Постанова від 02 липня 2026 р. у справі №558/104/26 — Демидівський районний суд Рівненської області

Суд: Демидівський районний суд Рівненської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна

Дата: 02 липня 2026 р.

Справа: №558/104/26

Суддя: Феха Т.С.

Справа № 558/104/26

номер провадження 3/558/69/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2026 року селище Демидівка

Суддя Демидівського районного суду Рівненської області Феха Т.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу про адміністративне правопорушення відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (паспорт НОМЕР_2 , вид. Демидівським РВ УМВС України в Рівненській області 11 березня 2001 року), жителя АДРЕСА_1 , з повною вищою освітою, працюючого комплектувальником проводів ТОВ «Кромберг енд Шуберт Україна ЛУ», одруженого, на утриманні має трьох неповнолітніх дітей,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КупАП, -

в с т а н о в и в:

8 лютого 2026 року о 14 годині 00 хвилин ОСОБА_1 в селищі Демидівка по вулиці Польова, 3, Дубенського району Рівненської області, керуючи транспортним засобом марки «ВАЗ 21063», номерний знак НОМЕР_3 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечну швидкість, внаслідок чого допустив наїзд на паркан, що спричинило механічні пошкодження транспортного засобу та завдало матеріальних збитків, чим порушив вимоги п. 2.3 б, п. 12.1 Правил дорожнього руху.

Положення ч. 2 ст. 7 КупАП вказують на те, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» звертається увага судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.

В судове засідання 3 липня 2026 року ОСОБА_1 та його захисник адвокат Лейковський М.П. не з`явились.

В ході розгляду справи ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, не визнавав та пояснював, що того дня ходив до сусіда ОСОБА_2 , який просив, щоб він розблокував кермо в його автомобілі. Також в той день заходив до сусіда, щоб той прив`язав свого собаку. Між ними виник конфлікт. Сусід пішов в хату, він стукав у двері, проте ОСОБА_3 сказав, щоб він ішов додому. Він хотів сам прив`язати собаку та не зміг, після чого пішов додому. Побувши в дома деякий час, вирішив піти у своїх справах в напрямку магазина. Дорогою побачив, що автомобіль сусіда ОСОБА_2 стоїть біля огорожі господарства ОСОБА_4 . Він підійшов до автомобіля. Біля автомобіля його зупинили поліцейські, запитали прізвище та після цього повідомили, що його сусід ОСОБА_2 написав заяву, що нібито він здійснив угон його автомобіля. Пізніше прийшов ОСОБА_2 . Поліцейські запропонували йому пройти огляд на стан сп`яніння, але він відмовився, бо не керував автомобілем. Вважає, що ОСОБА_2 його обмовив через неприязні відносини між ними, які тривають роками. Він намагався порозумітися з сусідом, проте марно. ОСОБА_2 постійно втручається в його особисте життя.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Лейковський М.П. в судовому засіданні висловив думку про те, що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 відсутні належні та допустимі докази вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки 8 лютого 2026 року ОСОБА_1 взагалі будь-яким транспортним засобом не керував. Крім цього, у протоколі не вказано, який транспортний засіб зазнав механічних пошкоджень і кому завдані матеріальні збитки. У зазначений в протоколі час, тобто о 14 годині, ОСОБА_1 йшов по вулиці в магазин і проходив недалеко від автомобіля, який стояв у паркані ОСОБА_4 . Біля автомобіля його зупинили поліцейські, запитали прізвище та після цього повідомили, що його сусід ОСОБА_2 написав заяву, що він здійснив угон автомобіля.

Адвокат Лейковський М.П. стверджував, що додані до протоколу письмові пояснення ОСОБА_4 , який начебто пояснював, що ОСОБА_1 , з його слів, керував транспортним засобом «ВАЗ 21063», не відповідають дійсності. Поліцейська, яка складала протокол відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, знала, що причиною виклику поліції була заява ОСОБА_2 про незаконне заволодіння транспортним засобом, обставини якого з`ясовувала слідчо-оперативна група. За наслідками перевірки було зареєстроване кримінальне провадження № 12026181160000039 в ЄРДР, за ознаками кримінального правопорушення, а не адміністративного правопорушення. В подальшому ОСОБА_1 повідомили про підозру за ч. 1 ст. 289 КК України та скерували обвинувальний акт до суду. Таким чином, адміністративне і кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 стосується його дій в одну й ту саму дату, в один і той же проміжок часу, в одному й тому ж місці, і в обох провадженнях його дії описуються як керування транспортним засобом після його заволодіння та наслідком такого керування є пошкодження автомобіля, що суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

З вказаних підстав захисник просив провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Адвокат Лейковський М.П. заявив також клопотання про долучення до матеріалів справи копії заяви ОСОБА_2 про вчинення злочину; копії витягу з ЄРДР від 25.02.2026 р.; повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

Таке клопотання було задоволено судом.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні 23 червня 2026 року пояснив, що 8 лютого 2026 року до нього додому в обідню пору прийшов його сусід ОСОБА_5 , який перебував у стані сп`яніння та намагався вчинити сварку. Він йому сказав іти з його господарства та зачинив двері в будинок. Його дружина, яка в той час дивилась у вікно, гукнула, що ОСОБА_1 сідає за кермо їхнього автомобіля. Він підійшов до вікна і побачив, що дійсно ОСОБА_1 сів за кермо автомобіля, що стояв на подвір`ї господарства, та поїхав. Тому він зразу ж повідомив у поліцію про викрадення автомобіля.

Крім того, ОСОБА_2 пояснив, що прийшов на місце, де стояв його автомобіль, після дзвінка працівників поліції, про те, що знайшли його автомобіль. Автомобіль стояв у паркані ОСОБА_4 , ключі були в автомобілі. Автомобіль зазнав механічних пошкоджень, була пошкоджена ліва сторона автомобіля. Заподіяна пошкодженням автомобіля шкода на даний час йому не відшкодована.

З`ясувавши обставини справи, дослідивши докази по справі, встановлено, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, а саме: порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів та іншого майна.

Незважаючи на те, що ОСОБА_1 не визнає своєї вини, винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, підтверджується поясненнями потерпілого ОСОБА_2 , протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 586303 від 8 лютого 2026 року, схемою місця ДТП (а.с. 6) та матеріалами справи.

При цьому, до суду не було надано жодних доказів, які спростовували б встановлені у протоколі обставини.

Доводи захисника про те, що ОСОБА_1 двічі притягнений до юридичної відповідальності за одне й те саме правопорушення, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, оскільки ст. 124 КУпАП передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів та іншого майна, а ч. 1 ст. 289 КК України передбачає відповідальність за незаконне заволодіння транспортним засобом.

Відповідно до ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.

Дослідженими доказами встановлено, що адміністративне правопорушення вчинено ОСОБА_1 8 лютого 2026 року, тобто на час розгляду справи строки, визначені ст. 38 КУпАП, для накладення адміністративного стягнення закінчились.

Згідно вимог пункту 7 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 38, 124, 247, 283, 284 КУпАП, -

п о с т а н о в и в:

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрити, у зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Постанова може бути оскаржена особою, яка притягнута до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим через Демидівський районний суд Рівненської області до Рівненського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.

Суддя Т.С. Феха.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua