Суд: Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Дата: 07 липня 2026 р.
Справа: №130/2063/26
Суддя: Заярний А. М.
3/130/500/2026
130/2063/26
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.07.2026 р. м. Жмеринка
Суддя Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області Заярний А.М., розглянувши матеріали, що надійшла з Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , пенсіонера, паспорт громадянина України НОМЕР_1 , за ч. 1 ст.173-2 КУпАП,
УСТАНОВИВ:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ВБА №145520 від 14.06.2026, 14.06.2026 о 13:00 ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем проживання в АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство відносно внучки – ОСОБА_2 , а саме: висловлювався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров`ю особи. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Справа передана для розгляду судді Заярному А.М.
Справа була призначена до розгляду 08.07.2026 о 11:30, у судове засідання ОСОБА_1 не з`явився. За номером вказаним в протоколі, викликати останнього в судове засідання не представилась можливим, відправка смс повідомлення була скасована оператором мобільного зв`язку, а тому ОСОБА_1 повістка була направлена за адресою проживання, вказаною в протоколі про адміністративне правопорушення. Проте, на адресу суду повернувся конверт з відміткою «адресат відсутній», № повідомлення R067206625683.
Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19 зазначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку – суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Тому судом було вжито усіх можливих заходів для повідомлення ОСОБА_1 про час та місце розгляду відносно нього цієї адміністративної справи.
Так, у статті 277 КУпАП встановлено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
У постанові пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» зазначено, що недотримання строків розгляду цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.
Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП). Тим більше, що ст. 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за ст. 173-2 КУпАП без обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Відповідальність за ч.1 ст. 173-2 КУпАП настає в разі вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП доводиться протоколом та доданими до нього матеріалами.
На підставі ст. 33 КУпАП, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, який в судове засідання не з`явився, ступінь його вини, майновий стан, відповідно до протоколу раніше до адміністративної відповідальності притягався, суддя вважає справедливим накласти на ОСОБА_1 за вчинене правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП адміністративне стягнення у виді штрафу.
На переконання суду накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в межах, встановлених санкцією, передбаченою ч. 1 ст. 173-2 КУпАП без застосування ст. 39-1 КУпАП буде достатньою мірою відповідальності за вчинене правопорушення і відповідатиме меті адміністративного стягнення, а тому суд не вбачає підстав для направлення його на проходження програми в порядку ст. 39-1 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 33, 221, 252, 276, 280, 283, 284 КУпАП
ПОСТАНОВИВ:
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665,60 грн.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
У разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання, у порядку якого з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, зазначений у постанові про стягнення штрафу, та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова підлягає зверненню до виконання протягом 3-х місяців з моменту набрання нею законної сили.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності до Вінницького апеляційного суду через Жмеринський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Андрій ЗАЯРНИЙ
Оригінал: reyestr.court.gov.ua