Рішення від 06 липня 2026 р. у справі №486/993/26 — Південноукраїнський міський суд Миколаївської області

Справа № 486/993/26

Провадження № 2-о/486/50/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2026 року м. Південноукраїнськ

Південноукраїнський міський суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Волощук О.О.,

за участю секретаря судового засідання Грабовської А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Центр надання адміністративних послуг виконавчого комітету Південноукраїнської міської ради, приватний нотаріус Вознесенського районного нотаріального округу Миколаївської області Дмитрієва Валентина Володимирівна, про встановлення фактів, що мають юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2026 року ОСОБА_1 , яка діє через свого представника за довіреністю - ОСОБА_2 , звернулася до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, та просить встановити факт належності їй правовстановлюючого документу, а саме договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 .

Заява обґрунтована тим, що 25.11.1999 року заявниця ОСОБА_3 придбала квартиру за адресою: АДРЕСА_2 . Договір купівлі-продажу нерухомого майна посвідчений приватним нотаріусом Южноукраїнського нотаріального округу Миколаївської області Дмитрієвою В.В. та зареєстрованому в реєстрі за №2688 від 25.11.1999 року. 25.03.2026 року ОСОБА_3 , звернулася до ЦНАП міста Південноукраїнська із заявою про державну реєстрацію прав з метою державної реєстрації виникнення права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 . Рішенням №84005524 від 27.03.2026 року заявниці відмовлено у проведенні реєстраційної дії, оскільки у договорі купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , посвідченому приватним нотаріусом Южноукраїнського нотаріального округу Миколаївської області Дмитрієвою В.В. та зареєстрованому в реєстрі за №2688 від 25.11.1999 року значиться прізвище покупця ОСОБА_4 (без апострофа при написанні). Водночас згідно паспорту громадянина України прізвище заявниці пишеться з апострофом «Хом`як» Оскільки інші відомості у договорі купівлі-продажу нерухомого майна, за допомогою яких би можливо було б ідентифікувати особу-власника відсутні, державний реєстратор відмовив у проведенні реєстрації права власності.

Таким чином, було встановлено, що при посвідченні договору купівлі-продажу квартири у 1999 році, заявниця подала нотаріусу паспорт зразка СРСР. У радянському паспорті (зразка 1974 року) прізвище записувалося за правилами російської мови або спрощеної транслітерації того часу — Хомяк (без апострофа). При отриманні паспорта громадянина України у 2001 році, згідно з чинним Українським правописом, було вказано варіант Хом?як. Водночас паспорт (книжечка) також містить написання прізвища заявниці російською мовою на сторінці 2 « ОСОБА_4 ». Отже, при зміні паспортного документа старого зразка на паспорт нового зразка виникла юридична колізія, що є підставою для звернення суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу на квартиру особі, прізвище якої не співпадає з її паспортними даними. Виправити таку помилку органом або особою, яка вчинила відповідний запис, або органом чи особою яка допустила помилку в даній ситуації не можливо, і не має підстав, оскільки прізвище з російської « ОСОБА_4 » буде цілком правильним при написанні українською «Хом?як», і відповідає правилам Українського правопису. Підстав для оскарження рішення про відмову у державній реєстрації права, у заявниці також немає, оскільки встановлені державним реєстратором факти розбіжності у написанні прізвища заявниці дійсно існують. Тому єдиним способом усунути колізію - є звернення до суду із заявою про встановлення юридичного факту.

В судове засідання заявниця та її представник не з`явилися, представник заявника надала суду письмову заяву про розгляд справи без її участі, заяву підтримала, просила її задовольнити.

Представник заінтересованої особи ЦНАП виконавчого комітету Південноукраїнської міської ради в судове засідання не з`явилася, надала суду клопотання про проведення судового засідання без її участі, зазначила, що проти задоволення заяви не заперечує.

Представник заінтересованої особи приватний нотаріус Вознесенського районного нотаріального округу Миколаївської області Дмитрієва В.В. в судове засідання не з`явилася, судом належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що заявниця ОСОБА_1 , згідно паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 31.10.2001 року Южноукраїнським МВ УМВС України в Миколаївській області, має прізвище українською мовою «ОСОБА_4 », російською – « ОСОБА_4 » /а.с.11/.

Прізвище заявниці у пенсійному посвідченні № НОМЕР_2 серії НОМЕР_3 українською мовою також зазначено як «ОСОБА_4 » /а.с.12/.

Разом з тим, у договорі купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , посвідченому 25.11.1999 року приватним нотаріусом Южноукраїнського нотаріального округу Миколаївської області Дмитрієвою В.В. та зареєстрованому в реєстрі за №2688, прізвище заявниці зазначено як «ОСОБА_4 » /а.с.13-14/.

Рішенням №84005524 від 27.03.2026 року про відмову в проведенні реєстраційних дій, виданого державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_5 , заявниці відмовлено у проведенні реєстраційних дій у зв`язку із тим, що подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, а саме у зв`язку із різницею прізвищ «ОСОБА_4 » та «ОСОБА_4 » /а.с.15-16/.

Відповідно до роз`яснень №42/01-16 від 30.04.2026 року приватного нотаріуса Вознесенського районного нотаріального округу Миколаївської області Дмитрієвої В.В., наданого представнику заявниці ОСОБА_2 , 25.11.1999 року нотаріусом було посвідчено договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_2 . Написання прізвища «ОСОБА_4 » здійснено відповідно до наданого заявницею паспорта, за яким було встановлено особу. В графі 4 зазначено «Паспорт ІІІ- НОМЕР_4 , виданий ВВС Галицького РВ Івано-Франківської області», відповідно до якого заносилися дані в текст договору та реєстр для реєстрації нотаріальних дій та було встановлено особу заявниці. 31.10.2001 року Южноукраїнським МВ УМВС України в Миколаївській області заявницею отримано паспорт громадянина України НОМЕР_1 , в якому її прізвище зазначено як «ОСОБА_4 » /а.с.17/.

Судом встановлено, що при складанні та реєстрації договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 особу заявниці встановлено наданим заявницею паспортом НОМЕР_5 , виданим ВВС Галицького РВ Івано-Франківської області, в якому її прізвище було вказано як «ОСОБА_4 ». В подальшому при отриманні заявницею 31.10.2001 року паспорту громадянина України НОМЕР_1 , в якому прізвище заявниці вказано як «ОСОБА_4 ».

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з ч. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Статтею 319 ЦПК України визначено, що у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема: належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про встановлення фактів, що мають юридичне значення» (з подальшими змінами) в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 31.03.1995, № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» при розгляді справи про встановлення відповідно до п. 6 ст. 256 ЦПК (у новій редакції ЦПК України відповідно норма міститься у ст.315) факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Зміст статті 89 ЦПК України визначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Метою встановлення відповідного факту є те, що без його встановлення заявниця не зможе повноцінно реалізовувати свої права, зокрема державну реєстрацію виникнення права власності на квартиру.

Предметом розгляду заяви є встановлення факту належності правовстановлюючих документів, які необхідні заявниці для реалізації її права на проведення реєстраційних дій щодо права власності на квартиру.

Згідно з рішенням Южноукраїнської міської ради Миколаївської області від 20.10.2022 № 1128 «Про перейменування вулиць, бульварів, провулків населених пунктів Южноукраїнської міської територіальної громади» назву «вул. Дружби народів» перейменовано на «вул. Європейська».

Постановою Верховної Ради України № 4007-IX від 09.10.2024 місто Южноукраїнськ Вознесенського району Миколаївської області на місто Південноукраїнськ.

Оскільки відповідний факт підтверджується письмовими доказами по справі, суд вважає, що є підстави для захисту прав та інтересів заявниці та задоволення заяви шляхом встановлення факту належності ОСОБА_1 договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 .

Керуючись ст.ст. 263, 264, 265, 315, 316, 319 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Центр надання адміністративних послуг виконавчого комітету Південноукраїнської міської ради, приватний нотаріус Вознесенського районного нотаріального округу Миколаївської області Дмитрієва Валентина Володимирівна, про встановлення фактів, що мають юридичне значення, задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , правовстановлюючого документу, договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Южноукраїнського нотаріального округу Миколаївської області Дмитрієвою В.В. за №2688 від 25.11.1999 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя О. О. Волощук