Постанова від 07 липня 2026 р. у справі №563/1074/26 — Корецький районний суд Рівненської області

Суд: Корецький районний суд Рівненської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна

Дата: 07 липня 2026 р.

Справа: №563/1074/26

Суддя: Сірак Д. Ю.

Справа № 563/1074/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2026 року м. Корець

Суддя Корецького районного суду Рівненської області Сірак Д.Ю., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ,

за ст. 124 КУпАП,

в с т а н о в и в :

З протоколу про адміністратине правопорушення серії ЕПР1 № 688633 від 09 червня 2026 року встановлено, що цього ж дня о 21:50 год. на А/Д М-06 «Київ-Чоп», 262 км + 305 м, н.п. Жадківка, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Scania», д.н.з. НОМЕР_1 , з напівпричепом «EVER LAST», д.н.з. НОМЕР_2 , перед виїздом не перевірив та не забезпечив технічний справний стан транспортного засобу, а також не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою щоб відповідно реагувати на її зміну, як наслідок, під час руху у автомобіля вистрілило колесо, що призвело до механічних пошкоджень вищезазначеного транспортного засобу з матеріальними збитками. Вказаними діями порушено вимоги п. 2.3.а, 2.3.б ПДР України.

ОСОБА_1 за викликом суду не з`явився. Натомість надіслав письмову заяву в якій просив суд розгляд справи здійснювати без його участі та провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Вказав, що в матеріалах справи відсутні докази того, що пошкодження колеса стало наслідком невиконання ним вимог ПДР. У протоколі не зазначено жодних обставин, які б свідчили про наявність технічної несправності колеса до початку руху, про яку він, як водій знав або повинен був знати. Також не доведено, що пошкодження колеса виникло внаслідок неналежного технічного стану транспортного засобу або недбалості водія. Стверджує, що перед виїздом особисто візуально перевірив Т/З на наявність несправностей, яких не було виявлено. Крім того, ним не було заподіяно шкоди будь-якому іншому транспортному засобу, дорожній споруді, вантажу чи іншому майну. Таким чином, внаслідок раптового технічного дефекту колеса, механічні пошкодження зазнав лише Т/З Scania, яким керував він. Також вказує на допущені співробітниками поліції описки в написанні його прізвища у протоколі про адміністративне правопорушення, що суперечить вимогам законодавства.

Статтею 268 КУпАП передбачено, що присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, є необов`язковою.

Відповідно до положень статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого ст. 124 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин і доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.

Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 688633 встановлено, що 09.06.2026 року о 21:50 год. на А/Д М-06 «Київ-Чоп», 262 км + 305 м, ОСОБА_1 керуючи Т/З «Scania», д.н.з. НОМЕР_1 , з напівпричепом «EVER LAST», д.н.з. НОМЕР_2 , перед виїздом не перевірив та не забезпечив технічний справний стан транспортного засобу, а також не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою щоб відповідно реагувати на її зміну, внаслідок чого під час руху у автомобіля вистрілило колесо, що призвело до механічних пошкоджень вищезазначеного транспортного засобу з матеріальними збитками. Таким чином, водій порушив вимоги п. 2.3.а, 2.3.б ПДР України, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.

Допущену в протоколі про адміністративне правопорушення описку, суд вважає технічною помилкою, що не може впливати на його дійсність та допустимість.

Визнанння недопустимими доказів, зібраних поліцейськими, лише з підстав невиконання формалізованих процедур, або допущения описок без усвідомлення їх мети і значення, а тільки тому, що вони існують, без встановления факту порушення жодного з прав чи основоположних свобод особи яка притягається до адміністративної відповідальнюсті, вказувало б лише на надмірно формальне, бюрократичие застосування правових норм, що в свою чергу унеможливить досягнення мети адміністративного стягнення (ст. 23 КУпАП) та може мати тяжкі наслідки для інших учасників руху в майбутньому. Висновок щодо визнання доказів недопустимими було зроблено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31.08.2022 року № 756/10060/17.

До вказаного протоколу додано схему місця ДТП, що складена за місцем пригоди та містить графічно зображені та зафіксовані об`єкти про обставини дорожньої пригоди (ділянка дороги, де сталася дорожньо-транспортна пригода, сталі орієнтири, до яких на схемі здійснена прив`язка об`єктів, транспортний засоби, причетний до ДТП, координати його розміщення відносно елементів проїзної частини та інше), таблицю дорожніх умов, в якій зазначені назви об`єктів, зображених на схемі, на зворотному боці схеми зазначено характеризуючі дані транспортних засобів (вантажної цистерни та напівпричепа) та відомості про їх пошкодження.

Також до протоколу додано письмові пояснення водія ОСОБА_1 , з яких вбачається, що 09.06.2026 року, приблизно о 21:40-21:45 год., керуючи т/з «Сканія» по автодорозі М-06 «Київ-Чоп» 262 км., вистрілило переднє праве колесо, після чого він стримав кермо та з`їхав на узбіччя. Однак, його т/з отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Інших доказів, які б доводили поза розумним сумнівом винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, матеріали справи не містять.

Разом з цим, правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.

Диспозицією ст. 124 КУпАП визначено, що адміністративна відповідальність наступає при порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Водночас, матеріали справи не містять належних доказів, які б встановили причину розриву колеса, що свідчило б про те, що вказані у протоколі наслідки сталися саме з вини водія ОСОБА_1 , у зв`язку з чим вказівка в протоколі на те, що останній не стежив за технічним станом транспортного засобу, а також не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою щоб відповідно реагувати на її зміну - є недоведеним. Крім того, протокол про адміністративне правопорушення не містить покликання на те, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 заподіяв шкоду іншому траспортному засобу, дорожній споруді, вантажу чи іншому майну, що є обв`язковою ознакою складу цього адміністративного правопорушення.

Відповідно до протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу серії ІВ № 011189 (№ 01102-00204-26) від 18.03.2026 року на автомобіль Scania R 460, д.н.з. НОМЕР_1 , що був доданий ОСОБА_1 , вбачається, що транспортний засіб після технічного контролю визнано технічно справним.

З урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського Суду з прав людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.

Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у вчиненні якого певною особою має доводитися в суді.

Також, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» від 09.06.2011 р., заява №16347/02 та «Малофєєва проти росії» від 30.05.2013 р., заява №36673/04).

Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

Частиною 2 статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод регламентовано, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Згідно принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, усі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачяться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року, та «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року, Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

У практиці Європейського Суду з прав людини існує тенденція поступової універсалізації понять «обвинувачення за адміністративним проступком» та «обвинувачення, які мають ознаки злочину», залежно від ступеня їх суспільної небезпеки (рішення у справі «Лутц проти Німеччини», «Отцюрк проти Німеччини», «Девеєр проти Бельгії», «Адольф проти Австрії» та інші), отже, адміністративне обвинувачення має бути доведено державою, в особі уповноважених на те посадових осіб, а тому особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не зобов`язана доводити свою невинуватість.

Таким чином, зважаючи на викладене, ґрунтуючись на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності та взаємозв`язку, на підставі досліджених судом доказів, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до вимог п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.

З огляду на все вищевказане, суд дійшов висновку, що провадження у справі належить зарити у зв`язку із недоведеністю наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, а саме із підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

На підставі вищезазначеного та керуючись ст. 124, 247, 252, 283, 284 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в :

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Корецький районний суд Рівненської області.

Суддя

Оригінал: reyestr.court.gov.ua