Рішення від 07 липня 2026 р. у справі №560/3105/26 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/3105/26

РІШЕННЯ

іменем України

08 липня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Михайлова О.О. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 , в якій просить суд:

1. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 відносно ОСОБА_1 стосовно несвоєчасного остаточного розрахунку при звільненні, а саме ненарахування та невиплати додаткової винагороди за період з 09.03.2023 по 31.08.2023 за весь час затримки остаточного розрахунку, за період з 09.03.2023 по 31.01.2026, але не більш як за шість місяців, розрахованого відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100.

2. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення, за весь час затримки остаточного розрахунку, за період з 09.03.2023 по 31.01.2026, але не більш як за шість місяців, розрахованого відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100.

3. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 відносно ОСОБА_1 стосовно ненарахування та невиплати їй компенсації втрати частини доходів за період з 09.03.2023 по 31.01.2026 відповідно до ЗУ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" № 2050-III та Порядку, затвердженого Постановою КМУ № 159, у зв`язку з порушенням строків виплати додаткової винагороди за період з 09.03.2023 по 31.08.2023.

4. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів за період з 09.03.2023 по 31.01.2026 відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" № 2050-III та Порядку, затвердженого Постановою КМУ № 159, у зв`язку з порушенням строків виплати додаткової винагороди за період з 09.03.2023 по 31.08.2023.

5. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, утриманих з одноразово виплаченої 31.01.2026 суми грошового забезпечення.

6. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб, утриманих з фактично виплаченого 31.01.2026 суми грошового забезпечення, відповідно до пункту 2 Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у зв`язку з несвоєчасним розрахунком при звільненні, позивач має право на виплату середнього заробітку та компенсацію втрати частини доходів за період з 09.03.2023 по 31.01.2026 відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати". Також зазначає, що на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.07.2024 по справі за № 560/6253/24, відповідачем було виплачено належну позивачу додаткову винагороду відповідно до постанови КМУ від від 28 лютого 2022 р. № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", однак з неї відраховано податок на доходи фізичних осіб, що на думку позивача є протиправним.

Ухвалою від 05.03.2026 Хмельницьким окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.03.2026 роз`єднано в окремі провадження позовні вимоги ОСОБА_1 у справі №560/3105/26, а саме:

1. позовні вимоги ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , про визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 відносно ОСОБА_1 стосовно несвоєчасного остаточного розрахунку при звільненні, а саме ненарахування та невиплати додаткової винагороди за період з 09.03.2023 по 31.08.2023 за весь час затримки остаточного розрахунку, за період з 09.03.2023 по 31.01.2026, але не більш як за шість місяців, розрахованого відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 та зобов`язання військової частини НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення, за весь час затримки остаточного розрахунку, за період з 09.03.2023 по 31.01.2026, але не більш як за шість місяців, розрахованого відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100, залишено у провадженні адміністративної справи №560/3105/26;

2. позовні вимоги ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , про визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 відносно ОСОБА_1 стосовно ненарахування та невиплати їй компенсації втрати частини доходів за період з 09.03.2023 по 31.01.2026 відповідно до ЗУ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" № 2050-III та Порядку, затвердженого Постановою КМУ № 159, у зв`язку з порушенням строків виплати додаткової винагороди за період з 09.03.2023 по 31.08.2023 та зобов`язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів за період з 09.03.2023 по 31.01.2026 відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" № 2050-III та Порядку, затвердженого Постановою КМУ № 159, у зв`язку з порушенням строків виплати додаткової винагороди за період з 09.03.2023 по 31.08.2023, присвоївши зазначеній справі новий номер;

3. позовні вимоги ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , про визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, утриманих з одноразово виплаченої 31.01.2026 суми грошового забезпечення та зобов`язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб, утриманих з фактично виплаченого 31.01.2026 суми грошового забезпечення, відповідно до пункту 2 Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, присвоївши зазначеній справі новий номер.

Відповідачем 18.03.2026 подано відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечує. Зазначає, що оскільки військовою частиною НОМЕР_1 було в повній мірі проведено виплату позивачу, на основі здійснених розрахунків та нарахованих сум військовою частиною НОМЕР_2 , сум при звільненні з військової служби, підстави для застосування положень ст. 116, 117 КЗпП України відсутні.

Представником позивача 25.03.2026 подано відповідь на відзив на позовну заяву, у якій з твердженнями представника відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву, не погоджується, просить позов задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_2 .

Правонаступником військової частини НОМЕР_2 визначено військову частину НОМЕР_1 .

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 17.02.2024 №41, позивача з 17.02.2024 виключено із списків особового складу військової частини.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.07.2024 у справі №560/6253/24 позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_1 , що полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 09.03.2023 по 31.08.2023 із розрахунку до 100000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_2 , військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 09.03.2023 по 31.08.2023 із розрахунку до 100000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, з урахуванням проведених виплат за цей період.

На виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду 01.07.2024 у справі №560/6253/24 відповідач 31.01.2026 виплатив позивачеві кошти в сумі 299 058,06 грн.

Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо несвоєчасного остаточного розрахунку при звільненні, звернувся до суду з цим позовом.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 47 Кодексу законів про працю України (у редакції, чинній на момент звільнення позивача) визначено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

За правилами статті 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

За змістом статті 117 Кодексу законів про працю України у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

Враховуючи наведені правові норми, суд зазначає, що оскільки відповідач не виконав свого обов`язку щодо своєчасного проведення розрахунку з позивачем, позовні вимоги щодо відшкодування за час затримки підлягають задоволенню.

Щодо визначення суми компенсації суд вказує таке.

Обчислення середнього заробітку за період затримки розрахунку проводиться із застосуванням Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100.

Абзацом 3 п.2 Порядку №100 передбачено, що у всіх інших випадках (крім випадків обчислення середньої заробітної плати для оплати щорічної відпустки) збереження середньої заробітної плати і середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

За правилами п. 8 Порядку №100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Отже, згідно з чинним законодавством нарахування середнього грошового забезпечення за весь час затримки розрахунку при звільненні військовослужбовцям проводиться шляхом множення середньоденного грошового забезпечення на число календарних днів, які мають бути оплачені за середнім грошовим забезпеченням. Середньоденне грошове забезпечення військовослужбовця обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують звільненню, та визначається діленням грошового забезпечення за фактично відпрацьовані протягом цих двох місяців календарні дні на число календарних днів за цей період.

Згідно з довідкою відповідача про розмір грошового забезпечення позивача середньоденне грошове забезпечення складає 697,35 гривень.

Затримка розрахунку при звільненні за період з 18.02.2024 до 18.08.2024 (обмеження виплати шістьма місяцями) становить 182 дні, а отже розмір коштів пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні позивача, складатиме 126 917,70 гривень (697,35 гривень х 182 дні).

Велика Палата Верховного Суду у справі № 761/9584/15-ц сформулювала змістові критерії, які суд має враховувати при вирішенні питання про зменшення розміру відшкодування:

- розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором;

- період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум;

- імовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника;

- інші обставини справи, встановлені судом, зокрема дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність імовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.

Суд зазначає, що істотність частки складових заробітної плати в порівнянні із середнім заробітком за час затримки розрахунку складає 0,83 (299058,06 гривень виплат за судовим рішенням / 358 631,52 гривень (59 573,46 гривень виплачених при звільненні + 299058,06 гривень виплат за судовим рішенням).

Відтак розмір середнього заробітку позивача за час затримки розрахунку при звільненні становить 105 341,69 гривень (126 917,70 гривень х 0,83).

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи приписи ст. 139 КАС України та задоволення позовних вимог позивача, необхідно стягнути на користь позивача 1331,20 грн сплаченого судового збору за рахунок за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 18.02.2024 по 31.01.2026.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 18.02.2024 по 31.01.2026 у розмірі 105 341 (сто п`ять тисяч триста сорок одну) грн 69 коп.

У задоволенні інших вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) гривню 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 )

Відповідач:Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_4 )

Головуючий суддя О.О. Михайлов