Рішення від 07 липня 2026 р. у справі №580/2908/26 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2026 року справа № 580/2908/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Паламаря П.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23) в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо припинення з 01.01.2026 виплати ОСОБА_1 державної соціальної допомоги на догляд, передбаченої Законом України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", як особі, що досягла 80-річного віку та потребує постійного стороннього догляду;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області поновити нарахування та виплату ОСОБА_1 , державної соціальної допомоги на догляд передбачена Законом України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", як особі, що досягла 80-річного віку та потребує постійного стороннього догляду з 01.01.2026.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач отримує пенсію по інвалідності ІІІ групи відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". З 2021 року їй було призначено і виплачувалася державна соціальна допомога на догляд передбачена пунктом 6 статті 7 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", як особі, що досягла 80-річного віку та потребує постійного стороннього догляду. З 01.01.2026 виплату допомоги по догляду припинено автоматично, хоч позивач продовжувала відповідати критеріям для її виплати. Листом відповідач пояснив зазначене, змінами внесеними до постанови КМУ №261 від 02.04.2005 та постанови КМУ №695 від 11.06.2025, а також фактом отримання позивачем пенсії за статтею 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Ухвалою суду від 04.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити в задоволенні позову, оскільки з 28.10.2019 позивача переведено із пенсії за віком на пенсію по інвалідності відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яку відповідно до постанови Шостого апеляційного адміністративного суду з 19.12.2025 обчислено у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком. Водночас, Порядком №261 не передбачено призначення допомоги на догляд особам, які отримують пенсію відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивач, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області та з 28.10.2019 отримує пенсію по інвалідності відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до довідки лікарсько - консультативної комісії КНП "Звенигородська центральна районна лікарня" від 17.02.2021 №249 ОСОБА_1 за станом здоров`я потребує постійного стороннього догляду.

Позивач звернулася до відповідача із заявою від 20.04.2026 з питань нарахування та виплати державної допомоги згідно пункту 6 статті 7 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю".

Листом від 29.04.2026 №2300-0210-8/32777 Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повідомило позивачу, що Порядком призначення і виплати державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державної соціальної допомоги на догляд, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2005 №261 зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 11.06.2025 №695, не передбачено встановлення допомоги на догляд особам, які отримують пенсію згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Не погоджуючись із вказаною відмовою, позивач звернулася до суду.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз цієї норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу “заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом”. Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Відповідно до абзаців 1, 9 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 11.06.2025 №695 "Деякі питання надання окремих видів державної соціальної допомоги Пенсійним фондом України", Кабінет Міністрів України постановив Пенсійному фонду України забезпечити з 1 липня 2025 р. призначення і виплату:

державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю;

державної соціальної допомоги на догляд;

державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю;

допомоги на поховання;

Провести до 1 січня 2026 р. перевірку відповідності одержувачів державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державної соціальної допомоги на догляд (крім осіб з інвалідністю I групи та дітей померлого годувальника) критеріям, визначеним пунктом 3 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державної соціальної допомоги на догляд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2005 р. № 261 (Офіційний вісник України, 2005 р., № 14, ст. 717; 2017 р., № 69, ст. 2075), з урахуванням змін, внесених цією постановою.

Правові засади надання державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, а також надання державної соціальної допомоги на догляд визначає Закон України від 18.05.2004 № 1727-IV «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю» (далі - Закон № 1727-IV).

Відповідно до статті 1 Закону № 1727-IV одинока особа - особа, яка не має працездатних родичів, зобов`язаних за законом її утримувати.

Згідно із пунктом 6 частини 1 статті 7 Закону № 1727-IV державна соціальна допомога на догляд призначається, зокрема, одиноким особам, які досягли 80-річного віку та за висновком лікарсько-консультативної комісії потребують постійного стороннього догляду і одержують пенсію відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" або Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Державна соціальна допомога на догляд не призначається:

особам, які одержують соціальні пенсії або надбавки до пенсії на догляд відповідно до законодавства, що діяло раніше;

особам з інвалідністю, яким призначено відшкодування витрат на догляд відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування", а також іншим особам, за здійснення догляду за якими виплачується компенсація на догляд.

У разі якщо особи, зазначені в частині першій цієї статті, мають право на державну соціальну допомогу на догляд з декількох підстав, державна соціальна допомога на догляд призначається їм з однієї підстави за їх вибором.

Державна соціальна допомога на догляд не виплачується в період, коли особа працює (крім осіб з інвалідністю I групи) або перебуває на повному державному утриманні.

Порядок призначення і виплати державної соціальної допомоги на догляд визначається Кабінетом Міністрів України з урахуванням вимог Закону України "Про адміністративну процедуру".

Умови призначення, надання і виплати державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю; державної соціальної допомоги на догляд визначає Порядок призначення і виплати державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державної соціальної допомоги на догляд, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2005 № 261 (далі - Порядок №261).

Згідно із пунктом 4 Порядку № 261 до одиноких осіб, що мають право на державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державну соціальну допомогу на догляд, належать громадяни, що не мають працездатних родичів, зобов`язаних за законом їх утримувати. Підтвердженням належності до цієї категорії є: інформація про відсутність працездатних родичів (незалежно від місця їх проживання), зобов`язаних за законом їх утримувати (зазначається у поданій заяві про призначення допомоги на догляд); інформація про склад сім`ї (зазначається в декларації про доходи та майно особи, яка звернулася за призначенням соціальної допомоги) (у разі потреби).

Відповідно до підпункту 6 пункту 13 Порядку № 261 державна соціальна допомога на догляд (далі - допомога на догляд) призначається одиноким особам, які досягли 80-річного віку та за висновком ЛКК потребують постійного стороннього догляду та одержують пенсію відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" або Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (крім осіб, зазначених у підпунктах 1 і 2 цього пункту).

Згідно із підпунктом 2-1 пункту 18 Порядку № 261 державна соціальна допомога на догляд встановлюється у таких розмірах від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність: 40 відсотків: одиноким особам, які досягли 80-річного віку та за висновком ЛКК потребують постійного стороннього догляду і одержують пенсію відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” або Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (крім осіб, зазначених у підпунктах 1 і 2 цього пункту).

Відповідно до пункту 21 Порядку № 261 для призначення допомоги на догляд особи, зазначені у підпунктах 4-6 пункту 13 цього Порядку, подають документи, передбачені абзацами другим - десятим пункту 10 цього Порядку, та висновок ЛКК (для осіб, які потребують постійного стороннього догляду).

Орган Пенсійного фонду України використовує наявну інформацію про вид, розмір пенсії і період, на який вона призначена, в електронній базі даних про одержувачів пенсії.

Допомога на догляд призначається з дня звернення за допомогою (пункт 23 Порядку № 261).

Допомога на догляд призначається на період призначення пенсії. У разі зміни групи інвалідності допомога на догляд у новому розмірі призначається з дня зміни групи інвалідності, якщо така зміна приводить до збільшення розміру, і з місяця, що настає за тим, у якому встановлено нову групу інвалідності, - у разі зменшення розміру допомоги. У разі зміни групи інвалідності виплата допомоги на догляд продовжується за матеріалами особової (пенсійної) справи без подання заяви одержувачем за умови, що для продовження її виплати не потрібні додаткові документи. У разі необхідності подання додаткових документів, передбачених пунктами 10, 21 і 22 цього Порядку, органи Пенсійного фонду України повідомляють особу про перелік документів, які необхідно додатково подати. Якщо додаткові документи буде подано пізніше ніж протягом 90 календарних днів з дня відправлення повідомлення, виплата допомоги на догляд здійснюється з дня подання додаткових документів (пункт 23 Порядку № 261).

Таким чином, враховуючи вищенаведені положення Закону №1727-IV та Порядку № 261 суд доходить до висновку, що право на призначення допомоги на догляд мають, зокрема, одинокі особи, які досягли 80-річного віку та за висновком ЛКК потребують постійного стороннього догляду та одержують пенсію відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" або Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Як встановлено судом з 28.10.2019 позивач отримує пенсію по інвалідності відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Тоді як, ні Законом №1727-IV, ні Порядком № 261 не передбачено, що на призначення допомоги на догляд мають право особи, які отримують пенсію відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" і твердження позивача про те, що з 2021 року їй така допомога виплачувалася, вказані висновки суду не спростовують.

Тому суд погоджується з доводами відповідача про те, що правові підстави для призначення позивачу допомоги на догляд відповідно до Законом №1727-IV відсутні та не вбачає підстав для задоволення адміністративного позову.

Щодо інших посилань сторін, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання рішення.

Суддя Петро ПАЛАМАР