Рішення від 05 липня 2026 р. у справі №620/5389/26 — Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2026 року м. Чернігів Справа № 620/5389/26

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Клопота С.Л.,

за участю секретаря Шевченко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України та просить наступне.

1. Визнати протиправними дії Міністерства оборони України, які полягають у застосуванні пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, в редакції, яка втратила чинність згідно постанови Шостого апеляційного суду у справі № 826/6453/18, при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення в період з 07.05.2020 року по 31.10.2023 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2020, 2021, 2022, 2023 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік.

2. Зобов`язати Міністерство оборони України нарахувати ОСОБА_1 та виплатити з урахуванням раніше виплачених сум грошове забезпечення за період з 07.05.2020 по 31.12.2020, грошову допомогу на оздоровлення за 2020 рік та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, визначивши розміри посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” на 1 січня 2020 року, на відповідний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14 до Постанови № 704.

3. Зобов`язати Міністерство оборони України нарахувати ОСОБА_1 та виплатити з урахуванням раніше виплачених сум грошове забезпечення за період з 01.01.2021 по 31.12.2021, грошову допомогу на оздоровлення за 2021 рік, визначивши розміри посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” на 1 січня 2021 року, на відповідний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14 до Постанови № 704.

4. Зобов`язати Міністерство оборони України нарахувати ОСОБА_1 , та виплатити з урахуванням раніше виплачених сум грошове забезпечення за період з 01.01.2022 по 31.12.2022, грошову допомогу на оздоровлення за 2022 рік, визначивши розміри посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік” на 1 січня 2022 року, на відповідний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14 до Постанови № 704.

5. Зобов`язати Міністерство оборони України нарахувати ОСОБА_1 , та виплатити з урахуванням раніше виплачених сум грошове забезпечення за період з 01.01.2023 по 31.10.2023, грошову допомогу на оздоровлення за 2023 рік, визначивши розміри посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2023 рік” на 1 січня 2023 року, на відповідний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14 до Постанови № 704.

Від позивача до суду надійшла заява, в якій він просить розглядати справу без участі його представника.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснювалося.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_1 , у період з 07.05.2020 по 31.10.2023 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Нарахування та виплата грошового забезпечення здійснювалась Департаментом соціального забезпечення Міністерства оборони України. Департамент соціального забезпечення Міністерства оборони України не є юридичною особою, а являється структурним підрозділом Міністерства оборони України, тому відповідачем у справі є юридична особа - Міністерство оборони України.

16 березня 2026 року, позивач звернувся до Міністерства оборони України із заявою щодо перерахунку та виплаті грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за період з 07.05.2020 по 31.10.2023, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військове звання, розрахованого шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законами України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», «Про Державний бюджет України на 2021 рік», «Про Державний бюджет України на 2022 рік», «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня відповідного року з урахуванням раніше виплачених сум.

Листом від 21.04.2026 року Департамент соціального забезпечення Міністерства оборони України відмовив позивачу у здійсненні перерахунку грошового забезпечення (з врахуванням розміру прожиткового мінімуму на відповідний календарний рік).

Не погодившись з цим, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 2 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" до складу грошового забезпечення входять: осадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Частиною 3 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Приписами 4.4 ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Пунктом 4 постанови № 704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Додатком 1 до постанови № 704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Додатком 14 до постанови № 704 визначено схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Також, додатки 1, 14 до постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

Пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” (далі - Постанова № 103), внесені зміни до пункту 4 постанови № 704, при цьому, зміни до додатків 1 і 14 не вносилися.

Відтак, на момент набрання чинності постановою № 704, що відбулось 01.03.2018 року, пункт 4 було викладено в редакції змін, викладених згідно із пунктом 6 постанови № 103, а саме: 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Водночас, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі №826/6453/18 скасовано п. 6 Постанови № 103, а отже пункт 6 Постанови № 103 втратив чинність та була відновлена дія пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704 у первісній редакції, а отже починаючи з ЗО січня 2020 року розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу є розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня календарного року.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12 березня 2019 року у справі № 913/204/18, від 10 березня 2020 року у справі № 160/1088/19 та від 10 січня 2023 року у справі № 340/507/22).

Таким чином, пункт 4 Постанови № 704 підлягає застосуванню у спірних правовідносинах у первинній редакції, а саме в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - закону про Державний бюджет України на відповідний рік, із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік), оскільки суд не вправі, вирішуючи спір, застосовувати дефектний нормативно-правовий акт безвідносно до того чи був він чинним чи ні на момент виникнення спірних відносин.

Враховуючи викладене, у період з 07.05.2020 по 31.10.2023, грошове забезпечення позивача має обчислюватися із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 07.05.2020 по 31.12.2020 за Законом України “Про Державний бюджет України на 2020 рік”; з 01.01.2021 по 31.12.2021 р. із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2021 р. за Законом України “Про Державний бюджет України на 2021 рік”; з 01.01.2022 по 31.12.2022 р. із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2022 р. за Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік” та з 01.01.2023 по 31.10.2023 із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023 р. за Законом України “Про Державний бюджет України на 2023 рік”.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений:

станом на 1 січня 2020 року в розмірі 2102,00 грн, відповідно до Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік”;

станом на 1 січня 2021 року в розмірі 2270,00 грн, відповідно до Закону України “Про Державний бюджет України на 2021 рік”;

станом на 1 січня 2022 року в розмірі 2481,00 грн, відповідно до Закону України “Про Державний бюджет України на 2022 рік”;

станом на 1 січня 2023 року в розмірі 2684,00 грн, відповідно до Закону України “Про Державний бюджет України на 2023 рік”.

Відповідно до зазначеного, розмір посадового окладу та окладу за військове звання позивача, у період з 07.05.2020 року по 31.10.2023 року, повинен бути визначений шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня відповідного календарного року, на коефіцієнт згідно з додатком 1 до постанови № 704.

Як вбачається з відповіді Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України від 21.04.2026 грошове забезпечення нараховувалось та виплачувалось позивачу в меншому розмірі, оскільки визначення розміру мого посадового окладу та окладу за військовим званням здійснювались з порушенням норм чинного законодавства, виходячи із розміру 1762 гривні.

Як наслідок, в меншому розмірі нараховувались та виплачувались надбавка за вислугу років, надбавка за особливості проходження служби та премія, які встановлюються у відсотковому відношенні від посадового окладу та окладу за військовим званням.

Окрім того, оскільки невірно нараховувалось грошове забезпечення, грошова допомога на оздоровлення у 2020 - 2023 роках нараховувалась та виплачувалась позивачу у меншому розмірі, оскільки відповідно до пункту 1 розділу XXIII Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам затвердженим наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 виплачується в розмірі місячного грошового забезпечення.

Також, оскільки невірно нараховувалось грошове забезпечення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у 2020 році нараховувалась та виплачувалась позивачу в меншому розмірі, оскільки відповідно до пункту 1 розділу XXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам затвердженим наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової служби, один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Таким чином, зважаючи на наведене, суд дійшов переконання, що Міністерство оборони України, у період з 07.05.2020 по 31.10.2023, протиправно нараховувало та виплачувало позивачу грошове забезпечення в меншому розмірі і, як наслідок, нарахувало та виплатило йому належні суми при в меншому розмірі, з порушенням вимог законодавства.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує, що позивач звільнений від сплати судового збору за подання позову, доказів понесення ним інших судових витрат суду не надано, тому судові витрати, що підлягають відшкодуванню, відсутні.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Міністерства оборони України (просп. Повітряних Сил, 6,м. Київ,03049) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними дії Міністерства оборони України, які полягають у застосуванні пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, в редакції, яка втратила чинність згідно постанови Шостого апеляційного суду у справі № 826/6453/18, при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення в період з 07.05.2020 року по 31.10.2023 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2020, 2021, 2022, 2023 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік.

Зобов`язати Міністерство оборони України нарахувати ОСОБА_1 та виплатити з урахуванням раніше виплачених сум грошове забезпечення за період з 07.05.2020 по 31.12.2020, грошову допомогу на оздоровлення за 2020 рік та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, визначивши розміри посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” на 1 січня 2020 року, на відповідний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14 до Постанови № 704.

Зобов`язати Міністерство оборони України нарахувати ОСОБА_1 та виплатити з урахуванням раніше виплачених сум грошове забезпечення за період з 01.01.2021 по 31.12.2021, грошову допомогу на оздоровлення за 2021 рік, визначивши розміри посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” на 1 січня 2021 року, на відповідний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14 до Постанови № 704.

Зобов`язати Міністерство оборони України нарахувати ОСОБА_1 , та виплатити з урахуванням раніше виплачених сум грошове забезпечення за період з 01.01.2022 по 31.12.2022, грошову допомогу на оздоровлення за 2022 рік, визначивши розміри посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік” на 1 січня 2022 року, на відповідний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14 до Постанови № 704.

Зобов`язати Міністерство оборони України нарахувати ОСОБА_1 , та виплатити з урахуванням раніше виплачених сум грошове забезпечення за період з 01.01.2023 по 31.10.2023, грошову допомогу на оздоровлення за 2023 рік, визначивши розміри посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2023 рік” на 1 січня 2023 року, на відповідний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14 до Постанови № 704.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення виготовлено 08 липня 2026 року.

Суддя Сергій КЛОПОТ