправно перебуває на військовому обліку районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, до якого подав звернення про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з метою приведення у відповідність відомостей реєстру до відомостей зазначених у його паперовому військово-обліковому документі (далі - ВОД), військовому квитку. Позивач вважає протиправними дії щодо взяття на військовий облік, оскільки відповідно до відміток паперового військово-облікового документа позивач вважає, що він не є військовозобов`язаний та виключений із військового обліку.

Стислий зміст заперечень відповідача.

Відповідач відзив на позов не подав, ухвалу про відкриття провадження не виконав.

Відповідно до статті 77, 78 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

У порядку частини 1 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Згідно із статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), відповідач не скористався своїм диспозитивним правом на подання відзиву чи іншої заяви по суті спору із запереченнями щодо обставин, викладених у позовній заяві.

З огляду на викладене, суд вирішує справу на підставі наявних доказів, які є достатніми для вирішення спору по суті.

Заяви, клопотання учасників справи.

Позивачем подані клопотання про долучення доказів та про витребування доказів у заяві про усунення недоліків позову.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 04.05.2026 позовну заяву залишено без руху. 14.05.2026 від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Полтавським окружним адміністративним судом від 20.05.2026 прийнята позовна заява до розгляду та відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); витребувані судом докази від сторін:

від відповідача: кольорової копії всіх сторінок військового квитка позивача - паперового військово-облікового документа серії НОМЕР_1 від 01.12.1994 року; відомості щодо позивача із Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів; докази щодо проходження позивачем військово-лікарської комісії, медичних документів, які складені у під час визнання позивача непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку відповідно до відомостей, які містяться у його військовому квитку; наявності відомостей про позивача у книзі обліку (реєстрі) протоколів постанов ВЛК відповідача, як особи, яка виключена з обліку у 1994 році; правова підстава проходження позивачем ВЛК у 1994 році (тобто з яких підстав позивач викликався для проходження ВЛК); усі матеріали, що були або мали бути взяті ним до уваги при прийнятті рішення, вчиненні дії, допущенні бездіяльності, з приводу яких подано позов; у випадку відсутності зазначених доказів - надати докази відсутності та пояснення за підписом керівника відповідача;

від позивача: у належні якості належним чином засвідчений військовий квиток (кольорової копії), а також розширені дані військово-облікового квитка із додатку/застосунку "Резерв+".

Відповідач ухвалу суду не виконав, відзив на позов не подав.

Позивач вимоги суду про надання доказів не виконав, суду не надав наступні докази: копії всіх сторінок військового квитка позивача - паперового військово-облікового документа; повний та скорочений витяг із застосунку "Резерв+" позивача; опис вкладення до поштового відправлення за накладною № 3600000656362, а також повторно не надав у належній якості належним чином засвідчений військовий квиток (кольорової копії), а також розширені дані військово-облікового квитка із додатку/застосунку "Резерв+".

Позивач у заяві про усунення доказів пояснив суду, що відповідач вилучив у позивача військово-обліковий документ, електронний військово-обліковий документ із додатку/застосунку "Резерв+" надати не може, оскільки відповідач має статус військовослужбовця, а щодо опису вкладення до поштового відправлення за накладною № 3600000656362, яким направлений адвокатський запит пояснив, що таке рекомендоване відправлення здійснювалось без опису вкладення відправлення.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини.

Позивач не надав докази завантаження мобільного застосунку “Резерв+” (далі – “Резерв+”), електронний військово-обліковий документ суду не надав.

Розширені відомості електронного військово-облікового документа із мобільного застосунку “Резерв+” не надані позивачем.

Відповідач не надав суду витяг із Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

З урахуванням викладеного, суд позбавлений надати оцінку наявності чи відсутності відомостей про військовий облік позивача в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, оскільки такі докази суду не надані (електронний військово-обліковий документ із додатку «Резерв+» та витяг із Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів).

Позивач не надав наступні докази: копії всіх сторінок військового квитка позивача - паперового військово-облікового документа; повний та скорочений витяг із застосунку "Резерв+" позивача, пояснивши, що такий паперовий військово-обліковий документ протиправно вилучений працівниками відповідача.

У змісті позовної заяви зазначене, що оригінали документів (письмових доказів), завірені копії яких додані до позовної заяви - знаходяться у позивача у справі.

Одночасно, на підтвердження цієї обставини надав суду заяву про вчинення кримінального правопорушення визначеного ст. ст. ч.1 ст.146, ч.1 ст.1461, ст. 356, ч.1 ст.357, ч.1 ст. 366, ст. 364, ч.1 ст.371 КК України працівниками відповідача до Територіального управління ДБР у м. Полтава, адвокатський запит до Територіального управління ДБР у м. Полтава, відповідь Територіального управління ДБР у м. Полтава від 04.05.2026, що заява позивача зареєстрована виключно як звернення громадян, а також надав ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Полтави від 18.05.2026 у справі №554/7397/26, якою скарга адвоката Артеменко Альони Олександрівни в інтересах ОСОБА_1 на бездіяльність уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення задоволена, зобов`язано уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення за заявою адвоката Артеменко Альони Олександрівни в інтересах ОСОБА_1 від 27.04.2026.

Витяг із Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення за заявою адвоката Артеменко Альони Олександрівни в інтересах ОСОБА_1 від 27.04.2026 суду не наданий.

Опис вкладення до поштового відправлення за накладною № 3600000656362, яким направлений адвокатський запит до відповідач не надав, оскільки відповідне поштове відправлення здійснене адвокатом без описку вкладення.

Суду надані копії сторінок паперового військово-облікового документа позивача, в якому містяться відмітки - військовий квиток НОМЕР_1 від 01.12.1994, ОСОБА_1 , 25.11.1994 визнаний непридатним до військової служби із виключенням з військового обліку на підставі графа І ст. 21 а, розкладу хвороб наказу МО СССР №260 від 09.09.1987.

У той же час суду надані копії сторінок паперового військово-облікового документа позивача у неналежній якості, що ускладнює встановлення обставин (інформації) судом із електронної копії паперового доказу.

Адвокат, як представник позивача, звернувся із запитом адвоката №85/26 від 07.04.2026 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , який містив вимоги про внесення змін до військово-облікових даних, які вказані в його паперовому військово-обліковому документі в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо усунення невідповідності у реєстрі із відомостями про виключення із військового обліку позивача, які наявні у паперовому військово-обліковому документі.

На підтвердження направлення такого запиту до відповідача надав копію поштового рекомендованого відправлення за накладною № 3600000656362 від 08.04.2026, відповідно до трекінгу «Укрпошта», таке поштове відправлення № 3600000656362 від 08.04.2026 вручене відповідачу 10.04.2026.

Відповідач відповідь на запит адвоката не надав.

ІНФОРМАЦІЯ_2 відзив на позов не надав, докази, які витребував суд, також не надав.

Суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про дане судове провадження, але у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву та інших заяв по суті справи від відповідача до суду не надходило.

У суду відсутні підстави, на час ухвалення даного рішення суду, вважати про те, що адвокат вводить суд в оману та зазначає у змісті позову та матеріалах справи неправдиві відомості щодо направлення відповідачу запиту адвоката №85/26 від 07.04.2026, згідно із відомостями поштового рекомендованого відправлення за накладною № 3600000656362 від 08.04.2026.

Суд також враховує обставини справи про поведінку відповідача в частині ненадання відзиву у справі та невиконання ухвали суду про відкриття провадження, яка доставлена відповідачу в його електронний кабінет Електронного суду ЄСІТС – 21.05.2026.

Відповідно до статті 77, 78 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

В порядку частини 1 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відповідно до частини 9 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Згідно із статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач не скористався своїм диспозитивним правом на подання відзиву чи іншої заяви по суті спору із запереченнями щодо обставин, викладених у позовній заяві.

Суд оцінює поведінку відповідача, стосовно ненадання відповідачем відзиву та доказів, які витребувані судом ухвалою про відкриття провадження, як зловживання процесуальним правом сторони (відповідача суб?єкта владних повноважень) та невиконання процесуального обов`язку суб?єктом владних повноважень.

Ненадання відзиву (чи будь-яких заяв по суті спору із запереченнями доводів позову) доказів суб`єктом владних повноважень не спростовує підтвердження відповідачем порушеного права позивача, яке є предметом спору.

Суд визнає, що ненадання відзиву на позов порушує не тільки принцип змагальності сторін та ускладнює встановлення істини у справі, але й підриває авторитет судової влади, нівелює довіру суспільства до правосуддя та перешкоджає своєчасному та ефективному розгляду справ.

Необхідність подання відзиву у справі суб?єктом владних повноважень зумовлена їх особливим статусом, як представників публічного інтересу, а також того, що всі негативні наслідки ухвалення рішення покладаються на державний бюджет України, який наповнюється платника податків. Протиправні дії суб?єкта владних повноважень у подальшому спричиняють збільшення витрат із державного бюджету, що призводить до нераціонального витрачання коштів платників податків. Саме на суб?єкта владних повноважень покладається покладається підвищена відповідальність за участь у судових процесах (як особиста явка їх представників так і подання заяв по суті спору) та, в подальшому, забезпечення виконання рішень суду.

Дії суб`єкта владних повноважень або бездіяльність мають прямий вплив на ефективність функціонування судової системи та дотримання принципів верховенства права.

Оскільки порушене право позивача визначається відповідачем у заяві по суті спору, то суд вважає таку обставину встановленою з метою процесуальної економії та своєчасного розгляду справи у категорії про захист соціальних прав.

Необхідність судового реагування щодо офіційного встановлення обставин справи у даному випадку, які визнаються відповідачем, шляхом ігнорування процесуальних прав та обов`язків (неподання відзиву), відсутня.

З урахуванням викладеного, наявних матеріалів справи, враховуючи процесуальну поведінку відповідача щодо ненадання відзиву та доказів, невиконання вимог ухвали суд, суд встановлює обставину отримання відповідачем запиту адвоката №85/26 від 07.04.2026 - 10.04.2026 - та відсутність розгляду звернення адвоката, як представника позивача, про внесення змін до військово-облікових даних, які вказані в паперовому військово-обліковому документі в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо усунення невідповідності у реєстрі із відомостями про виключення із військового обліку позивача, які наявні у паперовому військово-обліковому документі.

Суду також не надані сторонами докази щодо призову позивача на військову службу під час мобілізації на особливий період в умовах воєнного стану.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідачів щодо розгляду його заяви про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з метою усунення невідповідності відомостей реєстру, які не відповідають відомостям паперового військово-облікового документа, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Судом здійснений аналіз джерел права станом на дату виключення позивача із військового обліку та станом на час виникнення спірних правовідносин під час воєнного стану.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України. Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Згідно із ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Відповідно до статті 106 Конституції України Президент України, зокрема, приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на даний час.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.92 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII).

У відповідності до ч. 1, 3 ст. 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до ч. 6 ст. 2 Закону №2232-XII визначені види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Відповідно до частини 9 статті 1 Закону № 2232-ХІІ, щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Згідно з частиною 10 статті 1 Закону № 2232-ХІІ громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані:

- прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;

- проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України;

- проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі;

- виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Згідно із частиною 1 статті 27 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу”, у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров`я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі.

Вони перебувають на військовому обліку в відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань.

При цьому, приписами ч. 7 ст. 1 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” регламентовано, що виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Згідно із частиною 8 статті 1 Закону № 2232-ХІІ, положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджується Кабінетом Міністрів України.

За приписами статті 1 Закону України “Про оборону України” від 6 грудня 1991 року № 1932-XII (далі – Закон №1932-XII), особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Статтею 17 Закону №1932-XII встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров`я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов`язок згідно із законодавством.

Громадяни проходять військову службу, службу у військовому резерві та виконують військовий обов`язок у запасі відповідно до законодавства.

Указами Президента України неодноразово продовжувався воєнний стан та строк проведення мобілізації, станом на дату розгляду справи воєнний стан та мобілізація в Україні тривають.

Статтею 1 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” від 21 жовтня 1993 року №3543-ХІІ (в редакції на час виникнення спірних відносин) визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Статтею 22 Закону №3543-ХІІ визначені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 22 Закону №3543-XII призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Статтею 22 Закону №3543-ХІІ визначені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації:

громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;

проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного чи резервіста.

Під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися:

військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях;

резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин;

військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку;

військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів;

особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк (п. 3 ч. 3 ст. 22 Закону №3543-XII).

Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються:

перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк;

смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка) (ч. 7 ст. 22 Закону №3543-XII).

У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів (ч. 4 ст. 22 Закону №3543-XII).

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період” від 16 травня 2024 року № 560 (далі – Порядок №560, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), цей Порядок визначає, зокрема, процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.

У разі призову військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період не за місцем їх перебування на військовому обліку (крім тих осіб, що добровільно виявили бажання проходити військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період) такі особи перед призовом на військову службу беруться на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, який здійснює їх призов. Відомості про взяття таких осіб на військовий облік вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів перед їх направленням на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду (пункт 81 Порядку №560).

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації (п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №154 від 23.02.2022 року (далі - Положення №154 від 23.02.2022 року).

Відповідно до п. 1 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.

Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі – районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міноборони.

Згідно з пунктом 2 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, наказами та директивами Верховного Головнокомандувача Збройних Сил, Міноборони, Міністра оборони, Головнокомандувача Збройних Сил, Генерального штабу Збройних Сил, іншими нормативно-правовими актами, цим Положенням.

Покладення на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки завдань, не передбачених законодавством, не допускається.

Пунктом 3 Положення № 154 визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки очолюють керівники, які організовують діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя підпорядковуються оперативному командуванню, в зоні відповідальності якого вони перебувають згідно з військово-адміністративним поділом території України.

Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки як структурні підрозділи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя підпорядковуються відповідному територіальному центру комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, області, мм. Києва та Севастополя, на території відповідальності якого вони перебувають згідно з адміністративно-територіальним устроєм України.

Безпосереднє керівництво територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки і контроль за їх діяльністю здійснюють відповідні оперативні командування, а загальне – ІНФОРМАЦІЯ_3 , яке узгоджує основні питання діяльності територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з відповідними структурними підрозділами Генерального штабу Збройних Сил та Міноборони.

Відповідно до абзацом 1 пункту 4 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки виконують покладені на них завдання у взаємодії з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також з органами військового управління, з`єднаннями, військовими частинами, установами, організаціями, вищими військовими навчальними закладами та військовими навчальними підрозділами закладів вищої освіти Збройних Сил та інших військових формувань, Держспецзв`язку, правоохоронними та розвідувальними органами, державними органами спеціального призначення з правоохоронними функціями, громадськими об`єднаннями (організаціями).

Пунктом 7 Положення № 154 визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, […].

Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя. […]

Положення про районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджуються керівниками відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.

Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки має печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.

Відповідно до пункту 8 Положення № 154 завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов`язків є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі – Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі – збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.

Згідно із пунктом 9 Положення №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки зокрема ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.

Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначений Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (далі – Порядок №1487, чинність з 05.01.2023).

Цей Порядок визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном (пункт 1 Порядку №1487).

Військовий облік забезпечується з урахуванням вимог законодавства у сфері декларування та реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб, організовується і безпосередньо ведеться державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, в яких призовники, військовозобов`язані та резервісти працюють (навчаються) (пункт 14 Порядку №1487).

Щороку з 1 січня до 31 липня громадяни України чоловічої статі, яким у рік взяття на військовий облік виповнюється 17 років, вперше беруться на військовий облік призовників із внесенням відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів шляхом:

проходження електронної ідентифікації та автентифікації для надання своїх персональних даних засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу;

особистого прибуття до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки з поданням документів, перелік яких встановлюється Міноборони.

Пунктом 14-2 Порядку №1487 визначене, що громадяни України, які не стали на військовий облік призовників у період, визначений пунктом 14-1 цього Порядку, беруться на такий облік лише після особистого прибуття до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Громадяни України чоловічої статі віком від 25 до 60 років, які не перебувають на військовому обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (крім випадків, коли такі громадяни не беруться на такий облік відповідно до законодавства), беруться на такий облік на підставі відомостей, отриманих Міноборони шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного демографічного реєстру, відомчої інформаційної системи ДМС, інших інформаційних систем, реєстрів та баз (банків) даних та Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів засобами системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів “Трембіта” відповідно до статті 14 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів” (пункт 14-3 Порядку №1487).

Відповідно до пункту 14-5 Порядку №1487, взяття на військовий облік громадян України, зазначених у пунктах 14-1 і 14-3 цього Порядку, здійснюється за зареєстрованим/ задекларованим їх місцем проживання (військовозобов`язаних та резервістів СБУ - в Центральному управлінні та регіональних органах СБУ), а у разі, коли місце проживання не зареєстровано/не задекларовано, - територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, визначеними Генеральним штабом Збройних Сил.

Пунктом 14-6 Порядку №14-6 встановлене, що взяття на військовий облік зазначених у пунктах 14-1 і 14-3 цього Порядку осіб проводиться без направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Пунктом 15 Порядку №1487 визначено, що за умови запровадження інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, відповідно до Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів”:

взяття на військовий облік, зняття з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які перебувають на військовому обліку і відомості про яких наявні та актуалізовані (верифіковані) в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, за умови дотримання ними правил військового обліку здійснюється на підставі відомостей про декларування, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання осіб в електронній формі, надісланих органами, що здійснюють реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб (далі - органи реєстрації) через єдину інформаційну систему МВС до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

відомості про декларування/зняття із задекларованого/ зареєстрованого місця проживання призовників, військовозобов`язаних та резервістів, надіслані органом реєстрації через єдину інформаційну систему МВС до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, є підставою для взяття особи на військовий облік або зняття з військового обліку районним (міським) територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, органом СБУ, відповідним підрозділом розвідувального органу.

До запровадження електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, відповідно до Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів” призовники, військовозобов`язані та резервісти (за наявності у них дійсних військово-облікових документів) можуть надавати інформацію про зміну своїх облікових даних шляхом подання заяв та відповідних підтвердних документів через центри надання адміністративних послуг (військовозобов`язані та резервісти СБУ чи розвідувальних органів - до органу СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів), на підставі яких районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, орган СБУ, відповідні підрозділи розвідувальних органів вносять зміни до відповідних облікових документів та Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (пункт 15-1 Порядку №1487).

Відповідно до пункту 20 Порядку №1487, військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів. Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів”.

Згідно із пунктом 22 Порядку №1487, взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється відповідно до Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу”.

Призовники, військовозобов`язані та резервісти в разі зміни адреси їх місця проживання або інших персональних даних зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідним органам, де вони перебувають на військовому обліку, зокрема у випадках, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. № 265 “Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад”, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-комунікаційні системи.

Громадяни, які підлягають взяттю на військовий облік та не можуть здійснити електронну ідентифікацію в електронному кабінеті призовника, військовозобов`язаного, резервіста, зобов`язані особисто прибути до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік (п. 23 Порядку №1487).

Призовники, військовозобов`язані та резервісти, винні в порушенні вимог правил військового обліку, несуть відповідальність згідно із законом (пункт 19 Порядку №1487).

Відповідно до пункту 79 Порядку №1487, районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки:

79. Районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки:

організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;

здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;

виявляють призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які проживають на території адміністративно-територіальної одиниці, проте не перебувають на військовому обліку;

організовують оповіщення та у разі потреби можуть здійснювати безпосередньо через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання тощо) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис (додаток 11) та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям;

організовують взаємодію з державними органами, підприємствами, установами та організаціями щодо строків та способів звіряння даних списків персонального військового обліку та карток первинного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також їх оповіщення;

організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов`язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них;

зберігають протягом 10 років списки, які надходять від закладів освіти щодо жінок, які здобувають освіту за медичною або фармацевтичною спеціальністю (додаток 14);

письмово повідомляють державним органам, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам та організаціям про осіб, які не виконали наказ (розпорядження) керівника зазначених органів, підприємств, установ та організацій та не прибули за викликом до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки;

інформують про стан військового обліку щороку до 5 січня районні, районні у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи міських рад та вносять на їх розгляд пропозиції щодо його покращення;

здійснюють взяття на військовий облік жінок, які належать до категорій осіб, зазначених у частині одинадцятій статті 1 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу”;

забезпечують громадян військово-обліковими документами та зберігання зданих або вилучених у призовників, військовозобов`язаних та резервістів військово-облікових документів;

надсилають запити до органів реєстрації з метою встановлення адреси зареєстрованого (задекларованого) місця проживання призовників, військовозобов`язаних та резервістів (додаток 29);

розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням призовниками, військовозобов`язаними та резервістами, посадовими особами державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а також зіпсуттям або недбалим зберіганням військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними та резервістами, які перебувають у запасі СБУ, розвідувальних органів);

повідомляють органам досудового розслідування про факти, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення громадянами, які ухиляються від військового обліку або навчальних та спеціальних зборів, призову на базову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (додаток 19);

звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку, з урахуванням вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку;

повідомляють Національній поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, щодо яких надсилалося звернення відповідно до вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку. Таке повідомлення має містити прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), а також унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи;

виключають з військового обліку на підставі відповідних підтвердних документів осіб, які за рішенням суду визнані недієздатними, оголошені померлими (такими, що пропали безвісти), засуджені до позбавлення волі або померли;

проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього;

виконують архівно-довідкову роботу з питань військового обліку;

виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

проводять щороку відповідно до графіків звіряння, затверджених розпорядженнями голів районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, міських голів, звіряння даних списків персонального військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які працюють (навчаються) в державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, а також даних карток первинного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які перебувають на військовому обліку у виконавчих органах сільських, селищних, міських рад, з обліковими даними документів районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки;

проводять щороку відповідно до затверджених розпорядженнями голів відповідних районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, міських голів планів перевірки стану організації та ведення військового обліку в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях (крім СБУ та розвідувальних органів);

складають за результатами перевірки акти, які в двадцятиденний строк з дня закінчення перевірки надсилають до державних органів, підприємств, установ та організацій, що перевірялися, а також до обласних, Київського міського територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для реагування і вжиття заходів згідно із законодавством. Результати перевірок вносяться до журналів обліку результатів перевірок (додаток 9) і журналу обліку перевірок стану військового обліку районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (додаток 30), який після закінчення зберігається сім років;

видають щороку до 20 січня накази про стан військового обліку в районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за минулий рік та завдання на наступний рік на підставі результатів аналізу звітних даних, проведених заходів та перевірок стану військового обліку за минулий рік. Витяги з наказів щороку до 20 січня надсилаються до відповідних обласних, ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

організовують контроль та у разі потреби через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки можуть проводити перевірку дотримання призовниками, військовозобов`язаними та резервістами правил військового обліку (додаток 2).

Пунктом 81 Порядку №1487 визначено, що:

взяття на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пунктах 15, 15-1 цього Порядку). При цьому взяття на військовий облік здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України (паспорта громадянина України для виїзду за кордон у випадку подання заяви про взяття на військовий облік через закордонну дипломатичну установу України) та військово-облікового документа.

Правилами військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, визначених у додатку 2 до Порядку №1487 встановлено:

1. Призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні:

1) перебувати на військовому обліку:

за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі - органи СБУ), військовозобов`язані розвідувальних органів - у відповідному підрозділі розвідувального органу). Крім того, призовники, військовозобов`язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, повинні перебувати на персонально-первинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад;

за місцем роботи (навчання) - в центральних і місцевих органах виконавчої влади, в інших державних органах, в органах місцевого самоврядування, в органах військового управління (органах управління), військових частинах (підрозділах) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органах спеціального призначення, на підприємствах, в установах, організаціях, закладах освіти, закладах охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності;

2) прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів;

4) проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров`я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я СБУ, а у розвідувальних органах - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії розвідувальних органів;

5) проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі, проходити службу у військовому резерві;

7) особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу), який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік;

8) у випадку зміни персональних даних, зазначених у пунктах 7 та 7-1 частини першої статті 7 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів”, повідомляти про такі зміни в семиденний строк через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста або особисто шляхом прибуття до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу (для військовозобов`язаних та резервістів СБУ чи розвідувальних органів - до відповідного органу СБУ чи розвідувального органу України). Такі персональні дані можуть повідомлятися не частіше ніж один раз на сім днів через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста;

9) негайно повідомляти районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, органам СБУ, відповідним підрозділам розвідувальних органів за місцем військового обліку про втрату військово-облікового документа;

10) звіряти не рідше одного разу на п`ять років власні персональні дані з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів;

11) подавати щороку до 1 жовтня до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки документи, що підтверджують право громадян на відстрочку від призову на базову військову службу.

3. Призовники, військовозобов`язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Пунктом 1 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 (далі - Порядок № 559, який чинний з 16.05.2024) військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов`язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа.

Відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів (пункт 3 Порядку №559).

Військово-обліковий документ оформляється (створюється) та видається (замінюється):

в електронній формі - для громадян України, які перебувають на військовому обліку (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ, розвідувальних органів та громадян України, звільнених з військової служби у відставку із зазначених органів), - засобами Державного вебпорталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони (далі - Портал) або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації) (пункт 2 Порядку №559).

Відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває на військовому обліку Збройних Сил або був виключений з такого обліку, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів (пункт 3 Порядку №559).

Пунктом 4 Порядку № 559 передбачено, У разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ, розвідувальних органів або громадян України, звільнених у відставку із зазначених органів), громадянин України для внесення відповідних змін повинен скористатися засобами Порталу або особисто звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, його відділу за місцем перебування на військовому обліку.

Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви про внесення змін.

У разі невідповідності відомостей, зазначених у військово-обліковому документі у паперовій формі (зокрема відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу), відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, призовник, військовозобов`язаний або резервіст, який перебуває на військовому обліку, або громадянин України, який був виключений з військового обліку (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ, розвідувальних органів або громадян України, звільнених у відставку із зазначених органів), повинен сформувати військово-обліковий документ в електронній формі відповідно до пункту 6 цього Порядку. Зміни у військово-облікові документи у паперовій формі зазначених громадян України не вносяться, а військово-облікові документи у паперовій формі, відомості в яких не відповідають відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, вважаються недійсними. Згідно із абзацом 1 пункту 3 Порядку № 559 відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Пунктами 5-8-1, 9, 10 Порядку №559 визначене наступне:

5. Військово-обліковим документом призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також громадян, виключених з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 частини шостої статті 37 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу”, в електронній формі (далі - військово-обліковий документ в електронній формі) є відображення в електронній формі відомостей про громадянина України, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також відомостей щодо звернення або повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення до Національної поліції.

6. Військово-обліковий документ в електронній формі формується засобами:

Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

Порталу;

Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації).

7. Військово-обліковий документ в електронній формі формується на безоплатній основі після проходження нею електронної ідентифікації та автентифікації.

Формування та відображення військово-облікового документа в електронній формі здійснюється автоматично за умови підключення електронного пристрою до Інтернету та наявності у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей, визначених у пункті 8 цього Порядку.

У військово-обліковому документі в електронній формі відображається унікальний електронний ідентифікатор у вигляді двовимірного штрихкоду (далі - QR-код військово-облікового документа).

У разі коли відомості, зазначені у підпунктах 1-5, 8, 11-13 пункту 8 цього Порядку, на момент зчитування не відповідають відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, військово-обліковий документ в електронній формі вважається недійсним.

8. Військово-обліковий документ в електронній формі містить такі відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (за наявності):

1) прізвище;

2) власне ім`я (усі власні імена);

3) по батькові (за наявності);

4) дата народження;

5) реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);

6) окремий номер запису в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

7) відомості про результати медичних оглядів, що проводилися з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку (за наявності);

7-1) відомості про встановлення, зміну групи інвалідності, причину та строк, на який встановлено інвалідність;

8) відомості про наявність відстрочки від направлення для проходження базової військової служби для призовників або відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період (бронювання) для військовозобов`язаних та резервістів;

9) військове звання (для військовозобов`язаних та резервістів);

10) військово-облікова спеціальність для військовозобов`язаних та резервістів;

11) відомості про виконання військового обов`язку (категорія обліку);

12) відомості про перебування на військовому обліку (найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, у якому громадянин перебуває або знятий (виключений) з військового обліку, та підстава зняття (виключення) з військового обліку);

13) відомості щодо звернення або надсилання до Національної поліції повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення;

14) адреса місця проживання;

15) номери засобів зв`язку (за наявності);

16) адреси електронної пошти (за наявності);

17) дата і час оновлення облікових даних призовником, військовозобов`язаним та резервістом;

18) дата і час формування військово-облікового документа в електронній формі;

19) відцифрований образ обличчя особи (за наявності);

20) відомості про вручення мобілізаційного розпорядження (за наявності) - у разі технічної реалізації.

8-1. QR-код військово-облікового документа містить відомості про військово-обліковий документ в електронній формі, які за допомогою відповідних технічних засобів можна відтворити у формі, придатній для зчитування, зокрема у візуальній. QR-код військово-облікового документа містить відомості, зазначені у підпунктах 1-5, 7, 8, 11-13, 17 пункту 8 цього Порядку.

9. Військово-обліковий документ в електронній формі (у тому числі роздрукований) та військово-обліковий документ у паперовій формі мають однакову юридичну силу.

10. Відомості про сформований військово-обліковий документ в електронній формі відображаються у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Щодо хронології законодавства про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів

Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов`язані та резервісти) визначає Закон України 16.03.2017 № 1951-VIII (далі - Закон № 1951-VIII).

Відповідно до положень ст. 1 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів” від 16 березня 2017 року № 1951-VIII, Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

З положень ст. 2 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів”, випливає, що одним з основних завдань Реєстру є ведення військового обліку громадян України.

Стаття 9 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів” визначає, що призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право:

1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста;

2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Стаття 14 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів” передбачає, що ведення Реєстру включає:

1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним;

2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами;

3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.

У разі якщо відомості про призовника, військовозобов`язаного, резервіста вносяться до Реєстру вперше, автоматично формується окремий номер запису в Реєстрі та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка здійснила запис (у електронній формі).

Актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Пунктом 17-1 частини 1 статті 7 Закон України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів” визначені персональні дані призовника, військовозобов`язаного та резервіста, до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку.

Наказ Міністерства оборони України від 28.03.2022 №94, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 квітня 2022 р. за № 378/37714, “Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів”, втратив чинність на підставі Наказу Міністерства оборони № 478 від 16.07.2024 від 22.08.2024 (далі – Порядок №94).

Пунктами 17-18 постанови Кабінету Міністрів України від 16 серпня 2024 р. №932 (далі – Постанова №932), «Про реалізацію експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів» визначене наступне:

17. Взяття на військовий облік громадян України, зазначених у пунктах 13 і 14 цього Порядку, здійснюється територіальним центром комплектування та соціальної підтримки за зареєстрованим/задекларованим їх місцем проживання, а у разі, коли місце проживання не зареєстроване/не задеклароване, - територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, визначеними Генеральним штабом Збройних Сил.

Взяття зазначених осіб на військовий облік здійснюється з формуванням військово-облікового документа в електронній формі.

17-1. Стосовно громадян України чоловічої статі віком від 16 до 60 років ДМС одноразово формує перелік відомостей, зазначених у підпунктах 1 - 11 пункту 5 цього Порядку, та передає їх Міноборони для внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів в установленому законодавством порядку з використанням засобів захисту інформації, що мають сертифікат відповідності або позитивний експертний висновок за результатами державної експертизи у сфері захисту інформації, з дотриманням вимог законодавства про захист персональних даних.

Подальше внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів і взяття на військовий облік громадян України чоловічої статі віком від 25 до 60 років, які на такому обліку не перебувають, здійснюється шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного демографічного реєстру, відомчої інформаційної системи ДМС, інших інформаційних систем, реєстрів та баз (банків) даних відповідно до статті 14 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів” та Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з використанням засобів системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів “Трембіта”.

На підставі відомостей, отриманих Міноборони відповідно до абзацу першого і другого цього пункту, здійснюється автоматичне взяття зазначених осіб на військовий облік.

Взяття на військовий облік громадян України, зазначених в абзаці першому і другому цього пункту, здійснюється за зареєстрованим/задекларованим їх місцем проживання, а у разі, коли місце проживання не зареєстровано/не задекларовано, - територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, визначеними Генеральним штабом Збройних Сил.

Взяття на військовий облік зазначених осіб проводиться без направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

18. Взяття на військовий облік громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, відомості про яких передано в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів з урахуванням вимог пункту 15 цього Порядку, проводиться без направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, крім випадків, передбачених пунктом 8 цього Порядку.

Щодо хронології законодавства відносно військового обліку військовозобов`язаних.

Наказом Міністерства оборони СРСР від 9 вересня 1987 року №260 «Про введення в дію Положення про медичний огляд у Збройних Силах СРСР», затверджене Положення про медичний огляд у Збройних Силах СРСР (далі – Положення №260).

Пунктами Положення №260 встановлене наступне:

Розділ II: Медичний огляд громадян під час приписки до призовних дільниць та призову на дійсну військову службу

20. Лікар може винести один із таких висновків щодо придатності (тимчасової або повної непридатності) до дійсної військової служби: а) придатний до стройової служби; б) придатний до нестройової служби (висновок виноситься у воєнний час); в) потребує лікування (медичного спостереження), а щодо призовників на дійсну військову службу – потребує відстрочки від призову на дійсну військову службу за станом здоров`я; г) непридатний до військової служби в мирний час, придатний до нестройової служби у воєнний час (у воєнний час висновок виноситься такого змісту — придатний до нестройової служби); д) непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку.

25. Призовникам, які мають захворювання, які тимчасово перешкоджають призову на дійсну військову службу, але за характером захворювання вони можуть бути вилікувані, призовна комісія надає відстрочку від призову на дійсну військову службу терміном від одного місяця до одного року.

34. Медичний огляд військовозобов`язаних провадиться за розпорядженням військового комісара (в окремих випадках за рішенням штатної ВЛК) лікарськими комісіями при військових комісаріатах: а) при призові (визначенні) на дійсну військову службу; б) при призові на навчальні чи перевірочні збори; в) за наявності скарг на стан здоров`я від військовозобов`язаних або за наявності інших даних про зміну їхнього стану здоров`я (повідомлення або документи лікувальної (лікувально-профілактичної) установи, органів соціального забезпечення та ін.); г) для облікових цілей.

35. Військовозобов`язані оглядаються за графами I, III, IV, V Розкладу хвороб (залежно від військового звання та військово-облікової спеціальності) хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, окулістом, отоларингологом, стоматологом та за необхідності лікарями інших спеціальностей.

38. Результати обстеження та медичного огляду військовозобов`язаного та постанова лікарської комісії військового комісаріату заносяться до карти обстеження та медичного огляду військовозобов`язаного (Додаток №16 до цього Положення). Зазначені карти на військовозобов`язаних у складі солдатів, матросів, сержантів і старшин зберігаються у військовому комісаріаті до чергового медичного огляду, але в осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів - у їхніх особистих справах постійно.

Розділ VII Оформлення рішень військово-лікарських (лікарських) комісій.

122. Відомості про осіб, які проходять огляд, стан їхнього здоров`я та рішення військово-лікарських (лікарських) комісій записуються: в) щодо військовозобов`язаних - у книгу протоколів засідань військово-лікарської (лікарської) комісії, карту обстеження та медичного огляду військовозобов`язаного (Додаток № 16 до цього Положення), за необхідності - у довідку (Додаток №12 до цього Положення) або в акт дослідження стану здоров`я (Додаток № 15 до цього Положення), а зміст постанови комісії, крім того, - у військовий квиток та облікову картку.

126. У всіх інших випадках у мирний час постанови ВЛК оформлюються довідкою (Додаток № 12 до цього Положення).

128. Постанови ВЛК, що не підлягають затвердженню штатною ВЛК, записуються до книги протоколів засідань військово-лікарської (лікарської) комісії (Додаток № 11 до цього Положення), медичної книжки особи, що проходить огляд, а за необхідності оформлюється довідка (Додаток № 12 до цього Положення).

Додаток №2 Розклад хвороб та фізичних вад.

Стаття 21 Наслідки перенесених гострих або загострення хронічних екзогенних інтоксикацій і впливу: а) з різким порушенням функції.

Гр. І Громадяни під час приписки до призовних дільницях, призові на дійсну військову службу, військовослужбовці строкової служби, військові будівельники: непридатні до військової служби з виключенням з військового обліку.

Наказом Міністерства оборони України від 04.01.1994 №2, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 29 липня 1994 року за 177/386, "Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України" (Дата реєстрації в Мiн`юстi: 29.07.1994 за №177/386, далі – Положення №2) визначено, що з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я і медичного огляду військовослужбовців для визначення придатності до військової служби (служби за фахом) та придатності льотно-підйомного складу Військ повітряної оборони до льотної роботи затверджено вказаний Порядок.

Відповідно до пунктів 1, 2 Положення №2, затвердити Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України, яке ввести в дію з 1 березня 1994 року (додаток до наказу). З моменту введення в дію Положення, зазначеного у пункті 1 цього наказу, вважати накази Міністра оборони колишнього СРСР 1976 року № 187, 1979 року № 220, 1987 року №210, № 260, 1989 року № 116, № 317, 1991 року № 436 такими, що не застосовуються у Збройних Силах України, а наказ Міністра оборони України 1992 року № 116 - таким, що втратив чинність.

ІV. ВИСНОВКИ СУДУ

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Щодо звернення позивача про внесення змін до реєстру.

Як встановлено судом у цій справі, представник позивача адвокат звернувся із запитом адвоката №85/26 від 07.04.2026 до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який отриманий відповідачем 10.04.2026, в якому містилась вимога про внесення змін військово-облікових даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які вказані в його паперовому військово-обліковому документі про виключення із військового обліку.

Запит отриманий відповідачем, проте відповідь на звернення позивача, яке подане в його інтересах адвокатом, суб`єкт владних повноважень не надав.

Відповідач не надав суду відзив та докази на виконання вимог ухвали суду.

Суд враховує ту обставину, що адвокатський запит не є за своєю формою зверненням в інтересах особи щодо вчинення певних дій, тобто не є заявою про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів в розумінні Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів».

Вимоги адвокатського запиту не розглянуті відповідачем, як звернення в інтересах позивача, не надана відповідь по суті щодо внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

З огляду на це, суд не застосовує надмірний формалізм щодо даної обставини, а висновує, що відповідачем не надана відповідь по суті питання внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, незалежно від наявності заяви позивача про внесення змін, оскільки фактично запит адвоката містить вимогу про внесення змін до реєстру, тобто наявне звернення позивача подане в його інтересах представником (адвокатом) у формі запиту адвоката із відповідними вимогами.

Подібний висновок ухвалений у постанові Верховного Суду від 22 липня 2025 року у справі №580/710/24.

Суд висновує, що незалежно від поданої заяви позивачем про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, відповідачем не надана відповідь щодо внесення змін до реєстру відносно позивача, тобто є відповідна триваюча бездіяльність відповідача, яка порушує право позивача на належний військовий облік стосовно нього і якій суд повинен надати правову оцінку та здійснити відповідний висновок з метою розв`язання цього спору по суті.

Необхідність розгляду цього спору по суті покликана процесуальною економією, офіційним встановленням всіх обставин справи, відсутністю заперечень із сторони органів військового управління, що позивач виключений із військового обліку, а також на підставі процесуального принципу «один спір – одна справа».

Суду також не надані докази сторонами, що позивач перебував на військовому обліку та призваний у подальшому на військову службу.

Щодо відмітки у паперовому військово-обліковому документі позивача про виключення із військового обліку та бездіяльності відповідача про внесення змін у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно норм Положення №2, таке Положення набирає чинності із 01.03.1994 (вводиться в дію) і відповідно Положення №260 втрачає чинність із дати введення в дію Положення №2, тобто із 01.03.1994.

У паперовому військово-обліковому документі позивача наявні відмітки про виключення із військового обліку 25.11.1994 на підставі гр. І ст. 21 а, розкладу хвороб наказу МО СССР №260 від 09.09.1987 ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Тобто станом на дату виключення позивача із військового обліку діяло інше Положення №2, оскільки Положення №260 припинило свою дію із 01.03.1994.

Щодо цієї обставини суду не надані докази та пояснення відповідачем.

Проте, відповідач не надав відзиву на позов та докази, якими підтверджується відсутність доказів щодо проходження позивачем ВЛК та виключення позивача із військового обліку у відповідача, їх вилучення правоохоронними органами, а також відсутність інших доказів щодо військового обліку позивача (особовою картки, картки проходження медичного огляду, книги протоколів ВЛК, алфавітної книги військовозобов`язаних із відомостями ВЛК), докази проведення службового розслідування, наявність кримінальних проваджень щодо підстав виключення позивача із військового обліку тощо.

Відповідач не надав суду докази, які повинні бути у нього в наявності: книгу протоколів ВЛК за відповідну дату, облікову картку позивача, довідку із постановою ВЛК, картку медичного огляду позивача, що стосуються питання первинної постановки та подальшого виключення позивача із військового обліку, проходження ВЛК, та правових підстав належності позивача до контингенту гр. І під час проходження ВЛК.

Картка медичного огляду, облікова картка, довідка (постанова) про проходження військово-лікарської комісії, книга протоколів засідань військово-лікарської комісії, свідоцтво про хворобу та довідка ВЛК залишається у військово-лікарських комісій, у особовій справі військовозобов`язаного та у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військових комісаріатах).

Зазначені документи оформляються в залежності від того, до якого контингенту графи І, ІІ, ІІІ належить військовозобов`язаний, який проходить ВЛК та підстав направлення на ВЛК.

Відмітка про виключення із військового обліку у паперовому військово-обліковому документі та довідка ВЛК, яка не затверджена ВЛК регіону під час воєнного стану, у відповідача не викликала сумніви у достовірності відомостей про непридатність позивача до військової служби та підстав виключення із військового обліку під час воєнного стану.

Таких доказів відповідач суду не надав, як і відповідь на звернення адвоката щодо внесення змін до реєстру.

Відповідач жодних заперечень та доказів того, що паперовий ВОД позивача містить ознаки службового підроблення, чи записи, які містяться у ньому не відповідають дійсності, суду не зазначив, службове розслідування щодо відсутності документів про проходженням позивачем ВЛК та докази наявності кримінальних проваджень стосовно факту службового підроблення паперового ВОД чи протиправного виключення позивача із військового обліку суду не надав.

Суду не надані докази призову позивача на військову службу та перебування позивача у правовому статусі військовослужбовця станом на момент подання позову чи направлення до відповідача запиту адвоката №85/26 від 07.04.2026 із вимогою про внесення змін до реєстру.

Розглянутою вважається заява, по якій прийняте рішення та це рішення (відповідь, відмова) доведена до військовозобов`язаного (заявника) належним чином або здійснені відповідні зміни (внесені відомості) до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.04.2025 у справі №280/7446/24, яка в силу частини 5 статті 242 КАС України є обов`язковою для врахування.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.09.2022 у справі №9901/276/19 висловила правову позицію, згідно якої протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень необхідно розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Верховний Суд неодноразово зазначав у подібних відносинах щодо мобілізації в умовах воєнного стану та дотримання правил військового обліку військовозобов`язаними, що для надання правової оцінки бездіяльності відповідача встановленню, передусім, підлягає факт отримання рапорту, заяви чи звернення особи про вчинення певних дій.

У контексті широкого тлумачення виконання громадянами конституційного обов`язку щодо захисту України в умовах воєнного стану та мобілізації, праву військовозобов`язаного чи військовослужбовця на звернення до органу військового управління чи безпосереднього командира для вирішення питання службового чи особистого характеру кореспондує обов`язок відреагувати на отримане звернення, заяву чи рапорт.

Лише із вказаною обставиною отримання відповідачем звернення чи заяви позивача чинне законодавство пов`язує виникнення у відповідача обов`язку щодо його розгляду та вирішення по суті для вчинення чи нездійснення певних дій у реєстрі із питань військового обліку та дотримання позивачем правил військового обліку.

За протилежних обставин, не виникає протиправної бездіяльності відповідача.

Праву військовозобов`язаного на звернення до органу військового управління для вирішення питання військового обліку кореспондує обов`язок відповідача відреагувати на подану заяву.

Наслідком подання заяви військовозобов`язаного про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів є відповідні дії про їх внесення чи надання відмови у задоволенні заяви (постанова Верховного Суду від 08.07.2025 по справі № 580/6020/22).

Щодо правової процедура ("fair procedure" - справедлива процедура), яка є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади, то суд висновує наступне.

Станом на дату виникнення спірних правовідносин запроваджений воєнний стан. На період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 – 34, 38, 39, 41 – 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів осіб, передбачені ст. 8 Закону України від 12.05.2015 № 389 “Про правовий режим воєнного стану”, та відповідно до статті 15 Конвенції, Україна проінформувала Раду Європи про запровадження в Україні воєнного стану, норми законодавства, які діють під час цього режиму, заходи, які можуть бути застосовані уповноваженими органами під час дії режиму воєнного стану, а також наведено перелік статей Конвенції та Додатків до неї, від яких, у зв`язку із можливим застосуванням вищевказаних заходів, допускається відповідний відступ, а саме: ст. ст. 3, 8(3), 9, 12, 13, 17, 19, 20, 21, 22, 24, 25, 26, 27 Пакту, а також ст. ст. 4 (3), 8, 9, 10, 11, 13, 14, 16 Конвенції, ст. ст. 1, 2, 3 Додаткового протоколу до Конвенції, ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції.

З урахуванням змісту правової процедура ("fair procedure" - справедлива процедура), правомірність виключення позивача із військового обліку встановлюється виключно на основі всіх обов`язкових документів, які визначені Положенням №2 або Положенням №260, а не виключно відмітками у паперовому ВОД військовозобов`язаного.

З огляду на викладене, суд оцінює відсутність відповіді відповідача на запит адвоката із вимогою про внесення змін до реєстру щодо позивача, як протиправну, оскільки відповідачем не надана відповідь на звернення позивача, подане в його інтересах адвокатом, та відсутня оцінка викладеним вище висновкам суду.

Відсутність відповіді відповідача на звернення позивача, подане в його інтересах адвокатом шляхом направлення запит №85/26 від 07.04.2026 із вимогою щодо невнесення змін до реєстру, безпосередньо порушує заявлене право позивача, що охоплює, в тому числі, відсутність відповіді на звернення про внесення змін з метою усунення невідповідності відомостей, зазначених у паперовому ВОД військовозобов`язаного, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Висновок суду по суті спору.

Судом встановлені обставини, що представник позивача адвокат направив звернення у формі запиту адвоката в інтересах позивача до територіального центру комплектування та соціальної підтримки з проханням внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, відповідач відповідь на таке звернення не надав.

У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду (ч. 3 ст. 245 КАС України).

За змістом положень ч. 3 ст. 245 КАС України, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У разі якщо ухвалення рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Отже, критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб`єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб`єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд.

Такий підхід, встановлений процесуальним законодавством, є прийнятним не лише при розгляді вимог щодо протиправної бездіяльності суб`єкта владних повноважень, але й у випадку розгляду вимог про зобов`язання відповідного суб`єкта вчинити дії після скасування його адміністративного акта.

Тобто адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи. Перебирання непритаманних суду повноважень державного органу не відбувається за відсутності обставин для застосування дискреції.

Суд зазначає, що у зв`язку з визнанням протиправною бездіяльності відповідача в судовому порядку, процедура розгляду питання щодо розгляду звернення позивача та необхідності внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів є незакінченою і відповідач, реалізуючи свої повноваження на підставі законодавства та з урахування висновків суду, повинен розглянути відповідне звернення позивача та вчинити відповідні дії по суті питання, з урахуванням висновків суду.

За встановлених обставин справи в їх сукупності, суд, з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача, відповідно ст. 9, ст. 245 КАС України, визнає протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нерозгляду звернення (запиту адвоката №85/26 від 07.04.2026) ОСОБА_1 про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з метою усунення невідповідності відомостям, зазначеним у паперовому військово-обліковому документі ОСОБА_1 , та зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути звернення (запиту адвоката №85/26 від 07.04.2026) ОСОБА_1 про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з метою усунення невідповідності відомостям, зазначеним у паперовому військово-обліковому документі ОСОБА_1 , з урахуванням висновків суду.

Інші доводи сторін не впливають на висновки суду.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у частині другій статті 2 КАС України, що відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень суб`єкти владних повноважень.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, ч. 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Принципи адміністративної процедури є добросовісність і розсудливість (п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про адміністративну процедуру» 17 лютого 2022 року № 2073-IX).

Стаття 10 Закону України «Про адміністративну процедуру» пояснює добросовісність і розсудливість в адміністративній процедурі. Адміністративний орган зобов`язаний діяти добросовісно для досягнення мети, визначеної законом. Адміністративний орган при здійсненні адміністративного провадження повинен діяти, керуючись здоровим глуздом, логікою та загальноприйнятими нормами моралі, з дотриманням вимог законодавства. Особа зобов`язана здійснювати надані їй права добросовісно та не зловживати ними.

Поведінка, яка суперечить добросовісності, «легітимним очікуванням», «належному урядуванню» та «правовій визначеності» не може бути правомірною, як і всі рішення пов`язані із нею.

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland),заява № 10373/05, пункт 73).

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).

Відтак, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Щодо судового збору.

Відповідно до частини 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки передумовою для виникнення цього спору стала протиправна поведінка відповідача, суд вважає за необхідне компенсувати судові витрати позивача у повному розмірі.

Позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Таким чином, при задоволенні позову позивача суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1331,20 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нерозгляду звернення (запиту адвоката №85/26 від 07.04.2026) ОСОБА_1 про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з метою усунення невідповідності відомостям, зазначеним у паперовому військово-обліковому документі ОСОБА_1 .

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути звернення (запит адвоката №85/26 від 07.04.2026) ОСОБА_1 про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з метою усунення невідповідності відомостям, зазначеним у паперовому військово-обліковому документі ОСОБА_1 , з урахуванням висновків суду.

У іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1331,20 грн. (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В.І. Бевза