Рішення від 07 липня 2026 р. у справі №560/2449/26 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/2449/26

РІШЕННЯ

іменем України

08 липня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , з урахуванням зменшення позовних вимог, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 70 000 грн. за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання бойових завдань додатково до додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн. за період з 01.04.2024 р. до 08.08.2024, з 27.08.2024 р. до 16.10.2024 р.

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 70 000 грн. за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання бойових завдань додатково до додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн. за період з 01.04.2024 р. до 08.08.2024, з 27.08.2024 р. до 16.10.2024 р.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач під час проходження військової служби брав безпосередню участь у бойових діях у періоди з 07.02.2024 по 08.08.2024, з 27.08.2024 по 16.10.2024 та з 04.11.2024 по 06.11.2024, що підтверджується довідкою про безпосередню участь від 29.11.2024 №3853, виданою на підставі наказів командира військової частини, рапортів командира підрозділу та журналу бойових дій, а тому, на думку позивача, він має право на виплату одноразової винагороди у розмірі 70000 грн за кожні 30 днів сумарно обчисленого виконання бойових завдань, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 з урахуванням змін, внесених постановою №419 від 12.04.2024, додатково до винагороди у розмірі до 100000 грн, однак відповідач такої виплати не здійснив, чим допустив протиправну бездіяльність.

Ухвалою суду від 20.02.2026 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Ухвалою суду прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 області про зменшення позовних вимог.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначено, що виплата одноразової винагороди у розмірі 70000 грн за кожні 30 днів сумарно обчисленого виконання бойових завдань запроваджена постановою Кабінету Міністрів України №419 та застосовується лише з 01.04.2024, а право на таку виплату виникає виключно за умови виконання бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання завдань військовою частиною першого ешелону оборони або наступу до ротного опорного пункту включно, на тимчасово окупованій території, між позиціями сил оборони та військ держави-агресора або на території противника. Відповідач вказує, що довідка від 29.11.2024 №3853, на яку посилається позивач, є підставою для надання статусу учасника бойових дій, але сама по собі не підтверджує право на виплату 70000 грн.

Позивач подав відповідь на відзив, в якому заперечує доводи позивача та просить задоволити позовні вимоги в повному обсязі.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі обставини справи, суд встановив наступне.

Позивач у період з 10.04.2022 по 11.11.2025 проходив службу у військові частині НОМЕР_1 .

Відповідно до довідки від 29.11.2024 №3853 ОСОБА_1 в період 03.07.2022 по 09.05.2023, з 23.05.2023 по 23.01.2024, з 07.02.2024 по 08.08.2024, 27.08.2024 по 16.10.2024, з 04.11.2024 по 06.11.2024 брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України , захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Ця довідка є підставою для надання особі статусу учасника бойових дій (особи з інвалідністю внаслідок війни).

Вважаючи протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо неповного нарахування та виплати додаткової винагороди у розмірі до 100000 грн пропорційно часу виконання бойових завдань за спірні періоди, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ст. 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Відповідно до абз. 1 п. 1 ст. 9 Закону України від 20.11.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з п. п. 2-3 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України (абзаци перший, другий пункту 4 статті 9 Закону № 2011-ХІІ).

Згідно зі ст. 9-2 Закону № 2011-ХІІ на період дії воєнного стану (особливого періоду):

а) військовослужбовцям щомісячно виплачується додаткова винагорода на умовах, у розмірах та в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України;

б) військовослужбовцям виплачується винагорода за знищене (захоплене) озброєння та військову, бойову (спеціальну, спеціалізовану) техніку противника у розмірах від чотирьох до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України 28.02.2022 прийняв постанову №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168, у відповідних редакціях, чинних на період спірних правовідносин).

Абзацами 1-2 п. 1-1 Постанови № 168 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12.04.2024 № 419 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168», яка застосовувалася у період з 01.04.2024 по 24.08.2024) установлено, що на період воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. У разі виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території противника військовослужбовцям додатково виплачується одноразова винагорода в розмірі 70000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань.

Згідно з абз. 1-2 п. 1-1 Постанови № 168 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1311 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 р. № 1161 і від 28 лютого 2022 р. № 168», яка застосовується з 25 серпня 2024 року, установлено, що на період воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. У разі виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території держави-агресора військовослужбовцям додатково виплачується одноразова винагорода в розмірі 70000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань.

Отже, виплата додаткової винагороди в розмірі 70000,00 грн. за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій рф території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території держави-агресора виплачується зокрема військовослужбовцям Збройних Сил України у разі виконання таких бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій рф території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території держави-агресора.

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам регулює Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 745/32197 (далі - Порядок № 260).

Наказом Міністерства оборони України від 21.05.2024 №339 «Про затвердження Змін до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.05.2024 за № 746/42091, Порядок № 260 доповнено новим розділом ХХХVІІ «Особливості виплати одноразової винагороди на період дії воєнного стану», який застосовується з 01.04.2024.

Згідно з п. 1 розділу ХХХVІІ «Особливості виплати одноразової винагороди на період дії воєнного стану» Порядку № 260:

на період воєнного стану військовослужбовцям додатково виплачується одноразова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану в розмірі 70 000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання бойових (спеціальних) завдань:

під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно;

на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України;

на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій;

на території противника.

Підтвердження виконання бойових (спеціальних) завдань здійснюється на підставі таких документів:

бойовий наказ (бойове розпорядження);

журнал бойових дій або бойове донесення;

рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про виконання бойових (спеціальних) завдань кожним військовослужбовцем (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) в умовах, визначених пунктом 1 цього розділу.

Інформацію про кількість днів виконання бойових (спеціальних) завдань у минулому місяці відряджених до військових частин (установ, організацій) військовослужбовців командири військової частини (установи, організації), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець, повідомляють органи військового управління, військові частини (установи, організації) за місцем штатної служби військовослужбовців, до 05 числа поточного місяця в установленому законодавством порядку.

Відповідно до п. п. 4, 5 розділу ХХХVІІ «Особливості виплати одноразової винагороди на період дії воєнного стану» Порядку № 260 виплата одноразової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів військових частин (установ, організацій).

Накази про виплату одноразової винагороди особовому складу, у якого право на отримання одноразової винагороди настало у минулому місяці, видаються до 05 числа поточного місяця на підставі:

даних обліку днів для виплати одноразової винагороди, які підтверджують наявність сумарно обчислених 30 днів виконання завдань військовослужбовцями в умовах, визначених пунктом 1 цього розділу, за які виплата одноразової винагороди не здійснювалась;

інформації про кількість днів виконання бойових (спеціальних) завдань для виплати одноразової винагороди, зазначеної у витязі з наказу командира військової частини (установи, організації) за попереднім місцем проходження служби військовослужбовця;

інформації про кількість днів виконання бойових (спеціальних) завдань для виплати одноразової винагороди, зазначеної військовою частиною (установою, організацією), до якої для виконання завдань був відряджений військовослужбовець.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» бойові дії - це форма застосування з`єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння); район воєнних (бойових) дій - це визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії.

Постановка бойових завдань підрозділам (елементам бойового порядку) здійснюється бойовим наказом, під час ведення бою (дій) або в інших умовах бойової обстановки - бойовим розпорядженням. Зазвичай вони доводяться до командирів підрозділів в усній формі.

У бойовому наказі вказується: висновки з оцінювання противника; завдання, які виконуються силами і засобами старшого командира на напрямку дій військової частини (підрозділу), а також завдання сусідів і розмежувальні лінії з ними; бойове завдання військової частини (підрозділу) та замисел бою (дій); бойові завдання штатним і доданим підрозділам (елементам бойового порядку); норма витрат ракет і боєприпасів на виконання бойового завдання; місце і час розгортання ОКП (ксП) та напрямок його переміщення, порядок передачі управління; час готовності до виконання завдання та порядок доповіді замислу старшому командиру.

У бойовому розпорядженні зазвичай командир вказує: стислі відомості про положення та характер дій противника; завдання, що виконуються силами і засобами старшого командира на напрямку дій підрозділів; бойове завдання підпорядкованим підрозділам; час готовності до бою (дій). За необхідності у ньому можуть бути зазначені завдання військової частини (підрозділу), сусідів та інші дані.

Бойові (попередні бойові) розпорядження і вказівки, які віддає командир усно, записуються в журнал відданих і отриманих розпоряджень, у якому відображається: дата, час і зміст розпоряджень, спосіб їх передачі або отримання, кому вони передані або повинні бути передані, від кого отримані.

Як встановлено судом, спірним питанням є виплата позивачу одноразової винагороди в розмірі 70000 грн. за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання певних завдань, що передбачена п.1-1 Постанови № 168.

Як вже було зазначено судом, умовою для настання права у військовослужбовця для отримння одноразової винагороди в розмірі 70000 грн. за кожні 30 днів (сумарно обчислених), є виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій рф території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території держави-агресора.

Підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи), у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань (п. 4 розділу XXXIV Порядку №260).

Із матеріалів справи встановлено, що відповідно до довідки від 29.11.2024 №3853 про безпосередню участь особи у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України позивач дійсно в період 03.07.2022 по 09.05.2023, з 23.05.2023 по 23.01.2024, з 07.02.2024 по 08.08.2024, 27.08.2024 по 16.10.2024, з 04.11.2024 по 06.11.2024 брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України , захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в нп. Білогірка, н.п. Андріївка Херсонської обл., н.п. Курахове, н.п. Краматорськ Донецької обл., н.п. Лежине Запорізької обл.

Підставами є ЖБД в/ч НОМЕР_1 за 20.07.2022, 21.07.2022; Рапорт ком. Підрозділу від 01.12.2023 №22347; Довідка про обставини травми ( поранення, контузії, каліцтва) №392/д/1615 від 18.10.2024; Витяги з наказів ком. в/ч НОМЕР_1 (по СЧ) від 03.07.2022 № 91, від 23.05.2023 № 145, від 07.02.2024 № 38, від 27.08.2024 № 245, від 16.10.2024 № 295, від 04.11.2024 № 315, від 06.11.2024 № 317.

Ця довідка є підставою для надання особі статусу учасника бойових дій (особи з інвалідністю внаслідок війни).

Досліджуючи надані відповідачем витяги з наказів командира військової частини НОМЕР_1 по стройовій частині, суд встановив, що вони підтверджують переважно рух позивача по службі, а саме вибуття з пункту постійної дислокації, прибуття з відпустки, прибуття зі шпиталю, прибуття з відрядження, вибуття на лікування у зв`язку з травмуванням, прибуття після лікування та вибуття у відпустку для лікування. Разом з тим такі накази самі по собі не підтверджують виконання позивачем бойових завдань у всі заявлені ним спірні періоди.

Крім того, форма довідки військової частини від 29.11.2024 №3853 (яка міститься в матеріалах справи) затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 413 «Про затвердження Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України» та є підставою для отримання статусу учасника бойових дій (що зазначено в самій довідці) і не визначає підстави та розмір нарахування додаткової винагороди передбаченої постановою КМУ №168.

Суд також враховує, що згідно з довідкою від 29.01.2026 №1634/ФЕС/359 про нараховане та виплачене грошове забезпечення і додаткову винагороду, позивачу нараховувалась та виплачувалась додаткова винагорода з розрахунку 100000 грн.

Зокрема, за грудень 2023 року позивачу виплачено 54838,71 грн за 17 днів, за січень 2024 року - 6451,61 грн за 2 дні, за лютий 2024 року - 20689,66 грн за 6 днів, за березень 2024 року - 6451,61 грн за 2 дні, за квітень 2024 року - 20000,00 грн за 6 днів, за травень 2024 року - 29032,26 грн за 9 днів, за вересень 2024 року - 6666,67 грн за 2 дні, за жовтень 2024 року - 90322,58 грн за 28 днів, у тому числі за час лікування, а за листопад 2024 року - 13333,33 грн за 4 дні лікування.

Разом з тим, за інші дні спірного періоду позивачу нараховувалась додаткова винагорода з розрахунку 30000 грн пропорційно часу виконання завдань, оскільки у ці дні позивач перебував у районі виконання бойових завдань, однак не виконував бойових або спеціальних завдань поблизу лінії зіткнення з противником.

Натомість позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували виконання ним у спірні періоди таких бойових (спеціальних) завдань, а саме під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною або підрозділом першого ешелону оборони чи наступу до ротного опорного пункту включно, на тимчасово окупованій території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій або на території противника, з якими постанова Кабінету Міністрів України №168 та Порядок №260 пов`язують право на виплату одноразової винагороди у розмірі 70000 грн.

З урахуванням викладеного, наявні у матеріалах справи документи не можуть бути підставою для виплати одноразової винагороди у розмірі 70000,00 грн за кожні 30 днів сумарно обчисленого виконання бойових (спеціальних) завдань, тому відповідач правомірно не врахував зазначені документи під час вирішення питання щодо виплати позивачу одноразової винагороди у розмірі 70000,00 грн за періоди з 01.04.2024 до 08.08.2024 та з 27.08.2024 до 16.10.2024.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що матеріалами справи не підтверджено протиправної бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати позивачу одноразової винагороди у розмірі 70000,00 грн за спірні періоди.

За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи, що позивач не довів належними доказами обставин, на яких ґрунтуються його вимоги, а відповідачем підтверджено здійснення виплат у межах наявних документальних підстав, позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Враховуючи вимоги статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, звільнення позивача від сплати судового збору та відсутність підстав для задоволення позову, судові витрати по справі не розподіляються.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - відмовити .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )

Відповідач:Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 )

Головуючий суддя П.І. Салюк