Рішення від 07 липня 2026 р. у справі №560/2448/26 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/2448/26

РІШЕННЯ

іменем України

08 липня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частинм НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення у жовтні 2025 р. у повному обсязі.

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення, що підлягало виплаті ОСОБА_1 , у жовтні 2025 р. у повному обсязі.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивача з 06.01.2025 зараховано у розпорядження командира військової частини, однак після отримання поранення він фактично перебував на лікуванні та у відпустках за станом здоров`я. Позивач вказує, що відповідно до пункту 1 розділу XXVIII Порядку №260 час перебування військовослужбовця на лікуванні та у відпустці виключається із загального строку перебування у розпорядженні, а тому період, який може враховуватись до такого строку, становить лише 54 дні, тобто менше двох місяців. З огляду на це, позивач вважає, що у жовтні 2025 року він мав право на виплату грошового забезпечення у повному обсязі, а виплата його лише в розмірі окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років є протиправною.

Ухвалою суду від 20.02.2026 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначено, що доводи позивача є безпідставними, оскільки ОСОБА_1 з 06.01.2025 зараховано у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 , а за період з 06.01.2025 по 11.10.2025 загальна кількість днів становить 278 діб, з яких 100 діб позивач перебував на лікуванні та 118 діб — у відпустках, тобто фактичний строк перебування у розпорядженні командира становить 60 діб. Відповідач вказує, що відповідно до пунктів 1, 5 розділу XXVIII Порядку №260 після спливу двох місяців перебування військовослужбовця у розпорядженні грошове забезпечення виплачується в розмірі окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, тому військова частина діяла правомірно, а підстав для виплати позивачу грошового забезпечення за жовтень 2025 року у повному обсязі немає.

Позивач подав відповідь на відзив, в якому заперечує доводи позивача, просить заловолити позовні вимоги в повному обсязі.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі обставини справи, суд встановив наступне.

Позивач у період з 10.04.2022 по 11.11.2025 проходив службу у військові частині НОМЕР_1 .

16.10.2024 р. позивач отримав травму під час виконання бойового завдання відповідно до довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 18.10.2024 р. №392/д/1615.

З матеріалів справи встановлено, що після отримання травми позивач неодноразово перебував на стаціонарному лікуванні та у відпустках за станом здоров`я.

Зокрема, позивач перебував на лікуванні з 16.10.2024 по 04.11.2024, з 07.01.2025 по 29.01.2025, з 07.03.2025 по 24.03.2025, з 17.04.2025 по 23.04.2025, з 22.05.2025 по 28.05.2025, з 31.07.2025 по 15.08.2025, з 27.08.2025 по 10.09.2025 та з 11.09.2025 по 24.09.2025.

На підставі висновків військово-лікарської комісії та відповідних наказів командира військової частини НОМЕР_1 позивачу надавалися відпустки за станом здоров`я з 01.02.2025 по 02.03.2025, з 24.04.2025 по 23.05.2025, з 28.05.2025 по 26.06.2025 та з 27.06.2025 по 26.07.2025.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 06.01.2025 №6-Рс позивача зараховано у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 .

У зв`язку з цим, на думку позивача, станом на жовтень 2025 року він не перебував у розпорядженні понад два місяці, а тому мав право на отримання грошового забезпечення у повному обсязі.

Вважаючи, що відповідач протиправно не нарахував та не виплатив йому грошове забезпечення за жовтень 2025 року у повному обсязі, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018 (далі - Порядок № 260).

Згідно з п. 2 розділу І Порядку № 260, грошове забезпечення військовослужбовця включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Пунктом 5 розділу XXVIII Порядку № 260 встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовцям після перебування у розпорядженні понад два місяці виплачується в розмірі окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, за винятком випадків продовження строків виплати за рішенням Міністра оборони України.

Таким чином, військовослужбовцю Збройних Сил України, який перебуває у розпорядженні понад два місяці, виплачується грошове забезпечення в розмірі окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався і триває на час вирішення справи судом.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнято постанову № 168 (далі - Постанова № 168), пунктом 1 якої встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2023 № 836 доповнено Постанову № 168, зокрема, абзацом сьомим пункту 1-1 в такій редакції: «Військовослужбовцям, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, визнані військово-лікарською комісією обмежено придатними до військової служби або непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців та зараховані у розпорядження відповідних командирів, після перебування у розпорядженні понад два місяці (за які вони втратили право на отримання грошового забезпечення в повному обсязі за останніми займаними посадами) і до закінчення перебування у розпорядженні щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 20100 гривень».

Відповідно до пункту 2 постанови від 09.08.2023 № 836, вона набирає чинності з дня опублікування та застосовується в частині виплати додаткової винагороди з 01.06.2023.

15.09.2023 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 1001, якою абзац 7 пункту 1-1 Постанови № 168 викладено в такій редакції: «Військовослужбовцям, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, визнані військово-лікарською комісією обмежено придатними до військової служби або непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців та зараховані у розпорядження відповідних командирів, протягом двох місяців з дня зарахування у розпорядження (без врахування часу перебування у відпустці та на лікуванні) виплачується грошове забезпечення (без урахування додаткової винагороди) за останньою займаною посадою у повному обсязі. Після перебування у розпорядженні понад два місяці і до закінчення перебування у розпорядженні таким військовослужбовцям щомісяця виплачується оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років та додаткова винагорода у розмірі 20100 гривень».

Відповідно до пункту 2 постанови від 15.09.2023 № 1001, вона набирає чинності з дня опублікування та застосовується в частині виплати додаткової винагороди з 01.06.2023.

Разом із цим, абз. 5 п. 2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань, пов`язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану» від 28.06.2023 № 3161-IX (далі Закон № 3161-ІХ) установлено, що в період дії воєнного стану в Україні військовослужбовцям, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, визнані військово-лікарською комісією обмежено придатними до військової служби або непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців та зараховані у розпорядження відповідних командирів, протягом двох місяців з дня зарахування у розпорядження (без врахування часу перебування у відпустці та на лікуванні) виплачується грошове забезпечення (без урахування додаткової винагороди) за останньою займаною посадою у повному обсязі. Після перебування у розпорядженні понад два місяці і до закінчення перебування у розпорядженні таким військовослужбовцям щомісячно виплачується оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років та додаткова винагорода у розмірі 20100 гривень на умовах та в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 1 розділу ІІ Закону № 3161-ІХ цей Закон набирає чинності з дня його опублікування, крім, зокрема, пункту 2 цього розділу, який набирає чинності через 30 днів з дня опублікування цього Закону, та застосовується у частині виплати додаткової винагороди з першого числа місяця, в якому опублікований цей Закон.

Закон № 3161-ІХ опубліковано 30.06.2023, а отже, абз. 5 п. 2 розділу ІІ Закону № 3161-ІХ набрав чинності 31.07.2023.

Системний аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що грошове забезпечення військовослужбовця, який у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, визнаний ВЛК обмежено придатним або непридатним до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців та перебуває у розпорядженні відповідних командирів понад два місяці, грошове забезпечення виплачується:

- до 31.05.2023 в розмірі окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років;

- з 01.06.2023 по 30.07.2023 відповідно до положень постанови № 168 у розмірі окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та додаткової винагороди у розмірі 20100 гривень;

- з 31.07.2023 (день набрання чинності абз. 5 п. 2 розділу ІІ Закону № 3161-ІХ) у розмірі окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та додаткової винагороди у розмірі 20100 гривень на умовах та в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, з 01.06.2023 військовослужбовцям, які отримали поранення та зараховані у розпорядження командира протягом двох місяців з дня зарахування виплачується грошове забезпечення, а у разі перебування у розпорядженні понад два місяці, щомісячно виплачується оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років та додаткова винагорода у розмірі 20100 грн за таких умов:

1) у зв`язку з пораненням, пов`язаних із захистом Батьківщини;

2) визнання ВЛК такого військовослужбовця обмежено придатним до військової служби або непридатним до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;

3) зарахування його у розпорядження відповідного командира та після перебування у розпорядженні понад два місяці і до закінчення перебування у розпорядженні.

Як вбачається з матеріалів справи, факт отримання позивачем травми під час виконання бойового завдання, його зарахування у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 з 06.01.2025, а також перебування у спірний період на лікуванні та у відпустках за станом здоров`я відповідачем не заперечується.

У відзиві відповідач самостійно зазначає, що у період з 06.01.2025 по 11.10.2025 позивач перебував на лікуванні 100 діб та у відпустках 118 діб, тобто загальний час лікування та відпусток становив 218 діб, а фактичний строк перебування позивача у розпорядженні командира, за розрахунком самого відповідача, становив - 60 діб.

Суд звертає увагу, що пунктом 5 розділу XXVIII Порядку №260 передбачено виплату грошового забезпечення у розмірі окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років після перебування військовослужбовця у розпорядженні понад два місяці.

За таких обставин доводи відповідача про правомірність виплати позивачу у жовтні 2025 року грошового забезпечення у зменшеному розмірі суд вважає необґрунтованими, оскільки станом на 11.10.2025 строк перебування позивача у розпорядженні становив 60 діб, тобто не був більшим ніж два місяці.

Відповідач не довів належними та допустимими доказами, що у жовтні 2025 року позивач перебував у розпорядженні командира військової частини понад два місяці з урахуванням виключення періодів лікування та відпусток за станом здоров`я.

У відповідності до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи, що відповідач не довів правомірності ненарахування та невиплати позивачу грошового забезпечення за жовтень 2025 року у повному обсязі, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, судовий збір відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягується.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задоволити.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за жовтень 2025 року у повному обсязі.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за жовтень 2025 року у повному обсязі, з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )

Відповідач:Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 )

Головуючий суддя П.І. Салюк