Постанова від 01 липня 2026 р. у справі №405/3980/26 — Подільський районний суд міста Кропивницького

Справа № 405/3980/26

провадження № 3/405/608/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.2026 м. Кропивницький

Подільський районний суд міста Кропивницького у складі головуючого судді Майданнікова О.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП — НОМЕР_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , щодо місця роботи, сімейного стану та наявності утриманців інформації не надав,

за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

до Подільського районного суду міста Кропивницького з Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 730947 від 05.06.2026 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .

Зі змісту зазначеного протоколу вбачається, що 05.06.2026 о 00 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру стосовно своєї дружини – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме ображав її нецензурною лайкою та штовхав, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

ОСОБА_1 про день, час та місце розгляду справи, призначеного на 02.07.2026, був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № R 06811237545 0 за місцем його реєстрації, а саме: АДРЕСА_1 , а також отриманням 15.06.2026 о 10:57:23 у додатку «Viber» повідомлення про виклик до суду на телефонний номер НОМЕР_2 .

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про перенесення розгляду справи чи про розгляд справи за його відсутності до суду не подавав (а.п. 13, 19). Крім того, на офіційному сайті Судової влади України в розділі «Список судових справ, призначених до розгляду» дата та місце розгляду справи були зазначені після призначення справи до розгляду в судовому засіданні.

У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомила, що проживає за адресою: АДРЕСА_2 , у квартирі, яка належить її тітці. Також пояснила, що в офіційному шлюбі зі ОСОБА_1 перебуває із серпня 2025 року, спільних дітей вони не мають, спільного майна не набували.

18.06.2026 за вх. № 21188 на адресу суду надійшла заява потерпілої ОСОБА_2 щодо обставин справи про адміністративне правопорушення стосовно притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 . У заяві потерпіла повідомила, що 05.06.2026 між ними дійсно відбулася сварка, яка не мала суттєвих негативних наслідків. На цей час вони помирилися, претензій до ОСОБА_1 вона не має, у зв`язку з чим просила суворо його не карати. Справу про адміністративне правопорушення просила розглядати без її участі (а.п. 18).

Враховуючи обізнаність ОСОБА_1 щодо складання стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення та подальшого судового розгляду, беручи до уваги його небажання скористатися правом участі у судовому розгляді справи, а також відсутність обставин, які б свідчили про необхідність його обов`язкової явки до суду, суд, з урахуванням положень ч. 2 ст. 268 КУпАП, доходить висновку про можливість розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Суд враховує, що ч. 2 ст. 268 КУпАП містить виключний перелік адміністративних правопорушень, під час розгляду справ про які присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою. Адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, до такого переліку не віднесено.

З урахуванням положень ст. 269 КУпАП, належного повідомлення потерпілої, її заяви про розгляд справи за її відсутності, а також відсутності клопотань про відкладення розгляду справи, суд вважає можливим провести судовий розгляд за відсутності сторін.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази як кожен окремо, так і в їх сукупності, всебічно, повно й об`єктивно встановивши обставини справи, суд доходить висновку про закриття провадження у справі з огляду на таке.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення, зокрема, є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган чи посадова особа встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність певної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган або посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За змістом ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема: дата і місце його складення; посада, прізвище, ім`я та по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за відповідне правопорушення; прізвища й адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; а також інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган або посадова особа під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов`язані з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна відповідна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Кодексом України про адміністративні правопорушення встановлено стадійність притягнення особи до адміністративної відповідальності, яка охоплює виявлення правопорушення, його фіксацію, формування доказової бази та судовий розгляд справи. Отже, після виявлення факту ймовірного правопорушення уповноважена особа зобов`язана зібрати належні та допустимі докази такого правопорушення і відобразити у протоколі суть діяння таким чином, щоб вона охоплювала всі обов`язкові ознаки складу адміністративного правопорушення.

Протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, у якому уповноважений орган фіксує обставини діяння, що ставиться особі у вину. Саме протокол визначає межі судового розгляду, оскільки суд розглядає справу в межах сформульованої в ньому фабули обвинувачення та не вправі самостійно її змінювати, доповнювати або конструювати замість органу, який склав протокол.

Суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею КУпАП, за якою складено протокол. Обставини правопорушення мають бути викладені конкретно, з належним формулюванням складу правопорушення відповідно до змісту диспозиції статті, яка передбачає відповідальність за його вчинення.

Норма ч. 1 ст. 173-2 КУпАП є бланкетною, а тому для повного розкриття суті адміністративного правопорушення у протоколі має бути зазначено не лише те, які саме дії вчинила особа та який вид домашнього насильства їй інкримінується, а й те, чи настали передбачені законом наслідки таких дій.

Частина 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто за умисне вчинення будь-яких діянь фізичного, психологічного чи економічного характеру, зокрема застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Отже, обов`язковими ознаками об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, є не лише вчинення дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, а й настання наслідків у вигляді шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілої особи, а також причинний зв`язок між такими діями та відповідними наслідками.

За змістом ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнім насильством є діяння фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї, у межах місця проживання, між родичами, між колишнім чи теперішнім подружжям або між іншими особами, які спільно проживають чи проживали однією сім`єю, незалежно від того, чи проживає особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа.

Психологічне насильство як форма домашнього насильства охоплює словесні образи, погрози, приниження, переслідування, залякування та інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії спричинили або викликали передбачені законом негативні наслідки для постраждалої особи, зокрема побоювання за власну безпеку, емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або шкоду психічному здоров`ю.

Домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин, оскільки характеризується порушенням прав і свобод постраждалої особи та наслідками для її фізичного або психічного здоров`я. Натомість конфліктна ситуація може бути зумовлена взаємними суперечностями між сторонами, напруженням у відносинах, зіткненням інтересів чи поглядів, однак сама по собі не завжди утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП.

Таким чином, самі по собі факти вживання нецензурної лайки, наявність сварки чи конфліктної ситуації між подружжям, без встановлення та належного відображення у протоколі передбачених законом наслідків, автоматично не утворюють складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 730947 від 05.06.2026; письмові пояснення потерпілої ОСОБА_2 від 05.06.2026; форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 05.06.2026; відеозаписи з нагрудної камери працівника поліції, які містяться на цифровому носії інформації DVD-R, позначеному написом «Скородзієвський», оглянутому в судовому засіданні, суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, з огляду на таке.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 730947 від 05.06.2026 вбачається, що ОСОБА_1 ставиться у провину те, що він 05.06.2026 о 00 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру стосовно своєї дружини ОСОБА_2 , а саме ображав її нецензурною лайкою та штовхав.

Водночас наведена у протоколі фабула адміністративного правопорушення не містить посилання на обов`язкову ознаку складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а саме не зазначено, що внаслідок таких дій потерпілій була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю.

У протоколі не конкретизовано, у чому саме полягала така шкода, які її прояви були встановлені, якими доказами вона підтверджується, а також не наведено причинного зв`язку між описаними діями ОСОБА_1 та негативними наслідками для фізичного чи психічного здоров`я потерпілої.

Саме по собі зазначення у протоколі про вживання нецензурної лайки та штовхання потерпілої, без наведення наслідків у вигляді шкоди її фізичному або психічному здоров`ю, не охоплює повного складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Такі обставини можуть свідчити про наявність конфліктної ситуації між подружжям, однак не є достатніми для висновку про вчинення саме домашнього насильства у розумінні зазначеної норми, якщо не встановлено передбачених законом наслідків.

Письмова заява потерпілої, подана до суду 18.06.2026, також не підтверджує настання негативних наслідків для її фізичного чи психічного здоров`я. Навпаки, потерпіла повідомила, що між нею та ОСОБА_1 дійсно мала місце сварка, однак вона не мала суттєвих негативних наслідків, сторони помирилися, претензій до ОСОБА_1 потерпіла не має та просила суворо його не карати.

Вказана позиція потерпілої сама по собі не є безумовною підставою для закриття провадження у справі, однак у сукупності з іншими матеріалами підтверджує, що обов`язкова ознака об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, а саме завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілої, у цій справі належним чином не встановлена і не доведена.

Суд звертає увагу, що відсутність у протоколі опису обов`язкової ознаки складу адміністративного правопорушення не є формальною опискою чи несуттєвим недоліком. Така обставина унеможливлює встановлення складу адміністративного правопорушення, оскільки суд розглядає справу в межах фабули, викладеної у протоколі, та не може самостійно доповнювати її обставинами, які орган, уповноважений на складання протоколу, не зазначив як складову суті адміністративного правопорушення.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що формулювання обвинувачення є важливою умовою справедливого та об`єктивного судового розгляду. Зокрема, особа має бути негайно і детально поінформована про характер і підстави обвинувачення, тобто про ті фактичні обставини, які їй інкримінуються, що є необхідною умовою для реалізації права на захист.

Суд не вправі самостійно доповнювати фабулу протоколу обставинами, які в ньому не зазначені, зокрема самостійно визначати, яка саме шкода була завдана потерпілій, у чому вона проявилася та якими доказами підтверджується. Таке доповнення фактично означало б зміну або розширення змісту адміністративного правопорушення, яке ставиться особі у вину, що є неприпустимим з огляду на право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, знати суть інкримінованого їй адміністративного правопорушення та мати можливість реалізовувати право на захист саме щодо обставин, викладених у протоколі.

Основними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, є, зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Суд не має права з власної ініціативи у будь-який спосіб збирати докази винуватості особи або підміняти собою орган, який склав протокол про адміністративне правопорушення.

Крім того, відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Зазначені конституційні гарантії поширюються також на провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Чинним КУпАП не надано суду права самостійно змінювати чи доповнювати кваліфікуючі ознаки адміністративного правопорушення, зазначені у протоколі, перекваліфіковувати вчинене діяння або самостійно збирати докази винуватості особи. Так само нормами КУпАП не передбачено повернення матеріалів справи на доопрацювання з мотивів недостатності доказів або необхідності уточнення фабули правопорушення, оскільки це погіршувало б становище особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Таким чином, у протоколі про адміністративне правопорушення та доданих до нього матеріалах не наведено і належними доказами не підтверджено обов`язкової ознаки об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а саме завдання потерпілій шкоди фізичному або психічному здоров`ю внаслідок дій ОСОБА_1 .

За таких обставин відсутні підстави для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП.

На підставі викладеного, враховуючи відсутність обов`язкової ознаки об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, суд доходить висновку, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Керуючись статтями 247, 251, 252, 256, 268, 280, 283, 284, 287 КУпАП, суд

постановив:

закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Подільський районний суд міста Кропивницького протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови – без змін.

Суддя Олексій Іванович Майданніков