Вирок від 07 липня 2026 р. у справі №387/896/26 — Добровеличківський районний суд Кіровоградської області

ЄУН 387/896/26

Номер провадження по справі 1-кп/387/191/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2026 року селище Добровеличківка

Добровеличківський районний суд Кіровоградської області у складі

головуючого судді ОСОБА_1

із секретарем судового засідання ОСОБА_2

за участю сторін кримінального провадження

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025121100000039 від 19.02.2026 по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Тернове Добровеличківського району Кіровоградської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не працюючого, раніше судимого 26.08.2025 вироком Добровеличківського районного суду Кіровоградської області за ч.1 ст. 382 КК України до покарання у вигляді штрафу у розмірі 8500,00 грн, судимість у встановленому законом порядку не знята та не погашена,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 вчинив умисні дії, які виразились в умисному невиконанні постанов суду, що набрали законної сили, за наступних обставин:

Так, ОСОБА_4 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами відповідно до постанов Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 09.11.2023 по справі № 387/1550/23 визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 130 КУпАП та статті 124 КУпАП із застосуванням відносно нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням керування транспортними засобами строком на один рік, та тричі ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 КУпАП постановами Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 30.08.2024 у справі № 387/763/24, від 15.10.2024 у справі № 387/1023/24, від 19.11.2024 у справі 387/1370/24 із накладенням до нього адміністративних стягнень у виді штрафу у розмірі 2 400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому вираженні становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років без оплатного вилучення транспортного засобу.

Крім того, 26.08.2025 року вироком Добровеличківського районного суду Кіровоградської області ОСОБА_4 засуджений за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 382 КК України до покарання у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 500 (п`ятсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян що становить 8 500 ( вісім тисяч п`ятсот) грн., який сплатив та 13.10.2025 знятий з обліку Новоукраїнського районного сектору №1 філії ДУ «Центр пробації» в Кіровоградській області.

Однак, ОСОБА_4 , достовірно знаючи про наявність вказаних постанов та вироку суду, будучи належним чином з ними ознайомленим, з метою невиконання постанов суду щодо позбавлення права керування транспортними засобами та, маючи реальну можливість їх виконати, будучи особою раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею (ч.1 ст. 382 КК України), підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення вимог ч.2 ст.13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, 18.02.2026 о 10 год. 48 хв. всупереч судовим рішенням, керував транспортним засобом марки ВАЗ 2102 д.н.з. НОМЕР_1 по вулиці Незалежності в селище Добровеличківка Новоукраїнського району Кіровоградської області, де був зупинений працівниками сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 (с-ще Добровеличківка) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області, у зв`язку із порушенням підпункту "е" пункту 31.4.7 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, за що ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП (постанова серії ЕНА №6684765 від 18.02.2026) з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень.

Таким чином, ОСОБА_4 як особа, яка позбавлена права керування транспортними засобами строком на п`ять років, та раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею (ч. 1 ст. 382 КК України), зобов`язаний був утриматися від керування транспортними засобами протягом визначеного судом строку, оскільки позбавлення спеціального права, зокрема, права керування транспортними засобами, одночасно припиняє реалізацію вказаного права особою, до якої застосовано цей вид адміністративного стягнення, а систематичність порушень ОСОБА_4 Правил дорожнього руху свідчить про ухилення від виконання судових рішень, що є однією з форм його невиконання.

Таким чином ОСОБА_4 , вчинив умисне невиконання постанов суду, що набрали законної сили, вчинене особою раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 382 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення визнав повністю, пояснив про обставини його вчинення, які є аналогічними тим, що викладені в обвинувальному акті, не оспорював їх. У скоєному щиро каявся, просив суворо його не карати.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення повністю, сторони не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження в апеляційному порядку, суд відповідно до ч.3 ст.349КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників судового провадження не оспорюються.

Таким чином, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю встановлена в ході судового розгляду, і його дії правильно кваліфіковані за ч.3 ст.382 КК України, як умисне невиконання постанов суду, що набрали законної сили, особою, раніше судимою за вчинення злочину, передбаченого цією статтею.

Призначаючи покарання, суд керується положеннями ст. 65 КК України, відповідно до якої особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Відповідно до ч. 2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, ставлення обвинуваченого до вчиненого, яке полягає у повному визнанні вини та щиросердному розкаянні, особу обвинуваченого, який раніше судимий, не одружений, утриманців немає, по місцю проживання характеризується негативно, працездатний, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває. Орган пробації, у досудовій доповіді від 02.07.2026 зазначив, що ризик вчинення повторного кримінального правопорушення ОСОБА_4 оцінюється як середній. Рівень небезпеки обвинуваченого для суспільства оцінюється як середній..

Як обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд, відповідно до ст.66 КК України, визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, благодійна пожертва на Збройні Сили України.

Відповідно до ст.67 КК України, обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 судом не встановлено.

З урахування вищевикладеного, суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі в межах, установлених у санкції ч.3ст.382 КК України.

На підставі ст.75 КК України, суд, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, вважає можливим звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання призначеного за цим вироком з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку, встановленого судом, не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього судом обов`язки, передбачені ст.76 КК України.

Таке покарання на думку суду відповідатиме принципам законності, справедливості, індивідуалізації покарання та вимогам ст.ст. 50, 65 КК України.

Водночас, з огляду на сплату штрафу призначеного ОСОБА_4 вироком Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 26.08.2025 за ч. 1 ст. 382 КК України, у сумі 8500,00 грн, згідно повідомлення №36/31/6-25 від 13.10.2025 Новоукраїнського районного сектору №1 філії ДУ «Центр пробації» у Кіровоградській області, суд вважає необхідним не застосовувати при призначенні покарання положення ст. 71 та ч. 3 ст. 72 КК України.

Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України слід скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 20.02.2026 (справа №387/210/26, провадження № 1-кс/387/45/26).

Запобіжний захід до ОСОБА_4 не застосовувався.

Цивільний позов не заявлявся.

Процесуальні витрати в даному кримінальному провадженні відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує в порядку передбаченому ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 7, 100, 349, 368-371,374,376, 394, 395 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років, з позбавленням права займатися діяльністю, пов`язаною з керуванням транспортними засобами на строк 2 (два) роки.

На підставі ст.ст.75,76 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування основного покарання призначеного за цим вироком, якщо він протягом іспитового строку 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього судом обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що у разі невиконання покладених на нього обов`язків або вчинення нового кримінального правопорушення протягом іспитового строку звільнення від відбування покарання з випробуванням може бути скасовано з наслідками, передбаченими статтею 78 КК України та статтею 166 КВК України.

Скасувати після набрання вироком законної сили арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 20.02.2026 (справа №387/210/26, провадження № 1-кс/387/45/26).

Речові докази по справі:

- автомобіль ВАЗ 2102 сірого кольору, загальний легковий, універсал –В номер шасі НОМЕР_2 д.н.з. НОМЕР_1 , 1972 року випуску, вилучений 18.02.2026 та поміщений на зберігання до території ВП № 2 (с-ще Добровеличківка) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області за адресою: Кіровоградська область Новоукраїнського району, с-ще Добровеличківка, вул. Центральна, 115 - повернути законному володільцю або власнику після набрання вироком законної сили;

- два DVD диска з відеозаписами залишити при матеріалах кримінального провадження протягом усього строку їх зберігання;

- копію книги нарядів на 3 арк, копію журналу інструктажів з питань дотримання заходів безпеки при поводженні зі зброєю на 2 арк, копію журналу обліку видачі, повернення портативного відеореєстратора та карт пам`яті, копіювання цифрової інформації ВП № 2 (смт. Добровеличківка) на 2 арк залишити при матеріалах кримінального провадження протягом усього строку їх зберігання.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження та може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається учасникам.

Суддя ОСОБА_5