Постанова від 07 липня 2026 р. у справі №127/20923/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/20923/26

Провадження № 3/127/4220/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.07.2026м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Бернада Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності, передбаченої статтями 122-4, 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

28.05.2026 о 08.44 год по вул. Князів Коріатовичів, 172 в м. Вінниці ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки Renault, р.н. НОМЕР_2 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, перед зміною напрямку руху – перестроюванням у ліву смугу, по якій рухався автомобіль марки Hyundai, р.н. НОМЕР_3 , не переконався, що це буде безпечним і не створись перешкоди іншим учасникам дорожнього руху, внаслідок чого допустив дотичне зіткнення із зазначеним автомобілем. Внаслідок цього транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Після цього ОСОБА_2 , будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди (далі – ДТП), яка мала місце 28.05.2026 о 08.44 год по вул. Князів Коріатовичів, 172 в м. Вінниці, самовільно залишив місце події.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не відомі, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить довідка про вручення судової повістки у формі смс-повідомлення. Суд враховує, що захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не заперечував проти можливості судового розгляду за відсутності його підзахисного, подані до суду заперечення підтримав.

Заслухавши думку захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши надані суду матеріали справи, суд дійшов до такого висновку.

З диспозиції статті 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КпАП) випливає, що відповідальність за зазначеною нормою настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху (далі – ПДР), що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Слід звернути увагу, що зазначена норма є бланкетною.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 10.1 ПДР.

Зі змісту пункту 10.1 ПДР випливає, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

До протоколу про адміністративні правопорушення суду надана схему місця ДТП, відповідно до якої зафіксоване розташування автомобіля марки Hyundai, р.н. НОМЕР_3 , виявлені на ньому пошкодження (далі – Схема), копія письмових пояснень ОСОБА_3 (далі – Пояснення), рапорт працівника поліції (далі – Рапорт), запис з камер зовнішнього спостереження (далі – Запис).

З оглянутого судом запису випливає, що автомобіль марки Renault, під час перестроювання не надав перевагу в русі автомобілю марки Hyundai, який рухався смугою, на яку автомобіль марки Renault мав намір здійснити перестроювання.

Отже, аналізуючи надані суду матеріали, суд вважає, що в судовому засіданні був підтверджений факт недотримання ОСОБА_1 вимог пункту 10.1 ПДР. Недотримання ОСОБА_1 зазначених вимог ПДР призвело до наслідків – згаданої вище ДТП. Тому суд вважає, що дії останнього охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КпАП, за ознаками порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Заперечуючи наявність у діях його підзахисного складу правопорушення, передбаченого статтею 122-4 КпАП, захисник здійснив посилання на те, що його підзахисний про подію дізнався після дзвінка з поліції. Разом з тим, такі твердження захисника були спростовані оглянутим в судовому засіданні Записом, з якого випливає, що водій автомобіля марки Renault був обізнаний про зіткнення з автомобілем марки Hyundai та, незважаючи на це, залишив місце події.

Підпунктом «а» пункту 2.10 ПДР визначено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний, зокрема, негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Відповідно до підпункту «в» пункту 2.10 ПДР у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний, зокрема, не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди.

Зі змісту визначення, наданого у пункті 1.10 ПДР, випливає, що дорожньо-транспортна пригода - подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.

Тому суд вважає, що діяння ОСОБА_1 також охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-4 КпАП, за ознаками залишення водіями транспортних засобів на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Вирішуючи питання щодо виду та міри адміністративного стягнення, необхідного і достатнього для виправлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та попередження вчинення ним нових правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, суд враховує, що згідно з наданими суду матеріалами ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності притягнутий не був. Відомості, які б свідчили про наявність обставин, які обтяжують відповідальність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суду не надані. Разом з тим, суд враховує, що в судовому засіданні не були встановлені обставини, які б свідчили про щире каяття та засудження ОСОБА_1 своєї поведінки. Натомість за результатами судового розгляду суд встановив, що ОСОБА_1 вчиняв дії, спрямовані на уникнення від відповідальності. Тому суд вважає за доцільне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами. При цьому згідно з приписами частини другої статті 36 КпАП, до останнього необхідно застосувати адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Згідно зі статтею 40-1 КпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено стягнення, справляється судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись статтями 122-4, 124, 283, 284 КпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 124 та 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідно до приписів частини другої статі 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком 2 (два) роки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: